Дисертацію присвячено дослідженню теоретичних, методичних і практичних засад управління системними змінами стратегічного розвитку сільськогосподарських підприємств. Розглянуто й уточнено поняття "управління змінами", яке розкривається із позиції системно-комплексного підходу. Запропоновано методичний підхід до оцінки рівня результативності управління системними змінами сільськогосподарських підприємств на основі визначення інтегрального показника, що включає багатокритеріапьний вимір функціональних складових підприємства. Оцінено тенденції розвитку сільськогосподарських підприємств і виявлено передумови формування системних змін для обґрунтування заходів щодо забезпечення результативної діяльності в довгостроковому періоді. Удосконалено модель управління змінами на підприємстві, яка передбачає послідовність етапів із планування, підготовки, реалізації та контролю. Обґрунтовано стратегічні напрями діяльності для сільськогосподарських підприємств, спрямованих на раціональне використання та зміцнення наявного потенціалу їх бізнес-одиниць. Запропоновано концептуальні засади формування системи управління змінами сільськогосподарських підприємств з метою забезпечення високої результативності їх діяльності.

Обґрунтовано параметри електротехнологічного комплексу з метою покращення функціональних властивостей біопального. В основу дисертаційної роботи покладено наукову гіпотезу про те, що одночасна обробка сумішевого біопального ультразвуком і НВЧ електромагнітним полем при більшій концентрації МЕРО ніж 7% забезпечить покращення його функціональних властивостей, що в кінцевому етапі призведе до зменшення його споживання на одиницю продукції без погіршення експлуатаційних характеристик мобільних агрегатів. Наукова гіпотеза підтверджена результатами теоретичних і експериментальних досліджень, за яких визначено технологічні параметрами електротехнологічного комплексу для обробки біопального. Економічні розрахунки підтвердили доцільність впровадження електротехнологічного комплексу в фермерських господарствах України.

Досліджено хіммотологічні і триботехнічні процеси, які впливають на надійність функціональних систем сільськогосподарської техніки при використанні біопально-мастильних матеріалів. Метою роботи є підвищення надійності сільськогосподарської техніки при застосуванні альтернативних видів ПММ рослинного походження за рахунок дотримання відповідних умов її експлуатації і раціонального підбору як пально-мастильних, так і конструкційних матеріалів деталей вузлів і агрегатів. В основу методів досліджень покладено основні положення вищої математики, хіммотології, триботехніки, надійності багатоелементних систем і теорії ймовірностей; методи ідентифікайії та імітаційного моделювання. Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці рекомендацій по забезпеченню надійності роботи сільськогосподарської техніки при використанні біопально-мастильних матеріалів. Наукова новизна одержаних результатів полягає в удосконаленні математичних моделей надійності функціональних систем сільськогосподарської техніки, які дозволяють виявляти їх "слабкі ланки" при експлуатації на біопально-мастильних матеріалах. Вперше встановлено коефіцієнти середовища і режиму роботи, що дозволило моделювати процеси зношування вузлів і агрегатів функціональних систем сільськогосподарської техніки на біопально-мастильних матеріалах. Удосконалено методику визначення ресурсу вузлів і агрегатів функціональних систем сільськогосподарської техніки за допомогою коефіцієнта зносу, що дає змогу враховувати силові, швидкісні та конструктивні параметри пар тертя.

Досліджено теоретико-методичні та прикладні основи інвестиційного забезпечення аграрних підприємств. Розглянуто концепції інвестиційного розвитку підприємств аграрної сфери. Запропоновано інтегральний показник оцінки ефективності інвестиційної діяльності аграрних підприємств, що дає можливість визначати факторний вплив різноспрямованих чинників на результат інвестиційної діяльності. Доведено, що інвестиційна самоорганізація аграрних підприємств потребує активації цільових факторів через дію важелів когнітивної карти інвестиційного потенціалу. Встановлено, що найбільш прийнятною стратегією активізації інвестицій для малого сектору аграрного бізнесу повинне стати пайове інвестування за умови кооперації. На основі кластеризації аграрних підприємств за виробничими портфелями удосконалено підхід до вибору інвестиційного рішення. Доведено, що використання домінуючих інвестиційних стратегій у виробничому портфелі аграрних підприємств зумовлює приріст інвестицій, активізуючи інтерес інвесторів до підвищення рентабельності капіталу. Такими стратегіями визначено: інвестиції у зміну структури виробничого портфеля, інвестиції у підвищення ефективності низькорентабельних активів та інвестиції у високорентабельні активи.

Узагальнено підходи до визначення сутності ризиків господарської діяльності підприємств зернопродуктового підкомплексу. Здійснено структуризацію методів управління ризиками та встановлено взаємозв'язок проблемного поля розвитку зернопродуктового підкомплексу із факторами ризику зернової галузі. Розроблено підходи до формування інформаційно-аналітичної моделі управління господарською діяльністю підприємства в умовах ризику. Сформовано інструментарій оцінки ризику втрати платоспроможності підприємства на основі поєднання інтегрованих фінансових моделей та методів рейтингової оцінки. Визначено індикатори факторів ризику макро- та мікросередовища господарювання підприємств зернопродуктового підкомплексу в межах комплексної оцінки ризиків господарської діяльності підприємства. Запропоновано напрями удосконалення державного регулювання розвитку зернопродуктового підкомплексу. Розроблено математичний інструментарій експертної комплексної оцінки ризику господарської діяльності підприємства зернопродуктового підкомплексу на основі структурування факторів ризику, обумовлених впливом природно-кліматичних факторів, факторів ринку та внутрішніх факторів, обумовлених діяльністю підприємства. Запропоновано процедури формування адаптивної стратегії управління ризиками господарської діяльності підприємств зернопродуктового підкомплексу на основі теорії ігор.

