Математично коректне розглядання проблеми ультрафіолетових розбіжностей потребує радикальних змін наших уявлень про структуру простору та матерії. Доведено, що в малому простір являє собою дисконтинуум, який є носієм нової динамічної структури: окремі точки дисконтинууму мають хвильові властивості. З урахуванням даної структури, можна побудувати теорію елементарних частинок, яка вільна від ультрафіолетових розбіжностей.

Індекс рубрикатора НБУВ: В347.3

Рубрики:

Оптичні явища < Ультрафіолетові промені >

Шифр НБУВ: Ж60673 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: ультрафиолетовое излучение, дозиметр, энергетическая освещенность
Індекс рубрикатора НБУВ: В347.1

Рубрики:

Оптичні вимірювання і вимірювальні прилади < Ультрафіолетові промені >

Шифр НБУВ: Ж14479 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено спектри оптичного поглинання та люмінесценції водних розчинів талію (I), одержаних шляхом підводної лазерної абляції оксиду талію (III). Досліджено лазерну абляцію за присутності та відсутності іонів хлору у розчині. Факт формування талієвих комплексів із іонами хлору підтверджено вимірюваннями спектрів ультрафіолетового поглинання та люмінесценції.

Предложена методика определения коэффициента поглощения ультрафиолетового излучения в спектральном диапазоне 250 - 400 нм.

Представлено інформацію про основні властивості ZnO, технології його осадження та прототипи детекторів ультрафіолетового випромінювання на його основі. Розглянуто різні типи детекторів, технології та методи їх створення. Проаналізовано вплив властивостей плівок ZnO на характеристики детекторів на їх основі. Наведено проблеми, що постають у процесі створення детекторів на основі ZnO, і можливі шляхи розв'язання цих проблем.

Наведено відомості про лінійне поширення коротких світлових імпульсів у дисперсійному середовищі, описано їх моделі. Проаналізовано особливості проходження ультракоротких світлових імпульсів через оптичні пристрої. Розглянуто основні принципи генерації фемто- й аттосекундних імпульсів, висвітлено теоретичні засади аттосекундної метрології. Запропоновано методи вимірювання фемтосекундних лазерних імпульсів. Описано дисперсійні дзеркала, наведено способи компенсації дисперсії. Охарактеризовано багатошарові тонкоплівкові структури з вискою просторовою дисперсією. Обгунтовано часовий підхід для синтезу дисперсійних дзеркал. Розкрито можливості застосування дисперсійних дзеркал з високою дисперсією групової затримки. Розроблено нові підходи до синтезу комплементарної пари дисперсійних дзеркал. Розглянуто методики вимірювання групової затримки та дисперсії групової затримки дисперсійних дзеркал. Розкрито особливості використання високодисперсійних дзеркал з низькими осциляціями в лазерах на Ti-Sa.

Даны сведения о линейном распространении коротких световых импульсов в дисперсионной среде, описаны их модели. Проанализированы особенности прохождения ультракоротких световых импульсов через оптические устройства. Рассмотрены основные принципы генерации фемто- и аттосекундных импульсов, освещены теоретические основы аттосекундной метрологии. Даны методы измерения фемтосекундных лазерных импульсов. Описаны дисперсионные зеркала, приведены способы компенсации дисперсии. Охарактеризованы многослойные тонкопленочные структуры с высокой пространственной дисперсией. Обоснован временной подход к синтезу дисперсионных зеркал. Раскрыты возможности использования дисперсионных зеркал с высокой дисперсией групповой задержки. Разработаны новые подходы к синтезу комплементарной пары дисперсионных зеркал. Рассмотрена методика измерения групповой задержки и дисперсии групповой задержки дисперсионных зеркал. Раскрыты особенности применения высокодисперсионных зеркал с низкими осциляциями в лазерах на Ti-Sa.

Індекс рубрикатора НБУВ: В347

Рубрики:

Ультрафіолетові промені

Шифр НБУВ: Ж26988 Пошук видання у каталогах НБУВ 

The chirped mirror (CM) is one of the key elements in ultrafast optics. We investigate a problem of a CM designing. The series of starting designs for broadband CM are reported. The appropriate starting design can significantly simplify a problem of design searching, and improved a performance of a final solution. The acceptable performance of CM was achieved by optimization one of the proposed starting design. The achieved design has comparable performance in comparison with the best design which was realized up to now.

