Розроблено нову технологію одержання витрачуваних електродів-слябів для виплавки листових зливків ЕШП (електродугова плавка і прокатка в умовах заводу "Дніпроспецсталь"). Проведено дослідження металу, виплавленого в дугових електропечах з наступною позапічною обробкою для одержання електродів-слябів. Показано, що механічні властивості листів ЕШП, одержаних з використанням нових електродів-слябів, не поступаються перед механічними властивостями листів існуючого виробництва. Собівартість листових зливків ЕШП при цьому зменшилась на 15 .

Досліджено плазмово-дугову гарнісажну плавку. Визначено її енергетичні та технологічні показники. Вивчено вплив потужності плазмотронів, витрат плазмоутворюючого газу, тиску газу у плавильній камері, парціального тиску азоту, тривалості плавки та ступеня екранування ванни рідкого металу витрачуваною заготовкою.

Розглянуто основні приклади конструктивно-технологічного оформлення плазмової переробки відходів і плазмового вуглецевотермічного відновлення (ПВВ) феросплавів, у тому числі високовуглецевого ферохрому (ВВФ). Показано перспективність застосування низькотемпературної плазми для виконання цих процесів. Підтверджено можливість одержання стандартного ВВФ при використанні дрібних відходів дроблення, пилу руд і концентратів, а також недефіцитних відновлювачів.

По материалам конференции "Титан и его рынки", проходившей в г. Сан-Антонио, Техас, США, 15 - 17 февраля 1998 г.

Досліджено структуру, експлуатаційні властивості та характер руйнування при динамічному навантаженні швидкоріжучої сталі Р6М5 після об'ємної закалки з перегрівом на 50...100 °С і подальшої плазмової обробки. Показано можливість підвищення твердості, теплостійкості, ударної в'язкості при плазмовому зміцненні з мікрооплавленням поверхні, що пов'язано з усуненням структурної неоднорідності і реалізацією руйнування по механізму дисперсного квазісколювання.

Оцінено вплив міцності зони з'єднання однорідних шарів багатошарової високоміцної Cr - Ni - Mo - V сталі ЕШП, одержаної методом АСД шляхом прокатки пакетів, і поверхонь розділення між шарами на рівень механічних властивостей та характер руйнування зразків при їх випробуванні на статичне розтягування та ударний вигин. Показано можливість керування в'язкістю руйнування багатошарової з однорідними шарами високоміцної Cr - Ni - Mo - V сталі шляхом забезпечення регламентованої міцності зони з'єднання цих шарів, що може бути використано як ефективний засіб, що дозволяє запобігти в процесі експлуатації катастрофічному крихкому руйнуванню виробів з цього перспективного конструкційного матеріалу.

Ключ. слова: электрическая проводимость, теплопроводность, число Лоренца, углеродный катодный блок алюминиевого электролизера
Індекс рубрикатора НБУВ: К343.144

Рубрики:

Електролітичний спосіб одержання алюмінію

Шифр НБУВ: Ж14257 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розроблено новий клас плазмових приладів - плазмохімічні реактори нанесення матеріалів, які використовують несамостійний розряд з випаровуванням матеріалу анода електронами із термокатода в розрідженому реактивному газі. Прилади знайдуть застосування в термоіонному напиленні тонких плівок і покриттів сполук металів та напівпровідників з газами (окисли, нітриди, карбіди, бориди та ін.).

Досліджено корозійні властивості технічного титану марки ВТ1-0, одержаного методом електроннопроменевої плавки з проміжною ємкістю (ЕППЄ) з відходів та лому. Визначено, що після ЕППЄ титан не є схильним до корозійного розтріскування, в різних агресивних середовищах має менші швидкості корозії, ніж метал поставки. Руйнування поверхні відбувається в результаті суцільної рівномірної корозії, при цьому локальне руйнування, піттінг відсутні.

Проаналізовано деякі варіанти використання програмних термо-часових режимів обробки (ПТЧО) при виробництві швидкоріжучих і високохромистих сталей. Рекомендовано найбільш оптимальні режими ПТЧО. Показано, що виплавка високовуглецевих з високим вмістом хрому та інших тугоплавких елементів інструментальних сталей в режимі ПТЧО створює надійну стабільність високої якості та виходу годного в металургійному виробництві.

