Ключ. слова: Erysiphales, видовий склад, Степ, Україна
Індекс рубрикатора НБУВ: Е521.552 + Е50*852

Рубрики:

Euascomycetidae Еуаскоміцети

Загальна ботаніка

Шифр НБУВ: Ж22024 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: флора, Чернігівське Полісся, Spirogyra
Індекс рубрикатора НБУВ: Е521.28

Рубрики:

Chlorophyta Зелені водорості

Шифр НБУВ: Ж22024 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р458.285.1

Рубрики:

Деформації і функціональні порушення кульшового суглоба і стегна

Шифр НБУВ: Ж26813 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е521.563.2 Puc*85

Шифр НБУВ: Ж22024 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Eustigmatos magnus (J. B. Petersen) D. J. Hibberd и Vischeria helvetica (Vischer et Pascher) D. J. Hibberd - филогенетически очень близкие виды, наиболее распространенные представители семейства Eustigmataceae. Наличие у V. helvetica выростов на оболочке клеток - единственный признак, отличающий его от E. magnus, имеющего в классическом описании гладкую клеточную оболочку. Длительное морфометрическое изучение вегетативных клеток 2-х видов, наблюдения за развитием авто- и зооспор, а также имеющиеся данные молекулярно-биологических исследований позволили отрицать достоверность их разграничения на отдельные виды и обозначить E. magnus как морфотип вида V. helvetica.

Повідомлено про знахідки на території природного заповідника "Іоріани" (Івано-Франківська область, Надвірнянський район) 2-х видів роду Milesina Magnus, які не реєструвалися в Україні вже протягом майже 100-а років: Milesina blechni (Syd. et P. Syd.) Arthur ex Faull на Blechnum spicant (L.) Roth і Milesina kriegeriana (Magnus) Magnus на Dryopteris carthusiana (Vill.) H. P. Fuchs. Обидва види знайдено в дуже вологих місцезнаходженнях. Ураження живильних рослин цих видів у сухіших оселищах не спостерігалось. Роботу ілюстровано шістьма мікрофотографіями виявлених іржастих грибів і картами їх поширення.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е0*827.51 + Е50*725.151.1-641.9:Г125

Рубрики:

Загальна біологія

Загальна ботаніка

Шифр НБУВ: Ж29103 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - визначення манандеградувальної активності дріжджових культур, ізольованих із різних джерел, для відбору серед них високоактивних продуцентів beta-мананаз. У результаті скринінгу серед 245 штамів дріжджів, представників 7 родів, 14 видів, виявлено активні продуценти позаклітинної beta-мананази. Для оцінювання активності культури вирощували за глибинних умов, як джерело вуглецю та індуктор використовували галактоманан камеді гуару. beta-Мананазну активність визначали за допомогою динітросаліцилового методу. Найбільш активними біосинтетиками виявились представники видів Сryptococcus albidus, С. gastricus, C. magnus, C. terreus, C. laurentii, Saccharomyces cerevisiae, Williopsis californica, Metschnikowia pulcherrima, Pichia anomala та Р. guilliermondii. Активність у супернатанті культуральної рідини становила від 0,2 до 75 од/мл. У двох штамів Debaryomyces polymorphus УКМ Y-152 і Debaryomyces hansenii var. fabryi УКМ Y-2400 виявлено alpha-галактозидазну активність. Жодна з досліджених культур не виявляла одночасно beta-мананазної та alpha-галактозидазної активності, що свідчить про нездатність їх атакувати як основний, так і бічні ланцюги галактоманану.

