Проаналізовано екологічні, економічні та соціальні проблеми розширеного відтворення з наступним збереженням природних ресурсів. Обгрунтовано діалектичний взаємозв'язок екологічних, економічних та соціальних проблем природокористування у контексті економіки охорони здоров'я як соціально-економічної категорії. Розглянуто економічні проблеми охорони здоров'я. Запропоновано складові елементи організаційно-економічного механізму національних природних ресурсів.

Проанализированы экологические, экономические и социальные проблемы расширенного воспроизводства с последующим сохранением природных ресурсов. Обоснована диалектическая взаимосвязь экологических, экономических и социальных проблем природопользования в контексте экономики охраны здоровья как социально-экономической категории. Рассмотрены экономические проблемы охраны здоровья. Предложены составляющие элементы организационно-экономического механизма национальных природных ресурсов.

Розглянуто наукові засади та технічні засоби електромеханічних методів моніторингу екологічної безпеки та корозійної активності техногенних середовищ. Зазначено, що електрохімічні методи моніторингу є найбільш універсальними в процесі комплексного вирішення проблем ресурсу технологічного обладнання, захисту повітря від забруднень і зменшення ризику аварій і катастроф внаслідок корозійного руйнування. Охарактеризовано газоаналізатори та системи на підставі амперметричних сенсорів, електрохімічні газові сенсори амперметричного типу.

Рассмотрены научные основы и технические средства электромеханических методов мониторинга экологической безопасности и коррозионной активности техногенной среды. Указано, что электромеханические методы мониторинга являются наиболее универсальными при комплексном решении проблем ресурса технологического оборудования, защиты воздуха от загрязнения и уменьшения риска аварий и катастроф вследствие коррозионного разрушения. Охарактеризованы газоанализаторы и системы на основе амперометрических сенсоров, электрохимические газовые сенсоры амперометрического типа.

Проаналізовано чинники забруднення навколишнього середовища, а також формули для визначення ризиків у різних галузях промисловості. Встановлено, що єдиного показника кількісного рівня екологічної безпеки об'єкта не існує, а тому порівняти вплив чинників забруднення або об'єктів на рівень екологічної безпеки неможливо. На підставі статистичних даних звітів 2ТП-повітря, 2ТП-водгосп, N1-екологічні витрати тощо запропоновано визначати коефіцієнти забруднення окремих чинників довкілля, а саме: атмосфери, гідросфери і техносфери. На підставі запропонованих коефіцієнтів забруднення і затрат на проведення екологічних заходів, а також можливих ризиків розроблено формулу для визначення інтегрального показника екологічної безпеки об'єкта "Нафтопереробка", яку можна використати як кількісний показник екологічної безпеки в законі "Про екологічну експертизу".

Уперше науково обгрунтовано вимоги до системи комплексного моніторингу навколишнього середовища регіонального рівня як спостережно-інформаційно-аналітичної системи. Розроблено інформаційно-логічну структуру регіональної системи комплексного моніторингу навколишнього середовища. Запропоновано методи оптимізації інформаційних потоків, обгрунтовано схеми інформаційної взаємодії між суб'єктами регіональної системи комплексного моніторингу НПС. Досліджено інформаційну взаємодію та схеми автоматизованої інтеграції між регіональною системою комплексного моніторингу НПС та територіальними природоохоронними системами дозвільної й інспекторської діяльності.

  Скачати повний текст

Наведено екологічну класифікацію техногенних ландшафтів гірничодобувних регіонів України. Розглянуто питання розробки наукових основ технологій біогеодиверсифікації порушених гірничими роботами земель для розбудови екологічної мережі. Проведено екологічну оцінку впливу сорбент-меліорантів на агрохімічні показники родючості за детоксикації важких металів у грунті. Проаналізовано ефективність функціонування сучасних систем екологічного моніторингу. Визначено антропогенний чинник геоморфогенезу Київського плато, кінетику поглинання цезію-137 гранітами з модельних тріщинних вод кристалічних порід Полісся.

Приведена экологическая классификация техногенных ландшафтов горнодобывающих регионов Украины. Рассмотрены вопросы разработки научных основ технологий биогеодиверсификации нарушенных горными работами земель для развития экологической сети. Проведена экологическая оценка влияния сорбент-мелиорантов на агрохимические показатели плодородности при детоксикации тяжелых металлов в почве. Проанализирована эффективность функционирования современных систем экологического мониторинга. Определены антропогенный фактор геоморфогенеза Киевского плато, кинетика поглощения цезия-137 из модельных трещинных вод кристаллических пород Полесья.

Висвітлено питання концептуалізації соціально-історичних досліджень урбоекологічних проблем в Україні. Проаналізовано стан навколишнього середовища міст і селищ Західного регіону країни в період його тотальної індустріалізації (1960 - 1990 рр.). Розглянуто діяльність органів місцевої влади, природоохоронних структур і організацій у вирішенні урбоекологічних проблем. Визначено основні характеристики розвитку міст регіону, динаміку забруднення довкілля промисловими підприємствами краю, наслідки локальних і регіональних техногенних екологічних катастроф.

Освещены вопросы концептуализации социально-исторических исследований урбоэкологических проблем в Украине. Проанализировано состояние окружающей среды городов и поселков Западного региона страны в период его тотальной индустриализации (1960 - 1990 гг.). Рассмотрена деятельность органов местной власти, природоохранных структур и организаций в решении урбоэкологических проблем. Определены основные характеристики развития городов региона, динамика загрязнения окружающей среды промышленными предприятиями края, последствия локальных и региональных техногенных экологических катастроф.

