Висвітлено роль та особливості професійної діяльності вчителя, зокрема вчителя математики, у забезпеченні наступності навчання у загальноосвітній школі та ВНЗ. Розглянуто питання педагогічної підготовки майбутнього вчителя математики у контексті даної проблеми.

Освещены роль и особенности профессиональной деятельности учителя, в частности учителя математики, в обеспечении преемственности обучения в общеобразовательной школе и ВУЗ. Рассмотрены вопросы педагогической подготовки будущего учителя математики в контексте данной проблемы.

Висвітлено дидактичні умови здійснення наступності в математичній освіті учнів шкіл і студентів ВНЗ економічного профілю. Проаналізовано організацію самостійної роботи студентів-аграріїв під час вивчення елементів математичної статистики. Визначено спрямованість навчання математики на активізацію пізнавальної діяльності учнів-гуманітаріїв, професійну компетентність фахівців у галузі інформаційних технологій. Описано особливості викладання математики з використанням електронної системи зворотного зв'язку з аудиторією. Розглянуто проблему організації позааудиторної роботи у закладах освіти.

Освещены дидактические условия осуществления преемственности в математическом образовании учеников школ и студентов ВУЗ экономического профиля. Проанализирована организация самостоятельной работы студентов-аграриев при изучении элементов математической статистики. Определены направленность обучения математике на активизацию познавательной деятельности учеников-гуманитариев, профессиональная компетентность специалистов в области информационных технологий. Описаны особенности преподавания математики с использованием электронной системы обратной связи с аудиторией. Рассмотрена проблема организации внеаудиторной работы в образовательных заведениях.

Науково обгрунтовано методичну систему організації та проведення навчальної практики з математики в основній школі (у межах щорічної навчальної практики учнів V - VIII класів). Розроблено теоретичну модель змісту практики та методичні засади педагогічного управління даним видом навчально-пізнавальної діяльності школярів, а також орієнтовану програму й інші компоненти навчально-методичного забезпечення, які можуть використовуватися вчителями математики під час основного навчального процесу (методичні рекомендації щодо планування та проведення практикумів з техніки обчислювань, модулювання просторових фігур, проведення вимірювальних робіт на місцевості, навчально-практичних занять інтегрованого характеру, лабораторних робіт і предметних екскурсій). Значне місце у розробленому змісті практики належить використанню комп'ютерних технологій навчання. Теоретично обгрунтовано та практично підтверджено вплив навчальної практики на формування практичних компетентностей, інтересу учнів до математики та впевненості в її використанні.

Розроблено та науково обгрунтовано методику розвитку вмінь старшокласників доводити твердження курсу алгебри і початків аналізу для класів універсального та природничого профілю. Запропонована методика побудована відповідно до вікових можливостей і особливостей розумового розвитку старшокласників, враховує їх індивідуальні навчальні можливості, задовольняє вимоги рівневої та профільної диференціації, базується на програмовому матеріалі. Експериментально підтверджено, що така методика сприяє розвитку вмінь старшокласників доводити твердження курсу алгебри і початків аналізу та підвищує успішність і якість їх математичної підготовки.

Досліджено методичну систему роботи з слабовстигаючими учнями основної школи з математики. Здійснено аналіз науково-педагогічної та методичної літератури та визначено причини, що обумовлюють слабку успішність учнів. Розглянуто природу та характер математичних здібностей. Проаналізовано актуальну проблему сучасної школи - рівневу диференціацію шкільного навчання. Система містить комплекс навчальних математичних вправ і корекційну діяльність вчителя, спрямовану на запобігання й усунення слабкої успішності учнів, досягнення ними обов'язкових результатів навчання. Вправи розподілено та структуровано за їх дидактичним призначенням. Комплекс вправ поєднується з комплексом необхідних рекомендацій щодо проведення й організації навчального процесу. Коректувальна діяльність грунтується на методі активної готовності. Наведено дані, які відображають позитивні результати експериментальної перевірки методичної системи, практичні результати відображено у таблицях, гістограмах.

