Наведено узагальнення й аналіз експериментальних даних щодо насаджень вільхи чорної в Лівобережному Лісостепу України та особливості їхнього формування. За результатами комплексних досліджень охарактеризовано типологічну структуру, продуктивність, будову, хід росту і товарну структуру вільхових лісів. З урахуванням виявлених закономірностей вільшаників запропоновано нормативи росту і товарності.

Досліджено вплив ХНАУ та його науково-педагогічних кадрів на різних етапах розвитку ЗВО протягом 200 років на становлення системи сільськогосподарської освіти і науки. Доведено, що досвід інституту як першого в Російській імперії та четвертого сільськогосподарського ЗВО в Європі суттєво позначився на формуванні багатьох аграрних і лісівничих вищих шкіл та науково-дослідних установ у ХІХ - ХХ ст. Встановлено, що структурні підрозділи (факультети і кафедри) ХНАУ були фундаментом деяких сучасних українських сільськогосподарських закладів вищої освіти і науково-дослідних установ НААН України.

Висвітлено сучасні принципи, алгоритми та методологію розробки фітосанітарних прогнозів різної завчасності і шляхи їх удосконалення з метою впровадження екологічно орієнтованого захисту рослин. Наведено критерії доцільності застосування засобів захисту рослин від шкідників і хвороб та визначення ефективності захисних заходів. Розглянуто фітосанітарний моніторинг і прогноз як основу екологізованого захисту рослин, подано історію розвитку і сучасний стан фітосанітарного моніторингу і прогнозу в Україні. Окреслено принципи проведення фітосанітарного моніторингу, типи і види прогнозів, зокрема, прогнози за завчасністю, прогнози за призначенням, прогнози розвитку груп шкідливих організмів.

Розглянуто техноекологію як розділ екології, який вивчає негативний вплив на навколишнє природне середовище основних видів технологічної діяльності людини, визначає напрямки та засоби досягнення гармонійного розвитку людини та природи. Проаналізовано природоохоронні заходи паливо-енергетичного комплексу, зокрема, рудних корисних копалин. Окреслено вплив електроенергетики на екосистеми, а саме, викиди теплових електростанцій та їх вплив на довкілля, сучасні технології зниження викидів, описано радіоактивні речовини, що утворюються при роботі АЕС, акцентовано на раціональном використанні енергетичних відходів, тощо.

Індекс рубрикатора НБУВ: П214.11-3

Рубрики:

Соняшник

Шифр НБУВ: ВА848624 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто основні поняття й аксіоми статики, в'язі та їх реакції, системи й моменти сил, центр тяжіння, кінематику матеріальної точки, поняття й аксіоми динаміки.

Наведено теоретичне обґрунтування і результати трирічних досліджень щодо визначення впливу норм висіву насіння та способів сівби на ріст і розвиток рослин, урожайність і якість зерна нуту сортів Буджак та Одисей в умовах Східного Лісостепу України. Досліджено вплив технологічних чинників на тривалість фенологічних фаз росту і розвитку рослин нуту, польову схожість і виживаність рослин, основні біометричні показники, формування показників структури, врожайності та якості зерна. Удосконалено технологію вирощування нуту за рахунок підбору оптимальних варіантів поєднання норм висіву та способів сівби, що дасть змогу збільшити врожайність зерна нуту до 2,5 т/га. Найвищі показники врожайності зерна нуту отримано на варіантах рядкового способу сівби з міжряддям 15 см та нормою висіву насіння 800 тис шт./га (у сорту Буджак 2,19 т/га та 2,50 т/га в сорту Одисей), а також на варіантах рядкового способу сівби з міжряддям 30 см за норми висіву насіння 700 тис шт./га (у сорту Буджак - 2,37 т/га та 2,49 т/га у сорту Одисей). Такі поєднання варіантів забезпечували формування найвищої врожайності зерна щороку. На варіантах широкорядного способу сівби з міжряддям 45 см максимальні показники врожайності зерна нуту були отримано за норм висіву 500 і 600 тис шт./га. Найвищі показники вмісту білка зерна нуту одержані на варіантах з мінімальною нормою висіву насіння 500 тис шт./га у сорту Буджак - 19,10 %, у сорту Одисей - 17,84 %. Подальше загущення посівів призводило до зниження цього показника. Максимальний збір білка був на варіантах з нормою висіву насіння 700 тис. шт./га на посівах нуту сорту Одисей, у середньому за три роки він становив 0,429 т/га.

