Наведено результати експериментального та теоретичного дослідження плазми продуктів згоряння металізованих складів, твердих і газових палив, визначено механізми процесів міжфазних взаємодій і способи їх регулювання. Показано, що під час випаровування краплі водяного розчину карбонату калію, використаного як домішку, що легко іонізується у вуглеводному полум'ї, виникає пульсаційний режим, установлено критерій зміни режиму випаровування. Обгрунтовано вибір коксу для форсованого спалювання в імпульсному генераторі плазми за високих тисків і температури та спосіб введення домішки, яка легко іонізується. Оцінено зміну ступеня іонізації плазми залежно від взаємного розташування конденсованих частинок та їх параметрів, що спричинює дальнодію між ними. Вивчено електроакустичні коливання частинок та доплерівський ефект у термоемісійній плазмі, нуклеацію в запорошеній плазмі. Уперше запропоновано поняття узагальненого потенціалу плазми та параметра нерівноважності.

Наведено pезультати дослідження генерації НВЧ-коливань струму в потоці з плоскою геометрією за гальмування його зовнішнім електричним полем без формування відбитого потоку. На лінійних установках досліджено стійкість циліндричного потоку електронів, інжектованих у поздовжнє магнітне поле. Ширина функції розподілу частинок потоку за швидкостями була близькою до середньої швидкості їх поздовжнього руху. Експериментально досліджено нелінійну поведінку діоктронних хвиль, що збуджуються у потоці, а також динаміку так званих залишкових хвиль, що спостерігаються після закінчення інжекції. Наведено експериментальні результати, що описують динаміку потоку прискорених частинок, що рухаються вздовж магнітних поверхонь у тороїдальній конфігурації на базі тризахідного торсатрону "Ураган-ЗМ". Наведено результати рентгенівських, зондових, оптичних, а також НВЧ-вимірювань, що дають інформацію про структуру потоку, особливості та природу його формування, та супроводжувальні процеси. У тороїдальній магнітній конфігурації вивчено електростатичні флуктуації крайової плазми торсатрона У-ЗМ, а також взаємодії таких флуктуацій з потоками заряджених частинок. Досліджено збудження параметричної нестійкості в області гармонік частоти ВЧ - нагрівання. Розглянуто можливість взаємодії нестійкості з потоком прискорених частинок.

Досліджено особливості розподілу високочастотних електромагнітних полів у неоднорідній тороїдальній плазмі в області іонних циклотронних частот, а також досліджено нові методи діагностики плазми, засновані на двохполяризаційній рефлектометрії, які можуть бути використані в стелараторах і сферичних торах. Теоретично досліджено високочастотний нагрів неоднорідної плазми торсатрона "Ураган-ЗМ" швидкими магнітозвуковими хвилями. Вперше показано визначальний вплив тривимірної неоднорідності параметрів плазми торсатрона "Ураган-ЗМ" на поширення і поглинання швидкої хвилі. Встановлено, що просторова близькість зон альфвенівського і циклотронного резонансів приводить до зміни поляризації швидкої хвилі в області циклотронного резонансу. Наслідком цього є циклотронне поглинання швидкої хвилі на іонах. За допомогою променевого коду побудовано якісну тривимірну картину поширення повільної хвилі. Вперше з'ясовано, що повільна хвиля поширюється тільки на периферії плазмового шнура торсатрона "Ураган-ЗМ" і поглинається поблизу антени за рахунок загасання Ландау на електронах і загасання за рахунок зіткнень. Досліджено можливість застосування двохполяризаційної рефлектометрії для визначення профілю густини плазми в торсатроні "Ураган-2М". Запропоновано та досліджено новий метод вимірювання профілю полоїдального магнітного поля у сферичних токамаках, в якому для зондування плазми одночасно використовуються звичайна та незвичайна хвилі.