Проаналізовано моделі визначення коефіцієнта проникнення крізь шкіру хімічних речовин як функції їх фізико-хімічних властивостей. Розраховано коефіцієнти проникнення групи пестицидів, що разом із результатами гігієнічних досліджень умов праці дозволило визначити величини поглинених крізь шкіру доз. Дослідження показали шляхи практичного застосування рівнянь регресії з визначення коефіцієнтів проникнення в оцінці ризику впливу пестицидів на працюючих у разі надходження в організм крізь шкіру.

Рассмотрены история эпидемиологии профессионального рака, эпидемиологические исследования в ряде отраслей промышленности, перспективы и проблемы эпидемиологических исследований профессионального рака в XXI ст. Рассмотрено понятие "профессиональный канцероген"; даны сведения о регистрах профессионального рака, монографиях Международного агентства по изучению рака, содержащие аналитические обзоры по канцерогенам.

Проаналізовано адекватність заходів профілактики "професійного раку", що реалізуються в Україні, їх відповідність до міжнародних вимог і стандартів; визначено шляхи оптимізації та покращання первинної, вторинної та третинної профілактики, що засновані на інтеграції профілактичних зусиль органів державного управління (охорони здоров'я, науки й освіти, праці та соціальної політики, професійних спілок, страхових фондів тощо).

Індекс рубрикатора НБУВ: Р124.434.55 + Р412.307-1

Рубрики:

Профілактика пневмоконіозів

Пневмоконіози

Шифр НБУВ: Ж25332 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено дані щодо визначення ефективності застосування методу респіросонографії, розробленого в Інституті гідромеханіки НАНУ, для діагностики пневмоконіозу (ПК) від впливу вугільного пилу, що є одним з найбільш розповсюджених захворювань у структурі професійної захворюваності в Україні. У ході обстеження 62-х хворих на ПК шахтарів у порівнянні з шахтарями без патології бронхолегеневої системи та здоровими особами виявлено суттєві відмінності у процесах генерації дихальних звуків у здорових людей і хворих на ПК. Зміни проявлялися статистично вірогідним зниженням відносного рівня дихальних звуків і відносної паузи між вдихом і видихом у групі хворих у порівнянні з групою контролю та здоровими особами. Визначено тенденцію до зниження діапазону дихальних звуків і тривалості дихального циклу у хворих у порівнянні з особами без патології бронхолегеневої системи. Метод респіросонографії рекомендовано застосовувати для діагностики ПК від впливу вугільного пилу у комплексі з іншими методиками.

Досліджено особливості розпізнавання акустичних сигналів на фоні шуму операторами служби сейсмопрогнозу. В основу дослідження покладено спосіб діагностики стійкості функції слуху: упродовж експерименту оператори підраховували кількість тональних імпульсів на тлі хвилеподібних коливань білого шуму. Одержані результати свідчать, що розпізнавання сигналів і точність роботи залежать від віку та стажу в професії. Найкращі показники відзначено у операторів 30 - 39 років зі стажем роботи 5 - 9 років. На фоні шуму, що зменшується, оператори всіх вікових і стажевих груп виконували завдання краще, ніж під час його наростання. Процес розпізнавання акустичних сигналів на фоні шуму є специфічною функцією та супроводжується значними функціональними змінами, що свідчать про професійну адаптацію та забезпечують відповідний рівень диференційної чутливості слухової сенсорної системи.

Зазначено, що на сучасному етапі розвитку гігієнічної науки ефективність профілактики професійних стресів визначається кількісною оцінкою факторів, що впливають на розвиток передпатологічних станів. Для розробки кількісного критерію оцінки ймовірності розвитку професійного вигоряння для вчителів загальноосвітніх навчальних закладів обстежено 77 вчителів віком від 31-го до 60-ти років зі стажем від 5-ти до 33-х років, трьох педагогічних категорій. У результаті дослідження встановлено, що високий рівень професійного вигоряння супроводжується змінами спектральних показників варіабельності серцевого ритму з переважанням симпатичного контуру регуляції діяльності серцево-судинної системи, що свідчить про напруження регуляторних систем у вчителів з високим рівнем нервово-емоційного напруження. На підставі одержаних даних розроблено індивідуальний інтегральний показник імовірності розвитку професійного вигоряння серед вчителів.

