Проаналізовано суспільно-політичні чинники, що зумовлюють трансформацію функцій Національної бібліотеки України ім. В.І.Вернадського в період впровадження новітніх інформаційних технологій.

Розглянуто історію та сучасні напрями діяльності Книжкової палати України як центру національної бібліографії, визначаються перспективи її розвитку в умовах впровадження нових інформаційних технологій.

Розглянуто проблеми оновлення системи розповсюдження науково-технічної інформації в агропромисловому комплексі України, місце в ній інформаційних центрів та бібліотек.

Висвітлено діяльність Г.П.Житецького як керівника віділу рукописів Всенародної бібліотеки України по формуванню рукописних і архівних матеріалів бібліотеки, досягнення Української камеральної археографії.

Розглянуто систему визначень книгознавства, починаючи з трьохчленної формули книгознавства, розробленої М.М.Лісовським (1884), до моделі книжкової справи, запропонованої М.А.Низовим (1992), що є методологічною основою для подальшого розвитку книгознавства.

Висвітлено напрями оптимізації функціонування місцевого обов'язкового примірника документів як розподіленої системи відомчих та позавідомчих документів регіону.

Розглянуто відмінності документа та книги з застосуванням комунікативного підходу, визначено поняття "динамічний" та "статичний" документи.

Розглянуто зміст листування видатних бібліографів польського просвітництва як джерело аналізу комплектування князівської бібліотеки Яблоновських, що репрезентує широкі міждержавні зв'язки того часу, включаючи матеріали, пов'язані з Україною.

Висвітлено інтегральні показники оцінювання знань студентів, які дають змогу виявити глибину їх засвоєння.

Уперше у бібліографічній літературі на основі аналізу цензурних покажчиків дано обгрунтування мартироложної бібліографії як бібліографії забороненої літератури, що досягла свого розвою в Україні за часи тоталітарного режиму.

Проаналізовано поняття "краєзнавчий фонд бібліотек" і похідні від нього, а також основи структурування фонду з застосуванням системного підходу.

Запропоновано метод моделювання оптимальної структури технологічного процесу обробки творів друку як багатофазної системи масового обслуговування.

Розглянуто феномен бібліотечного обслуговування етнічних меншин на фоні трансформації західної культури. Особлива увага приділяється аналізові сучасного стану культури, визначеному як постмодерністський.

Висвітлено історію становлення та розвитку республіканського міжвідомчого науково-методичного збірника "Бібліотекознавство і бібліографія", принципові засади наукової збірки "Бібліотекознавство. Документознавство. Інформатика".

З системних позицій розглянуто роль і місце Інтернет-технологій у розвитку сучасної світової інформаційної інфраструктури.

Проаналізовано еволюцію застосування різноманітних бібліометричних методів у вітчизняних бібліотекознавчих дослідженнях.

Уперше досліджується внесок харківських фахівців початку XX ст. у розробку конкретно бібліотекознавчих проблем. Розглядаються функції, завдання та перспективи розвитку наукових, грамадських публічних та народних бібліотек.

Проаналізовано сучасні тенденції розвитку автоматизованих бібліографічних баз даних у складі телекомунікаційних корпоративних бібліотечних мереж зарубіжних країн.

Запропоновано новий історико-джерелознавчий підхід з широких загальнокультурологічних та книгознавчих позицій до української книги в історичному аспекті від рукописного до друкованого варіанта.

Висвітлено різні аспекти автоматизації бібліотек: від розробки концепції до створення автоматизованих інтегрованих інформаційно-бібліотечних систем і впровадження їх у бібліотеках.