Здійснено порівняльний аналіз основних автоматизованих методів пошуку іменних груп та іменованих сутностей в англомовних та україномовних текстах; обгрунтовано доцільність використання моделі Universal Dependencies. Запропоновано комплексний метод на основі аналізу деревовидної синтаксичної структури речення та моделі виявлення іменованих сутностей. Здійснено експериментальну перевірку ефективності запропонованого методу та показано доцільність його використання для пошуку іменних груп в україномовних текстах.

Парадигма реактивного програмування (ПРП) передбачає легкість вираження потоків даних, а також поширення змін завдяки цим потокам. В імперативному програмуванні операція присвоювання означає кінцівку результату, тоді як в реактивному - значення буде перераховано при отриманні нових вхідних даних. У центр програми ставиться поняття потоку. Потік значень проходить у системі ряд трансформацій, які необхідні для вирішення певної задачі. Оперування потоками надає можливість системі бути розширюваною та асинхронною, а правильна реакція на виникаючі помилки - відмовостійкою. Мета роботи - дослідити актуальність використання ПРП, як основи для розробки клієнтських інтерфейсів. Розглянуто парадигму реактивного програмування, її відмінності від імперативного та функціонального програмування. Досліджено основну технологію, яка використовується сьогодні для створення додатків на основі реактивного програмування. На прикладі показано використання реактивної парадигми, яка надає можливість знизити трудовитрати на побудову валідних моделей, мінімізувати помилки, надаючи можливість вирішувати поставлену задачу ефективно та швидко. На сьогоднішній день інструменти реактивного програмування надають можливість поліпшити створення та підтримку існуючих проектів, особливо, орієнтованих на інтенсивну взаємодію користувача з системою. Наведений проект, розроблений за допомогою технології ReactiveX, ASP.NET і WPF може бути використаний як наочне застосування даної технології.

Розглянуто актуальну проблему електроних трансформацій, як початкову фазу періоду е-трансформації. Створено спосіб побудови психофізичної шкали оцінювання стану досліджуваних об'єктів, заснований на використанні розробленої процедури комп'ютерного пасивного (активного) уявного повного факторного експерименту. Перевагою запропонованого способу є те, що він може бути застосований не лише тоді, коли вихідний параметр розподілено за нормальним законом розподілу, а й за інших законах розподілу.

Індекс рубрикатора НБУВ: В173.124 + У9(4Укр)290-23

Рубрики:

Теорія розкладів і планів

Економіка окремих країн і частин світу

Шифр НБУВ: Ж14024 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Запропоновано метод зменшення апаратурних витрат у схемі суміщеного автомата, який реалізовується в спільному базисі елементів LUT і блоків пам'яті EMB. Метод заснований на заміні логічних умов і розбитті множин логічних станів на класи. Кожен клас відповідає окремому блоку схеми. Такий підхід призводить до схем із регулярною структурою і чотирма логічними рівнями. Наведено приклад використання запропонованого методу. Показано умови його застосування.

На ринку програмного забезпечення є багато програмних продуктів із захисту інформації. Виходячи з головних задач захисту інформації та фінансових можливостей, підприємству зддебільшого необхідно здійснювати вибір із поміж наявних програм цього типу. Вибір таких програм має забезпечувати мінімізацію витрат на їхнє придбання. При деталізації вибору, можна виконати додаткові розрахунки цільової функції в діапазоні максимуму та мінімуму середньостатистичних цін програм захисту інформації, враховуючи їхні рейтинги. Для розв'язання цієї проблеми доцільно використовувати комбінаторну оптимізаційну модель (КОМ) на множині сполучень. Мета роботи - демонстрація використання КОМ на множині сполучень і представлення методу розв'язання задач цього типу. Використано метод розв'язання задачі умовної оптимізації на комбінаторній множині сполучень. Сформульовано проблему вибору програмного забезпечення з захисту інформації та запропоновано спосіб її розв'язання. Наразі задача моделюється КОМ на множині сполучень. Запропоновано метод розв'язання задач цього типу. Наведено практичний приклад використання КОМ на множині сполучень. Запропоновану модель можна використовувати для моделювання задач, які передбачають сполучення об'єктів, процесів і т.ін. за умови мінімізації функції мети. Подальші дослідження будуть спрямовані на побудову оптимізаційних моделей на інших комбінаторних множинах із нелінійними функціями мети.

