На підставі аналізу наукової та навчально-методичної літератури розкрито філософські та психолого-педагогічні погляди на творчість і творчу діяльність, роль навчальної діяльності (зокрема у процесі навчання математики) у розвитку творчих можливостей учнів. Обгрунтовано психолого-педагогічні передумови та методичні вимоги до підготовки майбутніх учителів. Запропоновано теоретично обгрунтовану й експериментально перевірену систему підготовки студентів педагогічного факультету до розвитку творчих можливостей молодших школярів у процесі навчання математики. Зауважено, що розроблена система підготовки вчителів формує основи їх творчості, а також розвитку творчості учнів, що свідчить про ефективність такої підготовки. Зроблено висновок, що застосування активних методів і форм навчання студентів сприяє активізації їх пізнання, максимальному й ефективному залученню до всіх видів навчально-виховної діяльності, що свідчить про професійне становлення майбутніх учителів.

Досліджено теоретичні та методичні засади системи формування методико-математичної компетентності (ММК) майбутніх учителів початкових класів як інваріантної складової їх професійної компетентності. Розкрито сутність, функції та структуру поняття "методико-математична компетентність майбутнього вчителя початкових класів" і специфіку його формування в процесі особистісно-професійної підготовки студентів спеціальності "Початкова освіта" у ВНЗ освіти. Розроблено концепцію та структурно-функціональну модель цілісної методичної системи формування ММК майбутніх учителів початкових класів. Наведено інтегрований курс "Технології вивчення майбутніми вчителями початкових класів освітньої галузі "Математика" на засадах компетентнісного підходу" з підготовки студентів до впровадження компетентнісно зорієнтованого навчання в практику початкової школи, а також комплекс методико-математичних задач з формування у студентів умінь проектувати та проводити компетентнісні уроки, навчально методичний ресурс формування ММК майбутніх учителів початкових класів.

Розглянуто проведення експериментальної перевірки обгрунтованості розроблених концептуальних положень формування професійної математичної компетентності майбутніх учителів початкових класів.

Проаналізовано сучасний стан проблеми реалізації компетентнісного підходу до методико-математичної підготовки майбутніх учителів початкової школи України.

Презентовано систему завдань із формування поняття задача, передбаченого новою програмою для 1-го класу (2011 р.), що спрямована на розвиток навчально-творчої діяльності першокласників. Цю систему завдань побудовано на засадах особистісно-зорієнтованого, діяльнісного та компетентністного підходів і представлено в підручнику - переможці конкурсу рукописів підручників (2011 р.) "Математика. 1 клас" С. О. Скворцової та О. В. Онопрієнко.

Проаналізовано можливості професійної підготовки студентів до використання форм організації навчально-пізнавальної діяльності молодших школярів на уроках математики.

Розглянуто професійну математичну підготовку майбутніх учителів початкових класів в аспекті системного розвитку. Визначено поняття "педагогічна система". Охарактеризовано принципи системного підходу, а саме: цілісності, структурності, інтегративності, ієрархічності, взаємодії із зовнішнім середовищем, які дозволяють узгодити й оптимізувати дію всіх компонентів системипрофесійної математичної підготовки майбутніх учителів початкових класів. Виокремлено структуру вивчення дисциплін методико-математичного циклу в педагогічному університеті ІV рівня акредитації та виділено напрями їх цілісності. Принцип структурності розкрито через запропоновану структуру професійної математичної підготовки вчителя початкових класів, в якій виділено основні підсистеми: психолого-педагогічну, спеціальну, загальнокультурну.

У ході дослідження формування методико-математичної компетентності (ММК) майбутніх учителів початкових класів як системного процесу охарактеризовано стан розв’язання проблеми в ретроспективному та порівняльно-педагогічному аспекті; визначено теоретико-методологічні засади та розроблено концепцію формування ММК майбутніх учителів початкових класів. Обгрунтовано зміст, функції та структуру педагогічного поняття «ММК майбутнього вчителя початкових класів», у графічному вигляді відображено ієрархію взаємозв’язків базових понять дослідження цієї компетентності. Схематично подано спроектовану структурно-функціональну модель системи формування ММК майбутніх учителів початкових класів. Сконструйовано та теоретично обгрунтовано комплекс методико-математичних задач як засобу формування у студентів умінь моделювати та проводити уроки математики в початковій школі на засадах компетентнісного підходу. Експериментально перевірено ефективність запропонованої системи формування ММК майбутніх учителів початкових класів і графічно подано динаміку її сформованості в експериментальних і контрольних групах.

