Для дослідження структури теплової лінзи, що наводиться в активному стержні Nd:АIГ-лазера при неперервній накачці, було використано інтерферометр Маха-Цендера і електронну спекл інтерферометричну систему. Показано, що аберації теплової лінзи малі, відіграють роль збурень і призводять до виходу в генерацію всіх тих поперечних мод, підсилення яких в резонаторі переважає втрати. Показано, що при зміні рівня накачки відбувається зміщення оптичної осі лінзи та поворот її головних площин.

Current challenges in diamond anvil cell design are reviewed, especially as they relate to devices for X-ray diffraction. Cells for high- and low-temperature use are described, as are those for sideways X-ray scatter in diamond anvil cells, and for microscope use.

Уперше запропоновано активне середовище для лазера на самообмеженому переході 451,1 нм атома індію - імпульсно-періодичний розряд у парі йодиду індію. Вивчено спектри випромінювання розряду та поглинання у спектральному інтервалі 220 - 500 нм. Доведено перспективність вказаної системи для створення ефективного лазера в синій області спектра.

На базі S-матричного формалізму Гелл-Мана та Лоу досліджено динаміку взаємодії багатоелектронного атома з одномодовим і багатомодовим лазерними імпульсами. Розглянуто трифотонний перехід 6S-6F в атомі Cs. Показано, що динамічне зміщення атомної лінії за дії багатомодового лазерного імпульсу значно більше, ніж відповідне зміщення за дії одномодового імпульсу. Розглянуто нові перспективи використання фотонної (багатофотонної) луни як фізичного принципу для реалізації нейромереж у системах обробки оптичної інформації. Проаналізовано функціонування оптичної нейромережі на базі ефекту трифотонної луни. Останній використано для високоефективної реалізації в оптиці нейромережі з запізненням для обробки ускладненої послідовності образів.

Вивчено взаємний вплив електронної і коливальної релаксацій ексимерних молекул. Обговорюється прояв цієї кінетичної кореляції під час вимірювання кінетичних параметрів. Досліджено явища відхилення коливальних розподілів від больцманівського типу, кінетику імпульсної люмінесценції, динаміку наносекундного відновлення коефіцієнта підсилення світла в імпульсному лазері, вплив коливальної релаксації на константи швидкості гасіння люмінесценції.

Наведено перші експериментальні результати щодо інфрачервоного випромінювання, індукованого проходженням іонізуючих частинок крізь помірно щільні інертні гази. Виявлено багату феноменологію, незалежну від природи падаючих частинок (протонів або електронів), а також два різні типи поведінки інфрачервоного випромінювання. Вважається, що перший тип спричинений процесами термалізації вторинних електронів за відсутності прикладеного ззовні електричного поля і пов'язаний зі сцинтиляційними явищами в ультрафіолетовій області. Другий тип - це інфрачервона емісія, що спостерігається під час дрейфу термалізованих електронів у газі під дією електричного поля.

Зроблено огляд сучасних експериментальних методик, що використовують синхротронне випромінювання й електронний удар, обговорено їх вплив на формування широкої спектроскопічної бази даних.

Запропоновано процедуру розрахунку коефіцієнта поглинання далекого інфрачервоного випромінювання композитами з дрібними металевими частинками. Розраховані спектри поглинання композита типу Pd-KCl в далекому інфрачервоному діапазоні добре узгоджуються з експериментом.

A mathematical formalism for modelling of mixed systems is developed. A method for quantitative analysis of XPS intensities for a mixed systems consisting of two types of spherical particles is presented.

Розвинуто новий підхід до розрахунку значень сил осциляторів, радіаційної та автоіонізаційної ширини складних атомів і багатозарядних іонів. Цей підхід грунтується на S-матричному формалізмі та не використовує емпіричної інформації про властивості досліджуваних систем. Використано фундаментальний принцип мінімізації калібровочно залежного внеску в радіаційну ширину для визначеного класу калібровок фотонних пропагаторів. Проведено розрахунок сил осциляторів для Na-подібних іонів та значень енергій і ширини автоіонізаційних станів для атома Yb.

Запропоновано та досліджено шляхом чисельного моделювання новий алгоритм для впровадження керування у високороздільних адаптивних оптичних системах, основаних на прямій оптимізації критерію якості. Алгоритм використовує модифіковану версію техніки градієнтного спуску на основі паралельних стохастичних пертурбацій та, щоб враховувати різний вплив крупно- та дрібномасштабних спотворень хвильового фронту на роботу оптичної системи, впроваджує відповідний глобальний зв'язок між каналами управління. Роботу нового алгоритму вивчено на прикладі некогерентної адаптивної зображуючої системи високого розділення. Результати моделювання підтверджують ефективність цього алгоритму. Він також може бути успішно застосований до широкого кола адаптивних систем з великою кількістю каналів управління, де звичайні методи управління малоефективні.