Проведено аналіз досліджень у сфері "розумного будинку". Визначено ключові проблеми галузі. Розглянуто наявні SaaS системи, здійснено порівняння між ними та знайдено сильні та слабкі сторони кожної з систем. Визначено ключові характеристики системи підтримки "розумного будинку".

Застосовуючи розпізнавання мовлення для оцифровування медійного простору, розглянуто мовленнєвий сигнал, отриманий у різних акустичних умовах від осіб, що не лише мають індивідуальні особливості вимови, а й розмовляють різними мовами. Отже, перетворення мовлення на текст має бути інваріантним до широкого класу шумів і завад, а також спотворень, які вносяться під час стискання мовленнєвого сигналу. Налаштування системи має відбуватися не лише на акустичні особливості диктора, а й на мову, якою розмовляє та чи інша особа, в тому числі, здійснюючи перехід з однієї мови на іншу й у зворотному напрямку. При автоматичному перетворенні на текст застосовується метод, основні складові якого засновані на підходах генеративної моделі, апроксимації областей спостереження сигналу з використанням сумішей нормального закону та покращання якості цієї апроксимації засобами глибокого навчання. Для моделювання акустичних особливостей людини застосовується підхід i-vector, що також надає змогу визначати моменти зміни мовця. Скінченні автомати та рекурентні нейромережі застосовано для поліпшення сприйняття тексту людиною та для подальшого його автоматичного оброблення. Злиття моделей двох мов надало змогу ефективно обробляти спонтанне перемикання з однієї мови на іншу. Реалізована схема перетворення мовлення на текст надала змогу отримати результат розпізнавання фонограм телерадіомовлення у формі, зручній і для користувача-людини, і для подальшої автоматичної обробки. А саме, за отриманим текстом зрозуміло, про що йдеться, відстежується фактичний матеріал (власні назви, числа, дати тощо), розділові знаки полегшують сприйняття тексту, і загалом зменшуються затрати на ручне редагування для отримання кінцевої стенограми.

Повнота ситуаційної обізнаності має важливе значення для інтелектуального управління автономним мобільним роботом (МР), коли він працює в динамічному середовищі. Зазвичай МР оснащений деяким набором фізичних сенсорів для оцінки певних властивостей оточення. Однак інформації лише від фізичних пристроїв може бути недостатньо для аналізу ситуацій, для вибору цільових дій робота. Розглянуто підходи до реалізації деяких віртуальних сенсорів (ВС) для оцінки можливих взаємних станів "робот - оточувальні об'єкти (ОО)", які необхідні для задачі планування маршруту або планування цільових положень МР. Мета роботи - представлення підходів до реалізації декількох типів ВС для оцінки взаємних положень МР та об'єктів оточення, які необхідні в задачах планування цілеспрямованих дій робота системою інтелектуального управління (СІУ). Спираючись на оцінки ВС можна обрати безпечні траєкторії руху або такі положення у просторі, що є допустимими та відповідають певним умовам. Наведені підходи спираються на використання просторових моделей об'єктів і моделювання сприйняття оточення бортовою відеокамерою МР. Геометричні моделі об'єктів базуються на представленні їх сукупностями опуклих багатогранників. Використовується рекурсивний алгоритм оцінки взаємних положень моделей об'єктів. Сприйняття оточення відеокамерою робота моделюється за правилами проективної геометрії. Запропоновані ВС використано як базові модулі алгоритмів оцінки взаємних положень робота та ОО в програмних ресурсах ІСУ діючим прототипом МР ERIC, що забезпечує можливість автономного виконання роботом складних завдань користувача у недетермінованому динамічному середовищі. Зроблено висновки, що запропоновані підходи до реалізації та використання ВС суттєво доповнюють можливості ІСУ МР аналізувати множини потенційно допустимих взаємних станів рухомої системи з ОО. Такі оцінки принципово неможливі з використанням лише поточної інформації фізичних сенсорів. Здатність штучної системи уявити свій стан у певних просторових положеннях є важливою характеристикою образного мислення. ВС вказаного типу надають можливість формувати множини можливих станів робота, які відповідають цільовим вимогам, і обирати безпечні траєкторії руху до них.

