Взаємодія між суб'єктами сучасного суспільства невід'ємно пов'язана з надійним функціонуванням комп'ютерних інформаційних систем і мереж. Безпека та якість обслуговування (англ. Quality of Service, QoS) є двома ключовими мережевими послугами для забезпечення безпеки зв'язку (відповідно до українського національного стандарту ДСТУ ISO/IEC 27000:2017). Якість є ключовою вимогою, і з подальшим розвитком комп'ютеризованих інформаційних систем і мереж швидко зростають додаткові вимоги до безпеки. Характеристики безпеки, рівні обслуговування та вимоги до керування всім а мережевими службами мають бути визначені та включені до будь-якої угоди про надання послуг мережі. Інтенсивний розвиток комп'ютерних інформаційних систем і мереж підвищив уразливість системи та в рази збільшив можливість кібернетичних атак. Тому управління мережевою безпекою є ключовим елементом функціонування комп'ютерних систем і мереж. Вразливості безпеки в маршрутизаторах, балансувальниках і операційних системах міжмережевого екрану, такі атаки як "відмова в доступі" і "відмова в обслуговуванні" на ключові мережеві вузли і сервери, зміна параметрів і вторгнення в маршрутизатори тощо, впливають на доступність ресурсів і якість обслуговування. Такі питання, як забезпечення ключових параметрів QoS, захист пакетів даних, запобігання атакам вторгнень і атакам на відмову в обслуговуванні, - це лише деякі з питань, які необхідно вирішити, щоб забезпечити безпечний розподіл ресурсів, доступ і безпечні шляхи передачі, захист вмісту та кінцеві - завершення надання QoS. Механізми безпеки та QoS не є незалежними. Вибір механізму безпеки впливатиме на продуктивність QoS і навпаки. Задоволення вимог щодо якості обслуговування вимагає використання механізмів безпеки для забезпечення належного рівня обслуговування та виставлення рахунків. Неправильний вибір механізмів безпеки знизить продуктивність ретельно побудованої мережі, або інформаційно -комунікаційної системи(далі ІТС), а неправильний вибір рівнів обслуговування призведе до витоку інформації. Тобто оптимальний баланс параметрів QoS допомагає зменшити витік інформації. Запропоновано кластерний підхід побудови мережі для своєчасного виявлення та реагування на кіберзагрози, а також несанкціонований доступ до критичних компонентів мережі який в свою чергу є необхідною складовою для забезпечення високого рівня кібербезпеки всієї ІТС.

Доведено те, що якість надання відеоінформаційних сервісів визначає сучасний стан інформатизації суспільства та особистості. Обгрунтовуються вимоги до якісних характеристик надання відеосервісів. Показується, що вони регламентується системою QoS. В статті системно доводиться те, що відповідність реальних характеристик надання відеоінформаційних послуг потрібному рівню залежить переважним чином від наявності дисбалансу. Такий дисбаланс визначається перевантаженням інфокомунікаційних мереж. На основі грунтовного аналізу робиться висновок стосовно того, що для виключення означеного дисбалансу необхідно створювати технології зменшення бітового об'єму відеоданих. Водночас виявлено, що сучасні технології мають множину істотних недоліків. Для усунення таких недоліків необхідно розробити нові технології компресійного кодування відеоданих. Отже актуальною є науково-прикладна проблема, яка стосується створення нових технологій компресійного кодування в умовах локалізації балансу між оперативністю доставки відеоданих та їх цілісністю. Одним з базових напрямків тут є подальше вдосконалення технологій кодування відеосегментів в спектральному просторі. При цьому необхідно встановлювати нові види закономірностей в структурно-семантичному змісті відеозображення. Перспективний підхід стосується врахування закономірностей, що зумовлені комбінаторною конфігурацією трансформанти за нерівномірно діагональною текстурою. Такий підхід запропоновано в працях. В той же час найбільш проблемним тут є формування інформативно-позиційної ваги. Такі компоненти є ключовими в процесі визначення кодового значення відповідної діагональної послідовності трансформанти. Розроблено метод визначення інформативно-позиційної ваги (нерівномірно-вагової складової кодового значення) усічено-позиційного числа. Вона визначається, як кількість допустимих підпослідовностей, які передують відповідній підпослідовності діагоналі та задовольняють обмеженням згідно особливостей комбінаторної конфігурації трансформанти в двовимірному нерівномірно-діагональному форматі.

