Вивчено процес твердофазного термічного та каталітичного гідросилілювання N-вініл-2-піролідону (ВП) на поверхні гідридкремнеземів. Установлено, що побічним процесом під час термічного гідросилілювання ВП є його термічна полімеризація, а у разі каталітичного гідросилілювання ВП на поверхні гідридкремнеземів превалюють побічні процеси - взаємодія кремнійгідридних груп з водою й ізопропіловим спиртом та утворення металічної платини.

Методами диференційно-термічного аналізу, ІЧ-спектроскопії і квазірівноважної термогравіметрії досліджувався стан води в гідратах сульфату кальцію та особливості її видалення. Встановлено, що у двоводному гіпсі є два типи зв'язаної води: координаційний та кристалізаційний. Дегідратація напівводного гіпсу носить цеолітний характер.

Узагальнено відомі та викладено нові результати, які стосуються механізмів каталізу обриву ланцюгів окиснення органічних сполук кластерами металів.

Напівемпіричними методами квантово-хімічних розрахунків доведено можливість утворення біарильованих похідних тетраметилендіакрилату та діалілоксиду. Встановлено, що напрямок реакції через проміжну стадію утворення аралкільного бірадикала є енергетично не вигідним у порівнянні з послідовним введенням тіоціанатної групи за двома подвійними зв'язками ненасиченого субстрату.

Встановлено, що швидкість окиснення лінійно зростає зі збільшенням концентрації кротонового альдегіду до 5 моль/л. Збільшення парціального тиску кисню до 0,1 МПа прискорює процес окиснення і кінетичний порядок за киснем, близький до 0,6. Встановлено температурну залежність процесу окиснення кротонового альдегіду і накопичення цільових продуктів. Проаналізовано вплив умов проведення процесу на селективність накопичення кротонової і перкротонової кислот.

З використанням напівемпіричних квантово-хімічних розрахунків досліджено молекулярну будову та спрямованість електрофільного заміщення у фталевому і 4-диметиламінофталевому ангідридах. Положення 4 у фталевому ангідриді є найпереважнішим для електрофільної атаки. Введення диметиламіногрупи в положення 4 фталевого ангідриду веде до посилення здатності молекули до електрофільного заміщення та підвищення позиційної селективності реакції, яка повинна відбуватися переважно в положенні 5.

У проточній системі з імпульсною подачею реакційної суміші вивчено каталітичні властивості Sb-Mo-O-системи з різним відношенням Sb : Mo, промотованої оксидами телуру та ванадію, в реакції окиснювального амонолізу ізобутилену в метакрилонітрил.

Вивчено вплив тривалості контакту та температури на вихід дивінілу в реакції окислювального дегідрування бутенів у присутності Sb-Mo-O каталізатора, промотованого різними оксидами. Кращим виявився каталізатор з добавками телуру та ванадію, на якому досягається висока селективність за дивінілом при його задовільному виході.

Досліджено вплив сульфату магнію на каталітичні властивості Fe-Te-Mo-O каталізатора окиснювального амонолізу ізобутилену в метакрилонітрил. Встановлено оптимальну концентрацію промотора в каталізаторі, де за оптимальних умов процесу вихід метакрилонітрилу становить 80 %.

Виявлено коливальний перебіг газофазних реакцій алкілування ізобутану бутенами та крекінгу кумолу на цеолітних каталізаторах. Запропоновано трактування природи коливань через явище конкурентної коливальної адсорбції. Кокс, що утворюється, розглянуто як один із конкуруючих компонентів в обох реакціях.

Досліджено реакційну здатність пероксидного радикала в реакціях продовження ланцюга при окисненні октену-1 молекулярним киснем. Визначено константи швидкості та енергії активації реакцій продовженняя ланцюга за участю С - Н і С = С зв'язків.

Розглянуто здійснення реакції О,О-диметилдитіофосфорної кислоти з аліфатичними альдегідами і кетонами аліфатичного та ароматичного рядів. Показано, що диметилдитіофосфорна кислота має алкідуючі властивості, подібно до диметилсульфату.

Одержано нові 2,6-диметил-4-[2-(3-метилбензотіазоліліден)метил]-1-піридинієві гомодимерні та гомотримірні монометинові ціанінові барвники.

Вивчено твердофазні перетворення в різнолігандних комплексах хрому(III) з циклічними тетраамінами. Встановлено, що тетраамінні комплекси хрому(III) з 14-членними тетраазамакроциклічними лігандами термічно відносно стійкі та не зазнають ізомеризації в твердому стані. Знайдено, що твердофазні реакції заміщення аміаку в гексаамінних комплексах з зовнішньосферними іодид- і гідридоборат-аніонами можуть супроводжуватись процесами дегідрування.

Досліджено закономірності хемілюмінесценції при окисненні циклооктену мелекулярним киснем.

Досліджено кінетику дегазації beta -> alpha-гідридного перетворення, ініційованого у незміцненому beta-гідриді паладію у термодинамічно відкритій системі Pd - H. У процесі beta -> alpha-перетворення локальні внутрішні водневі напруги, викликані цим перетворенням, можуть викликати гальмування як дегазації, так і самого beta -> alpha-перетворення.

Індекс рубрикатора НБУВ: Г221.71

Шифр НБУВ: Ж29112 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Г221.64

Шифр НБУВ: Ж21854 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Г221.61

Шифр НБУВ: Ж21854 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Г221.61

Шифр НБУВ: Ж21854 Пошук видання у каталогах НБУВ