Забезпечення задовільного рівня якості обслуговування для абонентів кампусної мережі (КМ), підвищення значення параметрів Quality of Service і Quality of Experience є необхіднимиі для оперативного вирішення виробничих питань. Додатковий економічний ефект має поліпшення думки абонента про рівень наданих послуг. Комбінування апаратних і програмних механізмів управління трафіком в умовах з обмеженою пропускною здатністю зовнішнього каналу залежить від інтелектуалізації політик управління трафіком, засоби застосування яких розглядаються. Мета дослідження - синтез алгоритму формування політик управління трафіком КМ. Беруться до уваги умови обмеження коштів апаратного управління та зовнішнього каналу, а також фінансових лімітів, що є характерним для сучасної дослідницької структури. Управління здійснюється на основі принципів накладення динамічних фільтрів інформаційних і службових потоків, які оптимізують стан колізійних доменів і КС загалом. Розглянуто метод формування політик управління на основі комбінування критеріїв стабільності роботи мережі, виявлення та усунення внутрішньо-доменних колізій і пріоритизації класифікованого трафіку, заснованих на принципі статистичного мультиплексування інформаційних потоків. Розроблено схеми, що візуалізують базові політики управління на основі різних типів класифікації трафіку та способів діагностики колізій на 2-му та 3-му рівнях маршрутизації в стандартних мережевих моделях. На основі розв'язання задачі пріоритизації виокремлених класів даних можуть бути організовані методи управління трафіком, що показано на прикладах. Формування оцінки QoE відбувається на основі якості роботи самої мережевої послуги та функції корисності, що відображає задоволеність наданим сервісом залежно від пропускної здатності каналу зв'язку. Вирішуючи завдання оптимізації, важливо, поряд із теоретичними, важко реалізуємими в реальній мережі, алгоритмами управління, які важко реалізувати в реальній мережі, враховувати практичні засоби оптимізації, передбачені розробниками операційних систем, а також типи трафіку, що генеруються різними мережевими додатками на вузлах агрегації.

Розглянуто історію формування ідеї реалізації синтезу єдиного середовища хмарних (ХО) обчислень із окремих напрямків інформаційних технологій. Запропоновано реструктурований варіант оригінальної моделі багаторівневої архітектури платформи ХО. Наведено застосування моделі у формалізації процесу оптимізації структури перерозподілу ресурсів методом комбінаторної оптимізації. Розглянуто можливість залучення ХО до організації наукової діяльності.

Пошук вразливостей у програмному забезпеченні є на поточний момент актуальним завданням і джерелом наукових викликів. Описаний у алгебричний підхід покликаний збільшити ефективність і достовірність алгоритмів пошуку. Запропоновано засоби формального опису поведінки бінарного коду та вразливостей у термінах алгебри поведінок, а також двоступеневий загальний алгоритм пошуку, описано прототип відповідної програмної системи.

Розглянуто оптимізаційну задачу з квадратичною функцією цілі та додатковими лінійними обмеженнями на множині сполучень. Запропоновано метод розв'язання такого класу задач. Алгоритм розв'язування враховує специфічні властивості комбінаторної множини сполучень і забезпечує знаходження оптимального розв'язку за лічені кроки. Наведено числовий приклад застосування цього методу.

