Проаналізовано основні підходи щодо обгрунтування необхідності державних інтервенцій в інноваційні процеси сектора послуг. Розглянуто 2 найбільш поширені підходи: неокласичний - провали ринку та еволюційний - провали системи. Узагальнено європейський досвід використання policy-mix для стимулювання інноваційної активності у секторі послуг.

Розглянуто питання підтримки малого та середнього бізнесу через кредитний механізм. Проаналізовано та співставлено обсяги наданих банківських кредитів з обсягами реалізованої продукції в розрізі розміру підприємств, обсяги кредитування юридичних осіб та обсяги реалізованої продукції в розрізі розміру підприємств у 2012 - 2016 рр. Визначено, що за останній час обсяги кредитів юридичних осіб значно скоротилися за стійкої тенденції до зростання обсягів реалізованої продукції, встановлено основні фактори, які впливають на скорочення кредитування. Виявлено проблеми, які призвели до скорочення кредитування, особливо в сегменті позичальників - підприємств малого та середнього бізнесу. Зазначено, що в Україні кредитний механізм практично не функціонує та окреслено основні причини, які до цього призвели. Надано практичні рекомендації щодо відновлення та стимулювання кредитного механізму для забезпечення потреб у кредитуванні малого та середнього бізнесу в Україні.

Розглянуто динаміку світових цін на сировину протягом останніх десятиріч. Охарактеризовано поняття сировинних суперциклів та їхню роль у розвитку світового ринку продовольства. Проаналізовано вплив цінових циклів на розвиток агропродовольчого комплексу України, обгрунтовано прогнози та рекомендації щодо майбутнього розвитку аграрного сектора національної економіки.

Розглянуто формування нової промислової політики країн ЄС у контексті реіндустріалізації економіки. Визначено характерні особливості Індустрії 4.0 і зміни у процесі виробництва, пов'язані з її імплементацією. На прикладі країн Європи проаналізовано досвід щодо впровадження Індустрії 4.0. Здійснено оцінку можливостей України бути в тренді нових змін економічної реальності.

Розкрито сутність державного регулювання економіки та обгрунтовано нову класифікацію його основних функцій. Розрізнено основні (аналітична, методологічна та коригувальна) та похідні функції, які структуровано за метою (стимулювальна, обмежувальна та балансувальна) та за предметом впливу (структурно-інноваційна, соціально-коригувальна та функція забезпечення інституційних умов підвищення конкурентоспроможності національної економіки).

Виявлено тенденції та особливості взаємодії транснаціональних корпорацій із національною економікою, владними інституціями, бізнес-одиницями і домашніми господарствами України. Запропоновано комплекс заходів щодо оптимізації такої взаємодії.

Запропоновано методику для аналізу втрат робочої сили на макрорівні, що базується на економічному значенні різних статево-вікових груп у суспільному виробництві, споживанні, перевищенні виробництва над споживанням. Здійснено порівняння вікових коефіцієнтів продуктивності праці та споживання за періодами розробки в різних країнах (кінець XX ст. і початок XXI ст.). Із використанням шкал виробництва та споживання, розроблених для Білорусі, здійснено порівняльний розподіл валового чистого продукту та кінцевих споживчих витрат за демографічними групами в Україні. Визначено вклад середньостатистичних зайнятих чоловіка та жінки у перевищення виробництва над їх споживанням.

На підставі порівняльного аналізу надано характеристику процесів корпоратизації сільського господарства, виокремлено роль і місце інтеграції та контрактного фермерства за умов функціонування крупних аграрних корпорацій. Виокремлено основні переваги та загрози цих процесів для аграрної структури в Україні.

Розглянуто аспекти науково-технічної співпраці українських науково-дослідних установ із зарубіжними партнерами. З огляду на те, що інтеграція української наукової спільноти до світового інформаційного нині є надважливим завданням, а досвід участі великої кількості українських наукових установ у міжнародних наукових програмах сягає понад двадцять років, його проаналізовано та виявлено бар'єри, що стримують інтеграцію української наукової спільноти до європейського наукового простору.

Запропоновано гіпотезу існування природного рівня наукомісткості ВВП країни та виконано економетричний аналіз її релевантності. Проведено статистичний аналіз для визначення природної пропорції відношення загальних витрат на дослідження та розробки до ВВП для кожної країни, залученої до аналізу. Знайдені пропорції природного рівня наукомісткості ВВП порівняно з фактичними витратами на дослідження та розробки за період 1998 - 2012 рр. Аналітична панель включала Україну та обрані розвинені країни Європейського Союзу з різним рівнем інноваційного розвитку: інноваційних лідерів (Німеччину та Фінляндію), інноваційних послідовників (Францію та Естонію) і помірних інноваторів (Польщу, Португалію та Іспанію). Проведений аналіз надав можливість оцінити ефективність державної науково-технічної політики в аналізованих країнах у різні конкретні періоди, включаючи період економічної кризи з 2008 р. Аналіз по Україні показав, що фактичний рівень фінансування досліджень і розробок не тільки є значно меншим у порівнянні з іншими країнами, але й не досягає розрахованого природного рівня витрат на дослідження та розробки, що відповідає рівню економічного розвитку України. Для досягнення сталого економічного розвитку та процвітання фактичний рівень фінансування досліджень і розробок в Україні має перевищувати його розрахований природний рівень, який відповідає стану економічного розвитку країни. Доведено циклічність фінансування науково-технічної та інноваційної проводилась рестрикційна державна науково-технічна та інноваційна політика, коли фінансування науково-технічної сфери не досягало розрахункового природного рівня, що гальмувало економічне зростання. Починаючи з 2009 р. уряди цих європейських країн почали проводити активну інноваційну політику, збільшивши фінансування науково-технічної сфери вище розрахованого природного рівня, що сприяло виводу економіки країн з кризового стану. І тільки активна державна науково-технічна політика допоможе вивести країну з економічної кризи та досягти сталого економічного розвитку.

