Висвітлено питання підвищення функціональної ефективності автоматизованої системи керування технологічним процесом (АСКТП) вирощування великогабаритних сцинтиляційних монокристалів із розплаву за умов апріорної невизначеності. Розроблено інформаційно-екстремальні методи аналізу і синтезу здатної самонавчатися системи підтримки прийняття рішень (СППР), інтегрованої в АСКТП вирощування великогабаритних сцинтиляційних монокристалів із розплаву, що функціонує в режимі прогностичного класифікаційного керування. Запропоновано комплекс категорійних моделей, інформаційні критерії оцінки функціональної ефективності та алгоритми лінійної та ієрархічної оптимізації параметрів навчання СППР з гіперсферичними та гіпереліпсоїдними вирішальними правилами. Охарактеризовано інформаційно-екстремальні методи кластер-аналізу, що дозволяє автоматизувати формування вхідного математичного опису СППР і побудувати чітке розбиття простору ознак на кластери, оптимізувати словник ознак розпізнавання. Розглянуто структуру, функції та архітектуру програмного забезпечення інтелектуальної СППР для керування вирощуванням великогабаритних сцинтиляційних монокристалів із розплаву на установці типу "РОСТ".

Індекс рубрикатора НБУВ: В375.14 в641,022 + В381.531 в641,022

Рубрики:

Твердіння. Кристалізація. Ріст кристалів

Сцинтилятори для лічильників

Шифр НБУВ: РА404626 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто актуальну проблему розробки нових люмінесцентних і сцинтиляційних матеріалів на основі використання властивостей мікро- та наночастинок. Досліджено особливості процесів випромінювальної релаксації енергії збудження у наночастинках, що мають різні види люмінесценції, та у системах із вкрапленими мікрокристалами. Вміщено результати досліджень фазоутворення та люмінесцентно-кінетичних властивостей сцинтиляційних мікрокристалів, вкраплених у лужно-галоїдні матриці та досліджень процесів релаксації високоенергетичного збудження в наночастинках різної природи, що мають екситонну, остовно-валентну та домішкову люмінесценцію. Визначено, що люмінесцентні властивості наночастинок суттєво залежать від їх розмірів. Встановлено, що у випадку високоенергетичного збудження, окрім безвипромінювального розпаду автолокалізованих екситонів унаслідок взаємодії з поверхневими дефектами, важливу роль у наночастинках малого розміру відіграють втрати енергії збудження на етапі міграції вільних носіїв заряду. Висунуто гіпотезу про те, що основні втрати енергії в наночастинках малого розміру у випадку рентгенівського збудження, як і в разі збудження в області низькоенергетичного зона-зонного поглинання, є на етапі термалізації носіїв заряду внаслідок досягнення ними поверхні, де вони можуть релаксувати за участю поверхневих дефектів, або вильоту за межі наночастинок. Для перевірки цього припущення виконано моделювання залежності інтенсивності рентгенолюмінесценції від розміру наночастинок. Виявлено якісну кореляцію експериментальних і розрахункових кривих для залежності інтенсивності рекомбінаційної люмінесценції від розміру наночастинок, що підтверджує висунуту гіпотезу.