Розглянуто номенклатуру, будову, методи одержання та хімічні властивості моно- і дикарбонових кислот, найважливіших функціональних похідних карбонових та вугільної кислот. Описано властивості карбонових і дикарбонових кислот, ацилгалогенідів, ангідридів, ефірів, ортоефірів, пероксикислот і пероксидів ацилів, амідів, лактамів, імідів, гідразидів карбонових кислот, гідраксамових кислот та їх похідних, галогенангідридів імідових та карбонатної кислот, амідинів, нітрилів, ізонітрилів, тіо- і дитіокислот, дитіоефірів.

Рассмотрены номенклатура, структура, методы получения и химические свойства моно- и дикарбоновых кислот, важнейших функциональных производных карбоновых и угольной кислот. Описаны свойства карбонових и дикарбоновых кислот, ацилгалогенидов, ангидридов, эфиров, ортоэфиров, пероксикислот и пероксидов ацилов, амидов, лактамов, имидов, гидразидов карбоновых кислот, гидраксамовых кислот и их производных, галогенангидридов имидовых и карбонатной кислот, амидинов, нитрилов, изонитрилов, тио- и дитиокислот, дитиоэфиров.

Ключ. слова: механизмы реакции, фторциклизация, норборнены, полуэмпирический расчет, метод РМЗ, распределение продуктов
Індекс рубрикатора НБУВ: Г236-271.8

Рубрики:

Органічні(карбонові) кислоти та їх похідні

Шифр НБУВ: Ж29112 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Г252.11-273.5 + Г236-27

Рубрики:

Вуглеводні одноядерні (бензол, толуол, ксилол)

Органічні(карбонові) кислоти та їх похідні

Шифр НБУВ: Ж69802 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведено моделирование механизма катализа третичными аминами реакции алифатических и ароматических карбоновых кислот с эпихлоргидрином. С учетом кинетических данных, выбранных химических и математических моделей предложен механизм катализа переноса аниона нуклеофильного реагента ионной парой.

За допомогою методу теорії функціонала густини з функціоналом В3LYP, базисними наборами 6-31G(d,p) та 6-311++G(d,p) під час використання моделі впливу розчинника СРСМ досліджено механізми окиснення молекулярним киснем молекули та моноаніона аскорбінової кислоти в водному середовищі. Показано, що за звичайних умов молекулі кисню вигідніше взаємодіяти з частково дисоційованою молекулою аскорбінової кислоти, ніж її недисоційованою формою.

Розглянутo експерименти зі штучного "дозрівання" гумінових кислот, керогену, модельних сумішей органічних сполук та окремих вуглеводнів тривалістю до 4000 год, проведені в широкому діапазоні тисків і температур. Проаналізовано тенденції в зміні складу газів, утворених під час дослідів упродовж певного часу. Встановлено, що в розглянутих експериментах не досягається стан термодинамічної рівноваги; вони показують лише тенденції в змінах твердої, рідкої та газової фаз. Розроблено методику термодинамічного моделювання штучного дозрівання органічних сполук у процесі катагенезу, яка базується на формалізмі Джйнеса. Проведено розрахунок рівноважної концентрації газів у контакті з гуміновою речовиною, залежно від температури. Результати розрахунку добре узгоджуються з тенденціями, показаними експериментальними дослідженнями.