Індекс рубрикатора НБУВ: Г461.313.1-94

Рубрики:

Спектрофотометричний аналіз

Шифр НБУВ: Ж21854 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено одну з актуальних проблем аналітичної хімії - створення стандартних зразків складу на основі комплексів металів з органічними лігандами для атомно-абсорбційної спектрометрії. Показано, що ацетилацетонати металів відповідають усім вимогам, пред'явленим до стандартних зразків складу: стабільні у твердому стані та розведених розчинах, однорідні, похибка визначення металів у зразках не перевищує 0,3 %, мають достатню розчинність у воді та органічних розчинниках. Запропоновано нові екстрагенти на основі розчинів поверхнево-активних речовин для пробопідготовки зразків нафтопродуктів та ацетилацетонати металів як стандартні зразки складу за атомно-абсорбційного та екстраційно-атомно-абсорбційного визначення вмісту металів у нафтопродуктах і стопах. Запропоновано хімічні модифікатори на основі розчинів поверхнево-активних речовин за атомно-абсорбційного визначення аналітів у низькотемпературному полум'ї типу пропан-бутан-повітря, що дозволило покращити метрологічні характеристики методик аналізу.

Изучена мицеллярная экстракция цинка и марганца в присутствии сульфарсазена и катионных поверхностно-активных веществ (ПАВ) фазами неионного ПАВ при температуре помутнения. Предложены условия атомно-абсорбционного определения ионов металлов в природных водах с предварительным мицеллярно-экстракционным концентрированием.

Представлено экспрессную методику атомно-абсорбционного избирательного определения иттрия в сплавах, содержащих никель, алюминий, хром, феррум. Депрессирующее влияние матрицы предложено устранять тремя методами: введением спектроскопического буфера, абсорбционной коррекции фона методом добавок и эффекта Зеемана. Установлены нормы точности методики, правильности. Апробация методики выполнена на спектрофотометрах ContrAA 300, SOLAAR M, Analys 200, спектрофотометре фирмы "Хитачи".

Проведено сравнение аналитических характеристик гидридного и электротермического вариантов атомно-абсорбционного определения в различных природных водах мышьяка и селена. Показано, что в отличие от электротермического правильность результатов анализа гидридного варианта метода в значительной мере зависит от степени окисления определяемых элементов, что требует их предварительного восстановления. Помехи при электротермическом определении мышьяка и селена, обусловленные присутствием сульфатов и хлоридов, устраняли, испаряя исследуемые растворы с платформы Львова в присутствии палладий-магниевого модификатора матрицы.

Звернено увагу на аналітичне використання окисно-відновних реакцій за участю форм йоду у спектрофотометрії, зокрема, для визначення йодидів, йодатів і перйодатів у водах і кухонній солі, а також Cr(VI) у природних водах та аскорбінової кислоти в харчових продуктах і фармацевтичних формах. Запропоновано аналітичні форми для непрямого спектрофотометричного визначення Cr(VI), а також спектрофотометричного визначення аскорбінової кислоти, які базуються на мікроекстракції іонних асоціатів трийодид-аніонів з катіонами основних барвників, є найбільш чутливими серед відомих у літературі методів їх спектрофотометричного визначення. Розроблені методики спектрофотометричного визначення загального йоду та його форм у природних, питних і мінеральних водах, Cr(VI) у природних водах, а також аскорбінової кислоти у харчових продуктах і фармацевтичних формах є простими у виконанні, експресними, більш чутливими, ніж стандартні та альтернативні спектрофотометричні методики і мають задовільні метрологічні характеристики, а тому є конкуренто-спроможними. Вони можуть відіграти важливу роль у аналітичній хімії йоду, хрому і аскорбінової кислоти.

Увагу приділено вдосконаленню стадій розділення фаз, перемішування, відбору екстракту та вимірювання аналітичного сигналу при мікроекстракційному розділенні та концентруванні. Розроблено нові методики визначення неорганічних аніонів: йодиду (сумарного йоду), йодату, фосфату, сульфіту та тіоціанату, які базуються на різноманітних техніках проведення мікроекстракції зі спектрофотометричним детектуванням. Показано можливість практичного застосування розроблених методик аналізу із застосуванням мікроекстракційного концентрування з оптичним детектуванням для визначення аніонних сполук Фосфору, Сульфуру та Йоду в різних типах вод, харчових продуктах і біологічних рідинах людини.

Розглянуто методи визначення коагулянту під час процесу електрокоагуляції. Створено експериментальну лабораторну установку для дослідження процесів фотометричного аналізу, принцип роботи якої грунтується на визначенні кольору та інтенсивності світла в режимі реального часу. На основі спектрофотометричного аналізу розроблено штучну нейронну мережу (ANN) для визначення коагулянту Fe в режимі реального часу. Отримані значення червоного, зеленого та синього (RGB) кольорів ANN конвертує в кольоровий простір HSL, в якому вони перетворюються в значення концентрації Fe. Розроблено програмне забезпечення для визначення концентрації заліза в коагулянті із використанням штучного інтелекту, яке являє собою веб-додаток, що відображає параметри кольору коагулянту, визначеної концентрації заліза в коагулянті, а також зберігає історію всіх вимірювань у базі даних. Під час навчання ANN різними методами підібрано оптимізатор для відповідного процесу, середньоквадратичне відхилення якого становить 6,91 %.

Представлено творчі напрацювання стосовно фізико-хімічних та аналітичних досліджень властивостей органічних реагентів у процесах комплексоутворення іонів (металів II групи, Алюмінію) та похідних Бору. Проаналізовано використання функціоналізованих реагентів у сучасних фотометричних і флуориметричних методах хімічного аналізу, що напрацьовано в Науково-дослідному інституті хімії при Харківському національному університеті імені В. Н. Каразіна. Виявлено певні закономірності поведінки барвників та флуорофорів як функціоналізованих органічних сполук у процесах комплексоутворення з неорганічними та органічними сполуками. Зазначено, що практичні результати стали предметом узагальнених публікацій, методик аналізу та патентів. Окреслено напрями актуальних фундаментальних і прикладних досліджень.