Мета роботи - емпіричне оцінювання ефективності облікової ставки НБУ в умовах криз неекономічного походження. Для встановлення міцності та напряму залежності між рівнем облікової ставки та ринковими ставками за депозитними операціями застосовано тест на причинність за Грейнджером. Визначено специфіку екзистенційних економічних потрясінь (шоків), що полягає в наявності атмосфери психологічного тиску через близькість непередбачуваної небезпеки та прямої фізичної загрози. Проаналізовано основні маршрути впливу облікової ставки в межах монетарного трансмісійного механізму, що реалізуються не лише в процентному, кредитному каналах і каналі очікувань, а й передаються через канал валютного курсу, достатку та балансовий канал. Інтерпретовано результати тесту Грейнджера, згідно з якими вплив облікової ставки НБУ на вартість капіталу в умовах екзистенційних шоків становить 1 - 2 дні за короткостроковою гривневою ставкою.

Мета дослідження - оцінка впливу основних показників грошово-кредитної політики (ГКП) на макроекономічну стабільність в умовах глобалізації. Використано системно-аналітичний метод; метод порівняння - для визначення причин і ступеню впливу динамічних змін і відхилень; метод угруповань - для систематизації фактичних даних; метод табличного відображення аналітичних даних - для відображення аналітичної інформації. Окреслено основні цілі ГКП як рівні оцінки ефективності ГКП. Виділено критерії ефективності ГКП на макроекономічному рівні. Обгрунтовано індикаторні показники оцінки ефективності монетарної політики. Проаналізовано динаміку основних макроекономічних показників та їх взаємозв'язок з ефективністю грошово-кредитного регулювання в Україні. Визначено пріоритетні напрями подальшої оптимізації ГКП.

Мета роботи - аналіз і систематизація міжнародних стандартів ведення банківського бізнесу в частині операційного ризику та їх впливу на забезпечення фінансової стійкості банківської системи. Визначено актуальність питання імплементації міжнародних стандартів з управління операційним ризиком банку у вітчизняну практику. За допомогою логіко-історичного методу, причинно-наслідкової залежності та методу структурування систематизовано та надано стислу характеристику міжнародних стандартів з управління операційним ризиком банку, що свідчить про зміщення регуляторного фокусу з кредитного та ринкового ризику на операційний. Описано дії Національного банку України, спрямовані на запровадження вимог до капіталу банків на покриття операційного ризику. Окреслено та охарактеризовано проблеми наявної методології з управління операційним ризиком у вітчизняних банках. Практична значимість результатів полягає у дослідженні трансформаційних змін у міжнародних стандартах з управління операційним ризиком банку, а також в аналізі вітчизняної практики щодо управління операційним ризиком банку.

Мета роботи - аналіз поєднання понять "рамкові угоди" та "централізовані публічні закупівлі". Розглянуто концепцію закріплення конструкцій реалізації рамкових угод у сфері публічних закупівель. Рамкові угоди є перспективним інструментом централізації публічних закупівель, а тому чітке формулювання оптимальних моделей застосування їх для закупівель є актуальною темою для досліджень. Проаналізовано зарубіжний досвід застосування рамкових угод у сфері публічних закупівель і перспективи закупівель за рамковими угодами в Україні. У процесі вирішення завдань розкрито зміст терміну "рамкові угоди" та "централізована закупівельна організація" та розглянуто моделі організації впровадження централізованої закупівельної організації. Існує можливість створення різноманітних систем централізованих закупівель, оскільки чітких указівок щодо реалізації повноважень центральних закупівель законодавство ЄС не передбачає. Саме тому визначено основні етапи застосування рамкових угод та їх упровадження у досвіді українського законодавства у сфері публічних закупівель на сучасному етапі його реформування.

