Розглянуто проблемно-оріентоване моделююче середовище (ПОМС) як об'єкт діалогу користувача і розробника моделей (експерта предметної області) з багатоплановими ресурсами середовища, теоретично обґрунтовано та розроблено засоби ефективної підтримки цього діалогу на всіх етапах побудови та застосування різнопланових моделей динамічних систем. Проаналізовано наявні діалогові засоби для систем управління складними об'єктами. Основною проблемою для систем моделювання в гірничодобувній галузі є практично повна відсутність діалогових засобів управління і моделювання шахтних вентиляційних мереж (ШВМ). Наведено визначення підсистем діалогу (ПД) ПОМС як сукупності засобів, що вводять експерта предметної області у контур моделі та в систему керування. Розроблено структуру й функціональний набір засобів ПД у складі ПОМС. Розроблено діалогові алгоритми підтримки етапів створення, налагодження, візуалізації, підготовки до моделювання та моделювання об'єкта. Запропоновано та обгрунтовано універсальний формат опису моделі МО, що інкапсулює параметри усіх елементів, які складають можливі її підмоделі, використовуючи для цього ієрархічну атрибутну модель. Вперше запропоновано універсальний метод Diff реалізації стека скасування та повтору останніх дій користувача, заснований на автоматичному генеруванні команд-модифікаторів для зміни станів моделі даних. В даний час код, який реалізує дану функціональність, успішно використовується в декількох додатках. Запропоновано гібридну МІМD + SIMD-структуру вирішувача рівнянь для задачі динаміки розподілу повітря в ШВМ. Розроблено орієнтований на інтегровані засоби SIMD сучасних процесорів паралельний алгоритм моделювання розподілу повітря в окремих гілках ШВМ за методом прямих. Виконано розробку модуля побудови і параметризації графа ШВМ, що імплементує Diff-метод, а також модуля зв'язку з симулятором і візуалізації результатів як складової частини ПД. Працездатність діалогових алгоритмів доведено шляхом побудови, параметризації та моделювання тестової моделі ШВМ. На основі реальних моделей експериментально підтверджено ефективність Diff-методу і паралельного МІМD + SIMD-вирішувача рівнянь.

Розглянуто актуальну наукову проблему підвищення якості розробки й ефективності використання алгоритмічних засобів і програмних компонентів комп'ютерних систем (КС) інтелектуальної обробки даних (ІОД), створюваних і використовуваних на основі формалізованих знань, які забезпечують витяг залежностей і моделей достатньої специфічності та корисності для активних агентів організаційно-технічних комплексів і систем (ОТС). Закладено нові й розвинуто існуючі теоретичні та прикладні основи алгоритмічних засобів і програмних компонентів КС для ІОД, що дозволило підвищити ефективність застосування КС в ОТС за рахунок оперативності й достовірності прогнозування та вироблення керуючих впливів на основі здобутих із даних моделей і залежностей. У теоретичному аспекті розроблено: категоріально-онтологічні моделі процесу виявлення прихованих залежностей із масивів даних, які дозволили представити з єдиних методологічних позицій процес ІОД і сформулювати вимоги та рекомендації з вибору й порядку використання методів і алгоритмів обробки даних; методологію проектування та методи побудови сховищ даних і знань у складі КС, розробки ефективних алгоритмічно-програмних компонентів КС для обробки даних й одержання за її результатами залежностей параметрів функціонування ОТС, у тому числі з використанням методів штучного інтелекту; модульну структурно-алгоритмічну організацію КС для ІОД із гнучкою комплектацією для різних ОТС. Розвинуто методологію інформаційної підтримки інженерної діяльності, що дозволило забезпечити інтелектуалізацію КС для ІОД, які використовують при проектуванні виробів і технологічних процесів їх виготовлення. На основі категоріально-онтологічного підходу розроблено цілісне представлення компетенцій, навичок і знань для організації навчального процесу. У прикладному аспекті розроблено продуктивні програмно-технічні рішення у вигляді компонентів комп'ютерних систем, у тому числі з використанням елементів вбудованих систем, у яких забезпечено опрацювання формалізованих знань про роботу ОТС і процеси ІОД у вигляді онтологічних моделей на відповідних мовах опису, а також виконання запитів до них й інтерпретація результатів, та які виконують завдання прогнозування й вироблення керуючих впливів на основі здобутих із даних моделей і залежностей. Ці компоненти та КС на їх основі впроваджено на ряді промислових підприємств, у наукову діяльність і навчальний процес.

