Запропоновано математичну модель, яка описує пластичну деформацію та повзучість за умов радіаційного опромінення та його відсутності (термічна повзучість). Радіаційне опромінення прискорює деформацію повзучості та гальмує пластичну формозміну. Запропоновано узагальнення синтезної теорії пластичності для опису даних процесів. У рамках узагальненої моделі проведено співставлення експериментальних даних і теоретичних значень деформацій радіаційної та термічної повзучості відповідно до часу, температури, рівня напруження та інтенсивності опромінення. На основі узагальненої, на випадок повзучості, синтезної теорії пластичності досліджено в'язко-пружно-пластичний стан циліндричної оболонки, що перебуває під дією внутрішнього тиску та радіаційного опромінення. Дія опромінення значно впливає на розподіл напружено-деформованого стану в пластичній області оболонки. Оскільки опромінення значно сприяє повзучості, то перерозподіл напружень більший, ніж за його відсутності.