В докладе приводятся результаты работ, выполненных авторами в рамках проекта развития гипертекстовых технологий. Рассматриваются вопросы построения гипертекстового редактора документов, удовлетворяющих требованиям стандарта XML, рекомендуемого к использованию в Интернет для электронных публикаций, обмена данными и других приложений обработки документов.

Проаналізовано питання використання штучних мов гіпертекстової розмітки (HTML, SGML, XML) для створення електронних документів у мережі Іnternet.

Розглянуто питання автоматизованого створення ресурсів для представлення як каталогів цифрових ресурсів, так і самих ресурсів у вигляді електронних публікацій та електронних книг, заснованих на XML сайтах бібліотечної та музейної тематики, створених за принципом каталога з включенням текстових описів, зображень і спеціалізованих характеристик, рубрикування матеріалу й опційної системи замовлення за допомогою розробленого ВО xBuilder, що не вимагає від розробника специфічних знань стосовно HTML кодування та ін.

Розглянуто підхід до конструювання бази знань і організації наступного доступу до неї з використанням стандарту XML. Цей підхід, проілюстрований прикладами, дозволяє використовувати технологію XML для проектування різних систем штучного інтелекту та сприяє розширенню сфери застосування цієї технології.

На підставі повнотекстових документів у структурованому вигляді висвітлено методологічні засади й основні принципи формування інформаційних баз даних. Наведено стислі рекомендації щодо використання зазначених СУБД.

На основе полнотекстовых документов, представленных в структурированном виде освещены методологические основы и основные принципы формирования информационных баз данных. Приведены краткие рекомендации по использованию указанных СУБД.

Зазначено, що найбільш популярним є визначення "предметних шлюзів" (ПШ) як "контролю якості". ПШ - це служби, доступні в Інтернет, що пропонують широкий діапазон вимірювань якості, за допомогою якого можливий систематичний пошук інформації. Відбір ресурсів, що відповідають критеріям якості, та їх розширений опис з використанням стандартизованих метаданих здійснюється вручну. Головна мета - забезпечити високу якість предметного доступу до інформації шляхом індексування ресурсів з використанням словників контрольованої лексики та детальної класифікаційної схеми. Відмінними ознаками ПШ є: концептуальні рішення (тематика, обсяг і охоплення ресурсу), технічні рішення (Z39.50, HTML, XML тощо), політика формування фонду, набір метаданих для опису та виявлення ресурсу, створення інтерфейсу користувачів. Предметний доступ може бути визначений як можливість навігації по всьому предметному полю ("перегляд"). Будь-який інформаційний ресурс може бути описаним за допомогою стандартизованого набору метаданих. Такий підхід гарантує сумісність з іншими ініціативами в галузі ПШ, наприклад, із проектом "Ренардус".

Наиболее популярным является определение "предметных шлюзов (ПШ)" с точки зрения "контроля качества". ПШ - это службы, доступные в Интернет, которые предлагают широкий диапазон измерений качества, с помощью которого возможен систематический поиск информации. Выборка ресурсов, отвечающих критериям качества, и их расширенное описание с использованием стандартизованных метаданных производятся вручную. Главная цель - обеспечить высокое качество предметного доступа к информации путем индексирования ресурсов с использованием словарей контролируемой лексики и подробной классификационной схемы. Отличительными признаками ПШ являются: концептуальные решения (тематика, объем и охват ресурса), технические решения (Z39.50, HTML, XML , решения внутри баз данных),политика формирования фонда, набор метаданных для описания и обнаружения ресурса, решения пользовательского интерфейса. Предметный доступ может быть определен как возможность навигации по всему предметному полю ("просмотр"). Любой информационный ресурс может быть описан с помощью стандартизованного набора метаданных. Такой подход гарантирует совместимость с другими инициативами в области ПВ, например, с проектом "Ренардус".

The most common definition about Subject Gateways in the sense of quality-controlled is: "Quality-controlled subject gateway's" are Internet-services which apply a rich set of quality measures to support systematic resource discovery. Considerable manual effort is used to secure a selection of resources which meet quality criteria and to display a rich description of these resources with standards-based metadata. Regular checking and updating ensure good collection management. A main goal is to provide a high quality of subject access through indexing resources using controlled vocabularies and by offering a deep classification structure for advanced searching and browsing (KOCH 2000). Specific characteristics of such Subject Gateways are: Conceptual, planning and policy efforts (e.g. defining the scope, size and coverage of the service, collection development policy, etc.), technical solutions (e.g. Z39.50, HTML, XML, database decision, etc.), collection management and development policy (e.g. to ensure the balance of the collection, checking for content changes, regular updates to the collection and frequent link checking, etc.), rich set of metadata for description and discovery (including subject access via classification and/or thesauri syste1 Each online resource will be described with a rich set of metadata including several "subject" elements. The whole metadata element set should/could based on international standards like Dublin Core Metadata Initiative. This guarantees interoperability with other Subject Gateway initiatives (e.g. see Renardus project) and ensure e.g. metadata sharing.