Вивчено теплові режими роботи міксера-дозатора магнітогідродинамічного типу. Розроблено математичну модель, що дозволяє адекватно описати теплові процеси в міксері. За допомогою цієї моделі вивчено режим запуску міксера-дозатора в роботу і спікання його вогнетривкої футеровки. У режимі запуску встановлено вплив на температуру чавуну потужності індукційного нагріву та температури попереднього розігріву футеровки. Вироблено рекомендації по керуванню технологічними параметрами процесу. Одержані результати перевірено у виробничих умовах.

Показано, що поглинання азоту розплавами на основі заліза, легованого високореакційними металами (хромом, нікелем, ванадієм), супроводжується значними позитивними відхиленнями розчинності азоту від закону Сівертса. Проведено аналіз одержаних значень параметра взаємодії азоту для сплавів чистих металів. Встановлено, що даний параметр не залежить від їх виду і складу та є величиною постійною для даної температури.

Індекс рубрикатора НБУВ: К3 г(4УКР) + Т3(4Укр)6-24

Рубрики:

Металургія

Історія

Шифр НБУВ: Ж14257 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Описано технологію одержання губчастого титану з вмістом до 0,52 мас хлору по скороченому технологічному циклу, що включає відновлення титану з чотирихлористого титану рідким магнієм і вакуумну сепарацію. Випробувано технологію індукційної плавки в секційному кристалізаторі губчастого титану з підвищеним вмістом хлору. Показано, що при оптимальних електричних параметрах можливе стабільне проведення процесу плавки. Наведено результати дослідження якості одержаних зливків, відмічено, що вміст заліза та азоту у зливку практично не змінився, а вміст кисню у 2-3 рази знизився у порівнянні з вихідною шихтою.

Ключ. слова: оксиды, продукты раскисления, термодинамические свойства, модельные параметры межатомного взаимодействия
Індекс рубрикатора НБУВ: К327.303-141

Рубрики:

Плавка сталі у мартенівських печах

Шифр НБУВ: Ж14257 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено дані про технологію електрошлакового лиття заготовок корпусних деталей фонтанної арматури (головок насосно-компресорних труб, корпусів засувок з прохідним перетином 50 і 80 мм та корпусів дроселів), призначеної для роботи при тиску до 70 МПа. Розроблена технологія дозволяє відливати корпуси засувок безпосередньо з фланцями на поздовжній осі. Представлено дані про механічні властивості литих електрошлакових заготовок із сталей 30ХМА, 38ХМ, 40ХН2МА. Створено промислове виробництво литих електрошлакових заготовок, що забезпечує потреби України у продукції подібного типу.

Розроблено оригінальну систему автоматичного регулювання процесу електрошлакового переплаву, що використовує в ролі параметра контролю високочастотний сигнал. Показано, що високочастотний сигнал, одержуваний від мікродугових розрядів, що утворюються при переплаві електрода, у великій мірі залежить від діаметра переплавлюваного електрода.

Розглянуто комплекс механічних властивостей конденсованих дисперсно-зміцнених матеріалів Си-Y-Мо при статичному і циклічному навантаженні у зв'язку з їх структурою. Показано, що залежності досліджених характеристик від параметрів структури - середнього вільного шляху між частинками і середнього розміру зерна - мають вигляд рівнянь типу Холла-Петча і Мотта-Стро з високими коефіцієнтами кореляції.

Експериментально встановлено вплив умов проведення безтигельної зонної плавки пористих заготовок на характер розподілу домішок у вихідній заготовці та кристалі, пористість фронту плавлення, стабільність розмірів та форми зони розплаву, структурну та хімічну досконалість кристалів. Показано, що формування пористого фронту плавлення та сегрегація домішок в окремі скупчення в порах і по границях зерен вихідної заготовки відбувається в процесі спікання заготовки у полі температурного градієнта в умовах безперервного нагріву перед зоною розплаву.

Розглянуто можливості застосування електрошлакової тигельної плавки (ЕШТП) як процесу виробництва рідкого металу для нової генерації електрошлакової технології - електрошлакових процесів без витрачуваних електродів. Наведено результати досліджень змінення хімічного складу різних металів при довготривалих плавках. Показано, що вміст основних легуючих елементів в процесі ЕШТП практично не змінюється і цей процес може бути рекомендований як ефективний спосіб виробництва рідкого присадного металу для електрошлакових технологій без витрачуваних електродів.