В ходе исследования формирования методико-математической компетентности (ММК) будущих учителей начальных классов как системного процесса охарактеризовано состояние решения проблемы в ретроспективном и сравнительно-педагогическом аспекте, определены теоретико-методологические основы и разработана концепция формирования ММК будущих учителей начальных классов. Обосновано содержание, функции и структуру педагогического понятия «ММК будущего учителя начальных классов», в графическом виде отображена иерархия взаимосвязей базовых понятий исследования данной компетенции. Схематично представлена спроектированная структурно-функциональная модель системы формирования ММК будущих учителей начальных классов. Сконструирован и теоретически обоснован комплекс методико-математических задач как средство формирования у студентов умений моделировать и проводить уроки математики в начальной школе на основе компетентностного подхода. Экспериментально проверена эффективность предложенной системы формирования ММК будущих учителей начальных классов и графически представлена динамика её сформированности в экспериментальных и контрольных группах.

The author investigates theoretical and methodical principles of the methodical and mathematical competence formation of future teachers of primary classes as invariant constituent of their professional competence.

Рассмотрены аспекты профессиональной компетентности педагога в реализации преемственности между дошкольным и начальным школьным образованием. Описан опыт подготовки будущих специалистов к решению задач преемственности дошкольного и начального школьного математического образования, выделены негативные тенденции (узкое понимание преемственности только как внешнего согласования воспитательно-образовательной работы, вытеснение игры и других видов деятельности из воспитательного процесса, отсутствие знаний о дошкольных образовательных программах). Описан опыт подготовки студентов факультета "Педагогика и психология" Приднестровского государственного университета им. Т. Шевченко к решению задач преемственности дошкольного начального и школьного математического образования. Приведены педагогические ситуации из системы проблемных педагогических ситуаций, предназначенные для формирования у студентов компетенций реализации межуровневой преемственности.

Розглянуто аспекти професійної компетентності педагога в реалізації спадкоємності між дошкільною та початковою шкільною освітою. Описано досвід підготовки майбутніх фахівців до вирішення завдань спадкоємності дошкільної та початкової шкільної математичної освіти, виділено негативні тенденції (вузьке розуміння спадкоємності лише як зовнішнього узгодження виховно-освітньої роботи, витіснення гри й інших видів діяльності з виховного процесу, відсутність знань про дошкільні освітні програми). Описано досвід підготовки студентів факультету "Педагогіка і психологія" Придністровського державного університету ім. Т. Шевченка до вирішення завдань спадкоємності дошкільної початкової та шкільної математичної освіти. Наведено педагогічні ситуації з системи проблемних педагогічних ситуацій, що призначені для формування у студентів компетенцій реалізації міжрівневої спадкоємності.

The aspects of professional competence of teacher are considered in realization of succession between preschool and initial school education. Experience of preparation of future specialists is described to the decision of tasks of succession of preschool and initial school mathematical education, negative tendencies are selected (narrow understanding of succession only as an external concordance of educate-educational work, forcing of game and other types of activity out of an educate process). Experience of preparation of students of faculty of "Pedagogic and psychology" of the Pridnestrovskiy state university of the name of Taras Shevchenko is described to the decision of tasks of succession of preschool primary and school mathematical education. Pedagogical situations are resulted from the system of problem pedagogical situations, intended for forming for the students of jurisdictions of realization of interlevel succession.

Викладено методичні рекомендації для майбутніх вчителів початкової школи з формування інтелектуальної культури молодших учнів, названо основні недоліки, які допускають студенти під час проходження педагогічної практики. Визначено основні дидактичні та методичні положення, що уможливлять результативність формування логічного мислення школярів: відмова від шаблонної поведінки, диференціація та індивідуалізація навчання, вміння застосовувати нові технології, застосування діяльнісного методу навчання школярів, застосування більшої частки геометричного матеріалу, включення в навчально-виховний процес дидактичних активних ігор, наочності, локалізоване застосування логічних завдань. Констатовано необхідність введення курсу "Логіка" в навчально-виховний процес педагогічних інститутів.