Виокремлено основні напрями діяльності агенцій із просування інвестицій. Розроблено методику оцінювання інформаційної діяльності цих агенцій щодо залучення інвестицій, що базується на системі показників, отриманих під час аналізу бази їхніх Інтернет-сайтів, об'єднаних у світову організацію WAIPA. Уводиться комплексний індекс ефективності діяльності таких агенцій, завдяки якому можна проаналізувати якість надання інформації на сайтах агенцій і здатність цих агенцій до ефективної взаємодії з інвесторами, рівень застосування інноваційних елементів і сучасних засобів комунікації з використанням інформаційно-комунікаційних технологій. Здійснено оцінку діяльності агенцій із просування інвестицій на базі комплексного індексу ефективності.

Проаналізовано проблему цінового диспаритету у вітчизняному аграрному секторі. Розкрито сутність терміну "паритетність". Визначено зміст та сторони прояву проблеми диспаритетності економічних відносин. Розкрито об'єктивну сторону існування диспаритету цін. Запропоновано заходи пом'якшення диспаритетності відносин в аграрному секторі.

Узагальнено аналіз статистичних показників розвитку портової інфраструктури, на підставі чого окреслено позитивні та негативні тенденції розвитку портів України. Визначено пріоритети розвитку морських портів України на середньострокову перспективу та надано основні рекомендації розвитку портового господарства.

Виокремлено основні причини виникнення цінових коливань на ринку сільськогосподарської продукції. Проаналізовано вплив нестабільності світового ринку на динаміку внутрішніх цін. Продемонстровано зв'язок між формуванням цінових коливань на агропродовольчому ринку та циклічним розвитком світової економіки.

Розглянуто роль податкової системи для досягнення інклюзивного економічного зростання. Показано динаміку трендів нерівності у світі та в окремих країнах за останні три десятиліття. Досліджено принципи податкової системи для моделі інклюзивного економічного зростання та запропоновано практичні напрями реалізації зазначених принципів для податкових систем.

Досліджено вплив макроекономічних показників на динаміку валютного курсу та розвиток валютного регулювання в Україні. Встановлено, що показниками, які мають найбільший зв'язок із курсом гривні, є ВВП, ціни на сировинні товари українського експорту, індекс споживчих цін та іноземні інвестиції. Доведено, що макроекономічний контекст визначає політику валютного регулювання шляхом впливу на динаміку обмінного курсу гривні. Обгрунтовано, що НБУ потрібно визначати напрям політики валютного регулювання на підставі моніторингу макроекономічних індикаторів.

Обгрунтовано важливість та основні напрями організаційної модернізації автомобільного транспорту України, що мають бути спрямовані на підвищення якості автомобільних доріг; будівництво нових доріг; підвищення транзитного потенціалу; використання передових інноваційних технологій, підвищення рівня безпеки дорожнього руху та вдосконалення стратегічного управління транспортним процесом.

Обгрунтовано необхідність введення економічних санкцій. Наведено огляд нинішньої економічної ситуації РФ і падіння цін на нафту як основного фактора. Досліджено міжнародний досвід застосування економічних санкцій і виявлено умови їх ефективності. Виокремлено 3 етапи впровадження санкцій проти РФ. Узагальнено західні та українські санкції за ступенем впливу на економіку РФ. Досліджено реакцію органів державної влади та економічних суб'єктів РФ на санкції. Проаналізовано наслідки міжнародних санкцій, насамперед для фінансового ринку.

Показано основні причини проблем бідності та зростаючої соціальної нерівності на початку нового тисячоліття. Проаналізовано статистичні дані, що розкривають негативний вплив неолібералізму в контексті боротьби з бідністю та соціальною нерівністю. Обгрунтовано важливість перерозподільної функції держави в XXI ст. і показано основні напрями її реалізації.

Розглянуто європейський досвід запровадження програм підтримки стартапів та аналіз їх результатів. Наведено основні результати пілотного дослідження "ДУ Інституту економіки та прогнозування НАН України" щодо опитування стартапів. Обгрунтовано необхідність запровадження державної програми їх підтримки.