Висвітлено актуальні проблеми навчання геометрії за умов профільної диференціації навчання в старшій школі. Запропоновано науково обгрунтовану методичну систему навчання геометрії, спрямовану на реалізацію наступності в системі неперервної освіти "технічний ліцей - технічний ВНЗ". Розкрито психолого-педагогічні передумови забезпечення наступності в процесі геометрії, розроблено модель реалізації наступності в навчанні геометрії в системі неперервної освіти "технічний ліцей - технічний ВНЗ". Обгрунтовано необхідність формування у випускників старшої школи технічного профілю самоосвітньої, професійно орієнтованої евристичної та дослідницької діяльностей. Визначено методичні вимоги до забезпечення наступності в навчанні геометрії та подано методичні рекомендації щодо вивчення окремих змістовних ліній у курсі геометрії. Висвітлено шляхи забезпечення наступності навчання геометрії через використання інформаційно-комунікаційних технологій.

Обгрунтовано тезу, що розвиток творчого мислення учнів у навчанні математики доцільно тлумачити і як мету, і як засіб, і як мотивувальний фактор навчання математики, а відповідну навчально-пізнавальну діяльність з математики - як формування готовності учнів до творчості через створення творчого навчального середовища. Виокремлено характеристики творчого мислення, які можуть бути продіагностовані у процесі навчання математики. Створено концептуальну модель формування та розвитку творчого мислення учнів за умов диференційованого навчання математики, яка включає взаємопов'язані методичну систему навчання математики, спрямовану на формування якісної інтелектуальної бази школярів з предмета, та систему створення творчого середовища у процесі навчання математики.

Розроблено та науково обгрунтовано методику навчання математики в школах і класах суспільно-гуманітарного напряму, сформованого на формування в учнів прийомів розумової діяльності. Розглянуто змістові та семіотичні особливості вивчення курсу математики на рівні стандарту як непрофільної дисципліни в старшій школі. Виявлено операційний склад прийомів розумової діяльності з урахуванням семіотичного компонента, критерії, показники та рівні їх сформованості в учнів класів суспільно-гуманітарного напряму. Наведено рекомендації для вчителів загальноосвітніх навчальних закладів щодо розробки та впровадження в навчальний процес методики цілеспрямованого формування в учнів прийомів розумової діяльності під час вивчення математики на рівні стандарту.

Виділено та обгрунтовано дидактичні умови здійснення наступності в математичній освіті учнів школи і студентів вищого навчального закладу економічного профілю.

Індекс рубрикатора НБУВ: В1 р21-32

Рубрики:

Математика

Шифр НБУВ: Ж69408 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто деякі особливості та проблеми, що зараз існують у методиці навчання математичних дисциплін, актуальність і важливість якісної математичної освіти за сучасних умов. Запропоновано деякі шляхи вдосконалення викладання математики.

Розглянуто деякі елементи теорії рефлексії, а саме: типи інтелектуальної та праксеологічної рефлексії. Представлено модель оволодіння математичними знаннями з урахуванням зв'язку між цими двома типами рефлексії.

Уточнено визначення поняття "активізація пізнавальної діяльності учнів" щодо процесу навчання математики учнів-гуманітаріїв та запропоновано підходи до організації спільної діяльності вчителів та учнів-гуманітаріїв на уроках математики.

Розглянуто використання дуального підходу для обгрунтування концептуальних засад наступності математичної підготовки у ліцеях та ВНЗ економічного профілю, першою із яких є конкретизація функцій міжпредметних зв’язків та інтеграції знань, другою – культурологічна й особистісна орієнтація, третьою – взаємодія інформаційного пошуку й евристичної діяльності, четвертою – єдність математичного й економічного підходів, п’ятою – наскрізний зміст та послідовність етапів навчання під час математичної підготовки майбутніх економістів. Запропоновано нову модель евристичного навчання математики як альтернативу традиційному навчанню. Доцільним, на думку автора, у процесі формування професійно спрямованих математичних знань є поєднання математичного й економічного підходів. Доведено, що визначальною особливістю задач із економічним змістом є опис кількісної складової економічного процесу, явища чи події текстовою мовою.

