Вперше запропоновано методику навчання молекулярної фізики майбутніх учителів за умов інформаційного індивідуально орієнтованого освітнього середовища, спрямовану на інтеграцію особистісних характеристик із способами навчальної діяльності. Запропоновано навчально-методичний комплекс як модель реалізації індивідуального підходу для розв'язання предметних, прикладних і методичних завдань у навчанні фізики майбутніх учителів та розроблено такі його елементи, як навчально-методичний посібник "Молекулярна фізика. Лабораторний практикум"; різнорівневі індивідуальні завдання, тести; система запитань та завдань для самостійної роботи; контрольно-оцінювальна система. Розроблено теоретичні та методичні основи використання інформаційно-комунікаційних засобів у процесі навчання молекулярної фізики студентів напряму підготовки "Фізика" педагогічних університетів відповідно із вимогами щодо організації навчального процесу на засадах індивідуального підходу. Створено освітній портал з молекулярної фізики, який забезпечує набуття студентом навичок користування інтернет-ресурсами та освітніми порталами та дозволяє в індивідуальному плані сформувати у нього повний цикл навчальної діяльності.

Виконано теоретичне узагальнення та запропоновано нове роз'яснення проблеми моніторингу фахових компетентностей з астрономії майбутніх учителів фізики в процесі професійної підготовки, що відображено в обгрунтуванні та перевірці відповідної педагогічної моделі. Розроблено та теоретично обгрунтовано модель системи моніторингу фахових компетентностей з астрономії майбутніх учителів фізики в процесі професійної підготовки. Запропонована модель передбачає комплексний кваліметричний моніторинг результатів навчання під час вивчення астрономічних дисциплін. У процесі педагогічного експерименту доведено, що запропонована системи моніторингу фахових компетентностей з астрономії позитивно впливає на результати професійної підготовки майбутніх учителів фізики та є оптимальною.

Вперше запропоновано методичну систему формування предметної компетентності студентів у процесі складання і розв’язування фізичних задач, яка спрямована на залучення студентів до навчально-пізнавальної діяльності на основі системного, особистісно орієнтованого, діяльнішого, дослідницького, практико-орієнтованого, контекстного та компетентнісного підходів до навчання фізики. Для реалізації методичної системи розроблено навчально-методичний комплекс для загальноосвітньої дисципліни "Фізика" у ВНЗ І - ІІ рівнів акредитації, до складу якого входять: навчальна програма дисципліни, тематичне планування; навчально-методичний посібник, що містить методичні рекомендації щодо формування предметної компетентності студентів засобами практико орієнтованих фізичних задач. Розроблено методику формування предметної компетентності студентів у процесі складання і розв'язування фізичних задач. Виокремлено етапи цілеспрямованого формування предметної компетентності за ієрархією рівнів - від рівня відтворення, до рівня встановлення зв’язків, та рівня розвитку мислення, що забезпечено низкою методичних розробок з: організації навчально-пізнавальної діяльності студентів зі складання і розв’язування: навчальних, практико орієнтованих задач-запитань, задач-проблем, задач-завдань; навчально-практичних; навчально-евристичних; навчально-дослідницьких фізичних задач. Виконано перевірку ефективності методичної системи у навчанні фізики у практиці роботи ВНЗ І - ІІ на засадах педагогічного експерименту.

Проаналізовано проблеми професійної підготовки майбутніх учителів і викладачів фізики. Теоретично обгрунтовано, розроблено та реалізовано методичну систему навчання. Визначено, що її теоретико-методологічною основою є інтегрований підхід, який поєднує: фундаменталізацію, міждисциплінарний підхід, теоретичний, прикладний, професійно орієнтований контексти, предметно-інформаційний та інформаційно-комунікаційний складники інформаційного підходу, компетентнісний підхід. Методична система забезпечує формування та розвиток у майбутніх учителів і викладачів математичної компетентності з фізики - готовності та здатності застосовувати у навчальній та професійній діяльності методи математичного моделювання фізичних систем, явищ і процесів у фізичній системі в межах існуючих теоретичних схем. На підставі результатів впровадження підтверджено статистичну достовірність впливу розробленої методичної системи на формування в студентів зазначеної компетентності на рівень сформованості її складників: когнітивно-діяльнісного, мотиваційного, ціннісно-рефлексивного, емоційно-вольового. Найсуттєвіші зміни виявлено в діяльнісному та когнітивному складниках, найменшого впливу зазнали особистісні складники. Причини такого результату вимагають детального вивчення в подальших дослідженнях.

