Індекс рубрикатора НБУВ: Р668.62 + Р665.4

Рубрики:

Зубне протезування і протези

Прийоми і методи стоматологічних операцій. Топографічна анатомія порожнини рота і щелепно-лицьової ділянки

Шифр НБУВ: Ж25689 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Однією з проблем у імплантології є ситуація, коли товщина альвеолярного відростка над нижньощелепним каналом не перевищує 5,0 - 8,0 мм. Така товщина суттєво знижує можливості внутрішньокісткової імплантації на нижній щелепі через високу ймовірність ушкодження нижньолуночкового нерва бором під час формування ложа. В таких клінічних ситуаціях найприйнятнішим імплантатом є субкортикальний імплантат фігурної форми, запропонований О. М. Суровим і модернізований авторами. Цей вид імплантатів має ряд переваг у порівнянні з іншими, оскільки використовується залишкова кісткова тканина і не потрібно інших малоефективних кісткових підсадок. Імплантат має чотириточкову опору, яка надає йому стійкості до жувальних навантажень при великій протезній висоті. Його можна згинати за формою ретромолярного трикутника і встановлювати на вузький альвеолярний гребінь. Забезпечується можливість безпосереднього протезування. Застосування фігурних імплантатів упродовж 8 років довело їх ефективність і високий ступінь виживання.

Під час проведення операції синус-ліфт і виникнення дефекту мембрани Шнайдера розміром 5 мм запропоновано методику його усунення. Анатомічні особливості будови верхньощелепових синусів (кісткові виступи, які покривають корені молярів, додаткові кісткові перегородки, щільне прикріплення мембрани Шнайдера до кістки в місцях, де попередньо був запальний одонтогенний процес) у 10 - 30 % випадків призводить до інтраопераційного розриву мембрани Шнайдера. У разі розміру дефекту не більше 5 мм рекомендують відшарувати мембрану по всьому периметру нижньої третини синусу, а потім підняти її вверх до межі, поки краї слизової оболонки перекриють, "налізуть" один на одного, утворюючи складку-дублікатуру, таким чином закриваючи дефект. Запропонований метод дозволяє проводити артропластику як з відтермінованою (через 6 міс.), так і з безпосередньою імплантацією.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р665.43-99 + Р668.62

Рубрики:

Операції на щелепно-лицьовій ділянці

Зубне протезування і протези

Шифр НБУВ: Ж25689 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Однією з умов успішного лікування запально-дистрофічних захворювань пародонта є активна боротьба з мікрофлорою зубних та навколозубних тканин. Поряд з лікуванням пародонтальних кишень, необхідно запобігати розповсюдженню інфекційно-запального процесу з патологічно зміненої пульпи в тканини періодонта і пародонта. Цьому слугують сучасні методи, запропоновані професором Кнаппвостом з Німеччини, засновані на високій бактерицидній активності гідроокису міді-кальцію.

На ринку існує значний вибір імплантатів, що свідчить про відсутність ідеальної імплантологічної системи. Різноманітність також створює проблему вибору. Відслідковано основні тенденції, які забезпечують успіх застосування сучасної імплантаційної системи. Аналіз цих особливостей допоможе початкуючому імплантологу вибрати для роботи систему, яка найбільше відповідає його сподіванням.

На основі клінічного досвіду розглянуто застосування різних методик реконструктивних кістково-пластичних операцій в черепно-щелепно-лицевій ділянці. Під час проведення значних за обсягом реконструктивних операцій в щелепно-лицевій ділянці забір кісткової тканини у позаротових ділянках є клінічно виправданим, а в ряді випадків безальтернативним фактором для одержання прогнозованих результатів лікування. У даний час найперспективнішим та поширеним методом аугментації щелеп є 3D реконструкція альвеолярних відростків верхньої та нижньої щелеп.

Описано хірургічну корекцію альтерації пасивної протрузії як однієї з причин надмірної візуалізації ясен, параметри естетичної усмішки і диференційний діагноз надмірної візуалізації ясен.