Вперше запропоновано нейромережевий метод ідентифікації індивідуальних функцій перетворення багатопараметричних сенсорів за результатами їх повірки, який забезпечує високу точність прогнозу результатів повірки в точках, де дійсна повірка не проводилася, що дозволило суттєво скоротити кількість точок повірки; стійкість до випадкових похибок експериментальних досліджень - зменшення їх впливу приблизно на порядок. Вперше запропоновано метод корекції похибок компонентів вимірювальних каналів інформаційно-вимірювальної системи ультрафіолетового випромінювання, який забезпечує високу точність вимірювання та взаємозамінність сенсорів ультрафіолетового випромінювання. Набула подальшого розвитку модель функції перетворення багатопараметричних сенсорів та його похибок, яка враховує всі можливі комбінації різних видів похибок цих сенсорів по кожній вимірюваній або впливаючій величині, що дало змогу автоматизувати формування навчальної вибірки для дослідження похибки запропонованого методу.

Індекс рубрикатора НБУВ: В347.1

Рубрики:

Оптичні вимірювання і вимірювальні прилади < Ультрафіолетові промені >

Шифр НБУВ: Ж14165 Пошук видання у каталогах НБУВ 

The research aimed to study the kinetics of 100 nm blue emission during ultraviolet insolation on germanoslicate optical fiber, hydrogenated, and non-hydrogenataed. The hydrogenation of the fibers was carried out at room temperature under 150 atm for 1 weeks. The focused frequency doubled argon laser ultraviolet beams were directed to the core of the unsheathed fiber. The light beams emerging from the end of the fiber were directed towards a detector. Kinetics the creation of defects in the hydrogenated fiber followed the power law for low-fluency insolation. At high fluency, the formation of defects followed the principle of two photosensitization or senal steps.

Дослідження впливу довгохвильового (УФА) і короткохвильового (УФС) ультрафіолетового випромінювання позаземної сонячної радіації на наноструктуровані масиви оксиду цинку, які були вирощені імпульсним електроосадженням, а також на плівки ZnO і ZnO:In, виготовлені за методом послідовної адсорбції і реакції іонних шарів (SILAR) підтвердили їх придатність як УФА-активних фоточутливих матеріалів. Кристалічна структура, морфологія поверхні, хімічний склад і оптичні властивості не виявили явних, значних, деградуючих змін після УФС опромінення. Однак, виявилено деякі незворотні зміни у природі точкових дефектів під впливом УФС, які впливають на питомий електроопір, енергію активації, фоточутвливість і термоелектричні властивості ZnO і ZnO:In.

Показано, що об'ємні іонні рідини (ІР) та їх водні розчини можна зручно дослідити резонансною раманівською спектроскопією (РР) на основі синхротронного ультрафіолету (УФ). Наведено та обговорено головні переваги цієї техніки для дослідження локальної структури та міжмолекулярних взаємодій у ІР на основі імідазоліуму. Унікальне підстроювання синхротронного джерела надає можливість селективно підсилити у раманівських спектрах вібраційні сигнали з кілець імідазоліуму. Такі сигнали показали добру чутливість до модифікацій індукованих у локальній структурі ІР у разі заміни аніону та прогресивно довгого алкілового ланцюга на кільце імідазоліуму. Однак, деякі сигнали УФРР є особливо інформативними щодо ефекту індукованого додаванням води на силу катіон-аніонного водневого зв'язку в розчинах ІР-вода. Всі ці результати підтверджують потенціал УФРР для отримання інформації про міжмолекулярні взаємодії у водних розчинах ІР, до того ж аналогічно було отримано для цих систем технікою спонтанного раманівського розсіювання.

Монографія присвячена дослідженню ультрафіолетового випромінювання, а саме його характеристик, природі, впливу на довкілля, сфер застосування. Окрім цього, розглянуто джерела ультрафіолетових випромінювань у сучасних технологічних процесах. Приділено увагу вимірюванню бактерицидного потоку та енергетичної освітленості.