Приведено загальний опис проблематики інформаційного забезпечення для систем управління критичною інфраструктурою в сучасних умова з застосуванням дистанційних мобільних сенсорів на авіаційних платформах. Підгрунтям тут виступає дисбаланс між достовірністю отриманої інформації та оперативністю її отримання враховуючи бортові канали передавання відеоданих. Обгрунтовуються зростання інформаційного навантаження на канали передачі інформації про об'єкти моніторингу. Стисло наведені вимоги щодо часових затримок на доставку відеоінформації та її достовірності згідно вимог системи QoS та стандартів STANAG 4545:2013, STANAG 4586: 2012. Запропоновано напрямок реалізації таких вимог шляхом вирішення питання стосовно збільшення ймовірності виникнення канальних помилок під час передачі даних каналами зв'язку та виникненням втрат інформації в процесі стиснення об'ємів відеозображень. Стисло розкриваються недоліки існуючих технологій завадостійкого кодування що дозволяють підвищити достовірність відеоінформації в процесі її передачі. А також розкриваються недоліки існуючих технологій зниження інформаційної інтенсивності відеоданих. Серед таких недоліків: додаткове використання надлишкових двійкових послідовностей, а отже збільшенням початкових об'ємів відеоданих; виграш по оперативності компенсується руйнуванням семантичної складової відеозображення, а отже підвищуються ризики втрати достовірності інформації. Вирішення дисбалансу доставки відеоданих пропонується вирішити за рахунок розробки методів кодування трансформованих відеозображень для збільшення рівня їх стиснення в умовах забезпечення потрібної достовірності. Обгрунтовано вдосконалення технологій кодування трансформованих відеосегментів шляхом використання їх попередньої кластеризації. З врахуванням кількості серій одиниць в двійковому синтаксичному описі компонент трансформанти. Пропонується метод формування структурних кластерів кластеризованих компонент трансформанти за ознакою змісту їх двійкового опису - кількість серій одиниць. Викладено основні етапи розробленого методу кодування трансформованих відеосегментів в структурному просторі.

Встановлено, що безпека держави, та її стійкий економічний розвиток пов'язаний з рівнем якості інформаційного забезпечення систем критичної інфраструктури. Показано, що одним з ключових факторів тут є розвиток інфокомунікаційних технологій мобільного сегменту, та відповідне якісне надання послуг. Обгрунтовано, що не дивлячись на постійний зріст продуктивності інфокомунікацій виникають проблеми відносно якісного надання відеоінформаційних послуг. Такий стан пов'язано з наявністю дисбалансу між пропускними спроможностями існуючих та перспективних телекомунікаційних мереж мобільного сегменту та рівнем інформаційної інтенсивності відеотрафіку. Причиною цього є виникнення значних часових затримок, що виникають в процесі доведенні відео контенту, та зниження його якості за системою QoS. Звідки обгрунтовується, що актуальною проблематикою досліджень є підвищення якості надання відеоінформаційних послуг з телекомунікаційних мереж мобільного сегменту. Для локалізації такого дисбалансу пропонується використовувати технології підвищення інформаційної швидкості передачі відеоінформації. Для цього використовуються методи компресії відеоінформаційних потоків. Запропоновано використовувати підхід, що базується на кодування відеосегментів в спектральному просторі з використанням виявлення та усунення структурних закономірностей в діагонально-спектральному описі трансформанти. Тут для побудови нових підходів щодо кодування відеосегментів, в тому числі інформативних відеосегментів, пропонується використовувати теоретичні основи нерівновагового позиційного кодування в спектральному просторі. Викладено основні етапи створення технології кодування трансформованих відеосегментів в нерівноваговому позиційному просторі з використанням виявлення та усунення кількості надмірності, яка обумовлена діагонально-спектральними закономірностями. Побудовано метод автоматичного визначення напрямку індексування та значень поточних позицій компонент діагоналей за їх початковими координатами в двовимірній структурі трансформанти в умовах довільного позиціонування нерівномірних за довжиною діагоналей відносно півзон трансформанти.

