Вивчено проблему формування самоосвітньої компетентності майбутніх викладачів практичного навчання професійно-технічних навчальних закладів (ПТНЗ). Проаналізовано стан розробленості проблеми, уточнено сутність самоосвітньої компетентності майбутніх викладачів практичного навчання ПТНЗ, окреслено її структуру. Виявлено, теоретично обгрунтовано педагогічні умови та розроблено структурно-функціональну модель формування самоосвітньої компетентності майбутніх викладачів практичного навчання ПТНЗ у ЗВО. Визначено критерії, показники та рівні сформованості досліджуваного феномену. Експериментально перевірено ефективність педагогічних умов формування самоосвітньої компетентності майбутніх викладачів практичного навчання ПТНЗ у процесі професійної підготовки, розроблено відповідні методичні рекомендації.

Теоретично обґрунтовано та практично вирішено наукове завдання щодо формування комунікативної компетентності майбутніх учителів початкової школи (ККМУПШ) засобами артпедагогіки. Проаналізовано стан розробленості означеної проблеми; обґрунтовано теоретико-методологічні засади її формування засобами артпедагогіки. З'ясовано зміст, окреслено структуру комунікативної компетентності майбутніх учителів початкової школи. Визначено критерії, показники, рівні та засоби діагностування сформованості ККМУПШ. Виявлено, теоретично обґрунтовано, експериментально перевірено педагогічні умови та методику формування досліджуваної якості. Розроблено структурну модель формування комунікативної компетентності майбутніх учителів початкової школи засобами артпедагогіки.

Роботу присвячено розв’язанню актуального наукового завдання щодо формування підприємницької компетентності в майбутніх учителів технологій. Аргументовано важливість формування підприємницької компетентності в майбутніх учителів технологій. Уточнено сутність і структуру підприємницької компетентності учителів технологій, критерії, показники, рівні сформованості означеної компетентності в майбутніх учителів технологій. Теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено дієвість педагогічних умов формування підприємницької компетентності в майбутніх учителів технологій під час професійної підготовки. Розроблено модель науково-організаційного забезпечення реалізації зазначених умов з використанням авторської методики формування підприємницької компетентності в майбутніх учителів технологій. Отримані автором позитивні результати експериментальної перевірки засвідчили дієвість реалізованих педагогічних умов.

Здійснено цілісне дослідження теорії та методики деонтологічної підготовки менеджерів освіти в університетах. Визначено статус управлінської деонтології як складової професійної деонтології, що вивчає проблеми формування морально-правових норм поведінки і професійного обов'язку менеджерів освіти. Деонтологічну підготовку менеджерів освіти визначено як систему, процес і результат - сформовану деонтологічну компетентність (здатність до нормативної поведінки, підґрунтям якої є деонтологічні цінності, виконання професійного обов'язку на основі деонтологічних знань, сформованих умінь і навичок реалізації управлінських рішень). Визначено й обґрунтовано структуру деонтологічної компетентності менеджерів освіти, критерії, показники та рівні її сформованості. Розроблено концепцію деонтологічної підготовки менеджерів освіти, її систему і модель. Обґрунтовано й експериментально перевірено систему деонтологічної підготовки менеджерів освіти на другому рівні вищої освіти. Визначено прогностичні напрями деонтологічної підготовки менеджерів освіти в університетах.

Здійснено теоретичне узагальнення та запропоновано рішення соціально значущої наукової проблеми розвитку творчості майбутніх учителів математики, що сприяє професійній самореалізації та неперервному професійному розвитку особистості впродовж життя. Визначено сутність і структуру творчості майбутніх учителів математики, обґрунтовано концепцію, методологічні підходи, систему цілеспрямованого розвитку творчості майбутніх учителів математики у процесі фахової підготовки. Спроєктовано модель означеної системи, виокремлено критерії, показники та рівні розвитку творчості майбутніх учителів математики. Відібрано й обґрунтовано фактори та педагогічні умови системного розвитку творчості майбутніх учителів математики, розроблено наукове і методичне забезпечення означеного процесу. Проаналізовано й узагальнено експериментальні дані, що підтверджують висновки щодо ефективності авторської системи цілеспрямованого розвитку творчості майбутніх учителів математики.

