Дисертацію присвячено проблемі формування психологічної готовності майбутніх медіаторів до роботи у сфері управління персоналом. Здійснено теоретичний аналіз проблеми формування психологічної готовності майбутніх медіаторів до роботи у зазначеній сфері. Досліджено стан підготовки майбутніх медіаторів під час проходження існуючих вітчизняних і зарубіжних програм професійної підготовки. Удосконалено зміст понять "медіація" та "медіаційна діяльність у сфері управління персоналом". Набули подальшого розвитку зміст і структура психологічної готовності майбутніх медіаторів до роботи у сфері управління персоналом як складної системи особистісного новоутворення, що передбачає цілеспрямований розвиток певних компонентів. Розроблено структурно-функціональну модель цільового формування психологічної готовності майбутніх медіаторів до роботи у сфері управління персоналом, що складається з діагностичного, розвивального та результативного блоків. Розвивальний блок моделі становить розроблену автором та експериментально перевірену під час дослідження програму формування психологічної готовності майбутніх медіаторів до роботи у сфері управління персоналом. Встановлено, що цільове формування психологічної готовності майбутніх медіаторів до роботи у такій сфері забезпечується шляхом комплексного розвитку особистісного, рефлексивного, змістовного та когнітивного компонентів. Опрацьовано практичні рекомендації викладачам з медіації щодо використання програми формування психологічної готовності майбутніх медіаторів до роботи у сфері управління персоналом у системі післядипломної освіти для професій типу людина - людина.

Дисертаційну роботу присвячено проблемі динаміки змін професійних очікувань майбутніх психологів у навчальному процесі. Здійснено теоретичний та практичний аналіз, синтез та узагальнення науково-психологічної літератури з проблеми дослідження. Встановлено, що професійні очікування майбутніх психологів є системним утворенням, яке забезпечує антиципацію подій, пов’язану з навчально-професійною діяльністю, яка має суб’єктивно-особистісну значущість для індивіда та характеризується динамікою змін у навчальному процесі. Систему професійних очікувань складають когнітивний (бажаний образ майбутньої діяльності), комунікативний (прийняття очікувань соціуму, рольові очікування) та особистісний компоненти (очікування стосовно себе у діяльності). Визначено, що динаміка професійних очікувань у навчальному процесі зумовлюється низкою чинників. Теоретично обґрунтовано доцільність психокорекції професійних очікувань майбутніх психологів методами та формами теоретичної, практичної та особистісної підготовки у навчальному процесі. Подано опис принципів, структури і змісту методики впровадження та аналізу результатів апробації авторської програми психокорекції професійних очікувань майбутніх психологів у навчальному процесі.

Досліджено проблему формування професійно-психологічної компетентності майбутніх офіцерів-прикордонників у процесі фахової підготовки. Розкрито сутність професійно-психологічної компетентності, її структуру і зміст. Визначено критерії та показники, охарактеризовано рівні сформованості професійно-психологічної компетентності майбутніх офіцерів-прикордонників. Для організації роботи з формування професійно-психологічної компетентності майбутніх офіцерів-прикордонників у процесі фахової підготовки розроблено структурно-функціональну модель, яка дає структуроване теоретичне уявлення про предмет дослідження. Обґрунтовано й експериментально перевірео педагогічні умови формування професійно-психологічної компетентності курсантів у процесі фахової підготовки: організація фахової підготовки на засадах компетентнісного підходу з урахуванням моделі сучасного офіцера Державної прикордонної служби України; впровадження в освітній процес додаткового спеціального навчального курсу з ідентифікації особи й аналізу ризиків під час пропуску осіб через державний кордон; використання сучасних методів навчання, що базуються на аналізі досвіду діяльності офіцерів органів охорони державного кордону; регулярний моніторинг якості сформованості у майбутніх офіцерів-прикордонників професійно-психологічної компетентності. За результатами дослідження розроблено методичні рекомендації науково-педагогічним працівникам щодо формування професійно-психологічної компетентності майбутніх офіцерів-прикордонників у процесі фахової підготовки.

