Індекс рубрикатора НБУВ: В631 + В343.6

Рубрики:

Практична астрофізика

Розсіяння світла

Шифр НБУВ: ДС44837 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: В631 + В343.6

Рубрики:

Практична астрофізика

Розсіяння світла

Шифр НБУВ: ДС44837 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: В631 + В343.6

Рубрики:

Практична астрофізика

Розсіяння світла

Шифр НБУВ: ДС44837 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: В631 + В343.6

Рубрики:

Практична астрофізика

Розсіяння світла

Шифр НБУВ: ДС44837 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: В343.6,022

Рубрики:

Розсіяння світла

Шифр НБУВ: ДС49370 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Дисертація присвячена питанням розвитку оптичних методів контролю, які містять теоретичні та методологічні розробки і результати досліджень неоднорідних (світлорозсіювальних) середовищ. На їх основі здійснена апаратна і програмна реалізація інтерактивних технічних засобів контролю, які можуть знайти застосування і частина яких вже впроваджена у медичній діагностиці та екологічному контролі.

Проведен анализ поля яркости в глубинном режиме в процессе локации мутных сред. Доказано, что индикатрисы модельных сред в значительной мере адекватны природным объектам, поэтому результаты локации светового режима, полученные в лабораторных условиях, можно использовать для реальных водных бассейнов, если в обоих случаях смоделировать одинаковые вероятности выживания фотона. Исследование поля яркости модельных сред могут быть незаменимыми средствами контроля морских и атмосферных явлений, в пищевой промышленности, экологическом мониторинге окружающей среды и т.д.

Наведено теоретичний опис колективних ефектів у щільно упакованих та розріджених середовищах. Визначено ефективність різних механізмів формування колективних ефектів та умови застосування моделей на підставі ефекту слабкої локалізації фотонів. У наближенні двократного розсіяння отримано формули для коефіцієнтів поглинання та послаблення світла хаотично орієнтованими кластерами сферичних частинок. Побудовано модель колективних ефектів для їх розрідженого середовища. Проведеними порівняннями модельних та експериментальних даних з розсіяння світла водяними розчинами мікросфер латексу доведено достатню відповідність між теорією та експериментом. У рамках моделі розглянуто бімодальну кутову залежність поляризації світла, розсіяного кільцями Сатурна. Проаналізовано концентрації частинок, що формують поляризацію кілець.

Індекс рубрикатора НБУВ: В343.6

Рубрики:

Розсіяння світла

Шифр НБУВ: Ж68850/фіз. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: В343.6

Рубрики:

Розсіяння світла

Шифр НБУВ: Ж26988 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: В343.6

Рубрики:

Розсіяння світла

Шифр НБУВ: Ж16425 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: В343.6 + В371.35

Рубрики:

Розсіяння світла

Шифр НБУВ: Ж26988 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: В343.6

Рубрики:

Розсіяння світла

Шифр НБУВ: Ж26988 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто розповсюдження плоскої хвилі в локально-однорідному й ізотропному турбулентному середовищі у випадку, коли флуктуації оптичного показника заломлення визначаються флуктуаціями температури й солоності. Для розрахунку статистичних характеристик хвилі використано метод плавних збурень. Стисло наведено основні положення вказаного методу, зроблено оцінки та одержано наближені вирази для статистичних характеристик у випадку атмосферної турбулентності, розглянуто характеристики світлової хвилі, що розповсюджується в турбулентному водному середовищі, коли флуктуації показника заломлення визначені флуктуаціями однієї скалярної компоненти. Використано модель спектра флуктуацій оптичного показника заломлення, одержану раніше і яка базується на моделі Корсина - Пао. Наявність двох скалярних компонент призводить до аномальної поведінки спектра флуктуацій показника заломлення в області малих масштабів, зокрема, появі локальних екстремумів залежно від вкладів флуктуації скалярних компонент (температури і солоності) у флуктуації показника заломлення. Показано, що ці аномалії впливають на поведінку таких статистичних характеристик, як кореляційна функція флуктуацій амплітуди і структурна функція фази. Це призводить до зміни ширини кореляційної функції, зсуву локальних максимумів структурної функції фази та ін.

