Розглянуто методи керування комп'ютерними мережами, зокрема, конфігурування, моніторинг, оптимізацію. Наведено оцінки пропускних спроможностей каналів зв'язку та середнього часу затримки передачі даних для мереж з комутацією пакетів. Проаналізовано проблему надійності функціонування мережі на підставі дослідження її зв'язності. Описано підхід до керування глобальною мережею з використанням локальних експертних систем і розподіленої бази знань.

Розглянуто загальні завдання органів державного управління на етапі адміністративної реформи, виділено головні напрямки та характеристики інформаційних технологій підтримки їх діяльності. Сформульовано загальні вимоги щодо їх функціонування. Запропоновано засоби автоматизації базових процесів управління - діловодства та документообігу. Наведено зіставний аналіз сучасних програмних систем, що використовуються для автоматизації цих процесів. Визначено перелік вимог до розробки нових систем для їх застосування в Україні.

Запропоновано підхід до визначення програмного компонента як базового поняття для компонентного програмування й існуючих моделей, який базується на всебічному аналізі різних аспектів, властивостей і характеристик компонентів та їх застосувань. Результати використано для формального визначення поняття програмного компонента.

Запропоновано статистичні показники часової ефективності алгоритмів, що мають практичне значення під час розробки та вибору алгоритмів, наведено їх геометричну інтерпретацію. Розроблено методику їх визначення та показано її використання на прикладі алгоритмів сортування.

Розглянуто систему реєстрації в комп'ютерних системах як систему реального часу. Запропоновано підхід, який дозволяє оптимізувати процес обробки потоку реєстраційних повідомлень, що дає можливість суттєво скоротити витрати ресурсів, необхідних для забезпечення відповідного рівня захищеності.

Запропоновано підхід до автоматизації процесів аналізу програм, що базується на дослідженні способів установлення зв'язків між програмами та прикладною областю, для якої їх реалізовано. Побудовано модель, яка зв'язує предметні та програмні концепти, дозволяє полегшити процес розуміння програм за рахунок інтеграції формальних і неформальних методів.

Висвітлено питання інтелектуалізації компіляції програм для мікропроцесорів з довгим командним словом. Розглянуто експертну систему оригінального векторизуючого компілятора. Наведено приклади інтелектуальних настроювань компілятора та можливостей інтелектуалізованого генератора коду. Розглянуто подальші перспективи розвитку програмної системи.

Запропоновано комплексний і системний підхід до формування повного переліку актуальних проблем створення ефективних корпоративних систем електронного документообігу (КСЕД). Розроблено систему критеріїв оцінки КСЕД, процесу їх створення, впровадження та експлуатації. Запропоновано класифікацію проблем, шляхи їх вирішення та створення ефективної технології проектування КСЕД.

Розглянуто задачі, об'єкти, критерії ризику та методи технологічного управління процесом експертного вирішення проблем з використанням концептуальної моделі експертних точок зору спеціального вигляду. Запропоновано формальний апарат представлення технологічного процесу на всіх етапах постановки та вирішення проблеми. На прикладі одного з критеріїв ризику показано методологію використання запропонованого апарату.

Проаналізовано формалізацію семантики моделей варіантів використання на основі системи алгоритмічних алгебр (САА) для трьох різновидів: загальних, варіантів з альтернативами, узагальнених. Запропоновано регулярні варіанти, що у порівнянні з традиційними більш адекватно передають потік взаємодій, які здійснюються моделлю програмного забезпечення. Доведено, що будь-який варіант використання може бути представлений у регулярній формі, тобто в операторному виразі САА. Для розробки високорівневих моделей варіантів використання в сучасних методах проектування програмного забезпечення, які грунтуються на мові UML, застосовано алгоритмічні алгебри Глушкова.

Проаналізовано сучасні компонентні підходи та запропоновано основні положення методології компонентно-орієнтованої розробки програмного забезпечення. Розглянуто її характерні особливості, етапи розробки, зміст окремих етапів з визначенням результатів проектування на кожному з них.

Висвітлено проблеми планування програми забезпечення надійності інформаційних систем (ІС). Наведено перелік задач, які повинні вирішуватися в межах цієї програми на стадіях життєвого циклу ІС, а також існуючі методичні матеріали, що можуть використовуватися під час їх розв'язання.

Описано типові проблеми, що виникають під час розробки програм мовами високого рівня для процесорів цифрової обробки сигналів (ПЦОС). Розглянуто особливості архітектури ПЦОС, розширення стандарту мови Сі для ПЦОС, зазначено, що методика генерації коду для ПЦОС аналогічна методиці генерації коду для мікропроцесорів з довгим командним словом. Запропоновано вирішення проблем адаптації програм для ПЦОС за допомогою методів глобальної оптимізації та аналізу згенерованого коду.

Розглянуто методологічні питання визначення поняття програми. Аргументовано, що визначення повинно розглядатися у розвитку від абстрактного до конкретного, вводитись у єдності інтенсійних та екстенсійних аспектів бути формалізованим на основі поняття функції. Наведені положення проілюстровано на прикладах визначення різних класів обчислюваних програм.

Програмну систему розглянуто як ціле для роз'яснення залежності між реалізаціями її компонентів, яка виявляється у вигляді обмежень, накладених на зміни в реалізації окремого компонента. Показано, що на цю залежність не впливає механізм інкапсуляції та засіб вибору інтерфейсів об'єктів.

Досліджено еквівалентні перетворення та запропоновано нормальні форми для неокласичних логік кванторного рівня. Такі логіки, зберігаючи основні властивості класичної логіки предикатів, більше адаптовані до потреб програмування.

Проаналізовано сучасні засоби опрацювання текстової інформації, визначено деякі їх переваги та недоліки. Визначено мету власної системи аналізу текстової інформації, що базується на запропонованій агентно-орієнтованій моделі процесора пошуку текстів, їх обробки та відображення змісту. Наведено структуру системи е-КОНТЕНТ, модель взаємодії агентів у системі й онтології як засобів представлення мовних знань і знань предметної галузі.

Установлено актуальність розробки засобів і методик організації моніторингу параметрів обчислювального процесу (ОП) в локальних обчислювальних мережах (ЛОМ). Наведено концептуальну модель і принципи формалізації ОП в ЛОМ. Розглянуто склад і структуру програмно-технологічного комплексу дослідження (ПТКД) ОП. Запропоновано методику вибору варіантів ОП в ЛОМ за допомогою ПТКД. Обговорено результати апробації ПТКД і методику його використання.

Розглянуто проблему взаємодії процесів, що протікають у комп'ютерних мережах і конкурують за володіння ресурсами, які розділяються. Запропоновано підхід до синхронізації даних процесів, що грунтується на концепції синхронізуючого автомата.

Сформульовано основні принципи керування станом користувача з урахуванням фізіологічної адаптації. Проведено розмежування механізмів адаптації залежно від системних гомеостатичних і функціональних регуляторів. Показано, що модель динаміки уваги користувача повинна мати показники фізіологічної адаптації, а алгоритми керування працездатністю людини за допомогою адаптивного комп'ютера повинні узгоджуватися з природними адаптаційними процесами.