Розглянуто сутність поняття організаційно-економічний механізм (ОЕМ) і його відмінності від інших інструментів управління діяльністю суб'єктів підприємницької діяльності. Предмет дослідження - сучасні теоретичні та методологічні проблеми сутнісного виокремлення механізмів управління, зокрема ОЕМ. Мета роботи - дослідження існуючих підходів до визначення ОЕМ, їх узагальнення та встановлення відмінностей ОЕМ від інших видів механізмів управління. Основні методи, які використано під час проведення дослідження: загальнофілософський (для викладення власних думок); структурно-логічний (при побудові логіки та структури роботи); порівняльний (у процесі аналізу поглядів різних учених щодо сутності поняття "ОЕМ"); метод декомпозиції та синтезу (для вивчення предмета та взаємозв'язку його складових частин). Досліджено розбіжності у розумінні сутності механізмів в економіці, зокрема економічних, організаційних та ОЕМ. Розглянуто сутнісне наповнення кожного з видів механізмів і сформульовано відмінності між ними. Наголошено, що у визначеннях економічного механізму повинен бути наголос на врахування економічних інтересів і потреб суб'єкта та об'єктів управління, а при визначенні сутності організаційного механізму слід приділяти увагу структуризації форм і методів впливу суб'єкта на об'єкт управління. Запропоновано авторське визначення ОЕМ управління, яке надає можливість врахувати відмінності кожної зі складових (організаційної та економічної) та наголосити на їх сумісності. Результатом дослідження сутності та відмінності ОЕМ є можливість їх чіткого виокремлення від інших інструментів управління підприємницькою діяльністю, що надає можливість більш якісно їх використовувати у практичній діяльності суб'єктів господарювання.

Мета дослідження - аналіз стану формування доходної частини державного, місцевих і зведеного бюджетів України шляхом визначення інтегрального показника структурних змін. Застосовано структурно-динамічний аналіз із розрахунком інтегральних коефіцієнтів структурних змін Гатєва та Салаї. Для проведення дослідження обрано період з 2015 по 2021 р. поквартально, в розрізі доходів державного, місцевих і зведеного бюджетів України. Проаналізовано фактичну структуру доходів у динаміці та структуровано; оцінено співвідношення доходів бюджетів усіх рівнів із ВВП країни; визначено інтегральні коефіцієнти структурних змін Гатєва та Салаї. На підставі розрахунку інтегральних індексів зроблено висновок щодо існування розбалансованої структури доходів бюджетів усіх рівнів.

Розглянуто теоретичні та практичні аспекти формування доходів місцевих бюджетів (МБ) України, проаналізовано їх динаміку, а також вказано на фактори, які впливають на ці надходження. Розкрито основні проблеми та недоліки у фінансовому забезпеченні органів місцевого самоврядування (ОМСВ). З урахуванням зарубіжного досвіду, запропоновано шляхи зміцнення дохідної бази МБ України в умовах фінансової децентралізації. Мета дослідження - визначення теоретичних і практичних засад формування доходів МБ в Україні, обгрунтування проблемних питань щодо їх збільшення, розробка пропозицій стосовно ефективності та зростання надходжень до ОМСВ. Для наукового вирішення поставлених завдань використано методи: наукового узагальнення, фінансового аналізу (при дослідженні фіскальної ролі доходів МБ), аналізу та порівняння (при аналізі іноземного досвіду місцевого оподаткування), конструктивний метод і метод аналогії (при розробці основних напрямів удосконалення механізму оподаткування доходів, які надходять до МБ України). За результатами проведеного дослідження встановлено, що податок на доходи фізичних осіб є вагомим джерелом поповнення доходів МБ України, доведено обмеженість частки власних податкових надходжень до бюджетів місцевого самоврядування. Вказано на недоліки та проблеми формування дохідної частини МБ, надано пропозиції щодо її зміцнення та збільшення. Результати дослідження щодо зростання доходів МБ можуть бути використані ОМСВ та органами Державної фіскальної служби України на законодавчому рівні у податково-бюджетному регулюванні доходів ОМСВ, а також вже використовуються у навчальному процесі Одеського національного економічного університету. Вказано заходи, які сприятимуть зміцненню дохідної бази МБ України, а саме: переведення податку на доходи фізичних осіб із загальнодержавних податків до місцевих; проведення диференціювання ставок податку на доходи фізичних осіб залежно від заробітної плати та в цілому фінансової спроможності мешканців відповідних територіальних громад; посилення податкового контролю за декларуванням доходів і видатків мешканців територіальних громад через механізм запровадження обов'язкового декларування доходів на рівні держави; збільшення переліку місцевих податків і зборів через механізм упровадження зборів, що матимуть цільове призначення, наприклад: збір за прибирання територіальної громади, збір на освітлення вулиць, збір на утилізацію сміття; встановлення коефіцієнта індексації нормативно грошової оцінки землі на рівні реального індексу споживчих цін для запобігання зменшенню дохідної бази МБ; встановлення стабільної та більш спрощеної нормативно-правової бази місцевого оподаткування.