Вивчено процес обробки інформації при виробництві і споживанні інфокомунікаційних послуг (ІКП) в мультисервісних мережах. Мета статті - дослідження процесу обробки інформації в мультисервісних мережах та виділення класу задач управління якістю виробництва і споживання ІКП, які могли б бути розв'язані методами безумовної оптимізації функції декількох змінних. Завдання дослідження: проаналізувати процеси виробництва та споживання ІКП з огляду на можливості їх оптимізації за процедурою QoS; запропонувати формулювання задачі оптимізації за процедурою QoS у вигляді, придатному для розв'язання методами безумовної оптимізації; проаналізувати можливість прикладного застосування методів безумовної оптимізації за процедурою QoS при виробництві і споживанні ІКП. Методологічною основою дослідження стали загальнонаукові та спеціальні методи наукового пізнання. Отримані наступні результати: на основі аналізу процесів виробництва і використання ІКП у різних сегментах ринку послуг визначені можливості оптимізації ІКП за процедурою QoS. Задача оптимізації при забезпеченні QoS мультисервісних мереж може бути сформульована як задача безумовної оптимізації функції двох змінних. Можливість прикладного застосування методів безумовної оптимізації за процедурою QoS показана на прикладі інтегральної бізнес-моделі конвергентного виробництва і реалізації ІКП. Висновки. Виробництво і споживання ІКП сьогодні носить конвергентній характер. Визначення єдиної змінної для узгодження процесів в усьому ланцюзі виробництва і споживання ІКП за єдиним критерієм дозволить здійснювати підтримку QoS конвергентного виробництва і споживання ІКП. Визначення шляхів оптимізації за процедурою QoS надасть змогу забезпечити в мультисервісних мережах сфері державного регулювання необхідну надійність, захищеність та оперативність, зокрема шляхом оптимізації часу проходження пакетів. Оскільки застосування аналітичного методу передбачає апроксимацію другої похідної, що, своєю чергою, викликає ряд практичних труднощів, у мультисервісних мережах його застосування є ефективним.

Сьогодні більшість постачальників телекомунікаційних послуг зацікавлені в тому, щоб клієнти були задоволені послугами, які їм надаються. Очевидно, що користувачі певної послуги будуть і надалі обирати одного і того ж провайдера, якщо їх очікування якості послуг виправдалися. Тому, щоб задовольняти очікування клієнтів, провайдерам необхідно постійно вимірювати поточний рівень якості послуг, які вони надають. Для надання послуг найкращої якості телекомунікаційними провайдерами компаніям необхідно враховувати не лише показники якості мережі QoS, але й QoE. Опитування абонентів з огляду на розширення мережі та збільшення кількості послуг, що надаються вже не є продуктивним процесом, таким чином є необхідність забезпечити послідовний наскрізний моніторинг якості досвіду користувачів. Виходячи з цих міркувань у даній роботі було запропоновано для аналізу даних використовувати модель машинного навчання, що має назву "Випадковий ліс", а також покроково описано етапи аналізу, що базуються на історичних даних. В ході дослідження вдалося протестувати метод прогнозування QoE в залежності від параметрів QoS. Виявилося, що можна скоротити набір даних, що пропонувався у другому розділі без впливу на точність та продуктивність розрахунків, що виконує модель машинного навчання. Разом з тим, прогнозування відносно тих параметрів, що залишились відбувається із точністю 100 %, що є відмінним результатом. Таким чином, запропонований метод з використанням алгоритмів машинного навчання може використовувати у своїй роботі телекомунікаційні провайдери та мобільні оператори для забезпечення наскрізного моніторингу рівня задоволеності користувачів від наданих постачальником послуг.

