Зазначено, що залізорудні рибекітові метасоматити – найбільш поширений різновид натрієвих метасоматитів Первомайського, Ганнівського, Жовторіченського, Артемівського, Петрівського та інших родовищ Кривбасу. Вони складають 91% від загальної кількості метасоматично змінених бідних магнетитових руд; відповідний показник егіринових метасоматитів – 8%, альбітових – 1%. Продуктивна товща Первомайського родовища на 40% складена рибекітовими метасоматитами. Для їх тіл характерна зональність, яка формувалась внаслідок різної інтенсивності рибекітизації магнетитових кварцитів. У розрізах метасоматичних тіл фіксуються закономірні зміни мінерального, хімічного складу, структури, текстури та інших властивостей бідних магнетитових руд. Загальною тенденцією було суттєве спрощення їх мінерального складу зі зростанням інтенсивності метасоматичних змін через заміщення рибекітом кварцу, гематиту, другорядних мінералів; магнетит також частково заміщувався рибекітом; кумінгтоніт псевдоморфно заміщувався магнезіорибекітом. Відбувалось вдосконалення морфології, анатомії індивідів і агрегатів магнетиту. Зміна складу та структурна, текстурна перебудова магнетитових кварцитів обумовили закономірні зміни показників їх збагачення: як позитивних (зростання вмісту заліза в складі одержуваного концентрату з 66-67 до 68-69 мас.%), так і негативних (зменшення виходу концентрату з 52 - 53 до 40 - 41%, зростання вмісту заліза в складі відходів збагачення з 8 - 9 до 20 - 21 мас.%). Результати роботи використовуються для корегування існуючої геолого-технологічної класифікації руд Первомайського, Ганнівського та інших родовищ метасоматично змінених магнетитових кварцитів, актуалізації методів картування рудних покладів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д451.54 + Д59(45УКР)45

Рубрики:

Уран	Регіональна геологія

Шифр НБУВ: РА437967 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Дисертація присвячена дослідженню особливостей еволюційних змін хімічного складу підземних вод мергельно-крейдяного водоносного горизонту в різних геологічних умовах. Дослідження змін здійснено на прикладі трьох найбільш показових водозаборах східної частини Дніпровсько-Донецької западини: Світлічанському, Житлівському та комплексі мергельно-крейдяних водозаборів Харківського регіону. В роботі встановлено основні чинники еколого- гідрогеологічної еволюції хімічного складу питних підземних вод досліджуваних водозаборів на основі аналізу їх геологічних, гідрогеологічних та екологічних особливостей експлуатації. Для Житлівського водозабору за результатами кореляційного аналізу встановлено безпосередній зв'язок зміни мінералізації підземних вод від величини водовідбору в зоні впливу Північнодонецького насуву. Визначено, що основні зміни якісного складу підземних вод Світлічанського водозабору спричинені багаторічним скидом високомінералізованих хлоридних вод шахти «Пролетарська». З’ясовано, що для комплексу мергельно-крейдяних водозаборів Харківського регіону зниження якості підземних вод обумовлене надходженням техногенних забруднень з поверхні в результаті процесів їх інфільтрації в умовах недостатньої природної захищеності підземних вод. На підставі отриманих закономірностей розроблено заходи та рекомендації щодо стабілізації якості питних підземних вод на досліджуваних водозаборах: запропоновано схему раціонального розміщення нових водозаборів в межах піщаних річкових терас р. Сіверський Донець, розроблено «Спосіб збільшення запасів підземних вод на площинних водозаборах» та обґрунтовано оптимізацію водовідбору на Житлівському водозаборі.

Набула подальшого розвитку теорія інтенсифікації процесів деманганації підземних вод на базі природного колообігу води, що дає змогу здійснювати водопідготовку здебільшого без залучення штучних реагентів. Розглянуто теорії абіотичних і біотичних процесів деманганації природних вод, що ґрунтуються на використанні елементів біогеохімічних циклів заліза та марганцю, створення на їх основі сучасних технологій і технічних засобів деманганації, знезалізнення та видалення сірководню.

Розглянуто найактуальнішу проблему паливно-енергетичної структури ХХІ ст. Вперше продемонстровано різновекторність підходу авторів до теоретичних та прикладних проблем водневої енергетики. Висвітлено загальні питання фундаментально-прикладних аспектів походження водню. Наведено результати наукових розробок з картування водню, виконаних у рамках наукових і практичних пошукових і геоекологічних досліджень на понад 200 вуглеводневих об'єктах на суходолі (включаючи шахтні поля) та в морських акваторіях. Обґрунтовано прогнозно-пошукові системні критерії, де складовою частиною комплексу методичних рішень вперше в пошуковій практиці використовувся водень. Показано важливість вирішення проблеми геоекологічних процесів і подій у шахтних виробках та свердловинах, з якими пов'язані численні катастрофи. За багатьма дослідженнями шахтних масивів наводено розроблений комплекс упереджувальних заходів та критеріїв, що унеможливлюють вибухонебезпечні процеси. Наведено наявність унікального природного комплексу складових водневої технології, сонячних та вітрових енергоресурсів та прісних вод придунайських озер та Дунаю. Відображено вирішальну роль України в змаганні за першість у наукових розробках. Вперше у світовій практиці обґрунтовано впровадження глобальних проєктів з видобування та виробництва зеленого та білого водню. Технологію апробовано на чисельних родовищах вуглеводнів, водних ресурсів і в шахтних виробках, і тому має всі перспективи для ефективного застосування при пошуках і видобутку водню.

розглянуто методологію аналізу даних тривалих моніторингових спосте¬режень у межах забруднених техногенними радіонуклідами водозбірних басейнів. Головним завданням таких досліджень є встановлення ступеня бар’єрної стійкості ландшафтного комплексу водозбору до водного винесення радіонуклідів. Рівень узагальнень, локальний чи регіональний, обґрунтовано результатами досліджень відповідного рівня починаючи зі встановлення часткової участі процесів вторинного забруднення поверхневих вод радіо¬нуклідами, що пов’язано із реалізацією балансового методу. До методів наукового аналізу належать статистичні методи, спрямовані на виділення ландшафтно-геохімічних чинників, що відповідають за депонування, міграцію та асиміляцію радіонуклідів у межах водозбірних басейнів. Описано процедуру відбору чинників для прогнозування концентрацій та водного винесення радіонуклідів. Наведено приклади аналізу ефективності виконаних та обгрун¬тування можливих водоохоронних і протипожежних заходів у Чорнобильській зоні відчу¬ження.