Родина Phocidae налічує у своєму складі 4 підродини (Phocinae, Monachinae, Cystophorinae і Devinophocinae) ссавців середнього і великого розміру, які характеризуються вираженою адаптацією до напівводного способу життя. У міоценових відкладах Чесапікської групи було ідентифіковано представників двох підродин: Phocinae і Monachinae. Leptophoca, представник підродини Phocinae, з'явився на східному узбережжі Північної Атлантики близько 15 млн. років тому. Нещодавно у відкладах верхнього міоцену Чесапікської групи з формацій Eastover (7,0 - 6,0 млн. р. т.) і St. Marys (10,0 - 8,0 млн. р. т.) було виявлено кісткові рештки, що належать до двох нових вимерлих видів Monachinae - досить крупному Terranectes magnus gen. n. & sp. n . і відносно меншому T. parvus sp. n. Наявність представників двох різних підродин тюленів свідчить про більш раннє, ніж 18 млн. р. т. (як вважалося раніше), розходження еволюційних ліній Phocinae і Monachinae. Формація Eastover існувала в неглибокій затоці, яка охоплювала південний Меріленд, прибережну рівнину Вірджинії і північно-східну частину Північної Кароліни. Геологічно давніша формація St. Marys являла собою прибережне середовище, що зазнавало впливу припливів і відливів, з лиманами, які характеризувалися низькою солоністю води. У пізньому міоцені спостерігалося різке зниження температури, про що свідчить перехід до холодолюбної фауни під час існування формації St. Marys. Формація Eastover відображає тепліші води з відносно сильними течіями, наявністю бар'єрів і різницею глибин. Палеонтологічний літопис ранніх тюленів свідчить про те, що фоциди виникли у Північній Атлантиці, в той час як отаріоїди - у північній частині Тихого океану. Справжні тюлені відокремилися від древніх Carnivora в ранньому олігоцені (або раніше) в басейнах Паратетісу/Середземного моря, поширилися протягом середнього міоцену і перетнули Атлантичний океан у західному наапрямку, перш ніж досягли східної частини Сполучених Штатів в ранньому пліоцені.

Розроблено та досліджено математичну модель динаміки великого фрагмента космічного сміття в формі кулі з урахуванням його руху відносно центру мас і встановлені властивості моделі. Вивчено вплив сили Магнуса на час перебування сферичного об'єкта на орбіті при різних значеннях кутової швидкості обертання об'єкта, апогею орбіти, маси об'єкта, радіусу сфери. Досліджено залежності величини цієї сили від різних параметрів і зроблено висновок про незначний вплив ефекту Магнуса на орбітальний час знаходження об'єкта.

The paper investigates dynamics of nonsingular vortices in a ferromagnetic spin-1 BEC, where spin and mass superfluidity coexist in the presence of uniaxial anisotropy (linear and quadratic Zeeman effect). The analysis is based on hydrodynamics following from the Gross - Pitaevskii theory. Cores of nonsingular vortices are skyrmions with charge, which is tuned by uniaxial anisotropy and can have any fractal value between 0 and 1. There are circulations of mass and spin currents around these vortices. The results are compared with the equation of vortex motion derived earlier in the Landau - Lifshitz - Gilbert theory for magnetic vortices in easy-plane ferromagnetic insulators. In the both cases the transverse gyrotropic force (analog of the Magnus force in super-fluid and classical hydrodynamics) is proportional to the charge of skyrmions in vortex cores.

Мета роботи - оптимізувати методи лікування патології сонних артерій (СА) за результатами аналізу даних літератури та власних спостережень щодо частоти уражень черепно-мозкових нервів (ЧМН) у разі втручань на СА. Проведено огляд останніх масштабних світових досліджень (NYCAS, ECST, NASCET, CREST, VSGNE) та аналіз статистичних даних, присвячених проблемі ураження ЧМН за операційних втручань на СА. Ретроспективно проаналізовано частоту уражень ЧМН серед загальної кількості операцій на брахіоцефальних артеріях, виконаних у відділенні судинної хірургії Львівської обласної клінічної лікарні у 2008 - 2017 рр. (1373 операції). Наявність стійкої чи транзиторної клініки ураження ЧМН у ранній та пізній післяопераційний період фіксували невропатолог та оториноларинголог. За даними світових статистичних досліджень, частота ураження ЧМН після хірургічного втручання на СА становить 3 - 27 %, за даними Європейської асоціації судинних хірургів, - 5,1 %. Близькими є результати американських досліджень NYCAS (5,5 %), NASCET (8,6 %) та CREST (4,7 %). Найчастіше пошкодження зазнають n. vagus, n. hypoglossus, n. glossopharyngeus та n. auricularis magnus. У відділенні судинної хірургії Львівської обласної клінічної лікарні частота ураження ЧМН після операційних втручань на каротидному басейні становила 7,2 %. Найчастіше спостерігали ураження n. vagus, n. hypoglossus та n. glossopharyngeus. Клінічні симптоми травми регресували впродовж одного року. У разі атеросклеротичного ураження СА у симптомних пацієнтів відзначено вищі показники післяопераційної неврологічної симптоматики у порівнянні з асимптомними. Висновки: частота уражень ЧМН, за даними літератури, становить від 3 до 27 %. Найчастіше після хірургічного втручання на СА уражуються n. vagus, n. hypoglossus та n. glossopharyngeus. Процес травми значною мірою є зворотним упродовж року після хірургічного втручання.