Мета роботи - створення методу імітаційного моделювання трафіку комп'ютерної мережі з фрактальними властивостями для тестування мережевих алгоритмів та протоколів. Об'єктом дослідження є процес імітаційного моделювання мережевого трафіку. Предметом дослідження є методи та алгоритми моделювання часового ряду з фрактальними властивостями. В наш час для математичного опису телекомунікаційних процесів використовують математичні моделі самоподібного часового ряду. В більшості випадків для самоподібного трафіку, передбачення параметрів за якістю обслуговування QoS, аналітичні вирази побудувати не вдається, або такі перетворення можливо побудувати для занадто специфічних ситуацій, тому переважно аналітичні викладки є недоцільними. З цієї причини для визначення основних показників якості обслуговування, таких як джитер, запізнення, середня кількість відмов, та інших, використовують імітаційне моделювання за допомогою генераторів самоподібного трафіку. Це призводить до потреб в простих, з точки зору кількості обчислень, генераторів самоподібного трафіку з керованими фрактальними властивостями, які б давали числові послідовності з властивостями якомога ближчими до властивостей реального трафіку телекомунікаційної мережі, що досліджується. Запропоновано метод імітаційного моделювання трафіку комп'ютерної мережі з фрактальними властивостями. Для генерації трафіку використано теорію фрактального аналізу та теорію марківськіх процесів. Даний метод може бути частиною програмної імітаційної моделі комп'ютерної мережі, яку в свою чергу можна використати для тестування мережевих алгоритмів та протоколів. Розроблену імітаційну модель мережевого трафіку планується використовувати у подальшому для тестування якості методів визначення фрактальної розмірності часових рядів, а також для прогнозування завантаженості мережевих пристроїв у комп'ютерних мережах.

Wireless Fidelity (Wi-Fi) broadband network technology has created great influence in the evolution of broadband wireless networks that are anticipated to progress regarding broadband speed and coverage. Several Wi-Fi hotspots are available everywhere, making it a medium of internet access that is easier to use compared to a local area network (LAN). However, the internet being the best effort network doesn't provide the required Quality of Service (QoS) and there is no differentiation of service traffic. The chief aim of the current paper is to study the operation of the three organizing mechanisms: First-In, First-Out (FIFO) method - the standard method of network implementation to process the packets one by one as it arrives, Priority Queuing (PQ) and Weighted Fair Queuing (WFQ) whereas PQ and WFQ classify the types of traffic based on service priority. In addition, WFQ assigns fair weight to each service on multiple traffic classes like video conferencing, Voice over Internet Protocol (VoIP), and File Transfer Protocol (FTP), using Telkom ST3's Wi-Fi network. This study applies four different scenarios: the first scenario applies the methods with-out any queuing discipline; the second scenario implements the methods with FIFO; the third scenario carries out the methods with PQ and the last scenario applies the methods with WFQ. The studies have shown that "end-to-end pack-et delay and packet delay variation for VoIP in the WFQ scenario" is good when compared to other queuing mechanisms with values of 171,717 ms and 0,977 ms, respectively. In the case of videotape conferencing also, the performance is better in the case of WFQ with values of 32,495 ms and 7,207 ms, correspondingly, since the WFQ has a "band-width allocation" tailored to the requirements.