Мета дослідження - аналіз основних тенденцій розвитку зовнішньої торгівлі аграрною продукцією в Одеському регіоні та визначення напрямів її подальшої активізації. Використано системно-аналітичний метод; метод порівняння - для визначення причин і ступеня впливу динамічних змін і відхилень; метод угруповань - для систематизації фактичних даних; метод табличного відображення аналітичних даних - для відображення аналітичної інформації. Проаналізовано основні тенденції розвитку зовнішньої торгівлі аграрною продукцією Одеського регіону. Виявлено динаміку експорту та імпорту аграрної продукції Одеського регіону, динаміку зміни зовнішньоторговельного сальдо аграрної продукції регіону за розділами класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності. Виявлено проблеми, які стримують ефективний розвиток міжнародної економічної політики. Визначено пріоритетні напрями у сфері подальшого розвитку агропромислового комплексу країни. Практична значущість дослідження полягає у визначенні особливостей зовнішньої торгівлі аграрною продукцією в Одеському регіоні, аналізі тенденцій, напрямів її розвитку та місця у системі сучасного міжнародного продовольчого ринку.

Проаналізовано сучасний стан розвитку інфраструктури міжнародного круїзного ринку в умовах подолання наслідків впливу пандемії COVID-19 і скорочення туристичної мобільності. Мета роботи - аналіз сучасних трендів розвитку інфраструктури міжнародного круїзного ринку та напрямків туристичних потоків в умовах відновлення туристичної мобільності. Наведено дані аналізу ринкових часток провідних міжнародних круїзних компаній за 1995 - 2020 рр. Визначено фактори, які сприяють розвитку круїзної інфраструктури, підвищенню привабливості прибережних територій і центрів прийому круїзних туристів. Виявлено сучасні тренди розвитку міжнародних круїзних туристичних потоків та зроблено прогноз розвитку світової круїзної інфраструктури до 2027 р. Доведено, що за останні 10 років інфраструктура індустрії круїзного ринку Європи істотно розширилася і має стабільну тенденцію зростання за рахунок введення нових пасажирських круїзних суден на Дунайських туристичних маршрутах.

Мета роботи - обгрунтування необхідності та визначення ролі впровадження системи корпоративного пенсійного страхування (КПС) в Україні з урахуванням світових тенденцій. Вирішення поставлених завдань здійснено за допомогою таких загальнонаукових і спеціальних методів дослідження: аналізу та синтезу, систематизації та узагальнення. Результати показали необхідність впровадження у вітчизняну практику КПС, адже в передових країнах корпоративна система функціонує достатньо давно й також враховуючи, що в Україні ситуація з пенсійним страхуванням залишається складною. Наукова новизна: моделі КПС показують надзвичайну ефективність в країнах Європи та значно знижують навантаження на Державний бюджет і солідарну систему пенсійного страхування. Оглядаючи особливості КПС європейських країн, можна дійти висновку про термінову необхідність перегляду моделі пенсійного страхування в Україні. Обгрунтовано, що подальший розвиток пенсійної системи України неможливий без усілякого розвитку систем добровільного пенсійного страхування, у тому числі корпоративних пенсійних програм у різних формах. Використання цього виду пенсійного забезпечення надасть можливість зменшити частку державних пенсій щодо добровільної складової.

Мета роботи - дослідження існуючих напрацювань щодо складових та інструментарію економічної політики у контексті виділення фінансової політики та її видів у складі економічної політики держави. Методика. Дослідження здійснено за допомогою ретроспективного аналізу літературних джерел: теоретичний аналіз та узагальнення спеціальної літератури здійснювався з метою вивчення стану досліджуваної проблеми та формулювання висновків. Наголошено, що розвиток теорії має відповідати тим викликам, що ставить час і практична дійсність, у якій працюють ті чи інші економічні закони та інструменти регулювання. Визначено, що фінансова політика держави є безпосередньою передумовою ефективного функціонування економічної системи. Обгрунтовано важливість акцентування на специфічних рисах фінансової політики як складової економічної політики з метою відокремлення від решти. Наголошено на доцільності розгляду сутності фінансових явищ, взагалі, та фінансової політики, зокрема,, з урахування їх специфіки розвитку відповідно до викликів часу.