Описано результати побудови медичної інформаційно-комунікаційної технології для інформаційного супроводу медичних закладів на основі XML, Java та сервера застосувань.

Рассмотрен метод проектирования Internet-ориентированных информационно-управляющих систем, основанный на совместном использовании XML и XSL в рамках единой информационной модели. Приведено описание этапов проектирования на примере упрощенной структуры документов, а также проанализированы результаты практического применения данного метода при разработке сложной системы управления проектами.

Запропоновано комплекс технологічних рішень, здатних забезпечити реєстрацію розподілених інформаційних ресурсів і структуру метаданих для їх опису. Особливу увагу приділено питанням організації інформаційної взаємодії та захисту інформації в процесі реєстрації інформаційних ресурсів.

Описано існуючі варіанти застосування потужної розширеної мови розмітки XML, її переваги і недоліків. Запропоновано використовувати XML для складання декларативних програм, завдяки яким розроблена система стане більш гнучкою та буде легше переноситися та модифікуватися. Спрощено також процес створення програми. Завдяки запропонованому підходу дані й алгоритми, які їх обробляють, можна представляти в єдиному форматі, що легко аналізується й оброблюється. Позитивним результатом запропонованого підходу стало і те, що для створення програм розробнику не потрібно ніяке програмне забезпечення, окрім операційної системи й інтегрованого з нею текстового редактора, що значно зменшує витрати на створення нових систем. Наведено приклад використання декларативного підходу для моделювання роботи лексичного аналізатора з використанням мови XML.

Запропоновано один з підходів підвищення ефективності роботи Web-програм шляхом перетворення інформації у формат мови XML.

Зазначено, що використання даних цитування для ретроспективних і сучасних літературознавчих досліджень, виявлення видатних вчених у тій чи іншій галузі, аналізу інтелектуальної структури тієї чи іншої дисципліни є важливою науково-дослідною і комунікативною методикою. Незважаючи на те, що існують тисячі бібліографічних баз даних, лише база даних цитування може вирішити проблеми пошуку цитат. Інститут наукової інформації (ІНІ) є основним постачальником інформації, пов'язаної з цитуванням. Вже сорок років інститут підтримує і поповнює свої бази даних цитування: Покажчик цитат наукової літератури (Science Citation Index) і Покажчик цитат літератури із суспільних наук (Social Science Citation Index). Фахівці Інституту індексують посилання на джерела в академічних журналах. Індексація здійснюється в стандартизованому форматі, що забезпечує ефективний пошук. Таким чином, цей процес значною мірою залежить від підготовки і редагування інформації спеціалістами. Обидва ці покажчики дуже популярні в науковому співтоваристві завдяки унікальній інформації, яку вони містять. Web-технології є новим і ефективним середовищем для наукових публікацій, і індексування цитат знайшло нове застосування в цифрових технологіях. Розроблена дослідницьким інститутом корпорації NEC автономна система індексування цитат ResearchIndex (CiteSeer) автоматично індексує публікації з інформатики, виявлені на Web. За допомогою ResearchIndex можна індексувати не тільки журнали, але й праці конференцій, технічні звіти, дисертації.

Использование данных цитирования для ретроспективных и современных литературоведческих исследований, выявления выдающихся ученых в той или иной области, анализа интеллектуальной структуры той или иной дисциплины является важной научно-исследовательской и коммуникативной методикой. Несмотря на то, что существуют тысячи библиографических баз данных, только база данных цитирования может решить проблемы поиска цитат. Институт научной информации (ИНИ) является основным поставщиком информации, связанной с цитированием. Уже сорок лет институт поддерживает и пополняет свои базы данных цитирования: Указатель цитат научной литературы (Science Citation Index) и Указатель цитат литературы по общественным наукам (Social Science Citation Index). Специалисты Института индексируют ссылки на источники в академических журналах. Индексация осуществляется в стандартизованном формате, который обеспечивает эффективный поиск. Таким образом, этот процесс в большой степени зависит от подготовки и редактирования информации специалистами. Оба этих указателя весьма популярны в научном сообществе благодаря уникальной информации, которую они содержат. Web-технологии являются новой и эффективной средой для научных публикаций, и индексирование цитат нашло себе новое применение в цифровых технологиях. Разработанная исследовательским институтом корпорации NEC автономная система индексирования цитат ResearchIndex (CiteSeer) автоматически индексирует публикации по информатике, обнаруженные на Web.