Встановлено фітопатогенний комплекс рослин огірка за беззмінного використання тепличних ґрунтів, домінуюча роль в якому належала хворобам грибної етіології (84 %). Збудники хвороб бактеріальної та вірусної етіології займають 13 % та 3 % відповідно. Спостереження за симптомогенезом хвороб огірка посівного сприяли виявленню проявів плямистостей листків, в’янення рослин і гниль плодів. Шкідливість кореневих гнилей у першій половині вегетаційного періоду полягала у збільшенні кількості випадів після висаджування розсади в теплицю. У другій половині вегетації основні втрати товарної продукції огірка спричиняє несправжня борошниста роса, яка в досліджувані роки мала епіфітотійний характер розвитку. Виділено зразки з високою стійкістю (бал 7) до несправжньої борошнистої роси: Голубчик F1, Циркон F1 Китайський плетистий F1 і Голландський F1, які рекомендовано для залучення до селекційного процесу. Підтверджено, що показник активності пероксидази в листках огірка може бути додатковим специфічним параметром при доборах цінного вихідного матеріалу для селекції на стійкість. Встановлена здатність саліцилової і янтарної кислоти та Епін екстра стримувати ріст міцелію гриба Fusarium solani App. et Wr в умовах in vitro. Їхня інгібуюча активність становила 56,7, 36,7 та 33,3 % відповідно. Передпосівна обробка насіння огірка РРР і мікродобривом сприяла підвищенню енергії проростання насіння на 4,5–14,7 %, лабораторної схожості – на 2,9–6,6 %, довжини гіпокотилю – на 0,5–1,5 см. Визначено роль регуляторів росту рослин на основі гумінових та біологічно активних речовин і комплексного мікродобрива як індукторів стійкості рослин огірка до хвороб. Проти кореневих гнилей найбільш ефективним виявилося мікродобриво КомплеМет – 60 %; серед регуляторів росту – Вимпел Максі, саліцилова кислота, Епін екстра з біологічною ефективністю 56, 55, 52 % відповідно. Розроблено елемент технології вирощування огірка в плівкових теплицях, що включає передпосівну обробку насіння РРР та триразове обприскування рослин у фазі 3-4 справжні листка, початок цвітіння та масове плодоношення, забезпечує иобмеження розвитку хвороб грибної етіології та приріст урожайності на 1,70–2,50 кг/м2. Розроблений елемент системи контролю розвитку хвороб огірка гарантує зниження собівартості продукції – на 10,0–14,4 %, отримання умовно чистого прибутку – 28,92–32,75 грн/м2, підвищення рентабельності виробництва – на 16,0–25,0 %.

Висвітлено існуючі методи виявлення та обліку шкідників сільськогосподарських культур і шляхи їх удосконалення. Наведено критерії доцільності застосування засобів захисту рослин від шкідників та визначення ефективності захисних заходів. Запропоновано алгоритми проведення обліків основних шкідників сільськогосподарських культур за загальноприйнятими та перспективними новітніми методами.

Обґрунтувано теоретико-методологічні засади та розроблено практичні рекомендації щодо вдосконалення організації обліково-аналітичного забезпечення в системі загроз і ризиків економічної безпеки аграрних підприємств України. Розроблено теоретичний концепт розширення місії та спроможності інституту бухгалтерського обліку в умовах впливу інституціональних факторів. Вдосконалено теоретико-методичну платформу посилення результативності управління ризиками економічної безпеки. Оцінено відповідність методології обліку сільськогосподарської діяльності вимогам управління економічною безпекою. Обгрунтовано принципи обліково-аналітичного забезпечення управління економічною безпекою підприємств і визначено напрями трансформації його методології. Переглянуто місію та назву бухгалтерської професії в безпековому вимірі. Визначено організаційні засади обліково-аналітичного забезпечення економічної безпеки аграрних підприємств і запропоновано важелі управління діджиталізаційними ризиками. Розроблено концептуальні засади функціонування обліково-аналітичного забезпечення управління економічною безпекою, науково-методичні засади застосування безпекоорієнтованої облікової політики та доповнено інтегровану звітність аграрних підприємств безпековою складовою. Обгрунтовано аналітичні підходи до оцінки соціально-економічної компоненти формування економічної безпеки з урахуванням специфіки аграрних підприємств. Удосконалено методологію визначення рівня економічної безпеки на основі інтегральної оцінки. Розроблено методичний підхід до встановлення впливу факторів на фінансову складову економічної безпеки аграрних підприємств і прогнозування її рівня.