Узагальнено концептуальні основи раціонального землекористування сільськогосподарських підприємств. Розроблено методичні основи визначення виробничих параметрів технологічної системи сільськогосподарського підприємства, які дозволяють максимізувати виробничі можливості підприємств зі збереженням корисних якостей природної системи. Визначено ключові елементи управління землекористуванням при стратегічному плануванні господарської діяльності сільськогосподарських підприємств. Обґрунтовано концептуально-методичний підхід до розробки моделі управління оптимізацією сільськогосподарського землекористування, яка дозволяє з урахуванням техніко-технологічних, нормативно-законодавчих і ресурсних параметрів розвитку здійснювати адаптацію виробничої моделі сільськогосподарського підприємства до процесів глобальних змін навколишнього середовища.

Викладено результати теоретичних і експериментальних досліджень роботи комбінованого гичкозбирального машинно-тракторного агрегату. Обгрунтовано схему комбінованого гичкозбирального машинно-тракторного агрегату та його конструктивно-технологічні параметри. Розроблено математичну модель коливань у повздовжньо-вертикальній площині комбінованого гичкозбирального агрегату, яка дозволяє обгрунтувати його конструкційні та кінематичні параметри з позиції його стійкого руху у вертикальній площині. Отримано емпіричні закономірності впливу швидкості руху комбінованого гичкозбирального агрегату, висоти встановлення робочих органів над поверхнею грунту та частоти їх обертання на якість виконання технологічного процесу видалення гички й очистки головок коренеплодів. На основі узагальнення отриманих результатів досліджень розроблено новий комбінований гичкозбиральний машинно-тракторний агрегат, ефективність використання якого перевірено та підтверджено в умовах виробничої експлуатації.

Вирішено проблему підвищення надійності й ефективності експлуатації паливовикористовуючого устаткування об'єктів промисловості та енергетики при проведенні їх маловитратної енергоекологічної модернізації за рахунок впровадження ефективної технології спалювання палива. Основну увагу приділено поліпшенню пускових характеристик пальникових пристроїв струменево-нішевого типу (ПП СНТ) для розширення діапазону робочого регулювання вогнетехнічного обладнання (ВО), модернізованого на основі технології. Наведено результати щодо можливості зниження емісії шкідливих речовин. Отримані рекомендації дозволили вдосконалити промислові ПП з наступним підтвердженням ефективності під час проведення еколого-теплотехнічних випробувань на діючих об'єктах тепломереж міст у складі водонагрівальних котлів, а також контактних водонагрівачів.

Узагальнено теоретичні аспекти проблеми управлінця витратами галузі рослинництва. Запропоновано авторське тлумачення понять “витрати” й “управління витратами”. Виділено окрему групу витрат, яка пов’язана з різною економічною віддачею земель різної якості. Досліджено стан і тенденції розвитку галузі рослинництва, особливості формування та рівня витрат на прикладі сільськогосподарських підприємств Харківської області. Здійснено оцінювання ефективності витрат при виробництві продукції рослинництва. Визначено оптимальні розміри площі сільськогосподарських підприємств, які забезпечують найбільшу ефективність виробництва як продукції рослинництва, так і окремих культур. Запропоновано коефіцієнт структури постійних витрат. Обґрунтовано механізм компенсаційних з боку держави витрат на мінеральні добрива в умовах дії закону спадної віддачи.

Розкрито суть понять поняття "інновація" та "інноваційна діяльність". Запропоновано методику: оцінки інноваційної діяльності; рівня інновацій за типом розвитку соціально-економічних систем; визначення синергетичного ефекту від одночасного впровадження всіх видів інноваційної діяльності. Удосконалено класифікацію наукових підходів до формування інноваційної моделі розвитку підприємств. Обґрунтовано методичний підхід до проектування системи управління інноваційною діяльністю сільськогосподарських підприємств. Розроблено методичні підходи щодо оцінки рівнів інноваційності складових інноваційної діяльності підприємств.

Розвиток сучасної електроніки нерозривно пов’язаний з досягненнями мікроелектроніки, яка, в свою чергу, базується на інтегральній технології. Остання дозволила отримувати вузли електронних пристроїв, перш за все, електронно-обчислювальної та інформаційно-вимірювальної техніки, а також пристроїв автоматики, в мікровиконанні - у вигляді інтегральних мікросхем. Електронні елементи сучасних електронних пристроїв виготовляються промисловістю двох видів: у вигляді окремих дискретних компонентів (діодів, транзисторів, тиристорів та ін.); у вигляді мікросхем (інтегральних схем), в яких з одному корпусі в один функціональний вузол об'єднано ряд окремих елементів, виконаних, як правило, на одному кристалі напівпровідника. Розглянуто фізичні основи роботи і характеристики напівпровідникових приладів. Досліджено принципи побудови та функціонування електронних пристроїв інформаційної електроніки: підсилювачів електричних сигналів змінного і постійного струмів, операційних підсилювачів, генераторів гармонійних коливань та імпульсних сигналів, імпульсних і цифрових пристроїв, виконаних на базі напівпровідникових приладів та інтегральних мікросхем; пристроїв енергетичної електроніки: випрямлячів, згладжувальних фільтрів, стабілізаторів напруги і стабілізаторів струму, керованих випрямлячів, автономних і ведених мережею інверторів, конверторів.