У збірнику матеріалів конференції представлені доповіді науковців, методистів, викладачів закладів вищої освіти, управлінців, учителів, вихователів закладів дошкільної освіти, керівників гуртків закладів позашкільної освіти з актуальної проблеми формування та розвитку особистісно- професійної компетентності педагога. У контексті гуманітарних смислів розкриваються педагогічні, професійні, соціальні, філософські, управлінські, психологічні, методичні характеристики особистісно-професійно' компетентності педагогів дошкільної, початкової, загальної середньої, позашкільної, професійної, вищої освіти.

Подано теоретичний матеріал про прикладне програмне забезпечення пакета LibreOffice: Writer, Calc, Draw, Impress. Проаналізовано та систематизовано теоретичеий матеріал про основні правила роботи з текстовим редактором Writer, електронною таблицею Calc, програмою створення презентацій Impress, редактора векторної графіки Draw, атакож розглянуто загальні правила оформлення тексту і презентацій. Наведено теоретичні відомості про редактори векторної Inscape та растрової графіки Gimp, а також систему автоматизованого проектування LibreCad та систему математичних розрахунків SMath Studio. Розглянуто питання комп'ютерної графіки. Визначено питання інженерної графіки та системи математичних розрахунків.

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення й запропоновано розв'язання наукової проблеми формування іншомовної комунікативної компетентності майбутніх учителів початкової школи. У перебігу наукового пошуку визначено сутність та структуру досліджуваного феномену, обгрунтовано концепцію, методологічні підходи, педагогічну систему формування іншомовної комунікативної компетентності майбутніх учителів початкової школи в закладах вищої освіти. Розроблено структурно-функціональну модель системи, визначено критерії, показники та рівні сформованості означеної компетентності. Виявлено організаційно-педагогічні умови, розроблено науково-методичне забезпечення формування іншомовної комунікативної компетентності майбутніх учителів початкової школи. Узагальнено експериментальні дані, що доводять правомірність висновків щодо ефективності створеної педагогічної системи.

Здійснено теоретичне обґрунтування та практичне розв’язання важливого наукового завдання щодо формування економічної компетентності майбутніх учителів технологій у процесі фахової підготовки. Досліджено стан розробленості проблеми формування означеної якості майбутніх фахівців у педагогічній теорії та практиці. Уточнено сутність та структуру економічної компетентності вчителя технологій, визначено критерії, показники та рівні її сформованості. Розроблено модель формування дослідженої якості в майбутніх фахівців у процесі фахової підготовки, що складається з трьох блоків: методологічно-цільового (мета, завдання, методологічні підходи, принципи), змістово-діяльнісного (компоненти економічної компетентності, зміст підготовки, форми організації навчальної діяльності, методи, засоби навчання) та діагностично-результативного (критерії, показники, рівні та результат). Розроблено навчально-методичний супровід формування означеної компетентності в закладі вищої педагогічної освіти. Теоретично обґрунтовано, експериментально перевірено педагогічні умови формування економічної компетентності майбутніх учителів технологій у процесі фахової підготовки.

Здійснено теоретичне узагальнення та представлено вирішення наукової проблеми формування професійної компетентності (ПК) майбутніх учителів історії у процесі фахової підготовки. Розглянуто феномен формування ПК у закладах вищої освіти. Описано сучасні тенденції змісту та структури ПК майбутніх фахівців. Обґрунтовано концепцію, методологічні підходи, педагогічну систему цілеспрямованого формування ПК майбутніх учителів історії у процесі фахової підготовки. Розроблено структурну модель педагогічної системи, а також критерії, показники та рівні сформованості ПК. Висвітлено змістово-технологічний аспект інтегрованого використання складників інформаційно-освітнього середовища у процесі практичної підготовки майбутніх фахівців. Наведено результати впровадження педагогічної системи цілеспрямованого формування ПК майбутніх учителів історії у процесі фахової підготовки.