Охарактеризовано консортивні зв'язки (топічні, форичні, трофічні) R. kessleri в лісових екосистемах степового Придніпров'я. Проаналізовано особливості розповсюдження диплопод у природних і штучних лісових екосистемах і трофічної спеціалізації R. kessleri в умовах степового Придніпров'я. Досліджено особливості накопичення цинку за умов хімічного навантаження (на прикладі R. kessleri). Установлено, що в екскреціях ківсяка спостерігається в середньому в 1,5 разу менший уміст цинку, ніж у самому ківсяку. Видова належність запропонованого листяного опаду (Acer campestre, Robinia pseudoacacia) статистично не впливає на акумуляцію цинку. Визначено склад мікробоценозу R. kessleri під час споживання різних видів опаду та показано участь R. kessleri у (екто- та ендо-) розповсюдженні грунтових водоростей. Установлено, що переважання E. coli, мінімальна кількість грибів та найвища чисельність найпростіших у кишковій рідині R. kessleri спостерігається за умов живлення диплопод листям верби (Salix alba). У кишківнику R. kessleri виявлено 7 видів (з 14 виявлених зі змивів опаду) ґрунтових водоростей (Stichococcus bacillaris, Mychonastes homosphaera, Chlorella vulgaris, Desmococcus olivaceus, Bracteacoccus minor, Klebsormidium flaccidum, Eustigmatos magnus).

Індекс рубрикатора НБУВ: Р458.285.106.5

Шифр НБУВ: Ж26813 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета дослідження - дослідження таксономічного складу, мікроекологічних показників екосистеми "макроорганізм - мікробіом", мікробіоти порожнини рота (ПР), імуносупресивні властивості провідних таксонів опортуністичної мікробіоти у дорослих хворих на хронічну лакунарну ангіну. Проведене дослідження дозволило встановити, що у дорослих пацієнтів дестабілізація мікробіоти ПР виникає за рахунок контамінації біоти S. aureus та S. pyogenes зі змінами головної, додаткової та випадкової мікробіоти. Випадкова опортуністична мікробіота проявляє імуносупресивну активність, а головні представники проявляють антифагоцитарну та антилізоцимну активність, рівень якої залежить від таксона. Антибіотиками вибору при цьому є офлоксацин, гатіфлоксацин, ципрофлоксацин та ін. Дослідження дестабілізації стану мікробіома ПР дорослих пацієнтів, а також основних показників екосистеми "макроорганізм - мікробом" мікробіоти ПР за лакунарної ангіни у дорослих є актуальним та необхідним як для діагностики, так і для терапії дорослих хворих на лакунарну ангіну. Висновки: при хронічній лакунарній ангіні у дорослих дестабілізація мікробіоти ПР виникає за рахунок S. aureus (замість S. salivarius) та S. pyogenes (замість S. sanguis). Окрім того, опортуністична мікробіота колонізує біотоп (S. pneumoniae, P. aeruginosa, E. coli, E. cloacae, S. marcescens) та проявляє імуносупресивну активність. У свою чергу, S. pyogenes, S. aureus, H. influenzae проявляють антифагоцитарну активність, рівень якої залежить від таксона, а найвищий рівень антилізоцимної активності проявляють S. mitis. Бактерії роду Streptococcus (S. pyogenes, S. anginosus, S. mitis), Staphylococcus (S. aureus), Haemophilus (H. influenzae), Prevotella (P. loescheii) і Peptococcus (P. magnus) інгібують фагоцитарну активність нейтрофільних гранулоцитів периферійної крові на перших фазах фагоцитозу.