Висвітлено досвід введення в культуру інтродуцентів у Львові впродовж XIX - XX ст. Проаналізовано динаміку інтродукції декоративних видів, вказано їх походження та поширення. Намічено шляхи інтенсифікації процесу інтродукції порід у західному регіоні України.

Викладено результати інвентаризації інтродуцентів у парках, скверах, зелених насадженнях, лісокультурах Північної Буковини. Виявлено 213 видів і форм. Наведено список інтродуцентів, які рекомендується використовувати для збагачення зелених насаджень та підвищення їх декоративних властивостей.

Розглядаються наслідки розділення (інсуляризації) популяцій рослин різних просторових типів на природно-історичні й антропогенні фрагменти. Зроблено висновок про доцільність фундаментальних досліджень цього явища.

Визначено соко- та смолопродуктивність листяних (береза плосколиста, береза даурська, клен ясенолистий, клен сріблястий, клен цукровий) та хвойних (сосна Банкса, сосна Веймутова, сосна жорстка, сосна чорна) інтродукованих порід. Наведено результати аналізу соку листяних порід на вміст цукрів.

Платани східний, західний і кленолистий є найбільш морозостійкими. Вони культивуються на Закарпатті протягом кількох століть як декоративні рослини. Найбільш поширеним став платан кленолистий. Автор рекомендує включити його в лісові культури.

Узагальнено досвід інтродукції в Карпатах дугласії Мензіса, модрин європейської та японської, сосен кедрових корейської та сибірської, сосни веймутової, ялиці бальзамічної, ялини східної, кедра атласького, дубів червоного та австрійського, горіхів манчжурського, сірого, чорного, айлантолистого, оксамитника амурського, каштана їстівного.

Шкала оцінки декоративних ознак деревних рослин дає конкретну уяву про зовнішній вигляд рослин. Вона фіксує їх якісний стан і відхилення від еталону. Зниження декоративності за групою морфологічних ознак допомагає встановити зумовлюючі причини.

Зроблено аналіз різноманіття трав'янистих рослин колекційних ділянок Ботанічного саду УкрДЛТУ за систематичним складом, географічним походженням та іншими показниками. Підкреслюється важлива роль колекційної роботи у збереженні і поширенні рідкісних та ендемічних видів флори України.

Вивчено основні параметри високогірних популяцій, які пов'язані з генетичною, просторовою, статевою, віковою і репродуктивною структурами. Встановлено, що специфічними ознаками популяцій є дискретність просторових контурів, їх фрагментація і обмежені можливості обміну генетичним матеріалом, статевий диференціал чутливості, функціонування репродуктивно-адаптивної системи, як одного з діючих факторів підтримання їх чисельності і об'єму та зміни показників життєвості під впливом різних антропогенних факторів.

Розглядається видовий склад і щільність гніздового населення птахів екосистем з перевагою чагарникового і деревного типів рослинності.

Викладено методичні підходи щодо оцінки екологічного стану водойм на основі особливостей ценотичної структури макрофітів. Результати досліджень свідчать про значну відмінність адаптаційних можливостей макрофітів відносно змін природного середовища.

Доведено, що у колекційних насадженнях обмеженого простору формуються специфічні рослинні угруповання зі своїм внутрішнім середовищем та структурою, які суттєво відрізняються від природного.

На 40 пробних площах у чистих і змішаних насадженнях дуба червоного в вологих грудах і сугрудах зрубано 1 - 3 модельних дерева кожної породи. Аналіз модельних дерев дав можливість встановити відсоток ядра в стовбурах та його вікову динаміку. Виявлено два вікових періоди: інтенсивного наростання відносних показників ядра та період стабілізації. Переломним порогом між ними в дуба червоного для об'ємних показників ядра виступає віковий період 51 - 60 років (у дуба звичайного - 90 - 100 років). Враховуючи, що ядрова деревина якісніша від заболонної, вік рубання слід визначати не раніше 51 - 60 років.

Надано характеристику кислотності гомогенату зелених листків деревних порід як наслідок впливу техногенних умов зростання. На основі досліджень представлено висновки про репрезентативність системи pH (DELTA pH) як показника стійкості рослин до забруднення довкілля.

Індекс рубрикатора НБУВ: П278.85-237

Рубрики:

Орхідеї

Шифр НБУВ: Ж68985 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е522.925

Рубрики:

Dilleniidae Діленіїди

Шифр НБУВ: Ж68985 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено дані про поширення та сучасний стан угруповань з домінуванням саротамнуса віникового на Західному Поліссі. Зроблено висновок про високий ступінь адаптованості виду в місцях його інтродукції.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е522.927

Рубрики:

Asteridae Астериди

Шифр НБУВ: Ж68985 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено особливості поширення сосни кедрової у регіоні. Подано короткі історичні відомості щодо вирубування та охорони лісів з її участю. Узагальнено еколого-біологічні та ценотичні особливості виду та досвід створення лісових культур.

Індекс рубрикатора НБУВ: П345.9(4УКР3),025

Рубрики:

Акліматизація та інтродукція лісових порід

Шифр НБУВ: Ж68985 Пошук видання у каталогах НБУВ