Визначено фактори техногенних надзвичайних ситуацій (ТНС) під час порушення гармонії взаємовідносин людини з природою. Викладено теоретико-методологічні та методичні аспекти визначення небезпек і ризиків ТНС у геосистемній площині. Встановлено причинно-наслідкові взаємозв'язки у комплексі виникнення та розвитку надзвичайних ситуацій в Україні, а також їх взаємозв'язок з відповідними негативними змінами в екологічному стані компонентів природи та здоров'ї людини. Здійснено функціональне зонування території України за потенційними небезпеками та загрозами техногенного походження із застосуванням картографічного аналізу та використанням статистичних джерел. Розкрито корінні причини виникнення ТНС в Україні у взаємозв'язку з проблемами розвитку суспільства на сучасному етапі. Наведено науково-практичні рекомендації щодо заходів з їх можливого усунення на основі врахування методів стратегічного планування.

Визначено джерела техногенного забруднення навколишнього середовища сполуками ванадію. Наведено результати дослідження токсичних шламів.

Розглянуто проблему екобезпечного розвитку в Україні. Визначено сучасний стан техногенних загроз та можливості їх усунення шляхом реалізації стратегії екологічно безпечного розвитку.

Приведены результаты экологического районирования территории бассейна р. Западный Буг. Использована методика оценки экологической стабильности ландшафта и методика оценки по комплексному показателю антропогенной нагрузки, разработанные на кафедре экологии НУВХП. Выделены группы малых рек, являющихся притоками Западного Буга, для определения очередности проведения природоохранных мероприятий в их бассейнах.

Рассмотрена целесообразность развития природоохранной деятельности в направлении формирования комплексных программ по охране окружающей среды от негативного на нее воздействия со стороны производственно-хозяйственных и бытовых объектов с учетом тенденций развития мировой экономической системы.

Досліджено вплив проявів екологічної небезпеки (забруднення атмосферного повітря шкідливими речовинами) на стан захворюваності населення в індустріально розвиненому регіоні. З використанням методів кореляційно-регресивного аналізу встановлено чіткі кореляційні зв'язки між поширеністю захворювання органів дихання та рівнем пилового забруднення атмосферного повітря в певних соціально-економічних районах м. Кременчука. Доведено доцільність інтенсифікації занять водними видами спорту студентами з метою підвищення адаптаційних властивостей організму за умов інтенсивного пилового забруднення.

Розглянуто процеси виникнення і розвитку надзвичайних ситуацій техногенного характеру на об'єктах нафтогазового комплексу на Івано-Франківщині. Надано характеристику, масштаби та наслідки техногенних небезпек об'єктів народного господарства Івано-Франківщини, проведено їх класифікацію та систематизацію. Відображено тенденції характеру їх змін у часі. Запропоновано основні пріоритети реалізації комплексних цільових програм і заходів щодо розв'язання проблем техногенно-екологічної безпеки області.

Рассмотрены проблемы обращения со стойкими органическими загрязнителями (СОЗ), накопленными на территории Украины. Определена опасность возможного попадания их в окружающую природную среду. Проанализированы статистические данные по состоянию на 2006 г. об условиях хранения и состоянии СОЗ в промышленности Украины. Выявлены факторы, осложняющие ситуацию. Рассмотрены способы обращения с СОЗ в зарубежных странах и Украине.

Водные бассейны, расположенные вблизи металлургических комбинатов, шахт, предприятий химической промышленности загрязнены токсичными веществами. Содержание тяжелых металлов, сульфидов, фенолов, соединений нафталинового ряда и прочих токсичных веществ значительно превышает предельно допустимые концентрации. Решение проблемы предотвращения загрязнений окружающей среды зависит от успешного решения задачи очистки промышленных сточных вод. Очистка производственных стоков до уровня ПДК и ниже возможна только с использованием сорбционной технологии.

Розглянуто проблеми забруднення природного середовища України промисловими та токсичними відходами і їх вплив на умови життєдіяльності і здоров'я людини.

Вперше запропоновано комплексний показник техногенного навантаження на довкілля локальної території та метод оцінки стану підземних вод на його основі, який, на відміну від існуючих, відтворює ймовірнісну функцію розподілу концентрації на основі сплайн-функції Вейбулла, що дозволяє підвищити адекватність інтегральної оцінки техногенного навантаження на локальних територіях. Вперше запропоновано модель розподілу ймовірностей концентрацій показників гідрогеохімічного моніторингу на основі сплайн-функції Вейбулла з двома вузлами склеювання, яка на відміну від існуючих розподілів, з одномодальною щільністю забезпечує обробку неоднорідних даних, що дозволяє підвищити адекватність відтворення розподілів концентрацій хімічних речовин у підземних водах. Вдосконалено метод прогнозування зміни екологічного стану підземних вод що грунтується на формуванні колективного прогнозу за кількома методами, шляхом поєднання сплайн-перетворень з короткостроковими методами прогнозування, що дозволяє зменшити похибку прогнозування.

Надано теоретико-практичні засади обгрунтування методології оцінки екологічності на базі ймовірнісно-ентропійного ризик-аналізу для розв'язання задач екологічної безпеки на рівні ландшафтно-геохімічних комплексів і територіально-об'єктових систем.

Розглянуто систему екологічної безпеки як складову національної безпеки України. Визначено загрози екологічній безпеці. Показано вплив техногенного навантаження Донецького регіону на соціально-демографічні й екологічні показники. Проаналізовано методологію оцінки якості життя з урахуванням рівня техногенного навантаження. Запропоновано власну методику оцінки екологічної безпеки в техногенному регіоні. Визначено інституційні основи й ефективність чинної системи управління екологічною безпекою. Надано пропозиції щодо підвищення якості життя населення техногенних регіонів з урахуванням можливості розвитку власних рекреаційних територій.