Розглянуто теоретичні та практичні основи процесу управління роздрібним бізнесом банків (РББ) України. Проаналізовано основні тенденції розвитку ринку роздрібних банківських послуг (РБП) за основними напрямами. Визначено проблеми управління РББ. За результатами аналізу стану ринку РБП запропоновано покращувати якість дистанційного банківського обслуговування клієнтів, оскільки цифровізація є рушійною силою в сучасному веденні бізнесу, крім цього варто підвищувати надійність банківських ресурсів і формувати якісний кредитний портфель, шляхом удосконалення процедури визначення кредитоспроможності позичальника.

Досліджено сучасні маркетингові тренди та платформи їх реалізації з урахуванням факторів цифровізації економіки. Виділено ключові інструменти digital-маркетингу застосування яких сприятиме просуванню товарів вітчизняних компаній, а саме: підняття компанії у видачі пошукових систем, аналіз поведінки споживачів, голосовий пошук, чат-боти, покупки з застосуванням соціальних мереж, онлайн-заходи та багатоканальний маркетинг. В процесі дослідження доведено, що інструменти digital-маркетингу такі як гейміфікація, підвищена персоналізація, розробка сайтів, орієнтованих на мобільні пристрої, пошук із нульовим кліком, контент користувача, залучення некомерційних організацій залишаються дієвими лише для крупних потужних транснаціональних компаній через складність застосування та відносну вартість реалізації. Проаналізовано тенденції використання маркетологами соціальних мереж і платформ, так Facebook особливу цінність для компаній привносять в аспекті зростання продажів за рахунок збільшення трафіку, LinkedIn - найкраща платформа для генерації потенційних клієнтів, Instagram використовується для створення лояльних компанії користувачів, із метою ознайомлення з продукцією здебільшого використовувалися YouTube і Twitter.

Мета роботи - розкриття особливостей реформування законодавства України у контексті наближення до законодавства ЄС у сфері зовнішньої торгівлі. Визначено, що зміни, які пропонуються до Митного кодексу України відповідно до гармонізації законодавства ЄС, мають велике значення для українського бізнесу. Розглянуто особливості законопроекту про внесення змін до Митного кодексу України, необхідних для забезпечення міжнародного застосування нової комп'ютеризованої системи транзиту NCTS і розширення імплементації положень митного законодавства ЄС. Установлено, що для переходу на міжнародне застосування NCTS Україні необхідно приєднатися до Конвенції про процедуру спільного транзиту. З'ясовано, що Україна вже завершила процес тестування NCTS на відповідність положенням Конвенції про процедуру спільного транзиту та технічно готова до приєднання до цієї конвенції. Розглянуто положення законопроекту N 7420, який передбачає зміни, що є необхідними для забезпечення міжнародного застосування NCTS і подальшої гармонізації Митного кодексу України із митним законодавством ЄС.

Мета роботи - обгрунтування результатів дослідження розвитку сільських територій Закарпатської області в умовах євроінтеграційних процесів. У процесі дослідження використано: загальнонаукові та спеціальні методи наукового пізнання; монографічні - для опрацювання фахових публікацій із зазначеної проблематики; логічний - для аналізу договорів співробітництва територіальних громад; статистичний і порівняльний - для аналітичних розрахунків сільських районів Закарпатської області за 2021 р.; системного підходу - для внесення пропозицій щодо розвитку сільських територій. Досліджено сільські території Закарпатської області за 2021 р. Обгрунтовано, що серед 9-ти укладених громадами Закарпатської області договорів співробітництва поширеними напрямами співробітництва є: спільні проекти та делегування повноважень у сферах надання соціальних, комунальних і туристичних послуг, покращання муніципального менеджменту в сфері архітектури.