Досліджено проблему формування спеціальних умінь ідентифікації у майбутніх офіцерів-прикордонників у процесі професійної підготовки. Обґрунтовано педагогічні умови формування цих умінь (проектування змісту навчальних дисциплін циклу професійної підготовки з урахуванням результатів аналізу і профілювання ризиків у пунктах пропуску через державний кордон; використання проблемного й алгоритмічного методів для навчання курсантів виконувати складні завдання з ідентифікації; застосування інформаційно-комп'ютерних технологій для розвитку навичок ідентифікації осіб і транспортних засобів; організація самоосвітньої діяльності курсантів із вивчення проблем прикордонного контролю й ідентифікації). Визначено сутність поняття "спеціальні уміння ідентифікації офіцера-прикордонника", вдосконалено діагностичний апарат для з'ясування стану їх сформованості завдяки використанню критеріїв (особистісного, когнітивного й операційного), відповідних їм показників, а також характеристики рівнів (низького, середнього та високого) сформованості таких умінь. Подальшого розвитку набули наукові уявлення про зміст і структуру спеціальних умінь ідентифікації офіцера-прикордонника як єдності особистісно-мотиваційного, когнітивно-понятійного й операційно-результативного компонентів. За результатами дослідження розроблено методичні рекомендації науково-педагогічному складу й курсантам щодо формування у майбутніх офіцерів-прикордонників спеціальних умінь ідентифікації у процесі професійної підготовки.

Досліджено проблему розвитку економічної компетентності офіцерів-магістрантів Державної прикордонної служби України. Уточнено сутність економічної компетентності майбутніх офіцерів управління органами охорони державного кордону, її зміст і структуру як єдність мотиваційного, когнітивного, операційного й особистісного компонентів. Визначено критерії, показники та рівні розвиненості економічної компетентності офіцерів-магістрантів. Обґрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови розвитку економічної компетентності офіцерів-магістрантів Державної прикордонної служби в процесі професійної підготовки. Зазначено, що системне та комплексне впровадження педагогічних умов забезпечує розроблена структурно-функціональна модель.

Досліджено проблему формування професійної надійності майбутніх офіцерів-прикордонників у процесі фахової підготовки. Розкрито сутність професійної надійності, її структуру. Визначено критерії (ціннісно-особистісний, мотиваційно-функціональний, діяльнісно-аналітичний) та їх показники для діагностування сформованості професійної надійності майбутніх офіцерів-прикордонників (високий, середній, низький рівні). Обгрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови її ефективного формування: спрямованість змісту освітнього процесу вищого військового навчального закладу на формування професійної надійності курсантів відповідно до сучасних вимог оперативно-службової діяльності; впровадження методики створення Курсантської ради інспекторів з доброчесності; розвиток мотивації курсантів до професійного самовдосконалення; підготовка науково-педагогічного складу до формування професійної надійності майбутніх офіцерів-прикордонників. Розроблено структурно-функціональну модель формування професійної надійності, яка включає цільовий, організаційно-змістовий і діагностичних блоки.

На основі теоретичного аналізу стану дослідженості феномену самореалізації особистості як міждисциплінарної наукової категорії операціоналізовано поняття "готовність до професійної самореалізації у майбутніх педагогів" та розкрито його психологічний дискурс. Визначено критерії оцінки, показники та рівні сформованості готовності до професійної самореалізації у майбутніх педагогів в процесі навчання. Обгрунтовано та розроблено психолого-педагогічну модель формування готовності майбутніх педагогів до професійної самореалізації, а також авторську програму формування готовності до професійної самореалізації у майбутніх педагогів, експериментально перевірено ефективність останньої. Як засвідчили результати експериментального дослідження, формування готовності до професійної самореалізації майбутніх педагогів визначається комплексом психологічних умов, в яких здійснюється їх навчально-професійна діяльність: особистісні (що містять мотиваційно-ціннісний, когнітивно-інтелектуальний, операційно-діяльнісний та рефлексивний компоненти) і діяльнісні (що містять процес навчання і виробничі практики), які визначають динаміку і напрям переходу з певного рівня сформованості психологічної готовності до професійної самореалізації. Щоб підвищити рівень готовності у майбутнього педагога, необхідно змінити умови, що справляють найбільший вплив і мають резерви для стимулювання.