Наведено математичну модель електротехнічних комплексів. Розглянуто процеси в багатомашинних системах електропостачання напругою 6 кВ із асинхронними синхронними двигунами. Розглянуто алгоритми роботи пристроїв релейного захисту у разі коротких і однофазних замикань на землю, а також у випадках обривів фази. Зазначено спосіб та алгоритм роботи мікропроцесорного пристрою автоматичного перемикання на резервне живлення в мережах 6 - 10 кВ.

Вирішено актуальну наукову проблему розвитку наукових основ охорони підготовчих виробок в умовах слабких бічних порід. Виконано аналіз передумов розробки ефективних ресурсозберігаючих технологій охорони виробок позаду лав. Здійснено шахтні спостереження в підготовчих виробках. Розроблено методику прогнозу зміщень порід покрівлі виробок позаду лави. Досліджено закономірності розподілу напружень навколо засобів охорони та їх усадок і просідань. Досліджено процес деформування порід навколо засобів й обґрунтовано умову стійкості геотехнічної системи "засіб охорони - бічні породи" для розробки технологій охорони, зокрема, локального укріплення порід під засобами. Розроблено й обґрунтовано параметри породних конструкцій з перегородками й стінками, які споруджуються стрічково або з залишенням компенсаційних порожнин. Удосконалено технологію охорони виробок стінками з мішків з породою. Обґрунтовано параметри комбінованих конструкцій з породних смуг між стінками з мішків. Розроблено методику вибору технологій охорони та визначено їх параметрів.

Розроблено структурну модель активізації приватного медичного сектору в системі охорони здоров'я країни на засадах державно-приватного партнерства та організаційно-економічного забезпечення його функціонування. Визначено напрями його активізації. Розкрито економічний зміст системи охорони здоров'я, узагальнено базові чинники економічно ефективної моделі системи охорони здоров'я, серед яких ключову роль відведено приватному медичному сектору. Визначено концептуальні положення розвитку системи охорони здоров'я. Удосконалено комплексний підхід до активізації приватного медичного сектору. Систематизовано переваги державно-приватного партнерства для всіх учасників медичного сектору. Виявлено перспективи активізації приватного медичного сектору в Україні та визначено вплив факторів внутрішнього та зовнішнього середовища на його розвиток. Обґрунтовано доцільність активізації приватного медичного сектору шляхом сценарного імітаційного моделювання розвитку системи охорони здоров'я, що забезпечить найбільший приріст валового внутрішнього продукту з усіх вірогідних сценаріїв.

Уперше одержано аналітичні залежності гранично допустимої відстані до асинхронного двигуна (АД) з урахуванням його потужності та коефіцієнта екранування захисної поверхні, що дозволяє визначити пріоритетність впровадження заходів і засобів захисту працівників від впливу низькочастотного магнітного поля. Удосконалено математичний метод визначення потужності АД за результатами його випробування, що дозволяє визначити заходи з підвищення рівня електромагнітної безпеки шляхом уточнення зони безпечного перебування працівників. Набули подальшого розвитку засоби захисту працівників від дії магнітних полів на основі сіткових захисних екранів, що дозволяє розширити безпечну зону до АД в процесі експлуатації.

Подано базові поняття формування стратегій економічного розвитку. Розглянуто концептуальні основи економічного розвитку, його генезу та типологію. Розкрито зміст стратегій економічних систем різних рівнів господарювання. Визначено середовище формування стратегій економічного розвитку, наведено їх види та фактори формування. Розкрито особливості формування стратегій економічного розвитку мікро-, мезо-, макро- та глобального рівнів. Окрему увагу приділено маркетинговим і фінансовим стратегіям та інструментам в управлінні розвитком.