Рассмотрено использование дуального подхода для обоснования пяти концептуальных основ преемственности математической подготовки в лицеях и ВУЗ экономического профиля, первой из которых является конкретизация функций межпредметных связей и интеграции знаний, второй – культурологическая и личностная ориентация, третьей – взаимодействие информационного поиска и эвристической деятельности, четвертой – единство математического и экономического подходов, пятой – сквозное содержание и последовательность этапов математической подготовки будущих экономистов. Предложена новая модель эвристического обучения математике как альтернатива традиционному обучению. Доказано, что определяющей особенностью задач с экономическим содержанием является описание количественной составляющей экономического процесса, явления или события на текстовом языке.

The article determines and grounds conceptual principles of mathematics training continuity in the system of continuous education. The author proves that the realization of the above mentioned principles allows solve many problems of mathematics and profile training continuity of students in economics lyceums in order to prepare them for further stage studying.

Висвітлено розвиток логічної культури учнів в процесі формування математичних понять. Узагальнено, систематизовано й теоретично осмислено комплекс підходів, пов'язаних з формуванням математичних понять. Акцентовано увагу на рекомендаціях щодо їх уведення. Розглянуто приклад взаємозв'язку інтуїції і логіки в процесі формування поняття під час навчання логічних умовиводів.

Освещено развитие логической культуры у учащихся при формировании математических понятий. Обобщен, систематизирован и теоретически осмыслен комплекс подходов, связанных с формированием математических понятий. Акцентировано внимание на рекомендациях их ввода. Определены важные моменты для учащихся при работе с определениями. Рассмотрен пример взаимосвязи интуиции и логики в процессе формирования понятия при обучении логическим умозаключениям.

Article deals with the development of logical culture of students in the formation of mathematical concepts. Generalized, systematized and interpret theoretically the complex approaches associated with the formation of mathematical concepts. The attention to recommendations for their input. Identified important issues for students when working with the definitions. An example of the interrelationship of intuition and logic in the formation of the concept under study logical reasoning.

Акцентовано увагу на залежності поведінки та навчальних можливостей учня від його сенсорних особливостей, схарактеризовано візуальну, аудіальну та кінестетичну репрезентативні системи та наведено рекомендації для вчителя математики щодо кожного типу. Запропоновано діагностичний тест на визначення провідної модальності. Зазначено, що з віком динаміка школярів змінюється, що іноді може домінувати якась одна система, а інші можуть залишитися нерозвиненими, тому вчитель повинен враховувати в навчальній діяльності провідну модальність свою та учнів. Підсумовано, що розвитку усіх сенсорних каналів сприяють інтерактивні методики, що такий розвиток допоможе значно збагатити учня інформацією, зменшити тиск стереотипів, урізноманітнити її уявлення, створити ефективніші умови для розвитку учнів.

Представлена методика формирования логических операций (ФЛО), входящих в состав вычислительных приемов (мотивационный, содержательный, операционный). На основе анализа практической деятельности отмечено, что учителя начальных классов еще недостаточно владеют умениями ФЛО, которые позволяют осуществлять переход от полного управления учителем к самостоятельной учебной деятельности учащихся. Приведены примеры на вычитание и деление с помощью различных приемов и выделены мыслительные операции этих приемов. Сделан вывод, что для правильного формирования устных и письменных вычислительных приемов нужно каждое умственное действие расчленить на мысленные операции, логически последовательно их выполнять, а при выполнении комментировать их в словесной форме. Методика апробирована в в ЮГПУ им. К. Д. Ушинского.

Отмечено, что неуспеваемость - сложное и многогранное явление школьной действительности, требующее разносторонних подходов при ее изучении. Рассмотрена неуспеваемость школьников при изучении математики в связи с основными категориями дидактики - содержанием и процессом обучения.

Проанализировано состояние разработки проблемы преемственности в обучении математике между старшей школой и ВУЗом в современной педагогической литературе.

Предложены примеры срабатывания разных характеристик в процессе учебно-познавательной деятельности по математике, опираясь на которые можно определить когнитивный стиль учащихся.