Вивчено важливі індивідуальні особливості особистості майбутніх офіцерів-психологів пенітенціарних установ, які відображені в індивідуально-психічних рисах особистості, а саме: емоційно-вольовій стійкості, рівні інтелекту, самоконтролі поведінки та наполегливості у досягненні мети. Виявлено, що професійний розвиток фахівців детермінує зміну мотиваційної сфери особистості, а саме: прагнення до досягнення вищих результатів у професійній діяльності, подолання труднощів, що виникають на шляху досягнення визначеної мети; вдосконалення та розвиток власних здібностей; формування та розвиток важливих індивідуально-психічних рис особистості, що необхідні для покращання їх професійної діяльності. Визначено індивідуально-психічні риси особистості майбутніх офіцерів- психологів пенітенціарних установ, що необхідні для ефективного виконання ними їх посадових обов'язків, удосконалено психограму офіцера-нсихолога пенітенціарної установи не лише в аспекті врахування вимог професії, що постійно оновлюються, а й в аспекті удосконалення особливостей дій офіцерів-психологів пенітенціарних установ в різних особливих чи нестандартних ситуаціях, які постійно ускладнюються. Основну увагу приділено проявам індивідуально-психічних рис особистості офіцерів-психологів пенітенціарних установ, врахування та вчасне реагування щодо яких дають їм змогу виконувати свої професійні обов'язки на належному рівні. Визначено ієрархію ступеня загрозливості особливих умов діяльності офіцерів-психологів пенітенціарних установ. Розроблено та запроваджено у практику підготовки психологів тренінговий курс розвитку впевненості поведінки майбутніх офіцерів-психологів пенітенціарних установ. Здійснено розвиток індивідуально-психічних рис особистості психологів пенітенціарних установ щодо ефективного виконання ними посадових функцій та доведено їх значущі позитивні зміни після проходження ними авторського тренінгового курсу.

Представлено результати порівняльно-педагогічного дослідження підготовки майбутніх фахівців у сфері охорони кордону США та військовослужбовців Державної прикордонної служби України у навчальних центрах. З’ясовано стан розробленості проблеми у педагогічній теорії та практиці й охарактеризовано основні етапи становлення і розвитку Прикордонного патруля США. Визначено особливості системи підготовки агентів Прикордонного патруля - фахівців у сфері охорони кордону США та виявлено професійно-особистісні вимоги, які до них висуваються. Розкрито дидактичні й організаційно-педагогічні особливості професійної підготовки фахівців у сфері охорони кордону США, досліджено зміст навчальних планів і програм, форм і методів їхньої підготовки у навчальних центрах. Здійснено порівняльно-педагогічний аналіз підготовки майбутніх фахівців у сфері охорони кордону США й України. Обґрунтовано можливості використання прогресивних ідей американського досвіду та розроблено навчально-методичні рекомендації щодо їх впровадження у вітчизняну систему професійної підготовки майбутніх фахівців - військовослужбовців Державної прикордонної служби України в навчальних центрах.

