Зазначено, що за безаварійного функціонування джерела внаслідок випадкових змін його проектних параметрів і характеристик навколишнього середовища (збурюючих факторів) виникає можливість перевищення концентраціями забруднювальних речовин максимальних разових гранично допустимих концентрацій. Вона характеризується ймовірністю цієї події та визначає розглянутий екологічний ризик. Використовуючи системний і стохастичний підходи, виділено розглянуте завдання та зроблено його постановку. З метою використання вирішення завдання на різних етапах проектування підприємств розроблено стохастичні математичні моделі різної складності, які визначають стохастичне поле концентрацій забруднювальних речовин у районі джерела та поле екологічного ризику. Ці моделі використовують метод лінеаризації і метод статистичних випробувань (Монте-Карло). Відповідно до існуючих етапів проектування розроблено методологію прогнозного оцінювання екологічного ризику від викидів забруднювальних речовин точковим джерелом за його нормального функціонування.

Вперше формалізовано структуру параметрів моделей фізичних процесів у вигляді уніфікованого типу даних та запропоновано класифікацію розрахункових моделей за типом введення/виведення даних, що дозволило врахувати структурні особливості моделей у галузі екологічної безпеки під час інтеграції їх до системи та об'єднанні моделей в обчислювальні ланцюжки. Вперше запропоновано розподілений об'єкт-обгортку, структура якого, на відміну від звичайних обгорток, складається з трьох незалежних компонент, що дозволило забезпечити логічну, візуальну та технічну інтеграцію різнорідних розрахункових моделей до системи підтримки прийняття рішень. Удосконалено технологію інтеграції успадкованих програмних об'єктів до системи підтримки прийняття рішень у галузі екологічної безпеки шляхом використання запропонованого розподіленого об'єкта-обгортки, що дозволило спростити процес інтеграції сторонніх розрахункових модулів у вигляді плагінів.