Розроблено моделі та методи реконфігурації самовідновлювального сегмента телекомунікаційної мережі, які дозволяють підвищити ефективність розподілу обчислювальних ресурсів сегмента для виконання вимог щодо якості обслуговування. Вперше розроблено математичну модель топологічної структури самовідновлювального сегмента телекомунікаційної мережі, яка дозволяє сформувати регулярну структуру сегмента заданої зв'язності, що дає змогу виконати вимоги QoS щодо надійності та реалізувати процес нарощування структури у разі нестачі обчислювальних ресурсів. Удосконалено комплекс методів реконфігурації сегмента телекомунікаційної мережі, який відрізняється від відомих сумісним використанням властивостей локальної самовідновлюваності та горизонтальної масштабованості, що дозволяє виконати вимоги QoS щодо середнього часу затримки повідомлень. Отримав подальший розвиток метод перерозподілу ресурсів автономного самовідновлювального сегмента телекомунікаційної мережі при пульсуючому характері трафіка за рахунок використання спектральних властивостей процесу передачі даних, що дозволяє уникнути втрат пакетів під час перевантаження каналів зв'язку. Проведено порівняльну оцінку розроблених та існуючих моделей і методів реконфігурації самовідновлювального сегмента телекомунікаційної мережі, що дозволило показати ефективність роботи розроблених моделей та методів. Оцінено вартість процесу реконфігурації й отримано її відносне зниження за рахунок використання процесів обміну об'єму буферної пам'яті на канальну ємність мережі.

Розглянуто науково-прикладну проблему підвищення ефективності функціонування корпоративних комп'ютерних мереж (ККМ) у сенсі збільшення корисної пропускної здатності при фізичних обмеженнях на мережний ресурс у системах із нестаціонарними потоками. Вдосконалено метод аналізу статистичних характеристик і моделі потоків вимог різнорідного мережного трафіку. Запропоновано новий метод оптимального управління комп'ютерною мережею на основі модифікованого критерію узагальненої роботи з інформаційною функцією втрат, який дає можливість знаходити оптимальні управління для складеної мережі в реальному часі. Розроблено новий метод управління сталістю системи, який завдяки монотонно-повільному поверненню особливих точок (полюсів) передатної функції в область сталості забезпечує зменшення варіабельності перехідних процесів у системі управління. Представлено вдосконалену математичну модель у вигляді передаточної функції мережного вузла як керованого об'єкта. Вдосконалено метод передачі сигнальної та управляючої інформації на канальному рівні, новий метод оцінки ефективності системи управління. Розроблено нову інформаційну технологію управління ККМ, яка за рахунок етапів ідентифікації, прогнозування, вибору оптимальної стратегії управління дає можливість досягнення цільових показників QoS для різних сервісів при мінімальних затратах інформаційного ресурсу. Запропоновані моделі та методи, які є науково-методологічною основою для розробки інформаційної технології створення систем управління ККМ із використанням нових методів розподіленого управління наявними мережними ресурсами в умовах затримки сигнальної та управляючої інформації, втілено у вигляді відповідних методик та алгоритмічного забезпечення.

Запропоновано підхід до управління якістю ІТ-послуг в ІТ-інфраструктурі на основі абстрагування реальних компонентів ІТ-інфраструктури і приведення останніх до логічних об'єктів управління і використання параметра очікуваного звільнення такого об'єкта. Такий додатковий параметр розподілу вхідних запитів є одним з відомих властивостей об'єкта управління попри те, що він залишається випадковою величиною. Застосування такого підходу до управління є можливим за наявності мінімальної кількості компонент, які відповідають за обробку або обчислення без необхідності уточнення їх внутрішньої будови, а лише узагальнивши їх зв'язок між собою та характеристику вхідних та вихідних впливів. Окрім того, для дослідження ефективності запропонованого підходу розроблено спрощену модель ІТ-інфраструктури з використанням інструменту simmer для моделювання дискретних подій. Спрощена модель дозволила порівняти наявні способи розподілу ресурсів, з-поміж яких: випадковий, кільцевий, спосіб вибору найкоротшої черги. На найвищому рівні запропоновано вдосконалений спосіб вибору обчислювальних ресурсів. У якості цільової функції для вдосконалення використано залежність між часом, протягом якого ресурс був завантажений, та відносною доступністю ресурсу. Така цільова функція дозволила підвищити продуктивність ІТ-інфраструктури, з огляду на кількість виконаних запитів відносно загальної кількості отриманих запитів. Якщо узагальнити, то запропонований спосіб враховує три складові: час зайнятості ресурсу, обчислювальний потенціал та потенціал очікування, при цьому обчислювальний потенціал вважається пріоритетнішим.