Розроблено математичну модель, в межах якої відносний вміст частинок різних розмірів визначається з використанням системи лінійних алгебричних рівнянь. Даними для розрахунку є виміряний розподіл за амплітудою та тривалістю електричних імпульсів, які виникають на виході фотоприймача під час перетину частинками освітленої зони. Матриця системи рівнянь визначається в результаті розробленої процедури калібрування. У загальному випадку така задача є некоректною. Для її розв'язку розроблено метод ітераційної регуляризації на базі методу регуляризації Тихонова. Проведено дослідження з метою оцінки роздільної здатності та похибки вимірювання пристрою, побудованого згідно з запропонованою моделлю. Виміряно розподіли за розмірами в культурах бактерій різних видів у фізрозчині глюкози. Зареєстровано динамічні зміни в суспензіях, що містять мікроорганізми.

A theory describing frequency and temperature dependences of the quasielastic peak (QEP) of low-frequency Raman scattering in glass-like materials is suggested. It is based on the ideas about dynamical fluctuations of defects concentration at the internal surface of the glass consisting of nanometer-size clusters. The fluctuations lead to variations of the Laplace pressure in the clusters and, as a consequence, the appearance of QEP. The theory results in a good quantitative description of the experimental low-frequency Raman spectra, which could not be achieved in framework of the known double-level system model.

Досліджено розсіювання світла поверхнями та частинкам з ієрархічною структурою. Наведено теоретичний опис тіньового ефекту на передфрактальних статистично нерівних поверхнях з будь-якою кількістю ієрархічних рівнів структури зі скінченною величиною середньоквадратичного кута нахилу на кожному рівні. Цей підхід узагальнено для випадку ієрархічно побудованих частинок. Розроблено комплекс програм, що дає змогу розв'язувати задачі розсіювання світла передфрактальними поверхнями за методами числового моделювання. Установлено, що для таких поверхонь збільшення середньоквадратичного кута нахилу призводить до посилення тіньового ефекту. Показано, що залежність параметра шорсткості поверхні планет від альбедо взаємопов'язана з багаторазовим розсіянням. Виявлено, що оцінки параметрів шорсткості поверхонь, здійснені з використанням моделі Хапке, є заниженими. Показано, що за умов дво- або більш рівневої структури рельєфу дослідженої поверхні, оцінки, проведені на базі цієї моделі, можуть істотно відрізнятися від реальних значень. Розраховано площу постійного затінення місячної поверхні з урахуванням ієрархічності її побудови та визначено, що повна площа постійно затіненої поверхні поблизу полюсів є значно більшою, ніж для суто кратерного рельєфу. Зроблено висновок, що оцінки постійно затіненої площі місячної поверхні, здійснені з урахуванням лише кратерного рельєфу, значно занижені.

Викладено новий підхід до проблеми полуторного молекулярного розсіяння світла в однокомпонентних рідинах і наведено огляд основних результатів. Інтенсивність розсіяння виражається через третій термодинамічний момент флуктуацій густини. Аналіз її відносної величини та температурної залежності за допомогою моделі Ван-дер-Ваальса вказує на можливість експериментальної реєстрації полуторного розсіяння (ПР). Показано, що врахування ефектів ПР у загальній картині розсіяння дозволяє єдиним чином пояснити відомі особливості температурної поведінки коефіцієнта деполяризації в околі критичної точки.

Використано модель розсіяння, в якій багатошарове середовище представлено набором певної кількості меж поділу. Числово розраховано характеристики векторних полів після проходження кожної межі для середовищ із різними показниками заломлення. Розрахунки порівняно з експериментально виміряними залежностями, одержано хороше узгодження.

Показано, що процес поширення оптичного випромінювання в різних поглинальних і диспергуючих середовищах можна описати у межах фрактальної геометрії. На основі використання дробового хвильового рівняння проведено детальні розрахунки інтенсивності випромінювання, що пройшло крізь середовище.