Висвітлено життя та діяльність відомих львівських істориків К.Шайноха та Г.Шмітта у XIX ст., розкрито наукові здобутки архівістів Бернардинського архіву у Львові періоду автономії Галичини. Розглянуто творчу спадщину К.Лєвіцького, зокрема, праці, присвячені вивченню історії Львівського університету. Наведено матеріали про педагогічну та наукову діяльність Й.Маусса, висвітлено історіософічні та методологічні погляди Ф.Сярчинського. Визначено основні напрямки наукової діяльності історичної школи М.Грушевського у Львові (1894 - 1914). Розглянуто педагогічні ідеї Просвітництва в дослідженнях львівських істориків виховання у 1867 - 1918 рр. Проаналізовано проблеми становлення польської історичної науки міжвоєнного періоду на підставі вивчення матеріалів "Історичного квартальника".

Освещены жизнь и деятельность известных львовских историков К.Шайноха и Т.Шмитта в XIX ст., раскрыты научные достижения архивистов Бернардинского архива во Львове в период автономии Галиции. Изучено творческое наследие К.Левицкого, в частности, труды, посвященные исследованию истории Львовского университета. Приведены материалы о педагогической и научной деятельности Й.Маусса, освещены историософские и методологические взгляды Ф.Сярчиньского. Охарактеризованы основные направления научной деятельности исторической школы М.Грушевского во Львове (1894 - 1914). Рассмотрены педагогические идеи Просвещения в исследованиях львовских историков воспитания в 1867 - 1918 гг. Проанализированы проблемы становления польской исторической науки межвоенного периода на основе изучения материалов "Исторического квартальника".

Сделан обзор функционирования и развития украинского языка (прежде всего преподавания на украинском языке и подготовки соответствующих специалистов) в Польше в течении второй половины XX века в историко-социальном аспекте.

Опубліковано наукові розвідки українських і польських дослідників, присвячені вивченню історіографічних образів Речі Посполитої. Показано, як залежно від епохи, політичних умов, ідеологічного клімату та теоретико-методологічних уподобань дослідників, цивілізаційна спадщина Речі Посполитої трактувалася по-різному, а наукові дискусії нерідко переростали в емоційні обговорення, до яких залучалися широкі громадські кола. Розглянуто концепт Люблінської унії в українській історіографії доби позитивізму. Увагу приділено образу героя та антигероя Речі Посполитої середини XVII ст. в творчості Л. Кубалі, образам Речі Посполитої на сторінках польських історичних часописів Львова XIX - поч. XX ст., Хмельниччині в дослідженнях львівських учнів М. Грушевського.