Розглянуто та проаналізовано можливості, які надає мережа IP/MPLS для імплементації механізмів якості обслуговування QoS. Розглянуто перспективи використання QoS базі мереж, побудованих на технології IP/MPLS залежно від можливостей, які надає багатопротокольна комутація за мітками, виконано огляд особливостей основного протоколу резервування ресурсів для застосування механізмів якості обслуговування та проаналізовано переваги даної мережі. Методи QoS покликані мінімізувати рівень затримок для чутливого до ним трафіку, наприклад голосового, і одночасно гарантувати середню швидкість і динамічну передачу пульсацій для трафіку даних.

Розглянуто вплив трафіку Інтернету Речей, який формується системами моніторингу та диспетчерського управління або іншими системами, коли властивості цього трафіку описуються властивостями регулярного потоку. Оцінено вплив цього трафіку на такі основні показники QoS як затримка доставки даних і вірогідність втрат. Як модель мережі зв'язку розглянуто систему масового обслуговування (СМО) з комбінованою дисципліною обслуговування. Аналіз тенденцій розвитку інфокомунікаційної системи показує, що в перспективних мережах зв'язку істотно збільшиться частка трафіку ІР, що призведе до його впливу на якість обслуговування. З урахуванням того, що трафік у мережі буде містити і трафік телеметрії, цей вплив може чинити істотний вплив на якість його обслуговування. Сучасні мережі AD-HOC побудовано на основі принципу "усереднення". Згідно зі статистикою, безліч потоків даних із випадковими варіаціями щільності дадуть в результаті якийсь усереднений трафік. Але цей підхід не працює в мережах, схильних до прояву потужних пікових викидів. Такі своєрідні, локалізовані в часі "стовпотворіння" (congestions) викликають значні втрати пакетів, навіть коли сумарна потреба всіх потоків є далекою від максимально допустимих значень. Це негативно позначається на ефективності використання пропускної здатності мереж. Класична пуассонівська модель трафіку, яка використовувалася при проектуванні мережевих протоколів, не відображає реальної дійсності: дані реального мережевого трафіку мають властивість самоподібності.

Розглянуто концепції побудови мереж наступного покоління. Проведено аналіз основних технологічних особливостей, що відрізняють інфокомунікаційні послуги від послуг традиційних мереж зв'язку. Визначено, що мережа наступного покоління повинна забезпечувати передавання всіх видів медіа-трафіка та розподілене надання необмеженого спектра інфокомунікаційних послуг із можливістю їх масштабування. Для деяких інфокомунікаційних послуг є критичним порядок приходу пакетів, затримка пакетів і варіація затримки (джитер). Необхідно гарантувати доставку такої інформації, як мова, відео і мультимедіа, у реальному часі з мінімально можливою затримкою. Для цієї мети в мережі повинні бути реалізовані механізми, що гарантують потрібну якість обслуговування (Quality of Service - QoS). Для забезпечення гарантованої якості обслуговування існують дві моделі: інтегрованого обслуговування різнотипного трафіку (IntServ) і диференційованого обслуговування різнотипного трафіку (DiffServ). Доведено доцільність сумісного використання цих двох моделей, причому, на магістральних ділянках мережі краще використовувати модель диференційованого обслуговування різнотипного трафіку, тоді як за допомогою протоколу RSVP розв'язується проблема резервування ресурсів для агрегованих потоків даних. Визначено механізми формування трафіку на межі домена мережі та алгоритми обробки черг. Мінімальна вимога, що пред'являється до алгоритму обслуговування черг, що підтримує функції QoS, - здатність диференціювати та визначати вимоги до обробки різних пакетів. Відповідно до цих параметрів алгоритм обслуговування повинен планувати порядок передачі поставлених в чергу пакетів. Частота обслуговування пакетів одного і того ж потоку трафіку визначає виділену цьому потоку смугу пропускання.

