Запропоновано онтологію знань із атопічного дерматиту у дітей. Проведено аналітичне оцінювання 12 статей на предмет зіставлення даних щодо діагностики та лікування хворих на атопічний дерматит із відповідним Протоколом діагностики та лікування дітей.

Описано побудовану модель представлення знань в адаптивних системах дистанційного навчання. Модель включає всі етапи функціонування бази знань системи, тобто збір, збереження, пошук і адаптивну видачу навчального матеріалу.

Розглянуто особливості прийняття управлінських рішень на прикладі оптимізації елементів навчальних програм. Запропоновано критерій оптимізації для вибору ефективних методів навчання ряду предметів на перших курсах у медичних університетах, а також використання технології "спіраль знань" для трансформації медичних знань.

Наведено загальне розв'язання питань, які виникають під час ведення обліку пацієнтів із метаболічними захворюваннями за допомогою впровадження та функціонування спеціалізованого програмного продукту.

Наведено програмний комплекс для реєстрації даних щодо лікування пацієнтів зі спадковою хворобою порушення метаболізму - хворобою Гоше. Програмне забезпечення складається з кількох функціональних блоків, що націлені на виконання основних функцій роботи з пацієнтами. Запропоновано детальний опис кожної функції та результат роботи з графічним блоком. Описано методи й інструменти, що були використані під час створення програмного комплексу.

Проаналізовано існуючі способи ідентифікації інформації у Семантичному Вебі, окреслено основні проблеми його впровадження та досліджено можливість використання Семантичного Вебу як складової частини дистанційного навчання. Запропоновано альтернативний варіант ідентифікації та побудови взаємозв'язку інформації та набутих знань на основі розробленого методу "спектр знань".

Висвітлено різні аспекти впливу роботи за монітором комп'ютера на функціонування зорової системи людини. Значний потік інформації, який щоденно отримує зоровий апарат людини з екранів комп'ютерів, супроводжується не лише астенопічними проявами, а й об'єктивними змінами у зоровій системі. Проаналізовано особливості зорової праці та чинники, які зумовлюють виникнення змін рефракції у користувачів комп'ютерів.

Проведено ретроспективне дослідження 145 операцій (вітректомій) в неселективній когорті 145 пацієнтів (145 очей) з проліферативною діабетичною ретинопатією (ПДР) для визначення можливих прогностичних факторів незадовільного результату операцій. Загальну групу склали пацієнти з вітреоретинальним крововиливом, тракційним або тракційно-регматогенним відшаруванням сітківки. На підставі дослідження та аналізу 145 клінічних ознак і 60 видів ускладнень було відібрано 33 фактори, що характеризують загальний стан і офтальмологічний статус пацієнта, які були об'єднані в карту ризику. Прогноз оперативного втручання у конкретних хворих визначали сумою балів ризику. Вивчали сумарний ризик на 3-х вибірках - "навчальній" (145 пацієнтів), "контрольній" (50 пацієнтів) та екзаменаційній (30 спостережень). За результатами 225 спостережень визначено залежність несприятливого результату операції від суми балів ризику та виділено 4 ступені ризику оперативного втручання - низький ризик (перший ступінь ризику), відповідна ймовірність несприятливого результату менш ніж 0,05, середній ризик - з ймовірністю несприятливого результату 0,05 - 0,4; виражений ризик - ймовірність несприятливого результату - 0,41 - 0,9 і крайній ризик з ймовірністю поганого результату більше 0,9.

Проаналізовано можливість прогнозування на основі онтологічного представлення знань щодо допоміжних репродуктивних технологій. Показано можливість використання орієнтованих графів для задач прогнозування.

Проаналізовано перспективи розвитку та використання комунікаторів у невідкладній і сімейній медицині. Показано, що розвиток і використання таких пристроїв відбувається у 2-х взаємопов'язаних напрямах: за першим - підсистема інформаційного комунікатора використовується для забезпечення альтернативного спілкування з людьми, які тимчасово або постійно втратили можливість говорити, за другим - у запропонованій програмній підсистемі створюються бази даних, які містять детальну інформацію про види захворювань і травм, а за результатами аналізу наявних симптомів або відчуттів постраждалого формуються певні варіанти діагнозу можливого захворювання або травми.

