Досліджено основні екологічні проблеми локальних територій, які пов'язані із антропогенним навантаженням на якісний стан водних та земельних ресурсів. Наукова новизна роботи полягає у виокремленні конкретних чинників впливу на стан локальних територій, які зумовлюють погіршення якості води та земель. Програма досліджень передбачала застосування системного підходу до обгрунтування основних аспектів антропогенного навантаження на стан локальних територій з метою визначення впливу господарської діяльності на земельні та водні ресурси. У результаті аналізу та дедукції розкрито основні чинники впливу на стан водних та земельних ресурсів локальних територій (Київської та Хмельницької областей). Зокрема, уточнено, що основними чинниками погіршення якості водних ресурсів були скиди неочищених стічних вод від підприємств та фільтраційні води полігонів побутових відходів, які через порушення технологій надходили від полігонів до русол річок. Антропогенне навантаження на земельні ресурси зумовлене аграрною галуззю, зокрема було з'ясовано, що неконтрольоване застосування агрохімікатів та необроблені гноєві маси на досліджуваних ділянках були прогнозованим фактором ризику забруднення грунтів хвороботворними бактеріями та важкими металами. Аналітичні дослідження засвідчили, що основними шкодочинними підприємствами антропогенного навантаження на локальну територію міста Кам'янця-Подільського Хмельницької області визначено підприємство зі зберігання зернової продукції ТОВ СП "Нгбулон", ПАТ "Подільський цемент", ПАТ "МОДУЛЬ", азбестовий завод. Екологічне оцінювання локальних територій Київської області на чинники антропогенного навантаження охоплювало території с. Підгірці та м. Бровари, де розташовані найбільш вагомі чинники впливу на стан водних і земельних ресурсів, зокрема полігон ТПВ № 5 (с. Підгірці) та ДП "Завод порошкової металургії".

Дисертаційну роботу присвячено підвищенню ефективності оцінювання екологічних загроз та ризиків регіонів за рахунок комплексного застосування ае¬рокосмічних технологій та експертних оцінок. Розроблено методику здійснення екологічного оцінювання довкілля для про¬гнозування екологічних загроз та ризиків з використанням системного підходу. За¬пропоновано технології: здійснювання екологічного оцінювання довкілля, прогно¬зування екологічних процесів на основі системного підходу, оцінювання екологічних ризиків системи землеробства. Удосконалено методику системного прогнозування 21 наслідків виливу (викиду) небезпечних речовин при аваріях на промислових об’єк¬тах і транспорті, а також методику оцінювання ризику ураження населення небез¬печними речовинами за аварій на об’єктах підвищеної небезпеки. Розроблено техно¬логію оцінювання екологічних ризиків техногенне небезпечних об’єктів. Запропонована методика управління екологічною безпекою за допомогою системи екологічного моніторингу. Розроблено структуру системи управління небезпекою (ризиками) та обґрунтовано принципи управління та нормування екологічних ризиків. Обґрунтовано механізми регулювання екологічної безпеки техногенних об’єктів та навколишнього природного середовища. Запропоновано технологію вирішення задач оптимальних витратна управління екологічним ризи¬ком надзвичайних ситуацій, а також планування заходів забезпечення екологічної безпеки в системі екологічного моніторингу. Оцінено ефективність технології створення та застосування систем екологіч¬ного моніторингу природних та техногенне небезпечних об’єктів. Оцінено ефек¬тивність застосування існуючої система екологічного моніторингу з отриманням результатів спостережень стану забруднення довкілля, викидів, скидів і відходів, їх накопичення. Оцінено ефективність застосування регіональної системи комплекс¬ного моніторингу довкілля (на прикладі Дніпровської області). Оцінено ефектив¬ність основних проектних рішень по системам комплексного моніторингу довкілля локального (міського) рівня (на прикладі міст Камянське та Жовті Води Січеслав- ської області). Здійснено аналіз досвіду створення об’єктових систем комплексного моніторингу довкілля (на прикладі м. Камянське). Оцінено ефективність застосу¬вання геоінформаційної системи державного моніторингу довкілля ( на прикладі м. Вінниця та Вінницької області). Здійснено аналіз досвіду застосування комплексної екологічної ГІС (на прикладі м. Кривий Ріг), а також аналіз досвіду застосування регіональних підсистем збереження, оброблення та контролю даних водообліку на основі мережевих технологій (на прикладі Херсонської області).

Розроблено технології захисту довкілля в зоні впливу нафтовидобувних територій. Увагу спрямовано на ознайомлення з науково-методичними підходами до підвищення екологічної безпеки довкілля в районах видобування нафти та внаслідок аварійних ситуацій із витіканням нафти і нафтопродуктів. Досліджено джерела екологічної небезпеки для довкілля під час видобування нафти. Розглянуто способи поводження з відходами нафтового видобутку. Увагу приділено екологічним проблемам поводження з рідкими відходами буріння свердловин. Охарактеризовано технології захисту довкілля в нафтовидобувній галузі. Проаналізовано загальні принципи біотехнологічного способу ліквідації нафтових забруднень. Досліджено процес деградації нафтових вуглеводнів в умовах аборигенної мікрофлори. Оцінено екологічні ризики від забруднення нафтою та нафтопродуктами внаслідок аварійних ситуацій. Здійснено прогнозування зон забруднення нафтою методами математичного моделювання процесу геофільтрації.

Висвітлено питання дослідження екологічної безпеки у системі глобалізації світового економічного простору. Здійснено аналіз і оцінку стану екологічної безпеки України в соціально-економічному дискурсі. Досліджено трансформаційні процеси з урахуванням глобальних трендів, що впливають на систему екологічної безпеки України. Наведено механізми гарантування екологічної безпеки в умовах глобалізації. Розкрито питання екологічної безпеки, механізмами досягнення сталого розвитку, описано трансформаційні та модернізаційні процеси. Наведено можливі механізми гарантування екологічної безпеки в умовах глобалізації, оскільки вирішення суперечностей між суспільством і природою, загострення екологічної ситуації обумовлюють необхідність пошуку нових підходів і концептуального обґрунтування механізмів екологізації економіки. Досліджено питання міжнародного співробітництва у сфері екологічної безпеки і місце України у глобальній системі гарантування екологічної безпеки.