Дисертацію присвячено дослідженню проблеми формування соціально-комунікативної компетентності майбутніх судноводіїв у процесі вивчення гуманітарних дисциплін. Розкрито сутність, структуру і зміст цієї компетентності, обґрунтовано педагогічні умови та розроблено структурно-функціональну модель її формування у майбутніх судноводіїв у процесі вивчення гуманітарних дисциплін (структурування змісту гуманітарних дисциплін відповідно до базових ціннісних орієнтацій соціально-комунікативної взаємодії майбутніх судноводіїв; використання діалогічних методів для розвитку в майбутніх судноводіїв навичок міжособистісної професійної взаємодії; розвиток на основі контекстного навчання умінь і навичок прийняття управлінських рішень; підготовка науково-педагогічного складу до формування соціально-комунікативної компетентності майбутніх судноводіїв). Подальшого розвитку набули критерії (особистісний, когнітивний і діяльнісний) та характеристика рівнів (низький, середній і високий) сформованості соціально-комунікативної компетентності майбутніх судноводіїв за рахунок використання показників, що дозволяють отримати кількісні та якісні дані. За результатами дослідження розроблено методичні рекомендації науково-педагогічному складу щодо формування соціально-комунікативної компетентності майбутніх судноводіїв у процесі вивчення гуманітарних дисциплін.

Дисертацію присвячено дослідженню проблеми формування комунікативно-дискурсивної культури майбутніх офіцерів-прикордонників. Розкрито сутність, зміст і структуру комунікативно-дискурсивної культури майбутніх офіцерів-прикордонників, визначено критерії та показники, охарактеризовано рівні її сформованості. З метою ефективного формування цієї культури обґрунтовано педагогічні умови й експериментально перевірено їх ефективність. Ці умови передбачають використання в освітньому процесі вищого військового навчального закладу методів навчання, що забезпечують засвоєння екстралінгвістичних знань на засадах міжкультурної комунікації, розроблення і використання міжкультурного тренінгу для розвитку компонентів комунікативно-дискурсивної культури, використання міждисциплінарних зв’язків для розширення фонових знань та їх застосування майбутніми офіцерами-прикордонниками у професійній діяльності. За результатами дослідження розроблено практичні рекомендації науково-педагогічному складу щодо формування комунікативно-дискурсивної культури майбутніх офіцерів-прикордонників у процесі професійної підготовки.

Розглянуто теоретико-правові засади кримінально-правового та оперативно-розшукового забезпечення оперативно-службової діяльності Державної прикордонної служби України в умовах сьогодення. Проаналізовано стан службово-бойової та оперативно-розшукової діяльності; норми кримінального законодавства, що забезпечують таку діяльність. Окреслено діяльність оперативно-розшукових підрозділів з попередження та припинення порушень на державному кордоні України. Визначено проблемні питання теоретико-правового розуміння заподіяння шкоди під час здійснення оперативно- розшукової діяльності тощо. Дано авторські визначення: службово-бойової діяльності, кримінально-правового забезпечення оперативно-службової діяльності Державної прикордонної служби України, оперативно-розшукової діяльності на державному кордоні України та оперативно-розшукової превенції в системі протидії злочинам на державному кордоні. Висвітлено наукове обґрунтування забезпечення охорони державного кордону України за рахунок підвищення ефективності як службово-бойової, так оперативно-розшукової діяльності, а насамперед - удосконалення норм чинного законодавства.

Досліджено технологічні процеси, технічні та ергатичні системи транспорту. Запропоновано шляхи удосконалення засобів евакуації екіпажів та пасажирів морських суден під час аварії. Проаналізовано сучасні тенденції проектування яхт з використанням комплексних програмних технологій. Удосконалено спосіб і технологічний процес випробування суднових електродвигунів після ремонту з використанням електромагнітного навантаження. Досліджено вимоги та правила Міжнародної морської організації (ІМО), що до застосування низькосірчаних палив. Розглянуто особливості оперативного контролю параметрів експлуатації транспортного засобу в умовах міської інфраструктури. Увагу приділено енергетичній ефективності суден і регламентації викидів парникових газів. Досліджено застосування інноваційних технологій в морських перевезеннях зернових вантажів.