Исследованы возрастная динамика вегетативных и психофизиологических функций, психомоторных реакций и их связь с работоспособностью. Показано, что на динамику психомоторных реакций и психофизиологических функций влияют возраст и индивидуальные особенности личности. По результатам исследования надежность умственной работоспособности у обследованных лиц в возрасте 60 - 79-ти лет остается высокой на фоне снижения продуктивности работы. При этом выявлена большая вариабельность изучаемых показателей, что имеет большое значение для оценки и прогнозирования индивидуальной профессиональной работоспособности. Предложен комплекс показателей для оценки психофизиологического обеспечения трудовой деятельности людей старших возрастных групп.

Комплексно оценены условия и характер труда работников обувной промышленности. По показателям условий труда, тяжести и напряженности работа основных профессиональных групп обувщиков относится к 3 классу 2 - 3 степени вредности. Анализ результатов медицинских осмотров показал, что патология чаще встречается у работников основных профессий, особенно связанных с воздействием химических веществ. Производственный контроль за условиями труда работников обувного производства недостаточен. Разработаны методические рекомендации по организации производственного контроля на объектах, занятых производством и реализацией обуви.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р124.55

Рубрики:

Гігієна праці на підприємствах зв’язку

Шифр НБУВ: Ж25332 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Зазначено, що стрімкий розвиток сучасних технологій виробництва призводить до виникнення якісно нових типів продукції, зокрема штучних мінеральних волокон (ШМВ) з заданими властивостями. Доведено, що вплив ШМВ може зумовити виникнення таких захворювань, як плевральні бляшки, дифузні плевральні потовщення, легеневий фіброз, рак легень, мезотеліома плеври та очеревини. Констатовано, що існуючі результати експериментальних та епідеміологічних досліджень не дозволяють зробити остаточний висновок щодо повної безпечності ШМВ для здоров'я людини, багато питань залишаються суперечливими та невирішеними, а саме: класифікація ШМВ залежно від фізико-хімічних властивостей, визначення порогів шкідливого впливу, тому подальше дослідження біологічної дії ШМВ і їх внеску у розвиток професійної патології є однією з нагальних проблем сьогодення.

Наведено результати аналізу новітньої технології рекуперації свинцю, що дозволили визначити основні виробничі фактори, що формують умови праці на підприємстві з утилізації відпрацьованих свинцевих акумуляторів. Надано результати гігієнічної оцінки умов праці робітників основних професій заводу з рекуперації свинцю за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу, що дозволили визначити й оцінити групові професійні ризики.

Приведены данные обследования рабочих газового хозяйства. Обнаружено неспецифическое влияние комплекса производственных факторов (шум, динамические и статические нагрузки, вынужденная рабочая поза, загрязнение воздуха рабочих зон вредными компонентами природного газа и продуктами его переработки, нервно-эмоциональная напряженность, нагревающий микроклимат) на организм рабочих в виде повышенной распространенности на предприятии заболеваний сердечно-сосудистой системы как функционального, так и органического характера. Предложен комплекс лечебно-профилактических мероприятий по предупреждению неспецифического влияния вредных производственных факторов на организм человека, что позволит повысить работоспособность и улучшить качество жизни рабочих.

Проведено поглиблене соціально-гігієнічне вивчення контингенту потерпілих унаслідок виробничого травматизму та професійних захворювань протягом 2001 - 2005 рр. на підприємствах Київщини. За матеріалами щодо 2 463-х потерпілих на виробництві проаналізовано показники інвалідності залежно від її групи та вікового цензу; виявлено основні закономірності та тенденції поширення, причини інвалідності серед даного контингенту працівників.

Установлено, що просульфурон і препарат на його основі Пік 75 WG, в.г. належать до 3-го класу небезпечності (помірно небезпечні). Показано, що у разі дотримання гігієнічних нормативів і регламентів і за належного санітарного контролю використання даного препарату, в.г. не становить небезпеки для працюючих.

