Для визначення координат нової перманентної GPS-станції UZHL використано спостереження GPS-супутників на перманентних станціях UZHL, GLSV та POTS з 8 до 10 лютого 1999 р.

Розглядаються організаційна структура і основні завдання Державної служби єдиного часу і еталонних частот України. Описується її сучасний стан, роль основних підрозділів у забезпеченні частотно-часовою інформацією різних галузей економіки України, в т. ч. космічної.

Рассмотрена естественная система единиц, состоящая из трех основных единиц естественного времени - суток, месяца и года, на базе которых вычисляются фундаментальные физические константы небесной механики, электродинамики, термодинамики, а также квантовой физики.

Розглянуто можливостi комп'ютерного синтезування зональних цифрових аерокосмiчних зображень з метою забезпечення максимальної колiрної вiдмiнностi мiж об'єктом та фоном на екранi монiтора. Зроблено оцiнку пiдвищення ефективностi синтезування деяких зональних аерокосмiчних знiмкiв.

Індекс рубрикатора НБУВ: В614

Рубрики:

Фотографічна астрометрія. Вимірювання на астрографах

Шифр НБУВ: Ж14258 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Рассмотрено техническое оснащение наблюдательного оборудования наземной оптической астронометрии. Описаны автоматические меридианные телескопы различной конструкции, телескопы-астрографы на параллактической монтировке. Показаны методы исследования и определения положений небесных объектов в современных астрометрических программах на отдельных инструментах и комплексах. Дана информация о применении в наземной астронометрии метода интерферометрии в оптическом диапазоне на отдельных специализированных телескопах и их комплексах. Показаны предельные возможности наземных астрономических инструментов. Приведены сравнительные данные о планируемых космических проектах с астрономической тематикой.

За даними спостережень 1992 - 1999 рр. на меридіанному крузі Репсольда Миколаївскої астрономічної обсерваторії визначено положення тіл Сонячної системи: Урана, Нептуна, галілеєвих супутників Юпітера, супутника Сатурна Титана, Церери, Паллади, Юнони, Вести, Геби, Іриди та Мельпомени.

Запропоновано методику порівняння часових шкал на станції лазерної локації та штучного супутника Землі (ШСЗ). Фіксуючи момент старту лазерного імпульсу, момент відбиття від відбивача на ШСЗ і момент реєстрації лазерного імпульсу на лазерно-локаційній станції, одержано систему рівнянь, яка пов'язує вимірювані в разі лазерної локації параметри зі значенням різниці ходу годинника на лазерно-локаційній станції та ШСЗ. Вказано спосіб розв'язання цієї системи. Розглянуто припущення щодо існування поправки до швидкості світла у навколоземному космічному просторі. Одержана система рівнянь пов'язує величину цієї поправки з різницею ходу годинників на лазерно-локаційній станції і ШСЗ. Запропоновано методику визначення оцінок величини поправки до швидкості світла та різниці ходу годинників. Розглянуто можливість перевірки теорії відносності в даному експерименті.

У склотеках обсерваторій зібрано величезний спостережний матеріал, найчастіше не оброблений або частково оброблений відповідно до задачі автора знімка. На платівках зафіксовано та збережено унікальну інформацію про астрономічні події, що не може бути одержана або відновлена ніякими сучасними спостережними засобами, у тому числі і космічними апаратами. Розроблено концепцію архівації склотек, що передбачає створення апаратно-програмного комплексу, який реалізує ефективне добування цієї інформації. За допомогою серійного планшетного сканера та базового пакета програмних засобів передбачено створити базу даних та архів електронних аналогів платівок у виді оцифрованих з дискретністю до 20 мкм зображень. Швидкий моніторинг архіву електронних аналогів здійснюється за допомогою проблемно-орієнтованих програмних засобів. Відкритість базового програмного забезпечення та стандартне представлення цифрових зображень астронегативів дозволять надалі розширювати проблемно-орієнтоване програмне забезпечення для спеціальних астрономічних досліджень за допомогою кооперативних проектів, виконувати транспорт зображень астронегативів по інтернету, надає можливість створення розподіленої мережі цифрових архівів на базі Інтернет-технологій.

Зазначено, що для одержання данних щодо схилень Сонця, Меркурія та Венери використовувалися їх спостережені зенітні відстані, одержані Г. К. Ціммерманом на вертикальному крузі Репсольда Миколаївської обсерваторії в 1929 - 1957 рр. Значення зенітних відстаней за спостереженнями 1929 - 1937 рр. і 1945 - 1950 рр. були опубліковані, а дані 1951 - 1957 рр. ніколи не публікувалися. Схилення Сонця, Меркурія та Венери зведені до центра Землі. Спостереження порівняно з ефемеридою DE 403.

Зазначено, що напрямок досліджень, пов'язаний з вивченням законів резонансних зв'язків високочастотних астрономічних і геолого-геофізичних подій, є перспективним і тому заслуговує найпильнішої уваги. Оскільки астрономічні події можна обчислювати практично на будь-якій часовий термін, на цій основі можлива розробка нетрадиційних, принципово нових методів прогнозування небезпечних геолого-геофізичних явищ і процесів.

Описано каталог GOCK-2003 (каталог геосинхронних об'єктів: Київ), що містить топоцентричні екваторіальні координати й орбітальні елементи геосинхронних супутників, одержаних за допомогою фотографічного методу в Головній астрономічній обсерваторії НАН України в 2003 р. (http://www.mao.kіev.ua/ast/astrom.htm). Ототожнено 26 об'єктів за 116 cпостереженнями з загального числа 173 спостережень 57 об'єктів.

Показано решение задачи приведения прямоугольных пространственных координат внешних пунктов наблюдения к геометрическому центру фундаментального пункта станции совместных наблюдений в с. Степановка.

Індекс рубрикатора НБУВ: В613.1 + В64 с0

Рубрики:

Спостередження на меридіальному і вертикальному колах (меридианні спостереження)

Радіоастрономія

Шифр НБУВ: РА311515 Пошук видання у каталогах НБУВ 

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Проаналізовано основні принципи досягнення максимальної точності синхронізації.

Приведено результати комплексного аналізу причинно-наслідкових зв'язків переходу України на енергоефективний літній відлік часу, проведенного на основі моделювання реальної динаміки електричного навантаження енергосистеми і представленого у вигляді діаграми Ісікави (Японія), які свідчать про доцільність введення сезонного відліку часу.

Приведено результати дослідження впливу зміщення відліку часу на ефективність енерговикористання регіонами України за допомогою моделей графіків електроспоживання.