Сьогодні кожного з нас оточує велика кількість пристроїв, які полегшують нам взаємодію з зовнішнім середовищем. Все більше своїх функцій людина намагається передати комп'ютеру, смартфону та іншим приладам. Практично всі ці пристрої використовують методи та засоби машинного навчання. Для розв'язання задач машинного навчання використовують засоби математичної статистики, числових методів, методів оптимізації, теорії ймовірностей, теорії графів, а також різні технології роботи з даними в цифровій формі. Використовуючи методи машинного навчання, можна навчити комп'ютер робити речі, на які він не запрограмований, закладаючи в нього знання в певній галузі. Мета роботи - дослідити задачу метанавчання серед задач машинного навчання, використавши отримані результати для розробки системи підтримки прийняття рішень у задачах моделювання та прогнозування складних об'єктів із застосуванням індуктивного підходу. Досліджено задачу метанавчання як одну з задач машинного навчання. Виділено основні принципи метанавчання та наведено приклади застосування машинного навчання та метанавчання в реальних задачах. Використовуючи різні метадані, такі як властивості завдання навчання, властивості алгоритму (наприклад, показники ефективності), можна навчитися вибирати, змінювати або поєднувати різні методи навчання для ефективного розв'язання задач навчання. Огляд показав, що різниця між метанавчанням і традиційним машинним навчанням полягає тільки в обсязі аналізованих даних. Традиційне навчання, також відоме як базове навчання, зосереджено на одній конкретній задачі. На метарівні навчання відбувається перехід від прогнозування стану конкретного об'єкта, до того, який алгоритм є найкращим для прогнозування стану цього об'єкта. Проаналізовано застосування індуктивного підходу при розв'язанні задачі метанавчання та наведено приклади такого застосування. Проведений аналіз показав, що задача метанавчання є вдосконаленням досвіду людини при розв'язанні задач, які він у вигляді бази знань передає комп'ютеру для того, щоб на основі певних моделей і правил можна було розв'язувати складні задачі машинного навчання. Планується розробка системи прийняття рішень на основі метанавчання для задач моделювання та прогнозування складних об'єктів застосовуючи індуктивний підхід.

Симетричні булові функції (БФ) завдяки своїм специфічним властивостям мають широке застосування у проектуванні цифрових пристроїв, телекомунікаціях, криптографії тощо. Оскільки БФ можуть мати різні типи симетрії з властивими їм особливостями, важливо вміти їх розпізнавати якомога простішими засобами. Проте проблема ускладнюється тим, що, з одного боку, функції можуть бути як одного типу, так і змішаного, а також як повністю симетричними, так і частково симетричними, а з другого боку, сама функція може бути не повністю визначеною, тобто задана частково, або задана ДНФ. Сучасні методи розпізнавання типів симетрії базуються переважно на аналітичному підході (розкладі Шеннона), візуальному методі, аналітичному обчисленні логікових похідних і т.ін., є надто складними щодо реалізації та мало ефективними для функцій великих розмірів та особливо, коли вони задані частково. Мета роботи - розробити простий для реалізації метод розпізнавання різних типів повних і частинних симетрій як у повних, так і частково заданих БФ. Запропоновано новий метод розпізнавання різних типів повних і частинних симетрій, таких як полісиметрія, проста симетрія та антисиметрія, як у повністю, так і частинно заданих функціях на основі числового теоретико-множинного логікового диференціювання (ЧТМЛД). Алгоритм методу базується на теоремі про розпізнавання різних типів частинних симетрій, який, у порівнянні з відомими, має відносно меншу обчислювальну складність за рахунок порівняно меншої кількості операцій і процедур, потрібних для виконання поставленої задачі. Справедливість доведеної теореми засвідчують приклади розпізнавання різних типів повних і частинних симетрій як у повністю заданих функціях (Ч. 1), так і частково заданих функціях (Ч. 2), у тому числі заданих у ДНФ, які з метою порівняння ефективності запропонованого алгоритму запозичено з публікацій відомих авторів. Запропонований новий метод розпізнавання різних типів повних і частинних симетрій (полісиметрії, прості симетрії та антисиметрії) як у повністю, так і частково заданих БФ на основі ЧТМЛД відрізняється від відомих відносно простішою практичною реалізацією.