The use of citation data for retrospective and up-to-date literature research, identification of visible scholars in a specific subject and mapping of intellectual structures of a discipline has long been an important technique for scientific researchand communication. Institute of Scientific Information (ISI) has been the principal provider of citation information via its citation indexing databases; namely, Science Citation Index (SCI) and Social Science Citation Index (SSCI) for four decades. As the Web is becoming a new and powerful medium in scientific publications, citation indexing has found its new application in the digital environment. CiteSeer developed by the NEC Corporation Research Institute, is an autonomous citation indexing tool that automatically indexes publications on computer science subjects found on the Web. As there are limitations to ISI's labor-intensive journal-based citation indexing and CiteSeer's subject-limited web-based citation indexing, Robert D. Cameron proposed anew model of universal citation database which would link every scholarly work ever written. This database requires that all the contributed publications follow a standardized entry format and facilitates scholarly research freely via Internet. This paper advocates Cameron's universal citation database model and addresses some technical issues associated with it. The author proposes that the source publications and all referenced citations be published to XML document based on a universally-defined document schema.

Проаналізовано ефективность використання мови XML (eXtensible Markup Language - розширювана мова розмітки) для створення бази даних бібліографічних записів, які містять нелатинські символи, що надалі може використовуватися для створення онлайнових каталогів на базі Web-серверів, призначених і адаптованих спеціально для обробки нелатинських символів. З іншого боку, записи, переведені на мову XML, також можуть бути інтегровані шляхом конвертування і у стандартні каталоги, які використовують формат MARC. Встановлено, що використання мови XML дає ряд переваг під час маніпулювання даними та їх перетворення, а також при обробці та інтеграції багатошрифтових даних. Метою проекту є вивчення, на основі аналізу бібліографічних записів азіатськими мовами (китайською, японською, корейською та в'єтнамською), ефективності використання мови XML як основної платформи конверсії. Висвітлено аспекти, які рідко аналізуються фахівцями в галузі створення багатошрифтових метаданих, зокрема, обробку бібліографічних даних на базі різних стандартів кодування. Крім того, в межах проекту будуть створені та випробувані різні прототипи онлайнових каталогів, розроблених спеціально для пошуку записів азіатськими мовами. Таким чином, стане можливою не тільки розробка стандартних процедур обробки даних, але і виявлення функцій, бажаних для інтеграції в Web-інтерфейси великих онлайнових каталогів.

Целью данного исследования является анализ эффективности использования языка XML (eXtensible Markup Language - расширяемый язык разметки) для создания базы данных библиографических записей, содержащих нелатинские символы, что в дальнейшем может использоваться, с одной стороны, для создания онлайновых каталогов на базе Web-серверов и предназначенных и адаптированных специально для обработки нелатинских символов. С другой стороны, записи, переведенные на язык XML, также могут быть интегрированы путем конвертирования в стандартные каталоги, использующие формат MARC. Установлено, что использование языка XML дает ряд преимуществ при манипулировании данными и их преобразовании, а также при обработке и интеграции многошрифтовых данных. Целью проекта является изучение, на основе анализа библиографических записей на азиатских языках (китайском, японском, корейском и вьетнамском), эффективности использования языка XML в качестве основной платформы конверсии. Также рассматриваются аспекты, которые редко анализируются специалистами в области создания многошрифтовых метаданных, в частности, обработка библиографических данных на базе различных стандартов кодирования. Кроме того, в рамках проекта будут созданы и испытаны различные прототипы онлайновых каталогов, разработанных специально для поиска записей на азиатских языках. Таким образом, станет возможной не только разработка стандартных процедур обработки данных, но и выявление функций, желательных для интеграции в Web интерфейсы крупных онлайновых каталогов.

