Створено теорію просторових кореляцій у багатокомпонентних рідинах з локальним типом міжчастинкової взаємодії. Розглянуто багатокомпонентні необмежені системи та просторово обмежені системи з геометрією плоского прошарку та циліндру. Для цих систем розраховано асимптотичні вирази для парних кореляційних функцій флуктуації густини, а також перше несингулярне наближення для кореляційних функцій. Запропоновано метод і розраховано базисні кореляційні функції, які повністю визначають кореляційну поведінку системи. Запропоновано наближення, яке дозволяє врахувати відмінний від нуля індекс аномальної просторової розмірності. Одержані за цього наближення кореляційні функції задовольняють вимогам теорії масштабної інваріантності та дають правильну асимптоту для парних кореляційних функцій у критичному стані. Розраховано статистичні корелятори для мезоморфних систем з домішками. Для просторово обмежених систем оцінено зсуви критичних параметрів, зумовлені наявністю просторового обмеження та взаємодією зі стінками. У наближенні плавної неоднорідності розраховано профіль густини просторово обмеженої системи з геометрією плоского прошарку та необмеженого циліндру за наявності зовнішнього поля. Розглянуто частинні випадки гравітаційного поля та пристінкового потенціалу. Здійснено розрахунок парних кореляційних функцій і зсуву критичних параметрів для бінарної анізотропної рідини. Досліджено парні кореляції у низькорозмірній системі прошаркового типу. Розраховано кореляційні функції багатокомпонентної системи за наявності пористого середовища. З'ясовано розподіл директора у рідкому кристалі з

Теоретично досліджено особливості руху меж поділу фаз та росту шарів нових фаз у бінарних твердих чи рідких розчинах з урахуванням міжфазного та дифузійного транспорту атомів. Запропоновано нові граничні умови для рівняння дифузії в розчинах. Визначено залежність від часу руху межі поділу бінарних розчинів у випадку, коли концентрація одного з компонентів у кожній фазі є малою. Описано рух межі твердої та рідкої фаз за умови, що в рідкій фазі концентрація компонентів підтримується постійною. Визначено основні закономірності росту шару нової фази. За допомогою даних граничних умов пояснено можливість ефекту "ретардації", тобто запізнювання початку росту проміжного шару. За даних умов одержано новий закон росту, відповідно до якого товщина шару є пропорційною квадрату часу.