Установлено закономірності формування зміцнених зон у підошві гірничих виробок, які підтримуються в зонах повторного порушення рівноважного стану масиву, шляхом консолідації порід саморозширювальними сумішами, впливу локального зміцнення на деформаційні процеси в підошві виробки для управління станом гірських порід в умовах інтенсивного підняття. Визначено, що в підготовчих виробках, які перебувають у зоні впливу лави, незалежно від системи розробки, породи підошви мають блочну структуру з розміром блоків від декількох сантиметрів до декількох дециметрів. Уперше з'ясовано вплив форми зони локального укріплення в підошві виробок на вектор переміщення порід і величину їх абсолютного підняття. При створенні укріпленої області у формі прямої призми з вершиною трикутника її основи, зверненою до підошви виробки, досягається найкращий результат зі зменшення зсувів у порожнину виробки. Розроблено спосіб забезпечення стійкості підошви гірничих виробок у зоні повторного порушення рівноважного стану за рахунок створення областей локального укріплення саморозширювальними сумішами, визначено його ефективність. Винайдено модифіковану невибухову суміш, що саморозширюється, з підвищеною міцністю в постгідратаційний період. Зазначено, що розрахункова економічна ефективність способу забезпечення стійкості підошви з позицій зниження витрат на підривання становить 232,62 грн / п.м.

Досліджено експериментальне визначення оптимальної ємності для конденсаторного однофазного асинхронного двигуна. Розроблено та досліджено системи керування електромеханічного персонального транспортного засобу. Обгрунтовано топології штучних нейронних мереж для прогнозування аварійних режимів енергосистем. Охарактеризовано автоматизовану систему стереозору для визначення відстані до об'єкта. Досліджено інформаційні комп'ютерні системи контролю та управління. Проаналізовано системи моніторингу потужності енергоефективних систем електроспоживання. Розроблено та досліджено системи керування освітленням приватного будинку. Проаналізовано відновлювальну енергетику, як шлях до енергетичної незалежності України. Охарактеризовано умови для енергетичної утилізації твердих побутових відходів в Україні.

Вирішено актуальну науково-практичну задачу, що полягає в розкритті закономірностей впливу показників умов праці гірників на рівень травматизму під час виконання ними операцій у технологічних зонах лав. Обгрунтовано необхідність урахування умов праці гірників при плануванні очисних робіт. Визначено маскуючі, відволікаючі та небезпечні виробничі фактори в технологічних зонах лав для розробки працеохоронних заходів. Досліджено енерговитрати організмів гірників під час виконання операцій у технологічних зонах лав. Встановлено параболічні залежності енерговитрат від основних чинників та лінійну - від частоти серцевих скорочень у гірників, за якими визначено енерговитрати за операціями. Встановлено, що значна частка цих операцій вимагають енерговитрат понад 290 Вт, а це потребує організації перерв на відпочинок, тривалість яких залежить від важкості робіт. Під час таких робіт реєструється найбільша кількість нещасних випадків. Встановлено, що травмування переважно припадає на технологічні зони, які належать до кінцевих ділянок та сполучень. Запропоновано: матрицю пріоритетності факторів умов праці та технологічних зон лав для розробки працеохоронних заходів; методику визначення тяжкості праці гірників і тривалості перерв; алгоритм вибору доцільних технологічних рішень щодо зменшення рівня травматизму від обвалень на кінцевих ділянках лав. Розроблено рекомендації щодо створення безпечних умов праці на шахтах Південно-Донбаського вугленосного району.

Висвітлено історію Донецького національного технічного університету. Протягом 90 років він є одним із найкращих технічних вишів України, що готує високого рівня фахівців для промисловості нашої держави: від гірничих майстрів, інженерів, економістів до керівників шахт і великих промислових підприємств. Серед випускників ДонНТУ — також відомі політичні та громадські діячі. У всі роки університет зосереджує освітню діяльність навколо наукових досліджень і готує інтелектуальну й технічну еліту нації. Історичний шлях університету — це не лише свідчення розвитку славетного навчального закладу, а передусім своєрідний літопис життя поколінь випускників вузу і його професорсько-викладацького складу. Розкрито основні події та етапи становлення Донецького національного технічного університету, вміщено спогади та цікаві студентські історії, а також інформацію про високі досягнення його випускників та очолюваних ними підприємств і компаній.