The processing of non-Roman bibliographic data is a particularly thorny problem for managers of computerized systems and creators of metadata. For technical reasons, bibliographic records describing items written in non-Roman alphabets are often prepared on independent systems, making their integration within the main catalogue more problematic. The segregation of Roman and non-Roman data in online catalogues reduces the visibility of the non-Roman items, making it more difficult to identify and retrieve these resources. The aim of this study is to investigate the use of XML (eXtensible Markup Language) for the creation of a database of bibliographic records containing non-Roman characters. The research project will cover aspects that have seldom been investigated in the field of multiscript metadata creation. Various prototypes of Web-based online catalogues designed specifically for retrieval of Asian-language records will be tested with the aspiration of producing a list of desirable standard functionalities which could potentially be integrated into Web interfaces of large online catalogues.

Приведены технические решения по повышению конкурентоспособности предприятий машиностроения на основе снижения времени выполнения, централизации обработки и распределения заказов с использованием web-технологий. На примере сервера НИИ лазерной техники и технологии НТУУ "КПИ" рассмотрены основные принципы построения web-узла как акцептора заказов, проанализированы варианты программной реализации центрального сервера и приемлемые варианты передачи, получения и выполнения заказа на изготовление изделия. Доказана необходимость скорейшего становления централизованной web-структуры управления заказами малых и средних предприятий машиностроения Украины с целью повышения их внешнеэкономической конкурентоспособности.

Проведено аналіз можливої структури побудови тестів для використання в тренінгових системах і дистанційному навчанні. Розглянуто типи тестів і проаналізовано їх особливості з погляду програмної реалізації тестів на базі XML. Докладно розглянуто аспекти програмної реалізації процесу тестування. Запропоновано універсальну XML-структуру змістовної частини тесту, що може претендувати на глобальне використання в дистанційному навчанні.

Узагальнено методологічні підходи, моделі та методи формування інфраструктури геопросторових даних міських кадастрових систем. Обгрунтовано склад та методику створення базового набору геопросторових даних та напрямки розвитку національної системи стандартів у сфері геоматики. Доведено оптимальність картографічної проекції UTM для кадастрових систем. Розроблено об'єктно-орієнтовані моделі геопросторових даних та програмне забезпечення розподіленої геоінформаційної кадастрової системи за технологіями сервера бази даних, картографічного Web-сервера, XML-сервера та Intranet/Internet-мереж. Досліджено методи доступу до баз геопросторових даних з індексуванням на регулярних сітках, R- та Rs-деревах. Запропоновано метод вибору оптимального кроку сітки індексування наборів кадастрових даних. Удосконалено алгоритми формування TIN-моделі рельєфу, 3D-моделі забудованих територій та вибору оптимальних маршрутів на евклідових мережах. Розроблені методики практично реалізовано в програмних продуктах: UAMAP - картографічному Web-сервері та картографічній мережі, ТЕРЕН-ГІС для ведення земельного кадастру та нормативної грошової оцінки земель населених пунктів.

Отмечено, что с развитием систем автоматического понимания речи и расширением круга решаемых задач все большую актуальность приобретает использование прагматической информации. Построение модели понимания исходит из назначения системы и во многом определяется предметной областью (ПО). Одной из наиболее важных проблем в области автоматического понимания является учет понятий (терминов) предметной области, где термины принадлежат очень узкому словарю и их смысл уже заранее хорошо согласован в пределах определенного сообщества. Система автоматического понимания речи должна корректно обобщать или разобобщать понятия (термины), для этого необходимо использовать знания о связях между понятиями в рамках определенной предметной области. Предложено решение проблемы учета иерархии понятий в виде онтологии ПО. Онтология представлена в виде дерева понятий предметной области в xml-формате, что обеспечивает легкость расширения онтологии, а следовательно, словаря предметной области. Метод верификации онтологического подмножества гипотезы входной фразы обеспечивает гибкость системы автоматического понимания по отношению к естественно-языковым фразам, содержащим понятия различного уровня обобщения в рамках определенной предметной области, без потери скорости и качества обработки речи.

Представлено кросплатформове програмне середовище підтримки медичних системних досліджень. Використано XML-модель медичної наукової публікації. Реалізовано методи системного аналізу патологічних процесів у вигляді ієрархії Java-класів.

Презентовано одну з можливостей технології XML як міру представлення інформаційних даних у комунікативному форматі обміну діловою (комерційною) інформацією за допомогою Інтернету. Наведено результати впровадження подібної схеми електронного обміну інформації з використанням технології XML в одній з польських компаній.

Раскрыта сущность использования и декларации пространства имен в XML-документах, освещена технология нахождения релевантных ресурсов электронного бизнеса на основе их пространств имен для автоматизированной обработки агентами-посредниками.