Процедурна генерація (ПГ) є незамінною для створення штучних хмар, гір, поверхні моря тощо. Саме тому нинішніми дослідженнями є алгоритми генерації тривимірних структур для роботи з ними. На відміну від того, коли дизайнер вручну визначає кожен об'єкт і всі параметри створеного контенту, під час процедурного генерування результат може бути дещо непередбачуваним та може генерувати різний вміст за кожного запуску. Однією з переваг ПГ є зниження витрат на розробку різних комерційних продуктів. ПГ може бути використана для отримання різного цифрового контенту або для створення елемента в об'єкті, який довго та складно робити вручну. Мета роботи - представлення модифікованого алгоритму Diamond Square, в результаті роботи якого можна отримати тривимірну карту (ТВК) фрактальної поверхні. У середовищі Unity створено демонстрація для побудови ігрових рівнів, яка надає можливість будувати карти на базі модифікованого алгоритму Diamond Square. В результаті отримаємо ТВК фрактальної поверхні, яка може бути використана у майбутніх проектах. Вихідна програма слугує для демонстрації роботи алгоритму та базується на трьох сценаріях: модифікованому алгоритмі Diamond Square, допоміжних алгоритмах обробки та сценаріїв камери. Наведено модифікований алгоритм Diamond Square, в результаті роботи якого отримуємо ТВК фрактальної поверхні. Результат використання модифікованого алгоритму показано на прикладі побудови ландшафтної конструкції. Зроблено висновки, що запропонований метод візуалізації процедурної генерації на базі модифікованого алгоритму Diamond Square з використанням вокселей надає можливість створювати рельєфні структури (печери, каньйони, кар'єри), які неможливо створити за допомогою звичайної карти висот.

Розроблено методику неінвазивного визначення коефіцієнта газообміну за допомогою мультисенсорного газоаналізатора. Розглянуто особливості вимірювання складових газової суміші, яка видихається людиною та показано метод розрахунку показників стану дихальної системи при вимірах для своєчасного виявлення відхилень в системі газообміну.

Індекс розвитку інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) - це комплексний, універсальний і загальновизнаний показник, що характеризує досягнення країни з точки зору розвитку ІКТ. Він розраховується Міжнародним союзом електрозв'язку. Індекс обраний такими країнами як Казахстан і Росія одним із контрольних для дослідження розвитку ІКТ. Оскільки ці країни досягли значного успіху у розвитку ІКТ за останні роки, то необхідно вивчати їхні підходи до вимірювання змін у цій сфері. Мета роботи - для оцінювання рівня розвитку та прогресу України у розвитку ІКТ у порівнянні з іншими країнами Східної Європи і СНГ проведено дослідження того, як Україна змінювала свою позицію у рейтингу, розробленому на базі індексу розвитку ІКТ, у період з 2002 по 2017 рр.; дослідження шляхів для скорочення цифрового розриву, тобто різниці у рівні розвитку ІКТ, яка виникла між Україною та іншими країнами регіону та вивчення потенціалу подальшого розвитку ІКТ в Україні та ступеня, у якому Україна може скористатися ними для економічного зростання, виходячи з наявних інфраструктурних, технологічних і людських ресурсів. Методи: системний підхід, аналіз. Проведено аналіз прогресу України у рейтингу, складеному на базі індексу розвитку ІКТ, у порівнянні з іншими країнами регіону; дослідження динаміки підіндексів індексу розвитку ІКТ та їх компонентів у 2002 - 2017 рр., основних характеристик рівня розвитку ІКТ в Україні на 2016 р., телекомунікаційного ринку України у 2014 - 2016 рр.; дослідження зв'язку між ВНД і індексом розвитку ІКТ. Побудовано моделі, які надають можливиість проаналізувати розвиток інформаційних і телекомунікаційних технологій в Україні. Результати дослідження показують, що з самого початку досліджуваного періоду, прогрес України у розвитку ІКТ був дуже повільним у порівнянні з іншими країнами регіону. Україна відстала від середнього рівня по регіону СНД майже за всіма показниками. Однак, в останні роки з'явилися позитивні тенденції, зокрема запроваджено технологію 4G, збільшується кількість користувачів широкосмугового доступу, який є основним чинником зростання телекомунікаційного ринку. Однак, для швидкого скорочення цифрового розриву, що виник між Україною та її сусідами, потрібно ще докласти чимало зусиль.