Індекс рубрикатора НБУВ: П491.151.07 + П411

Рубрики:

Обстеження, спостерігання і облік зараженості. Огляди зараженості за періодами

Шифр НБУВ: РА448781 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П491.125.07 + П478.13

Рубрики:

Грибкові хвороби рослин

Шифр НБУВ: РА445727 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Визначено видовий склад комплексу хвороб газонних трав у Поліссі, Лісостепу, Степу України й особливості його формування. Вперше в Україні на газонних травах виявлено ураження слизовою плісенню (збудник - міксоміцет Physarum cinereum Batsch.y. Зазначено, що найпоширенішою хвороба була в Лісостепу, де її розвиток досягав 21,2 %. Установлено, що в умовах України септоріоз листя газонних трав викликає збудник Zymoseptoria tritici (Roberge ex Desm.) Quaedvl. & Crous. Доведено, що ключовим абіотичним чинником, який впливає на прояв рожевої снігової плісені, є тривалість снігового покриву. Визначено, що патогенна мікофлора насіння злакових трав складається з представників родів Alternaria, Fusarium, Bipolaris, Penicillim, Aspergillus. При цьому спостерігали домінування Alternaria spp. та Fusarium spp. Досліджено вплив агротехнічних заходів (внесення добрив, скошування, аерація, скарифікація, вертикуляція) на розвиток хвороб газонних трав. Доведено, що комплексне застосування аерації, скарифікації та вертикуляцїї сприяло зниженню розвитку всіх досліджуваних хвороб на 70 %. Здійснено оцінку технічної ефективності протруйників та фунгіцидів проти основних грибних хвороб. Доведено ефективність обробки фунгіцидами в пізньоосінній період проти рожевої снігової плісені. Максимальний захист посіву забезпечило обприскування сумішшю фунгіцидів Максим 025 FS, т.к.с. та Хорус 75 WG, в.г. Розроблено систему захисту газонних трав від мікозів, яка передбачає комплексне застосування агротехнічних заходів (весняна аерація, скарифікація та осіння вертикуляція), дворазове обприскування фунгіцидами проти хвороб листя та профілактичну осінню обробку для запобігання розвитку снігової плісені. Зауважено, що система забезпечує технічну ефективність проти хвороб на рівні 81,6 - 95 % та формування газону зі 100 % проективним покриттям. Результати досліджень упроваджено в ТОВ “НІФРА” (Кіровоградська обл.) на площі 0,5 га та дочірньому підприємстві "Українські газони" (Житомирська обл.) на площі 1 га, рентабельність становила відповідно 259 та 190,5 %.

Подано інформацію про фізичні та геофізичні поля Землі та їх аномалії. Розглянуто склад, будову та властивості внутрішніх геосфер. Описано методи дослідження внутрішньої будови Землі та земної кори. Викладено основні відомості про геологічні процеси внутрішньої та зовнішньої динаміки. Наведено загальну характеристику рельєфу земної кулі. Окрему увагу приділено геологічним картам.

Із позицій системного підходу обґрунтовано теоретичний, методологічний і прикладний концепти управління інноваційними проєктами аграрних підприємств. Сформовано сучасну парадигму та розроблено проєкт концепції розвитку управління інноваційними проєктами в аграрному секторі економіки. Запропоновано концептуальний підхід до економічного управління інноваційними проєктами аграрних підприємств. Розроблено й апробовано методологію оцінювання готовності аграрних підприємств до впровадження інноваційних проєктів та управління ними. Розвинуто методологічні засади оцінювання ефективності управління інноваційними проєктами. Проаналізовано стан і проблеми впровадження інноваційних проєктів та управління ними в аграрних підприємствах України. Запропоновано науково-методичні засади розробки бізнес-плану інноваційного проєкту й оцінювання його економічної ефективності. Розроблено концептуальні засади фінансового, інституційного та кадрового забезпечення ефективного управління інноваційними проєктами підприємств аграрного сектора.

Наведено вичерпну характеристику паразитичних карантинних бур'янів. Призначено для аудиторної та самостійної роботи здобувачів закладів вищої освіти II - IV рівнів акредитації зі спеціальностей "Захист і карантин рослин", "Екологія" та "Агрономія". Може бути корисним фахівцям з екології, агрономії та захисту рослин.