Изложены методические рекомендации для будущих учителей начальной школы по формированию интеллектуальной культуры младших школьников, названы основные недостатки, которые допускают студенты во время прохождения педагогической практики. Определены основные дидактические и методические положения, которые оптимизуруют процесс формирования логического мышления школьников: отказ от шаблонного поведения, дифференциация и индивидуализация обучения, умение применять новые технологии, применение деятельностного метода обучения школьников, применение геометрического материала, включение в УВП дидактических активных игр, наглядности, локализованное применение логических задач. Констатирована необходимость введения в УВП курса "Логика".

The article substantiatesand recommendes usage of logical exersises, tasks and problems in teaching junior schoolchildren to develop intellectual culture in the course "Methods of teaching mathematics in primary school" by future teachers.

На підставі компетентнісного підходу розкрито критерії та показники методико-математичної компетентності студентів спеціальності «Початкова освіта». На основі виділених критеріїв та показників зроблено характеристику рівнів сформованості методико-математичної компетентності в майбутніх учителів початкових класів.

На основании компетентностного подхода раскрыты критерии и показатели методико-математической компетентности студентов специальности «Начальное образование». На основе выделенных критериев и показателей дана характеристика уровней сформированности методико-математической компетентности будущих учителей начальных классов.

The criteria and indicators of teaching mathematics competence of students of speciality «Primary education» are disclosed on the basis of competence-based approach. The levels of formation of teaching competence of mathematics are by accounting the selected criteria and indicators.

Розкрито методичні можливості використання текстових задач з курсу "Методики викладання математики в початковій школі" для розвитку прийомів розумової діяльності в майбутніх учителів початкових класів.

Запропоновано методичну систему підготовки майбутніх учителів початкових класів до навчання молодших школярів розв'язувати сюжетні математичні задачі (мета, зміст, форми, технології та засоби навчання), ефективність якої доведено в ході педагогічного експерименту. Удосконалено методику проведення лекції через упровадження технології проблемного навчання, методику проведення практичного заняття засобом технології інтерактивного, ситуаційного та контекстного навчання. Зазначено, що основним засобом організації самостійної роботи та проектної діяльності студентів є навчально-методичний посібник на електронному носії "Методика навчання розв'язування сюжетних математичних задач учнів I - IV класів".

Розглянуто систему вихідних концептуальних положень, на яких базується професійна математична підготовка студентів спеціальності: "Початкове навчання" педагогічних університетів. Виділено групи дій професійної математичної діяльності та надано їх детальну характеристику.

Рассмотрена система исходных концептуальных положений, положенных в основу профессиональной математической подготовки студентов специальности: "Начальное обучение" педагогических университетов. Выделены группы действий профессиональной математической деятельности и дана их детальная характеристика.

The system of the initial conceptual positions that are fixed in the basis of professional mathematical preparation of students of specialty: "Primary education" of pedagogical universities is considered. The groups of actions of professional mathematical activity are selected and their detailed description is given.

Проведено аналіз шляхів удосконалення методико-математичної підготовки майбутніх вчителів початкових класів. Зокрема розкрито питання доцільності використання інформаційних технологій в процесі опанування студентами дисципліни "Методика навчання освітньої галузі "Математика".

Проведен анализ путей усовершенствования методико-математической подготовки будущих учителей начальных классов. В частности раскрыты вопросы целесообразности использования информационных технологий в процессе овладения студентами дисциплиной "Методика обучения образовательной области "Математика".

Ananalysis is conducted the ways of improving the methods of mathematical preparation of future elementary school teachers. Inparticular reveals the rationalefortheuseofinformationtechnologyintheprocessofmasteringthedisciplineofthestudents“Methodsofteachingeducationalsector“Mathematics”.

Викладено психолого-педагогічні основи розвитку математичних здібностей молодших школярів. Приділено увагу підготовці майбутніх учителів початкової школи до роботи з математично здібними учнями як педагогічній проблемі. Проаналізовано стан підготовки таких фахівців до зазначеної роботи. Розроблено модель підготовки студентів до розвитку в учнів початкової школи математичних здібностей. Обгрунтовано педагогічні умови підготовки майбутніх учителів початкової школи до цієї роботи.