Індуктивне моделювання є процесом побудови математичних моделей об'єктів, процесів і систем на основі статистичних даних. Метод групового врахування аргументів (МГУА) є одним із найбільш ефективних методів обчислювального інтелекту. Процес побудови моделей на основі МГУА базується на принципах послідовного ускладнення структур моделей, "зовнішнього доповнення" та неостаточних рішень. Все різноманіття алгоритмів МГУА, виходячи з особливостей процесу генерації структур моделей, можна розділити на перебірні та ітераційні алгоритми. Мета роботи - розроблення методів розпаралелювання обчислень у перебірному алгоритмі COMBI та узагальненому релаксаційному ітераційному алгоритмі GRIA і визначенні обчислювальної ефективності розпаралелювання. Описано розроблені принципи розпаралелювання операцій у комбінаторному алгоритмі COMBI МГУА з рекурентним оцінюванням параметрів моделей. При розпаралелюванні використано схеми обчислень зі стандартним генератором двійкових чисел і з послідовним ускладненням структур моделей, згідно з якими кожен процесор автономно обчислює початковий двійковий структурний вектор і кількість моделей, які він будуватиме. Також гарантується неповторюваність структур у різних процесорах. Завдяки цьому значно підвищується ефективність розпаралелювання, оскільки немає втрат часу на міжпроцесорну взаємодію. Схема розпаралелювання з послідовним ускладненням структур моделей надає можливість частково розв'язувати задачу повного перебору у випадку, коли кількість аргументів для перебору перевищує можливості алгоритму зі стандартним двійковим генератором, і повний перебір доцільно виконувати не серед усіх можливих моделей, а лише моделей обмеженої складності. Описано принцип розпаралелювання обчислень у комбінаторному алгоритмі COMBI МГУА з рекурентним оцінюванням параметрів моделей для побудови дискретних прогнозних моделей динаміки складних багатовимірних взаємозв'язаних процесів. Описано принципи та схеми розпаралелювання обчислень в узагальненому релаксаційному ітераційному алгоритмі МГУА GRIA, які надають можливість збільшити швидкість роботи алгоритму пропорційно кількості обчислювачів при максимальному (майже рівномірному) їх завантаженні. Виконано дослідження ефективності різних схем розпаралелювання обчислень в алгоритмі COMBI та GRIA за допомогою обчислювальних експериментів на персональному комп'ютері та кластерному багатопроцесорному комплексі. Як свідчать експерименти з тестування програмних засобів збільшується лінійно з додаванням нового обчислювального елемента (процесора чи ядра процесора). Розроблені схеми надають можливість істотно підвищити ефективність алгоритмів МГУА шляхом виконання рекурентно-паралельних обчислень (РПО). Враховуючи особливості алгоритмів МГУА та схеми паралельних обчислень, розроблено концепцію інтелектуальної інформаційної технології індуктивного моделювання на основі РПО. Така технологія при побудові моделей в автоматичному режимі враховує кількість аргументів, кількість доступних обчислювальних ресурсів і встановлені користувачем обмеження на час моделювання. Розроблено технологію високопродуктивних паралельних обчислень у задачах індуктивного моделювання на основі перебірних та ітераційних алгоритмів МГУА з рекурентним оцінюванням параметрів моделей. Запропоновано концепцію інтелектуальної інформаційної технології індуктивного моделювання складних процесів на основі РПО.

У комбінаторній оптимізації вхідні дані, за якими оцінюється результат розв'язку задачі, є випадковими величинами, які мають безладну структуру. Для оцінки результатів використовуються різні методи аналізу даних, а саме: кореляційні методи та такі, які грунтуються на розпізнаванні структури вхідної інформації.