Досліджено методику виготовлення ортопедичної конструкції з використанням стандартної титанової капсули імплантату системи U-Impl. Для оцінки результатів виготовлення ортопедичної конструкції за власною та стандартною методикою провели порівняння клінічних та рентгенологічних показників дослідних груп, визначаючи прецизійність ортопедичної конструкції. Запропонована цілісна система з'єднання дентального імплантату і ортопедичної супраструктури. Виготовлення ортопедичної конструкції на остеоінтегрованому імплантаті дозволяє компенсувати втрачені функції та усунути клінічну симптоматику. Застосування такого виду маніпуляцій дозволить раціональніше вирішити проблему органозберігаючих оперативних втручань у стоматології та удосконалити методику імплантації.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р665.43-99 + Р668.62

Рубрики:

Операції на щелепно-лицьовій ділянці

Зубне протезування і протези

Шифр НБУВ: Ж25689 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На основі ретроспективного аналізу помилок у плануванні імплантації в ділянці дефіциту кісткової тканини та помилок під час виконання хірургічного та ортопедичного протоколів обгрунтовано доцільність встановлення імплантатів U-Impl-Махі у разі атрофії альвеолярного відростка верхньої і нижньої щелепи по висоті.

Під час хірургічного лікування хронічних періодонтитів молярів нижньої щелепи, що має за мету їх збереження, виникають численні технологічні питання, серед яких найважливіше - стійке відновлення кісткової тканини в перірадикулярній ділянці. Покращання утворення нової кістки спостерігається у разі застосування препарату Ербісол.

Описано клінічний випадок, який зустрічається досить рідко, але водночас з тяжкою і швидкою формою перебігу форми агресивного пародонтиту - раннього локалізованого пародонтиту у 8-річної дитини. Рання діагностика захворювання, виявлення домінуючих етіологічних факторів, правильно складений план лікування надають можливість забезпечити сприятливу клінічну динаміку і довготривалий успіх лікування даної патології.

У здорових та хворих на генералізований пародонтит (всіх ступенів розвитку і різного перебігу) і пародонтоз осіб вивчено активність металоферментів каталази, трансферину, церулоплазміну та металозалежних ферментів лактатдегідрогенази, лужної і кислої фосфатаз у сироватці крові. Виявлені суттєві зміни цих показників свідчать про їх участь у патогенезі захворювань пародонта. За показниками активності каталази, трансферину, церулоплазміну і кислої фосфатази, які вірогідно відрізняються у хворих на генералізований пародонтит і пародонтоз, можна здійснювати диференційну діагностику цих захворювань. Виявлені порушення гомеостазу слід корегувати відповідним медикаментозним лікуванням.

Розглянуто питання підвищення ефективності роботи ортопедичних відділень державних стоматологічних поліклінік.

Наведено безпосередні і віддалені результати застосування автологічних стовбурових клітин у хворих на генералізованний пародонтит III ступеня тяжкості, яким було встановлено дентальні імплантати. Одержані результати свідчать про благотворний вплив автологічних стовбурових клітин на загальний стан організму та остеоінтеграційні процеси.

Після видалення зуба, особливо травматичного, хронічний запальний процес підсилює атрофію кісткової тканини. Запропоновано спосіб лікування, що включає протизапальну та репаративну терапію.

Одержані результати лікування хворих на гінгівіти і пародонтити із застосуванням магнітотерапії (МТ) свідчать про стійку протизапальну і регенеративну дію магнітного поля. МТ покращує локальну трофіку, виявляє стимулюючу дію на місцевий імунітет порожнини рота. У результаті проведення комплексного лікування із застосуванням МТ терміни лікування хворих на гінгівіт і пародонтит скорочуються майже вдвічі.

Зазначено, що симетрія і пропорційність у фронтальній ділянці зубних рядів, а також контури маргінальних ясен мають важливе значення для естетики усмішки. Розглянуто причини і фактори, які впливають на гармонію усмішки, а також техніку її покращання через проведення хірургічної процедури видовження клінічних коронок зубів. Висвітлено показання і протипоказання для проведення даної техніки, методи її проведення, принципи подальшого протезування за потребою. Наведено клінічні випадки застосування хірургічного видовження коронкової частини зуба для досягнення естетики усмішки.

Надано результати використання остеопластичних композицій з автогенним тромбоцитарним концентратом у комплексному лікуванні 243 пацієнтів з різними патологічними процесами щелепно-лицьової ділянки, аналіз їх клінічної ефективності. На підставі одержаних даних зроблено висновок про можливість широкого використання запропонованих остеопластичних композицій в щелепно-лицьовій хірургії і дентальній імпланталогії.