Досліджено хвильові процеси в околі фронтів ударних хвиль. Наведено опис числового моделювання поширення ленгмюрівських хвиль у плазмі з випадковими неоднорідностями концентрації та порівняно одержані результати з експериментальними даними приладів WHISPER та WBD супутникового проекту CLUSTER. Установлено, що центральна межова теорема незастосовна до статистики інтенсивностей ленгмюрівських хвиль у електронному форштоці Землі та сонячному вітрі внаслідок недостатньої кількості неоднорідних областей, через які встигає пройти хвиля. Відзначено, що за цього нормальний розподіл густини імовірності логарифму інтенсивності ленгмюрівських хвиль не досягається. За модуляцією інтенсивності ленгмюрівських і зсунутих за частотою хвиль у електронному форштоці Землі, проведено дистанційне діагностування хвилястості квазіперпендикулярної області фронту ударної хвилі. З метою пояснення механізму виникнення електромагнітного випромінювання, що супроводжувало фронт міжпланетної ударної хвилі 22 січня 2004 р., проведено розрахунок перехідного випромінювання релятивістського електрона, що дрейфує через область стрибка параметрів у фронті хвилі. За цього параметри розрахунку відповідали реальним параметрам події 22 січня 2004 р.