Показано альтернативні підходи до впровадження сучасних програмних додатків у галузі охорони здоров'я. Наведено приклади використання ПЗ МІС ЕМК у структурних підрозділах Тернопільського державного медичного університету ім. І. Я. Горбачевського. Описано недоліки використання МІС "Медична реєстратура". Запропоновано методику міграції даних пацієнтів між БД МІС різних форматів. Здійснено зворотне проектування БД МІС "Медична реєстратура" та МIС OpenEMR з метою визначення принципів зберігання даних пацієнтів. Розроблено комплекс запитів на мові SQL для реалізації процесу міграції даних. Показано приклад виконання процедури міграції даних з БД МІС "Медична реєстратура" в БД МІС OpenEMR.

Розглянуто питання програмної реалізації методу індукції правил на основі алгоритму послідовного покриття. Такий підхід надає змогу розробити систему підтримки клінічних рішень. Проект реалізовано в середовищі Netbeans на основі Java-класів.

Проаналізовано питання застосування методу "Дельфі" для кількісного оцінювання близькості ефекту впливу оригінального лікарського засобу та генерика. Запропоновано групу коригуючих коефіцієнтів для наближення методики експертного оцінювання дії лікарських засобів до особливостей складного, але вельми необхідного для практично охорони здоров'я процесу їх вибору.

Наведено приклади завдань, які можуть бути розв'язані за допомогою інформаційної системи у відділеннях нейрохірургічної реабілітації.

Розглянуто питання обчислювальної складності алгоритму індукції правил на основі алгоритму послідовного покриття під час розробки клінічної діагностичної системи. Встановлені оцінки підтверджено експериментально як із зміною кількості атрибутів, так і обсягу наборів навчальних даних.

Цифрову радіовізіографію широко зараз застосовують для діагностики в стоматологічній практиці. Наведено загальний огляд ринку цифрових радіовізіографів і відповідних радіологічних інформаційних систем. Висока вартість обладнання та програмного забезпечення для обробки медичних зображень нерідко поєднуються з недостатньою та неякісною підтримкою з боку компаній-виробників. Описано проблеми впровадження радіовізіографа Dr.Suni 1800, пов'язані з застарілим програмним забезпеченням. Показано можливість застосування вільно розповсюджуваного програмного забезпечення з відкритим кодом у системах радіологічної діагностики. Покращано методику інтеграції радіовізіографа Dr.Suni 1800 для використання з вільно розповсюджуваною медичною інформаційною системою з відкритим кодом OpenDental. Підтверджено сумісність програмного забезпечення з 32-бітною редакцією операційної системи Windows 7.

Формулярна система лікарських засобів, що створена та впроваджується в Україні з 2009 р., потребує ефективного зворотного зв'язку для оцінки її дієвості. З цією метою використовується механізм моніторингу на основі визначених критеріїв якості та індикаторів, що здійснюється на всіх рівнях функціонування формулярної системи. Процес збору та подальшої автоматизованої обробки інформації потребує визначення потоків інформації для створення інформаційних технологій підтримки процесу моніторингу формулярної системи.

Розглянуто технологію компонентного проектування бази знань в адаптивній навчальній системі, розроблену на основі квантово-фреймової моделі. Даний підхід надає змогу завдяки використанню онтологічних принципів автоматизувати процес побудови навчальних курсів відповідно до поточного рівня навченості студента.

Висвітлено складнощі обліку даних про пацієнта, ведення медичної документації стосовно хворих на мукополісахаридоз і спостереження за ними протягом життя. Запропоновано розв'язання зазначених проблем за допомогою впровадження автоматизованої клінічної бази моніторингу хворих, що призначена для обліку та збереження інформації про хворих на мукополісахаридоз 6-ти типів. Користувачу надається можливість створювати, редагувати, зберігати записи про пацієнтів. Також додаток має такі функції як: пошук даних про пацієнта з використанням різноманітних фільтрів, відстеження майбутніх візитів пацієнтів на поточний тиждень, підрахунок сумарної потреби в лікарських засобах тощо.

Показано складність організаційної роботи щодо реєстрації, ведення медичної документації хворих на муковісцидоз і нагляду за ними протягом життя. Запропоновано подолання цих труднощів за допомогою впровадження інформаційної системи, особливістю якої є виведення результатів обробки даних у зручному для читання форматі, створення звітів відповідно до європейських шаблонів, а також двомовний українсько-російський інтерфейс із можливістю його розвитку шляхом додавання будь-яких інших мов.