Мета роботи - на підставі опрацювання статистичної інформації та наукових публікацій визначити основі точки зростання, відновлення економіки на прикладі Одеського регіону. Такими точками зростання запропоновано вважати функціонування спеціальних економічних зон (СЕЗ). Кліматичні, технологічні, технічні, наукові та інші складові надають можливість саме в Одеському регіоні використати цей інструмент найбільш ефективно. Основними методами дослідження стали метод наукової абстракції, узагальнення, дедукції та індукції, історичний метод, що створює науковий базис для обгрунтування тих чи інших заходів щодо впровадження спеціальних економічних зон. Запропоновано впровадження спеціальних економічних зон на територіях портів, зон рекреації, застосування ідеології СЕЗ до суб'єктів підприємництва харчової промисловості, мікротериторій із упровадженням принципу "Дружнього відношення до оточуючого (зеленого) середовища". Визначено напрями зміни законодавства України при впровадженні СЕЗ. Практичне значення підходів, які запропоновано, полягає у визначенні орієнтирів повоєнного відродження економіки як регіону, так і країни.

Мета роботи - визначення стратегічних орієнтирів розвитку високотехнологічного сектору (ВТС) України в контексті зовнішньоекономічної інтеграції з Європейським Союзом. Питання експортоорієнтованості ВТС розглянуто з урахуванням значення сектору для національної економіки в аспекті генерованої ним валової доданої вартості. Залежно від того, яку додану вартість генерує той чи інший вид економічної діяльності, та яке значення має в загальному обсязі експорту, всі види економічної діяльності ВТС класифіковано за чотирма групами: стратегічні лідери, потенційні лідери, поточні лідери, проблемні сектори. Запропонований методичний підхід сприяє виявленню потенціалу для нарощення експорту, збільшення створеної в державі доданої вартості, а отже і структурній перебудові вітчизняної економіки.

Мета роботи - аналіз міжнародної конкурентоспроможності України та перспективи її підвищення в умовах європейської інтеграції. Систематизовано термін "міжнародна конкурентоспроможність країни". Узагальнено та обгрунтовано застосування статистичних методів оцінювання міжнародної конкурентоспроможності економіки (МКСЕ) країни. Визначено місце України в європейському конкурентному середовищі. Охарактеризовано роль зовнішньої торгівлі в системі МКСЕ України в умовах європейської інтеграції. Результати дослідження демонструють, що в умовах кризових явищ, які спостерігаються в економіці України протягом останніх років, ефективність функціонування країни та її конкурентоспроможності значно знизилася. У зв'язку з цим актуальним аспектом стає забезпечення розвитку країни, підвищення якого сприятиме підвищенню конкурентоспроможності та ефективності її функціонування в ринковому оточенні. Практична значимість полягає у визначенні організаційно-економічного механізму забезпечення МКСЕ України, який передбачає вдосконалення трьох основних факторів впливу: інфраструктури, зовнішньої торгівлі, інновацій та інвестицій.

Мета роботи - обгрунтування пріоритетності інноваційного розвитку українського підприємництва, контекстуалізованого процесом глибокої економічної трансформації, глобалізації та глокалізації. Увагу приділено оцінці високотехнологічного сектору економіки, його ролі в інноваційному розвитку країни, а також прогнозам щодо рецесії та економічного підйому світової та національної економік. Доведено та продемонстровано, що відповідн до теорії довгих хвиль, нині світова економіка прямує до найнижчої точки спаду великого V циклу, глобалізація набирає обертів і продукує рецесію та депресію на тлі змінюваних фінансово-економічних криз, катаклізм, пандемії, численних військових конфліктів у всьому світі. Розроблено рекомендації щодо сприяння ефективної інтеграції економічних, політичних і культурних процесів.

Мета роботи - поєднання аналізу правової форми публічного управління з дослідженням його внутрішнього економічного змісту, пов'язаного з матеріальними виробничими відносинами та іманентними їм об'єктивними економічними законами. Методика дослідження базується на розмежуванні структури та динаміки політико-економічної системи (ПЕС), що послідовно проводиться Одеською школою економічної теорії. Результатом дослідження є визначення еталона ефективної ПЕС, пов'язаного з "дзеркальною симетрією" її структурних і динамічних залежностей. Практична значущість результатів дослідження пов'язана з обгрунтуванням об'єктивної необхідності для України державно-капіталістичної моделі керованого розвитку, в якій громадське управління та адміністрування спрямовані на свідоме використання об'єктивних економічних законів для розвитку продуктивних сил.