Теоретично обгрунтовано та визначено тенденції розвитку освіти у світі й Україні, що віддзеркалюють професійну підготовку майбутніх учителів хімії та біології з фізики, а саме: професіоналізація, інтеграція, фундаменталізація, інформатизація, комп'ютеризація, віртуалізація, компетентніcний підхід. Здійснено науковий аналіз проблеми навчання фізики майбутніх учителів хімії та біології. Обгрунтовано, що навчання фізики майбутніх учителів хімії та біології спрямоване на формування розуміння студентами хімічних і біологічних явищ та процесів, поглиблення світоглядної спрямованості курсу фізики та дисциплін хіміко-біологічного змісту, формування єдиної природничо-наукової картини світу. Розроблено теоретико-методичні засади, які є основою методичної системи навчання фізики майбутніх учителів хімії та біології відповідно до вимог організації навчально-виховного процесу в педагогічних університетах. Теоретичною основою експериментальної методичної системи є компетентнісний, особистісно орієнтований, діяльнісний, інтегрований і технологічний підходи, які спрямовані на забезпечення фундаментальної, фахової (теоретичної, прикладної та практичної) підготовки студентів у поєднанні традиційних та інноваційних методик навчання. Розроблено структуру та зміст дисципліни "Фізика" для студентів нефізичних спеціальностей, за якими здійснюється підготовка педагогічних кадрів напрямів "Хімія" та "Біологія", відповідно до сучасних тенденцій, принципів професійної педагогічної освіти. Теоретично обгрунтовано, розроблено та реалізовано методичну систему навчання фізики майбутніх учителів хімії і біології. У ній визначено основні завдання, що дозволяють організувати ефективну навчально-пізнавальну діяльність студентів з фізики та визначити готовність і здатність застосовувати свої знання під час вивчення спеціальних дисциплін та у фаховій підготовці. Теоретико-методологічною основою методичної системи визначено інтегрований підхід, який поєднує тенденції розвитку освіти, методологічні підходи та принципи професійної підготовки майбутніх учителів хімії і біології.

Уперше під час здійснення в Україні заходів щодо виконання вимог Манільських поправок запропоновано освітню модель фахівця річкового та морського транспорту. Обгрунтовано провідну роль дисципліни "Фізика" у реалізації природничонаукової складової навчання. Уперше розроблено зміст фізичного компоненту Стандарту вищої освіти у галузі знань "Транспорт" для спеціальності "Річковий та морський транспорт", який значно прирощений за науковим, методологічним, професійним та філософським напрямами. Розроблено нові програми нормативної навчальної дисципліни "Фізика". Запропоновано методичну систему навчання фізики фахівців річкового та морського транспорту, яка містить взаємопов’язані компоненти, що забезпечують формування компетентності з дисципліни "Фізика" та досягнення професійної спрямованості і наступності у її вивченні. Розроблено навчально-методичний комплекс "Фізика у морській вищій школі: річковий та морський транспорт" як засіб нормативного, інформаційного і процесуального моделювання освітнього процесу з фізики відповідно до його цілей і завдань.

Обгрунтовано створення методичної системи адаптивного навчання фізики у закладах вищої технічної освіти (ЗВТО), яка відповідає сучасним тенденціям розвитку фізичної освіти у світі й в Україні. Розроблена методична система дозволяє реалізувати вимоги до підготовки з фізики майбутніх інженерів та відповідає новітнім організаційним умовам, за яких відбувається фізична освіта у ЗВТО України. Визначено основну спрямованість у бінарній структурі освітньої адаптації: адаптивне навчання, що трансформує освітній процес з фізики для забезпечення потреб студента і дозволяє вирішити суперечності між вимогами до фізичної освіти майбутніх інженерів та умовами, у яких вона відбувається. На засадах особистісно-діяльнісного, компетентісного, інформаційного, технологічного, ергономічного та системного підходів до навчання розроблено теоретико-методичні засади для створення методичної системи адаптивного навчання фізики у ЗВТО відповідно до сучасних вимог організації освітнього процесу. Обгрунтовано теоретичні засади адаптивного навчання фізики за ознакою наявності у студентів мозаїчно-кліпового мислення: розроблено методику діагностування наявності такого мислення, здійснено статистичне дослідження його поширеності серед молоді; встановлено взаємозв'язок між наявністю мозаїчно-кліпового мислення, мотиваційною сферою студентів та успішністю засвоєння ними навчального матеріалу з фізики. Розроблено технології адаптивного проведення лекційних, практичних та лабораторних занять, здійснення контролю знань та вмінь студентів з фізики, технології застосування дидактичної контамінації при проведенні всіх видів навчальних занять з фізики. Обгрунтовано дидактичні засади інтегрованого навчання фізико-математичних дисциплін у ЗВТО у межах вимог STEM-освіти, розроблено методичні засади створення інтегрованого навчально-методичного комплексу фізико-математичних дисциплін для інженерів-електромеханіків, розроблено його методичне забезпечення.

