Розроблено базу даних для зберігання, графічного подання і математичного аналізу спектральної інформації. База даних містить 2029 спектрів місць падіння фрагментів комети Шумейкер-Леві 9 на Юпітер. Bcі спектри виправлено за систематичними помилками спостережень та наведено в лінійній шкалі довжин хвиль. Відношення сигналу до шуму - близько 100. Розроблено програмні засоби для проведення дисперсійного аналізу обраного набору спектрів. Спектральні дані можна одержати за електронною адресою bochkov@crao.crimea.ua.

Розглянуто задачу про визначення часу релаксації температури пилинок, які руйнуються за умов зовнішньої кометної атмосфери, до її рівноважного значення. Числовим методом розв'язано рівняння, що описує зміну кількості тепла пилинки в полі сонячної радіації з урахуванням втрат на сублімацію. Розрахунки проведено для чистого льоду та льоду, забрудненого вуглецем або силікатом. Отримано значення часу релаксації температури для різних розмірів пилинки за фіксованого початкового відхилення. Він може досягати кількох хвилин за 1 а. о. Залежність часу релаксації від розмірів має принципово різний характер для пилинок з льоду, забрудненого силікатом або вуглецем. Знайдено хід температури з часом та залежності часу релаксації температури від її початкового відхилення. Модель дозволяє вирішувати задачу про встановлення стану теплової рівноваги для ізотермічних пилинок у космічному просторі залежно від їх складу та зовнішніх умов.

Досліджена структура хвостів комети 1996 В2 (Xіякутаке) за фотографіями, одержаними в березні-квітні 1996 р. Під час найбільшого зближення комети із Землею відбулося явище, схоже на відрив хвоста I типу. Повідомляється про інші особливості структури хвостів комети, що свідчать про взаємодію хвоста I типу з сонячним вітром.

Поставлено та розраховано задачу зміни теплового випромінювання кометних пилинок внаслідок порушення їх теплової рівноваги. Розглянуто випадки фіксованих початкових відхилень температури та відхилень, найбільших із можливих у моделі подрібнення пилових частинок. Наведено значення часу релаксації температури пилинок, розраховані за рівнянням, що визначає зміну кількості тепла пилинки в полі сонячної радіації, для випадку її максимальних початкових відхилень. Досліджено нерівноважне теплове випромінювання пилинок із чистого льоду та льоду, забрудненого силікатом та вуглецем. Показано, що льодяні пилинки, забруднені вуглецем, під час подрібнення практично не виходять зі стану теплової рівноваги. На противагу цьому, пилинки з чистого льоду та забруднені силікатом розмірами 10 - 100 мкм, утворені внаслідок подрібнення, можуть значний час перебувати в стані з порушеною тепловою рівновагою. Зміни теплового потоку пилинок відносно рівноважного стану мають виражену асиметрію: внески від пилинок, що охолоджуються, та від тих, що нагріваються, суттєво різні. За цих умов теплове випромінювання пилинок, які охолоджуються, усереднене за час релаксації, може змінюватись відносно рівноважного майже в 100 разів на довжині хвилі 3 мкм, ефект зростає зі зменшенням довжини хвилі.

Індекс рубрикатора НБУВ: В655.27

Рубрики:

Періодичні комети

Шифр НБУВ: Ж14258 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: В655.27

Рубрики:

Періодичні комети

Шифр НБУВ: Ж14258 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Для 24-х моментів спостережень наведено уточнені оцінки фізичних параметрів у плазмовому хвості комети Абе C/1970 N 1. Використано дифузійну модель. Вивчено зв'язок між змінами магнітного поля у плазмовому хвості комети у період 3О вересня - 8 жовтня 1970 р. та сонячними спалахами.

Індекс рубрикатора НБУВ: В655.2

Рубрики:

Комети

Шифр НБУВ: Ж14258 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: В655.21

Рубрики:

Механічна теорія кометних форм.

Шифр НБУВ: Ж14258 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Зазначено, що неоднорідність кометних ядер проявляється в наявності на поверхні ядер активних зон, які є джерелом спостережуваних газово-пилових струменів. Активні зони кометних ядер утворюються шляхом локального руйнування пилового шару, хоч можливі механізми цього руйнування остаточно не з'ясовані. Досліджено розподіл температури по крижаному дну та пилових стінках кратера на поверхні кометного ядра й ефект підсилення сублімації криги за рахунок концентрації сонячного випромінювання конічним отвором залежно від його геометричних параметрів і наявності обертання ядра.

Розглянуто попередні результати розрахунку ефекту підсилення сублімації шляхом концентрації сонячного випромінювання конічним отвором в пиловому шарі кометного ядра. Розраховано температуру на дні кратера залежно від його геометричних параметрів та ефект підсилення сублімації.