Індекс рубрикатора НБУВ: З88-016.5

Рубрики:

Електричний зв'язок

Шифр НБУВ: Ж25101 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Запропоновано вдосконалену оптимізаційну модель маршрутизації чутливого до затримок трафіка в інфокомунікаційних мережах. Новизною моделі є використання критерію оптимальності, що пов'язаний з мінімізацію середньої міжкінцевої затримки пакетів. В основу зазначеного критерію оптимальності покладено математичний вираз, який дозволяє аналітично розрахувати середню міжкінцеву затримку з урахуванням характеристик мережного трафіка, типів дисциплін обслуговування пакетів на маршрутизаторах інфокомунікаційної мережі, пропускних здатностей каналів зв'язку. Одержано умови забезпечення якості обслуговування за середньою міжкінцевою затримкою пакетів для будь-якого виду трафіка в умовах реалізації як одношляхової, так і багатошляхової маршр утизації. Одержати зазначені результати вдалося на підставі тензорного моделювання інфокомунікаційної мережі, коли тензори основних QoS-показників та метричні тензори розглядались у двох системах координат: гілок мережі та незалежних міжполюсних шляхів і внутрішніх вузлових пар. Дослідження та порівняльний аналіз з іншими маршрутними рішеннями підтвердили більш високу ефективність у досконаленої моделі за показником середньої міжкінцевої затримки пакетів, що є важливим для чутливого до затримок трафіка, особливо в умовах високих навантажень на інфокомунікаційну мережу.

Описано метод моніторингу стану безпеки локальних корпоративних мереж, який об'єднує процеси синтезу та аналізу моделей поведінки вхідних даних, прогнозування їх значень і моделювання процесів кібератак. Створено моделі-класифікатори кіберзагроз. Характеристики потоків даних надходять у мережу за допомогою датчиків, встановлених у заздалегідь запланованих точках-пастках комп'ютерної мережі. Відбувається класифікація векторів із показників, що характеризують ці кібератаки. Отримані результати представлені у вигляді кількісних і якісних оцінок відповідно до основних положень теорії складних систем. Для підвищення ефективності захисту мережі запропоновано централізувати обчислювальний процес із використанням грід-інфраструктури та хмарної платформи. Проведено попереднє порівняння грід і хмарної технологій. Трудомістка і обчислювально складна процедура переноситься з локальних обчислювальних мереж у високопродуктивні середовища. За допомогою імітаційних моделей проведено дослідження змін станів схеми обробки запитів, виходячи з вибірки атак, що надійшли до комп'ютерних систем. Модель, при надходженні вхідних потоків даних, враховує їх вид, а також інтенсивність, запобігаючи використання однотипних атак для здійснення задуманої зловмисником схеми, таким чином нейтралізуючи їх вплив, дозволяючи аналізувати більш складні види кібератак. Крім кібербезпеки, прискорення завдання множинного розпізнавання є актуальним і для багатьох інших важливих додатків, таких як інтелектуальний аналіз даних, прискорена обробка XML-запитів, управління технологією QoS, фільтрація в IP-телефонії, оптимізація кешування тощо.