Індекс рубрикатора НБУВ: В3 р(4УКР)3-252,022

Рубрики:

Фізика

Шифр НБУВ: РА435512 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вперше запропоновано нову педагогічну концепцію формування методичної компетентності майбутніх учителів фізики в процесі практичних занять з методики навчання фізики, яка забезпечує якість і результативність вищої освіти та створює передумови становлення висококомпетентністного фахівця цієї галузі. Розроблена концепція розкриває напрями теорії управління пізнавальними процесами в аспектах дієвості та діяльності здобувачів вищої освіти: під час систематичного контролювання успішності майбутніх учителів фізики. У ході проведення дослідження проаналізовано психолого-педагогічні чинники формування методичної компетентності майбутніх учителів фізики в процесі практичних занять з методики навчання фізики, визначено теоретичні передумови впровадження навчально-методичних завдань диференційованого змісту для формування методичної компетентності майбутніх учителів фізики. Показано характерні особливості дієвості та діяльності майбутніх учителів фізики в процесі практичних занять з методики навчання фізики. На цій основі вперше створено педагогічну концепцію організації та проведення практичних занять з методики навчання фізики у вищих закладах освіти за рівнями компетентнісних кваліфікацій фахівця. Удосконалено теорію та методику навчання фізики у вищій школі та досліджено новий ефект компетентнісного підходу; оновлено структуру і зміст вищої освіти в Україні та розроблено нову систему навчання шкільної фізики та методики її викладання. Структура цієї концепції віддзеркалює результативну систему формування методичної компетентності майбутнього вчителя фізики у процесі організації і проведення практичних занять з методики навчання фізики в ракурсі компетентнісного становлення фахівця. Акцентовано дослідження нового ефекту компетентнісного підходу, який сприятиме становленню професійної підготовки фахівців, і виділено ідею: інтегрувати систему вищої освіти України у світову систему вищої освіти при збереженні та розвитку досягнень і традицій української вищої школи. Описано методику організації та проведення експерименту, проаналізовано його результати.

Запропоновано концептуальну модель формування методичної компетентності студентів педагогічних вищих навчальних закладів у навчанні фізики на основі бінарного підходу до розробки програм навчальних дисциплін для студентів вищих педагогічних навчальних закладів, чіткої цілезорієнтованості та прогнозованості результатів навчання. Уперше запропоновано методичні засади організації освітнього середовища як засобу, спрямованого на якісне формування методичної компетентності майбутнього вчителя фізики. Обґрунтовано педагогічні можливості розроблення та забезпечення дидактичних основ формування методичної компетентності майбутніх фахівців та на цій підставі запропоновано методичні засади результативного засвоєнню методики навчання фізики шляхом управлінських впливів. Виділено напрями розвитку системи підготовки майбутнього вчителя фізики з опорою на виділені складові його методичної компетентності та методичні засади організації моделювання майбутньої фахової діяльності студентами педагогічних вищих навчальних закладів. Розроблено та впроваджено в процес підготовки майбутніх учителів фізики навчально-методичний комплекс з навчальної дисципліни "Методика навчання фізики".

Висвітлено теоретичні та методичні засади підготовки майбутнього вчителя фізики до організації інноваційної діяльності учнів у навчальному процесі. Обґрунтовано суть готовності майбутнього вчителя фізики до організації інноваційної діяльності учнів. У структурі готовності виділено три взаємопов'язані компоненти (мотиваційно-ціннісний, когнітивний, діяльнісно-творчий), що відображають психологічну, теоретичну та практичну готовність майбутнього вчителя до діяльності. Розроблено концепцію підготовки майбутніх учителів фізики до організації інноваційної діяльності учнів, що відображає ідею двокомпонентності цієї підготовки – єдності її навчального та професійного аспектів. Запропоновано концептуальну модель підготовки, що містить основні її складові (теоретико-методологічну, змістову, організаційно-методичну, діагностично-результативну) та їх елементи. Розкрито організаційно-методичні засади підготовки майбутніх учителів фізики та розроблено технологію організації їх квазіпрофесійної діяльності щодо залучення учнів до інноваційного пошуку. Результати дослідження впроваджено в освітньому процесі вищих навчальних закладів, обласних інститутів післядипломної педагогічної освіти.