Наведено результати дослідження фізичних умов у плазмовому хвості довгоперіодичної комети С/1982 М1 (Остін) для 15 моментів спостережень. Використано дифузійну модель. Одержано оцінки магнітного поля й інших фізичних параметрів плазмового хвоста комети після проходження перигелію.

Індекс рубрикатора НБУВ: В655.2

Рубрики:

Комети

Шифр НБУВ: Ж14258 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Виконано поверхневу фотометрію знімків хвоста комети C/1976 R1 (Веста), одержаних під час максимального розвитку хвоста. Розподіл яскравості в основних потоках плазмового хвоста порівняно з модельними розрахунками, для яких застосовано дифузійну модель плазмового хвоста. Знайдено верхні оцінки для часу існування світних частинок та індукції магнітного поля в хвості комети, а також нижні оцінки коефіцієнтів поздовжньої та поперечної дифузії.

Виконано моделювання траєкторій крупних пилових частинок з урахуванням двох особливих точок, виявлених на фазових портретах сантиметрових пилинок. Особливі точки відповідають положенням рівноваги, а та з них, яка знаходиться далі від ядра, відповідає стійкій рівновазі. На основі гідродинамічного моделювання течії газу з урахуванням приповерхневого шару ядра на геліоцентричних відстанях 2 - 3 а. о. встановлено можливість накопичення пилових частинок у зоні стійкої рівноваги. Одержано оцінки розмірів і початкової швидкості пилових частинок, які можуть накопичуватися залежно від геліоцентричної відстані комети. Однак реалізація процесу балістичної кумуляції у стаціонарній атмосфері має малу ймовірність. За допомогою методу поетапного розгляду проведено якісний аналіз впливу динаміки атмосфери на траєкторії пилових частинок, що мають дві особливі точки. Зроблено висновок про збільшення ймовірності захоплення частини пилинок та їх накопичення в зоні стійкої рівноваги. Параметри захоплюваних пилинок і швидкість накопичення залежать від фізико-хімічних характеристик ядра й орбіти комети.

Індекс рубрикатора НБУВ: В655.254

Рубрики:

Спектральні дослідження < Комети >

Шифр НБУВ: Ж14258 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Відзначено, що можливі декілька механізмів утворення кратерів на поверхні кометного ядра: орбітальна еволюція неоднорідного ядра, зіткнення з метеороїдом, інтенсивне випаровування об'ємних включень оксидів вуглецю, тепловий вибух внаслідок кристалізації аморфного льоду або рекомбінації гідратованих іонів. Розглянуто один з можливих механізмів утворення кратерної структури на поверхні кометного ядра - метеороїдне бомбардування. Розраховано ймовірність одночасного існування кількох кратерів на одному ядрі залежно від тривалості життя та частоти утворення.

За дифузійною моделлю плазмового хвоста комети розраховано профілі розподілу яскравості, що збігаються з фотометричними перерізами хвоста комети Галлея в грудні 1985 року. Для періоду спостережень знайдено оцінки індукції магнітного поля в хвості комети Галлея, а також оцінки часу існування світних частинок, коефіцієнтів поздовжної та поперечної дифузії іонів. Показано, що ймовірною причиною стрибка індукції магнітного поля комети була зустріч комети з швидкісним потоком сонячного вітру.

В космогонічному контексті вивчаються 11 особливостей кометної групи, що має можливий зв'язок з Плутоном. Всього розглядається шість механізмів взаємозв'язку комет з планетою. Деяким особливостям важко дати космогонічну інтерпретацію. Нерівномірність перигеліїв віддалених вузлів, надлишок комет з періодами, меншими за 1 000 років, великі перигелійні відстані, деякі фізичні характеристики краще узгоджуються з еруптивним і зіткнювальним механізмами походження комет. Разом з тим кореляційні відношення між деякими параметрами, закономірності у значеннях постійної Тіссерана, невелика асиметрія розподілу вузлів непогано узгоджуються і з механізмом захоплення комет. Одержано велику ймовірність зустрічі та прямого зіткнення койперових тіл з Плутоном та його супутником (можливо і супутниками). Не виключено, що паралельно діють кілька механізмів взаємодії комет з Плутоном.

Досліджено групу з 59-ти комет з різними орбітами, що перетинають площину руху Плутона на відстанях 29,5 - 49,5 а. о. Показано, що вони мають відносно великі перигелійні відстані та специфічний розподіл нахилів орбіт. У розподілах довготи перигеліїв і віддалених вузлів виявлено нерівномірності, не характерні загальній сукупності комет. Більшість вузлів і перигеліїв орбіт комет відібраної групи концентруються у двох протилежних інтервалах довготи. Широти їх перигеліїв добре корелюють з перигелійними відстанями. Спостерігається помітна кореляція між параметрами, що входять до критерію Тіссерана. Для "молодших" комет з еліптичними орбітами відстані віддалених вузлів корелюють з самими відстанями Плутона на відповідній довготі. Зроблено висновок про реальність кометного сімейства Плутона.