Сучасним абонентам інфокомунікаційних послуг (ІКП) потрібно широкий клас різних служб і додатків, що припускає велику різноманітність протоколів, технологій і швидкостей передачі. У існуючій ситуації на ринку ІКП мережі переобтяжені: вони переповнені численними інтерфейсами клієнтів, мережевими шарами та контролюються занадто великим числом систем управління. Великі експлуатаційні витрати підштовхують операторів до пошуку рішень, що спрощують функціонування, при збереженні можливості створення нових служб і забезпеченні стабільності існуючих джерел доходів, від надання послуг зв'язку. Концепція NGN - концепція побудови мереж зв'язку наступного/нового покоління (Next/New Generation Network), що забезпечують надання необмеженого набору послуг із гнучкими налаштуваннями по їх управлінню, персоналізації, створенню нових послуг за рахунок уніфікації мережевих рішень. Мультисервісна мережа - мережа зв'язку, який побудовано відповідно до концепції NGN і забезпечує надання необмеженого набору ІКП (VoIP, Інтернет, VPN, IPTV, VoD та ін.). Мережа NGN - мережа з пакетною комутацією, придатна для надання послуг електрозв'язку і використання декількох широкосмугових технологій транспортування з включеною функцією QoS, в якій пов'язані з обслуговуванням функції не залежать від застосованих технологій, що забезпечують транспортування. Основна особливість мереж NGN - диференціація між послугами та транспортними технологіями. Це надає можливість розглядати мережу у вигляді логічно розділеної на рівні суті. Кожен рівень мережі може розвиватися незалежно, не роблячи впливу на інші рівні. Міжрівнева взаємодія здійснюється на основі відкритих інтерфейсів. Принцип логічного розділення надає можливість надавати як існуючі, так і інноваційні послуги незалежно від використовуваних транспортних технологій доступу. Базовим принципом концепції NGN є відділення один від одного функцій перенесення та комутації, функцій управління викликом і функцій управління послугами.

Проаналізовано сферу застосування, технології і принципи роботи безпроводових локальних мереж, що дало можливість позначити проблемні місця цих технологій, на які необхідно звертати особливу увагу під час проектування: проблема прихованого вузла; взаємні завади між сусідніми точками доступу (внутрішньосистемна еМС); міжсистемні завади; забезпечення QoS для відповідальних додатків; розширення безпроводових локальних мереж; вплив особливостей розгортання мережі. Розглянуто методи, використовувані для вирішення проблем еМС в безпроводових локальних мережах, і досліджено їх ефективність: механізм доступу до середовища передавання; стандарт IEEE 802.11е (QoS); додаткові стандарти, призначені для зменшення впливу завад (802.11 h і k); кодування і модуляцію. Показано, що облік внутрішньосистемних і міжсистемних завад потрібно здійснювати на ранніх стадіях проектування безпроводових локальних мереж. З огляду на проведений аналіз зроблено висновок щодо потреби розроблення методики проектування безпроводових локальних мереж на базі інформаційних систем з урахуванням електромагнітних завад, що уможливить зменшення часу їх проектування та збільшення ефективності їх подальшого функціонування.

Розглянуто безпроводові мережі з пакетною комутацією. По мережі циркулює різнорідна мультимедійна інформація, а обмін даними здійснюється як зі стаціонарними, так і з мобільними абонентами. Це обумовлює складну специфіку мережного трафіку та жорсткі вимоги до параметрів мережі. Проаналізовано статистичні характеристики мережного трафіку Quadruple Play й ключові параметри (затримку та пропускну спроможність) мереж. Показано, що мережа передавання даних, по суті, має бути інформаційною системою жорсткого реального часу. Для забезпечення вимог до якості сервісу (QoS) сучасних інформаційно-комунікаційних мереж, що працюють у реальному часі, потрібно розробляти нові моделі та методи організації безпроводових каналів зв'язку, планування маршрутів з мінімальними затримками опрацювання у комутаційних вузлах, доставляння до отримувачів, малим рівнем бітових помилок тощо. Проведено порівняльний аналіз методів забезпечення QoS безпроводових мереж та представлено деякі результати у цій галузі. Надано обгрунтування основного методу забезпечення QoS мережі з міжрівневою взаємодією. Представлено результати у деяких найбільш важливих напрямах, а саме: моделі забезпечення ефективності мережних служб, методи специфікації трафіку, планування пакетів для безпроводової передачі, контроль прийому викликів у безпроводових мережах та оптимізація характеристик безпроводових каналів. Для кожної задачі представляються перспективні підходи, обговорюються їх обмеження та аналізуються компромісні шляхи розв'язання проблем, що виникають. Зокрема, для розв'язання проблеми оптимального планування пакетів та організації маршрутів доставляння пакетів застосовано модифікований метаевристичний метод табу-пошуку з локальною апостеріорною корекцією та тимчасовим подоланням заборони.