Розкрито теоретичні та практичні основи розвитку інноваційних процесів у науці. Розглянуто питання фізичної реабілітації при інсульті. Проведено кореляційний територіальний аналіз природно-техногенного комплексу та небезпечних явищ природи в м. Київ. Визначено перспективи та ризики впровадження інформаційно-комунікативних технологій у дошкільній освіті. Висвітлено особливості використання освітніх навчальних платформ у закладі вищої освіти. Увагу приділено фасилітації як інноваційній технології навчання майбутніх учителів природничих дисциплін. Розкрито роль мотивації залучення у громадську діяльність у формуванні готовності волонтерів до взаємодії із представниками стигматизовуваних меншин. Досліджено бренд та його позитивний і негативний вплив на популярність мереж закладів серед молоді великих міст. Подано інформацію щодо проблеми стереотипності образів інтелігенції в радянських візуальних і текстових наративах. Обґрунтовано необхідність упровадження на заняттях із фізичного виховання молодших школярів здоров'яформуючих технологій. Описано лінгво-стилістичні особливості сучасного англомовного соціально-рекламного дискурсу проти булінгу у шкільному середовищі. Розглянуто проблемні питання страхування на випадок безробіття. Висвітлено вітчизняний досвід стандартизації інтегрованої звітності. Досліджено особливості управління діяльністю педагогічного колективу на основі ідей педагогіки співробітництва.

Досліджено проблеми формування культурологічної компетентності майбутніх учителів початкової школи у професійній підготовці і запропоновано її комплексне розв'язання. Охарактеризовано розробленість означеної проблеми у вітчизняній теорії і практиці ЗВО, обґрунтувано сутність і структуру досліджуваної компетентності, визначено критерії, показники й рівні сформованості, проаналізовано зарубіжний досвід щодо її формування. Розроблено концепцію, систему та спроектовано її структурно-функціональну модель. Обґрунтовано особливості створення культурологічно орієнтованого середовища як інтегрованого сегмента авторської системи, що функціонує внаслідок реалізації психолого-педагогічних умов формування досліджуваної компетентності. Визначено й розроблено методичне забезпечення цього процесу. Проаналізовано результати експериментального впровадження системи формування культурологічної компетентності майбутніх учителів початкової школи і здійснено прогнозування перспектив їх професійної підготовки на культурологічних засадах.

Окреслено генезу українськомовної норми та роль і місце ортології в системі українського мовознавства, й офіційно-ділового стилю зокрема, подано основні відомості про офіційно-діловий стиль сучасної української літературної мови, його підстилі; вимоги до оформлення документів. Наведено зразки ділових паперів, що функціонують у сфері адміністративної освітньо-педагогічної діяльності, управління освітнім процесом закладів вищої освіти. Особливу увагу зосереджено на ортологічних основах офіційно-ділового стилю: орфографічних, пунктуаційних (з урахуванням вимог нового правопису), фонетичних (орфоепічних, акцентуаційних), морфологічних, лексичних, синтаксичних, стилістичних нормах як таких, що закріпилися в системі мови й апробувалися діловим мовленням.

Звернено увагу на практичні аспекти культури мовлення та риторики. Теоретичний матеріал структуровано відповідно до організації мовних знаків. У логічній послідовності узагальнено відомості про фонетичні (орфоепічні, акцентуаційні), лексичні, фразеологічні, морфологічні, синтаксичні, орфографічні (з урахуванням правописних змін 2019 р.), пунктуаційні, стилістичні норми сучасної української літературної мови. Запропоновано комплекс вправ для вдосконалення вмінь нормативного мовлення в усній і писемній формах. Систематизовано риторичні закономірності комунікування українською мовою. Уміщено тестові завдання для самоконтролю за розділами. Укладено словник із культури українського мовлення та риторики.

Звернено увагу на актуальність дослідження проблеми підготовки викладача закладу вищої освіти до професійної діяльності в умовах цифровізації суспільства. Вказано на шляхи розширення тематики та матеріально-технічної бази кафедри для виконання лабораторних робіт з опору матеріалів та матеріалознавства, способи розширення тематики та поповнення матеріально-технічної бази кафедри для виконання лабораторних робіт з опору матеріалів, технології конструкційних матеріалів та матеріалознавства. Розглянуто автоматизацію процесів швейної індустрії як засіб формування професійної компетентності майбутніх фахівців галузі, електронний навчально-методичний комплекс як один із засобів дистанційного навчання. Проаналізовано проєктування візуального контенту освітнього середовища в контексті інфомедійної грамотності педагога, проєктивні вміння майбутніх бакалаврів педагогіки як складову їх педагогічної майстерності. Визначено роль мультимедійних засобів в освітньому процесі підготовки майбутніх учителів.