Наведено вичерпну характеристику регульованих некарантинних шкідливих організмів та комах, які мають перехідний статус або виявлені окремими осередками. Акцентовано увагу на питаннях обстеження землі сільськогосподарського призначення у господарствах та на присадибних ділянках громадян державними службовцями та зауважено, що висновок щодо фітосанітарного стану об'єктів регулювання видають фітосанітарні лабораторії на підставі аналізу зразків, відібраних державними інспекторами під час проведення таких обстежень. Зазначено, що дані фітосанітарного моніторингу території країни є підставою для накладання чи скасування карантинного режиму, а також для планування заходів із локалізації та ліквідації осередків карантинних організмів. Запропоновано для аудиторної та самостійної роботи здобувачів закладів вищої освіти II - IV рівнів акредитації зі спеціальностей "Захист і карантин рослин", "Екологія" та "Агрономія". Рекомендовано фахівцям з екології, агрономії та захисту рослин, науковим співробітникам і агрономам господарств різних форм власності, слухачам закладів післядипломної освіти, викладачам, здобувачам біологічних та сільськогосподарських спеціальностей закладів вищої освіти.

Представлено класифікацію надзвичайних ситуацій. Визначено найважливіші чинники аварій та катастроф в Україні та за кордоном, наведено їх характерні особливості. Описано основні методи якісної та кількісної оцінки рівня промислової та екологічної безпеки. Запропоновано основні види розрахунків, процесів пов'язаних з надзвичайними ситуаціями, аваріями та катастрофами. Розглянуто методи зберігання і транспортування небезпечних речовин та організаційні принципи національної системи екологічної безпеки. Приділено увагу організації служби медицини катастроф. Рекомендовано для студентів та здобувачів закладів вищої освіти (далі - ЗВО) II - IV рівнів акредитації спеціальності 101 "Екологія", фахівців з екології, наукових співробітників, слухачів закладів післядипломної освіти, викладачів, здобувачів екологічних, біологічних і сільськогосподарських спеціальностей ЗВО.

Наведено вичерпну характеристику обмежено поширених в Україні карантинних об'єктів і зазначено, що небезпечні шкідливі організми, які підлягають регулюванню, включені до "Переліку регульованих шкідливих організмів", затвердженого наказом Мінагрополітики України від 29.11.2006 р. №716 (зі змінами згідно з наказом Мінагрополітики України від 08 серпня 2019 року за № 879/33850), до якого на сьогодні входять: 2 види кліщів, 100 видів комах, 69 видів хвороб рослин, 12 видів нематод та 38 видів бур'янів. Зазначено, що з метою оцінки фітосанітарного стану території країни державні фітосанітарні інспектори щорічно проводять моніторинг, який включає контрольні обстеження сільськогосподарських і лісових угідь, місць зберігання і переробки рослин та рослинної продукції, пунктів карантину рослин і прилеглої до них території. Зауважено, Встановлено, що особливе значення мають карантинні організми, обмежено поширені в Україні, адже вони вже акліматизувались і шкодять на території України. Акцентовано увагу на питаннях обстеження землі сільськогосподарського призначення у господарствах та на присадибних ділянках громадян державними службовцями та зауважено, що висновок щодо фітосанітарного стану об'єктів регулювання видають фітосанітарні лабораторії на підставі аналізу зразків, відібраних державними інспекторами під час проведення таких обстежень. Визначено, що підставою для накладання чи скасування карантинного режиму, а також для планування заходів із локалізації та ліквідації осередків карантинних організмів є дані фітосанітарного моніторингу території країни. Рекомендовано для аудиторної та самостійної роботи здобувачів закладів вищої освіти II - IV рівнів акредитації зі спеціальностей "Захист і карантин рослин", "Екологія" та "Агрономія", може бути корисним фахівцям з екології, агрономії та захисту рослин, науковим співробітникам та агрономам господарств різних форм власності, слухачам закладів післядипломної освіти, викладачам, здобувачам біологічних та сільськогосподарських спеціальностей закладів вищої освіти.

Проведено відповідні дослідження та представлено їх результати, теоретично узагальнено та практично вирішено питання визначення особливостей розвитку пероноспорозу, шкідливості хвороби та зв'язків з огірком корнішонного типу шляхом формування бази даних, що дозволило відібрати та впровадити у процес сортової та гетерозисної селекції цінний за стійкістю до пероноспорозу та комплексом інших ознак вихідний матеріал (батьківські форми), що має важливе наукове та практичне значення у галузі сільськогосподарської науки. Рекомекндовано для фахівців з питань захисту рослин, селекції, наукових співробітників, викладачів, аспірантів і студентів біологічних і сільськогосподарських спеціальностей закладів вищої освіти і всіх тих, кого цікавить підвищення кількості та якості врожаю огірка корнішонного типу.