Розглянуто проблему підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників до фізичного виховання особового складу. Обґрунтовано концепцію, що містить методологічний, теоретичний, методико-технологічний концепти. Спроєктовано структурно-функціональну модель та обґрунтовано педагогічні умови підготовки майбутніх офіцерів Державної прикордонної служби України до фізичного виховання особового складу, а також технологію їх упровадження, ефективність якої перевірено експериментально під час фізичної активності майбутніх офіцерів у військовому ВНЗ. Удосконалено сутність поняття "готовність майбутнього офіцера-прикордонника до фізичного виховання особового складу", його структуру і зміст, визначено компоненти, критерії, показники та рівні сформованості готовності. За результатами дослідження розроблено навчально-методичне забезпечення підготовки майбутніх офіцерів Державної прикордонної служби України до фізичного виховання особового складу та методичні рекомендації науково-педагогічним працівникам військового ВНЗ.

Розкрито сутність і зміст готовності фахівців прикордонної служби до застосування заходів фізичного впливу в оперативно-службовій діяльності. Визначено критерії (мотиваційний, когнітивний, діяльнісний) і їх показники для діагностування сформованості готовності фахівців прикордонної служби до застосування заходів фізичного впливу в оперативно-службовій діяльності (високий, середній, низький рівні). Удосконалено структурно-функціональну модель формування готовності фахівців прикордонної служби до застосування заходів фізичного впливу в оперативно-службовій діяльності, основними компонентами якої є такі блоки: цільовий (мета, принципи, підходи, компоненти, завдання); організаційно-змістовий (форми, методи, навчально-методичне забезпечення, педагогічні умови та напрями їх реалізації, етапи); діагностичний (критерії, рівні сформованості, корекційні заходи, результат). Обґрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови ефективного перебігу досліджуваного процесу: упровадження до навчального процесу інноваційних форм і методів підготовки фахівців прикордонної служби; забезпечення єдності фізичної, психологічної та правової підготовки на основі інтегративного підходу; розвиток мотивації фахівців прикордонної служби до професійного самовдосконалення; підготовка викладачів до формування готовності фахівців прикордонної служби до застосування заходів фізичного впливу.

Розкрито соціальні проблеми сучасного сектора безпеки і оборони України, світовий і вітчизняний досвід їх вирішення, а також правові, соціальні, гуманітарні аспекти поліпшення якості здійснення військово-професійної діяльності. Подано рекомендації для вирішення окреслених соціальних проблем військовослужбовців і членів їх сімей, сформульовано подальші напрями досліджень в цьому напрямку. Висвітлено правову проблематику дієвості нормативно-правових актів з питань соціального захисту військовослужбовців, що позиціонуються як вища форма прояву державної волі. Увагу приділено проблемам і напрямам формування оптимістичного соціально-психологічного клімату у військових колективах Національної гвардії України (НГУ). Розглянуто проблеми забезпечення безкоштовного проїзду військовослужбовців як складову соціальних гарантій з боку держави. Визначено вплив психотравматичних подій на життєдіяльність військовослужбовців. Висвітлено проблемні питання військово-соціального забезпечення військовослужбовців НГУ. Актуалізовано питання підвищення рівня моральної стійкості майбутнього офіцера Збройних Сил України. Розглянуто актуальні проблеми підтримання належного морально-психологічного стану серед військовослужбовців-учасників Операції Об’єднаних сил (ООС). Описано особливості навчання учасників ООС в Хмельницькому. Описано особливості дистанційного навчання офіцерів у військах країн світу.

Обґрунтовано концепцію, методичну систему та педагогічні умови формування професійної компетентності майбутніх офіцерів-прикордонників у процесі навчання військово-спеціальних дисциплін, а також результати експериментальної перевірки їх результативності в умовах вищого військового навчального закладу. Розкрито сутність, структуру і зміст цієї компетентності, наведено концепцію та методичну систему її формування у процесі навчання військово-спеціальних дисциплін. Розроблено структурну модель методичної системи формування професійної компетентності та технологію впровадження цієї системи. Обґрунтовано педагогічні умови формування такої компетентності. На основі компаративного аналізу зарубіжного досвіду висвітлено особливості, організаційні й дидактичні засади навчання офіцерів у провідних країнах світу. Під час дослідження подальшого розвитку набули наукові уявлення про поняття "професійна компетентність офіцера-прикордонника" та "методична система формування професійної компетентності", а також вдосконалено методику діагностування сформованості професійної компетентності майбутніх офіцерів-прикордонників на основі використання критеріїв, показників і характеристики рівнів.