Проведено дослідження термолюмінесцентних властивостей полікристалів тетраборату літію, легованого тербієм у концентраціях від 0,1 до 5 мол. %. Встановлено, що зі збільшенням вмісту домішки в межах цього інтервалу інтенсивність термостимульованої люмінесценції зростає, до того ж спостерігається зміщення максимумів у область вищих температур.

Розглянуто динаміку таких топологічних об'єктів, як фазові вихорі, екстремуми та сідла, що розташовані на хвильовому фронті монохроматичного світлового пучка, утвореного зі звичайного гауссового пучка та "сингулярного" пучка, що містить оптичний вихор у гауссовій обвідній. Вперше визначено топологічні явища, що супроводжують народження, анігіляцію та рух оптичних вихорів.

Методом Монте - Карло в кінематичному наближенні змодельовано розподіли інтенсивності рентгенівських променів, розсіяних монокристалами з тетрагональною граткою, які являють собою комплекс двійникових доменів, розділених паралельними когерентними границями. Розподіли товщин двійникових доменів змодельовано з використанням геометричної, гаусової та нормально-логарифмічної функцій. Для певних значень параметрів цих функцій виявлено "критичні" ефекти розсіяння, що являють собою перетворення тетрагонального дуплета на одиночний пік або мультиплет. Показано, що кожна з характеристик профілю тетрагонального дуплета залежить від кількох параметрів, які характеризують двійникову мікроструктуру кристала, а також ступеня тетрагональності.

Розглянуто результати обчислювальних експериментів з математичними моделями сучасних проблем загальнофізичного профілю, розв'язання яких пов'язане зі знаходженням нових властивостей, ефектів або явищ у нелінійній оптиці багатопучкових процесів, динамічній голографії та фізиці плазми. Під час проведення обчислювальних експериментів використано системний підхід до проблем математичної та фізичної інтерпретації результатів експериментальних і теоретичних досліджень, що грунтується на використанні апарату лінійних і нелінійних інтегральних рівнянь, теорії сплайн-ітераційних методів обчислювальної фізики, порівнянні результатів обчислювальних і фізичних експериментів.

Розглянуто задачу про лінійне інтегральне перетворення гауссових оптичних полів і статистику розподілів фотовідліків. Для випадку некогерентного оптичного випромінювання, яке має властивості скалярного нормального марковського комплекснозначного процесу, показано, що твірні функції цих розподілів подібні одна до одної. Запропоновано використовувати подібність твірних функцій для оцінки ширини спектральної лінії випромінювання.

При конструюванні апертур астрономічних зображуючих систем прийому з високим просторовим розділенням в умовах фазової нестабільності реєстрації використовують безнадлишкові апертури. Для аналітичного опису безнадлишкових апертур, їх вивчення та конструювання з урахуванням особливостей їх використання в системах приймання астрономічних зображень з високим просторовим розділенням в умовах фазової нестабільності реєстрації введено набір абстрактних множин, що породженi множиною елементів безнадлишкового кластера. Розроблено високоадаптивні алгоритми синтезу та фільтрації безнадлишкового кластера. Показано, що безнадлишкові апертурні структури належать до фрактальних кластерів. Використано фрактальний підхід для визначення геометричних властивостей апертурного кластера. Вивчена залежність фрактального виміру апертурних кластерів від конфігурації обіймаючої апертури. Одержані результати можуть бути використані при проектуванні систем отримання зображень астрономічних об'єктів з високим просторовим розділенням в умовах фазової нестабільності реєстрації.

Математично коректне розглядання проблеми ультрафіолетових розбіжностей потребує радикальних змін наших уявлень про структуру простору та матерії. Доведено, що в малому простір являє собою дисконтинуум, який є носієм нової динамічної структури: окремі точки дисконтинууму мають хвильові властивості. З урахуванням даної структури, можна побудувати теорію елементарних частинок, яка вільна від ультрафіолетових розбіжностей.

Досліджено систему, що складається з двох зв'язаних осциляторів, частота одного з них є флуктуаційною величиною. При цьому, як і у випадку одного осцилятора з мультиплікативним шумом, відзначено нестійкість інших моментів. Однак з'являється нова можливість для збільшення інкремента флуктуаційної нестійкості, фізична природа якої зумовлена збільшенням кількості ступенів вільності. Знайдено умови, за яких відбувається таке збільшення. Розглянуто приклад конкретної фізичної системи, яку можна розглядати як два зв'язані осцилятори. Таким є циліндричний резонатор, заповнений плазмою з флуктуючою щільністю.

Для випадку асиметричної дифракції Лауе зі згином кристалічних площин параболічної форми проведено дисперсійний аналіз розсіяння рентгенівських променів. Детально досліджено граничні випадки сильних і слабких деформацій. Доведено, що в разі сильних деформацій, які відповідають кінематичному режиму дифракції, збільшення асиметрії розсіяння ефективно призводить до явища "розгладжування" деформації та зменшення її впливу на розсіяння. Показано, що у випадку, коли товщина кристала істотно перевищує довжину екстинкції, це явище може мати місце і за умов динамічного режиму дифракції.