Досліджено питання інтеграційного вивчення дисциплін "Математика" та "Методика навчання математики в початкових класах" на факультеті підготовки вчителів початкових класів. Проаналізовано дослідження вчених щодо інтеграції математичної та методичної підготовки майбутніх учителів початкової школи. З'ясовано, що думки вчених розділились надвоє. Одна група вчених уважає, що спільне вивчення математики та методики навчання математики в початкових класах майбутніми вчителями початкових класів буде більш осмисленим і мотивованим. Інша група вважає, що у ході інтеграційного вивчення математичного та методичного курсів математичній підготовці майбутнього вчителя початкових класів надано другорядну роль, що є однією з важливих причин низького рівня математичної підготовки учнів. Інтегроване вивчення курсу "Математика" з курсом методики її викладання в початкових класах не вирішує проблему невідповідності рівня як математичної, так і методико-математичної підготовки майбутніх учителів початкових класів вимогам сучасності, що пояснено відмінністю цілей указаних підготовок та специфікою математичної підготовки.

Розкрито поняття готовності, означено готовність майбутнього учителя початкової школи до застосування інтерактивних технологій на уроках математики як інтегроване професійно-особистісне утворення, що передбачає сукупність мотиваційно-цільової, когнітивної, операційної, рефлексивної діяльності студента, яка у своїй єдності та взаємодії сприяє розвитку його математичного мислення та поглибленню математичних знань, творчому застосуванню інтерактивних технологій на уроках математики. Запропоновано математичний інструментарій визначення цієї готовності за допомогою методів математичної статистики з використанням універсальної інтегрованої системи програмного забезпечення Statistica 7, яка створена для статистичного аналізу та візуалізації даних, управління базами даних і містить широкий набір процедур аналізу для застосування у наукових дослідженнях.

Расскрыто понятие готовности, определена готовность будущего учителя начальной школы к применению интерактивных технологий на уроках математики как интегрированное профессионально-личностное образование, которое предполагает совокупность мотивационно-целевой, когнитивной, операционной, рефлексивной деятельности студента, что в своем единстве и взаимодействии способствует развитию его математического мышления и углублению математических знаний, творческому применению интерактивных технологий на уроках математики. Предложен математический инструментарий определения этой готовности с помощью методов математической статистики с использованием универсальной интегрированной системы программного обеспечения Statistica7, созданной для статистического анализа и визуализации данных, управления базами данных и содержащей широкий набор процедур анализа для применения в научных исследованиях.

The concept of readiness for professional activity that is widely covered in specialized psychological and pedagogical literature is considered in the article. Native and foreign scientists determine different components in the structure of readiness for teaching as that structure is of complex and multiaspect nature. The purpose of this article is to clarify the concept of readiness, identifying the components of future elementary school teachers to use interactive technology at the mathematics lessons in primary school and description methods of mathematical statistics for measurement and analysis readiness data.

Підготовка майбутніх учителів до навчання молодших школярів математики здійснюється під час опанування студентами навчальної дисципліни "Методика навчання освітньої галузі "Математика"". Метою і результатом такої підготовки є формування методичної компетентності майбутніх учителів початкових класів. Розглянуто зміст та структуру методичної компетентності вчителя початкових класів, відповідно до якої виділяють нормативну, варіативну, спеціально-методичну, контрольно-оцінювальну, проектувально-моделювальну та технологічну складові. Схарактеризовано склад мультимедійного методичного комплексу навчальної дисципліни "Методика навчання освітньої галузі "Математика"", що включає конструктор презентацій лекцій, банк мультимедійних матеріалів до практичних занять, банк мультимедійних матеріалів для забезпечення самостійної роботи студентів та банк тестових завдань. Обгрунтовано вплив мультимедійних засобів, що входять до складу комплексу на формування складових методичної компетентності.

Розглянуто методи і прийоми активізації навчально-пізнавальної діяльності (НПД) майбутніх учителів початкових класів на лекційних заняттях з методико-математичної підготовки. Активізацію НПД розглянуто як цілеспрямовану діяльність викладача з розробки та впровадження такого змісту, форм, методів, прийомів і засобів, які впливають на когнітивну сферу особистості студентів. Установлено фактори ефективного сприймання студентами матеріалів лекції. Розкрито сутність та особливості реалізації прийомів активізації НПД студентів у процесі методико-математичної підготовки, таких як постановка риторичних запитань, контрольні запитання (одним із варіантів реалізації є гра "Дайджест"), прийом "Луна". Обгрунтовано доцільність застосування лекції провокації для активізації НПД студентів. Акцент робиться на специфіку конструювання такої лекції: першочергово слід визначити найбільш складні, вузлові моменти і трансформувати їх у помилкові. Останні можуть бути змістового та методичного характеру. Продемонстровано можливий варіант організації лекції-провокації.