Досліджено проблеми формування прагматичної компетентності майбутніх перекладачів у процесі професійної підготовки. Розкрито сутність і структуру цієї компетентності (ситуаційна динамічна інформаційна структура, що складається з комбінації компетенцій майбутнього фахівця, яка сприяє здійсненню впливу на отримувача у відповідності до комунікативної інтенції відправника та правильному аналізу й розумінню комунікативного наміру отримувача в процесі професійного іншомовного перекладацького спілкування). Обґрунтовано педагогічні умови формування прагматичної компетентності майбутніх перекладачів (наявність позитивної мотивації студентів до перекладацької діяльності; інтеракція дисциплін гуманітарного, мовознавчого циклів та фахових методик у процесі формування прагматичної компетентності майбутніх перекладачів; активізація самостійної професійно-мовленнєвої перекладацької діяльності з іншомовними текстами та носіями мови; усвідомлення студентами на рівні переконань значущості перекладацької діяльності). Визначено критерії (емоційний, адекватність перекладу, успішність/ефективність комунікації), показники та охарактеризовано рівні сформованості прагматичної компетентності майбутніх перекладачів у процесі професійної підготовки (високий, достатній, задовільний). Розроблено модель і методику формування вищезгаданої компетентності, а також методичні рекомендації науково-педагогічним працівникам і студентам щодо її формування.

Наведено науково-практичний коментар Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність" з використанням нетаємних положень оперативно-розшукової діяльності та судової практики станом на 01. 05. 2021. Увагу приділено принципам оперативно-розшукової діяльності, підставам для проведення оперативно-розшукової діяльності, строкам ведення оперативно-розшукових справ, нагляду за додержанням законів під час проведення оперативно-розшукової діяльності.

З'ясовано, що психологічна культура майбутнього офіцера – це складний соціопсихологічний феномен, що гармонійно поєднує, з одного боку, спосіб ціннісного освоєння курсантом дійсності (виражає смисложиттєві детермінанти, буття людини, її потреби, інтереси тощо), а з іншого – засвідчення його емоційно-вольового стану, пізнавальної сфери та здатності до самоаналізу особистісних і поведінкових особливостей, а також детермінує його професійне зростання шляхом підвищення його психологічної освіченості з одночасним набуттям ним навичок її ефективного використання у професійній діяльності. Сутністю психологічної культури майбутнього офіцера є гармонійне поєднання психологічної освіченості (знань, навичок, саморегуляції, прийомів тощо) і відповідних особистісних властивостей та рис, які ефективно впливають на виконання професійної діяльності. Структура психологічної культури майбутнього офіцера містить мотиваційну, ціннісно-змістову, когнітивну, регулятивну, комунікативну та рефлексивну складові. Рівнями психологічної культури майбутнього офіцера виявлено психологічну грамотність (базовий рівень) і психологічну компетентність, які є підгрунтям формування в нього зрілої психологічної культури. За допомогою кореляційного аналізу виокремлено основні зовнішні і внутрішні чинники розвитку психологічної культури у майбутніх офіцерів. Розроблено структурно-функціональну модель і програму розвитку психологічної культури у майбутніх офіцерів. Доведено, що для підвищення рівня розвитку психологічної культури у майбутніх офіцерів необхідно зосередити увагу на покращенні рівня: розвитку комунікативних властивостей і навичок, що сприяють ефективній взаємодії з іншими людьми; сформованості здатностей до саморегуляції власних психічних станів, самоаналізу особистісних та поведінкових особливостей, самоорганізації та самовдосконалення під час професійної діяльності, а також психологічної грамотності майбутніх офіцерів шляхом збільшення обсягу психологічних знань, отримання нових психологічних умінь та навичок, нових компетенцій тощо.