В результате гигиенических исследований на 3 комбикормовых предприятиях Украины установлено, что процесс производства кормов сопровождается проявлением ряда неблагоприятных производственных факторов - нагревающий микроклимат, органическая пыль и широкий спектр микроорганизмов. Установлено, что в динамике рабочей смены происходит интенсивное загрязнение воздуха производственной среды, технологического оборудования, спецодежды и кожи рук рабочих микроорганизмами. Концентрации микроорганизмов в воздухе рабочей зоны находятся в прямо пропорциональной зависимости от уровней пыли, а видовой состав микроорганизмов зависит от вида и качества используемого сырья. Полученные результаты позволяют сделать вывод, что биологический фактор на данных предприятиях может служить фактором риска для здоровья работающих и причиной возникновения профессионально обусловленных заболеваний.

Зазначено, що протягом останніх років триває пошук нових підходів до первинної профілактики та прогнозування перебігу пневмоконіозу (ПК) у шахтарів вугільних шахт на підставі визначення біомаркерів, що зумовлюють механізми індивідуальної чутливості та резистентності до впливу вугільного пилу. Одними з кандидатів на роль біомаркерів спадкової схильності до ПК є гени глутатіон-S трансферази (GST). Співвідношення між нормальним (норма) та нульовим (0) алелями генів, що кодують глутатіон-S трансферази M1 (GSTM1) і T1 (GSTT1), вивчено у 138-ми здорових (контрольна група) та 112-ти хворих на ПК шахтарів зі стажем роботи під землею не менше 10-ти років. Наявність генів GSTM1 і GSTT1 визначено за допомогою мультиплексної полімеразної ланцюгової реакції. Результати дослідження свідчать, що генотип GSTT1(0/0) не впливає на схильність до ПК. Нормальний генотип GSTM1 асоціювався з ризиком до розвитку ПК, тоді як генотипи GSTM1(0/0) і GSTM1(0/0), GSTT1(0/0) проявили себе як біомаркери резистентності до цього захворювання.

У динаміці інгаляційної експозиції досліджено вплив антидіабетичних засобів фенсукциналу та діакамфу на стан цілісного організму, окремих його органів і систем із урахуванням змін інтегральних, функціональних, метаболічних та імунологічних показників у щурів. Визначено критерії інгаляційної токсичності цих лікарських засобів, якими є порушення прооксидантно-антиоксидантного гомеостазу та стану неспецифічної резистентності. Ці критерії рекомендовано для встановлення порогових концентрацій і гігієнічного регламентування антидіабетичних сполук із антиоксидантною активністю.

У ході досліджень установлено, що експозиція працюючих канцерогенними агентами за галузями економічної діяльності в Україні є аналогічною до країн ЄС. Ризик такої експозиції в Україні є дещо більшим, ніж у країнах ЄС, внаслідок більшої кількості працюючих на транспорті, в обробній промисловості, сільському та лісовому господарствах. Визначено, що рівень захворюваності на "професійний рак" в країнах ЄС становить 10,1 (lim: 5,7 - 12,7) на 100 тис. експонованих канцерогенними агентами у виробництві на рік. Розробленим прогнозом встановлено, що "очікувана" кількість таких хворих в Україні може становити: за "гіршого прогнозу" - 343 (lim: 194 - 432) випадків на рік; за "ліпшого" - 88 (lim: 50 - 111) випадків на рік. Зазначено, що за період 1992 - 2006 рр. в Україні щорічна кількість встановлених захворювань на "професійний рак" становила лише 6,0 - 14,0 % від "очікуваної" кількості таких хворих. Визначено напрямки подальших наукових досліджень, спрямованих на дослідження епідеміології та профілактику "професійного раку" в Україні.

Розглянуто проблему ролі порушень продукції та обміну оксиду азоту в тканинах аорти у разі дії свинцю. Показано здатність свинцю нагромаджуватися в аорті, значно стимулювати продукцію активних форм кисню та призводити до істотних змін у системі оксиду азоту, що виявлялися підвищенням активності індуцибельної ізоформи синтази оксиду азоту та рівня його стабільних метаболітів. У цьому випадку створюються передумови до значного утворення високотоксичної речовини - пероксинітриту, що призводить до посилення його цитотоксичної дії та виникнення відносного дефіциту оксиду азоту.