Розкрито широковживану та спеціалізовану термінологію, яка безпосередньо характеризує теоретико-методологічні основи та найважливіші елементи соціальної економіки та соціальної роботи (державні соціальні гарантії, соціальне страхування та соціальну допомогу), основи економіки в галузях охорони здоров'я й освіти (галузі соціальної сфери, де найчастіше виконують свої функції фахівці із соціальної роботи), динаміку добробуту населення, концепції соціального захисту в умовах ринкової економіки. Висвітлено сутність таких понять, як вимірювання соціальне, договір про надання правової допомоги, інвестиційна політика, поточні трансфери, стратифікація соціальна, часткове безробіття.

Подано теоретичні відомості про стандартне програмне забезпечення трьох інтерактивних систем та принципи його взаємодії з обладнанням, а також деякі основні правила і вимоги до розробки наочних мультимедійних засобів навчання. Висвітлено загальні відомості щодо інтерактивної системи 3M Digital Board. Звернено увагу на питання щодо калібрування дошки з програмним забезпеченням eBeam, настільні інтерактивні інструменти eBeam. Описано Інтерактивну систему NEWLINE TRUEBOARD, зокрема, налаштування типових параметрів програми, управління користувачами. Представлено інтерфейс програмного забезпечення, панель функцій. Розглянуто інтерактивну систему IPBoard, зокрема, створення, відкриття і збереження файлів, роботу зі сторонками в даній системі.

Увагу приділено теоретичному аналізу та класифікації сучасних методологічних підходів до формування професійної компетентності майбутніх учителів початкової школи. Детально розкрито сутність найсучасніших підходів: інтегрованого, акмеологічного, синергетичного, культурологічного, антропологічного, гуманістичного, особистісно-орієнтованого, компетентнісного, технологічного, професіографічного тощо. На підставі значної кількості використаних наукових джерел розкрито стратегії сучасної освітньої галузі у процесі професійної підготовки у закладах вищої освіти. Зазначено, що запропонований матеріал допоможе зорієнтуватися у методологічних траєкторіях формування професійної компетентності, усвідомити їх значення у підготовці майбутніх учителів.

Здійснено теоретичне узагальнення та наведено вирішення наукової проблеми формування професійної компетентності майбутніх учителів історії у процесі фахової підготовки. У ході наукового обґрунтування теоретичних і методичних основ розроблено й обґрунтовано авторську концепцію, методологічні підходи, педагогічну систему цілеспрямованого формування професійної компетентності майбутніх учителів історії у процесі фахової підготовки. Конкретизовано структуру та вдосконалено сутність професійної компетентності майбутніх учителів історії. Розроблено структурну модель педагогічної системи, а також критерії, показники та рівні сформованості професійної компетентності майбутніх учителів історії. Виявлено й обґрунтовано педагогічні фактори й умови, розроблено науково-методичне забезпечення процесу цілеспрямованого формування професійної компетентності майбутніх учителів історії у процесі фахової підготовки. Узагальнено експериментальні дані, що засвідчують ефективність упровадженої педагогічної системи формування професійної компетентності майбутніх учителів історії у процесі фахової підготовки.

Здійснено наукове узагальнення і запропоновано розв'язання наукової проблеми розвитку творчого потенціалу майбутніх інженерів аграрного профілю, що виявляється в обґрунтуванні педагогічної системи розвитку творчого потенціалу майбутнього агроінженера. Уточнено сутність поняття творчого потенціалу інженера аграрного профілю та розкрито структуру феномену, запропоновано концепцію, обґрунтовано методологічні підходи та педагогічні принципи. Обґрунтовано педагогічну систему розвитку творчого потенціалу майбутніх інженерів аграрного профілю та розроблено її модель, визначено критерії, показники та рівні розвитку творчого потенціалу майбутніх агроінженерів. Визначено та обґрунтовано педагогічні умови системного розвитку творчого потенціалу студентів. Розроблено науково-методичне забезпечення процесу цілеспрямованого системного розвитку творчого потенціалу майбутніх агроінженерів. Досліджено експериментальні дані, що підтверджують висновки стосовно ефективності запропонованої педагогічної системи. Обґрунтовано перспективні напрями та заходи розвитку творчого потенціалу майбутніх агроінженерів у закладах вищої освіти.