Изложены вопросы определения единиц физических величин, приведены исторические сведения об установлении единиц измерений длины, массы и времени. Рассмотрены Международная система единиц (SI) и элементарные правила обработки результатов физических экспериментов и оценки их погрешностей. Рассмотрена аппроксимация прямой линией данных эксперимента методом наименьших квадратов, представлены способы обработки результатов измерений, учета систематических и случайных погрешностей, а также правила округления результатов измерений.

Розглядаються загальні метрологічні відомості про фізичні величини й одиниці, основи теорії розмірностей. Вперше висвітлено доповнення Хантлі, яке розширює сферу застосування теорії розмірностей у науці та техніці. В стислому вигляді вміщено повну інформацію щодо застарілих систем і позасистемних одиниць, що мали розповсюдження раніше в країні. Послідовно подано опис складу, структури та основних етапів розвитку Міжнародної системи одиниць (СІ), детально розглянуто основні одиниці СІ й правила утворення когерентних похідних одиниць СІ. Вперше в українському термінознавстві систематизовано правила написання та друкування символів фізичних величин, назв і позначень одиниць величин. Наведено визначення фізичних величин і одиниць СІ, описано їхні рекомендовані позначення, а також викладено переважну більшість фізичних величин і одиниць СІ та позасистемних одиниць, наведених у ДСТУ 3651 і стандартах ІSO. Розглянуто фундаментальні фізичні сталі та характеристичні числа. Запропоновано визначення та значення для тих з них, що увійшли до стандарту ДСТУ 3651.2.

Сформульовано визначення фізичних величин та наведено методи їх вимірювання. Охарактеризовано похибки вимірювань і розроблено методику оцінки точності одного прямого виміру. Розглянуто основні елементи теорії похибок, класи точності приладів, методи обробки результатів прямих і обчислення похибок посередніх вимірювань, а також проведення наближених обчислень і запису остаточних результатів. Встановлено порядок графічного оформлення експериментальних даних та наведено приклад обчислення похибок непрямих вимірювань.

Сформулировано определение физических величин и приведены методы их измерения. Охарактеризированы погрешности измерений и разработана методика оценки точности одного прямого измерения. Рассмотрены основные элементы теории погрешностей, классы точности приборов, методы обработки результатов прямых и исчисления погрешностей посредственных измерений, а также проведения приближенных расчетов и записи окончательных результатов. Установлен порядок графического оформления экспериментальных данных и приведен образец проведения исчисления погрешностей непрямых измерений.

Розглянуто радіохвильові методи та засоби вимірювання електричних параметрів сигналів надвисокочастотного (НВЧ)-діапазону і неелектричних величин (вологості, температури, складу речовини) з використанням модуляційних НВЧ-вимірювачів. Висвітлено фізичні основи взаємодії НВЧ-полів з речовиною, принципи побудови модуляційних НВЧ-вимірювачів потужності, частоти, фазового зсуву та затримки, діелектричної проникності, коефіцієнтів затухання, поглинання та відбиття, нерівномірності й нелінійності частотних характеристик резонансних частот поглинання об'єктів дослідження. Значну увагу приділено питанням вимірювання електромагнітних параметрів процесів, що відбуваються в живих організмах.

Рассмотрены радиоволновые методы и средства измерения электрических параметров сигналов сверхвысокочастотного (СВЧ)-диапазона и неэлектрических величин (влажности, температуры, состава вещества) с использованием модуляционных СВЧ-измерителей. Освещены физические основы взаимодействия СВЧ-полей с веществом, принципы построения модуляционных НВЧ-измерителей мощности, частоты, фазового сдвига и задержки, диэлектрической проницаемости, коэффициентов угасания, поглощения и отражения, неравномерности и нелинейности частотных характеристик резонансных частот поглощения объектов исследования. Значительное внимание уделено вопросам измерения электромагнитных параметров процессов, происходящих в живых организмах.

Наведено методичні матеріали, що забезпечують проведення занять вступного фізичного лабораторного практикуму нового типу. Новизна практикуму полягає в тому, що його головною навчальною метою є навчання базовим прийомам обробки експериментальних даних. Викладено теоретичні основи інтервальної теорії, яка є логічною основою практикуму.

Розглянуто зміст квантової метрології, еталонів, створених на основі квантових ефектів. Зазначено, що відтворення, збереження та передача розмірів одиниць відбувається за допомогою еталонів та еталонних засобів вимірювань. Вищою ланкою в метрологічному ланцюгу передачі одиниць вимірів фізичних величин є еталони. Розглянуто класифікацію еталонів, еталони основних одиниць системи СІ, національну еталонну базу України. Особливу увагу присвячено військовим еталонам.