Індекс рубрикатора НБУВ: Д104.12 + Д131.9

Рубрики:

Радіотехнічні та електронно-оптичні методи вимірювань

Космічна зйомка

Шифр НБУВ: Ж14846 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета досліджень - обгрунтування наукового та практичного значення обчислення центрів територій держав і регіонів; проведення історичного огляду центрографічних досліджень у світі та Україні в контексті еволюції їх методики; встановлення геодезичних координат множини точок, що пролягають по лінії сухопутного Державного кордону та береговій лінії морів і визначення центру ваги території України як центру тяжіння ламаного полігона, утвореного контурами території держави (геодезичного центру України). У ході обчислення геодезичного центру України використано, у власній інтерпретації авторів, методику визначення центру ваги території, запропоновану Ж.-Ж. Аффольде й апробовану ним при встановленні центру Європи. Історія центрографічних досліджень нараховує понад 250 років, але тільки в останні пів сторіччя вони набули власне наукового характеру, ставши на міцну геодезичну базу. Наведено основні віхи у становленні центрографічного напрямку в контексті визначення центрів територій низки провідних держав світу й еволюції методики досліджень. Встановлено, що необхідно розрізняти геометричний, географічний і геодезичний центри територій, що розрізняються за способом визначення та рівнем точності, продиктованим вимогами до проведення обчислень. Кожен із визнаних центрів території України має власне значення та обгрунтування. Наукова новизна. Здійснено історичний огляд визначення центрів територій у світі та Україні. Запропоновано метод обчислення центру ваги території України, як центру ламаного полігона, утвореного її контурами, в тому числі сухопутним Державним кордоном і береговою лінією. Запроваджено поняття "геодезичний центр" для позначення центру ваги території, що описує багатокутну, в тому числі неправильну, фігуру. Встановлено місце розташування та точні координати геодезичного центру України, локалізованого в Новоукраїнському районі Кіровоградської області.

Мета роботи - розроблення методики розрахунку точності растрових моделей даних про втрати амплітуди радіосигналу (ВАРС) засобами геоінформаційної системи ArcGIS. Методика досліджень базується на обчисленні середньої квадратичної похибки даних у децибелах. Для статистичного порівняння значень як еталон використано растрові дані про ВАРС, розрахунок яких базувався на цифровій моделі рельєфу (ЦМР), побудованій на основі топографічних карт масштабу 1:2000. Оцінку точності проведено для даних про ВАРС, які розраховано на підставі ЦМР AW3D30, створеної на основі стереопар супутникових знімків ALOS. Використання саме растрових даних надає змогу виконати статистичне порівняння значень кожної комірки даних і завдяки цьому встановити точне значення середньої квадратичної похибки. В дослідженнях використано розраховані дані про ВАРС для 26 базових станцій із розташованими на них 72 передавачами. Район розташування - м. Львів. Реалізацію методики виконано за допомогою інструментарію додатка Model Builder. У результаті визначено середню квадратичну похибку ВАРС для даних і зроблено висновки про можливість застосування ЦМР AW3D30 із метою планування та оптимізації радіомереж. Запропонована методика забезпечує оцінку точності растрових моделей ВАРС у межах одного передавача. Методику підтверджено для розрахункових даних про ВАРС, проте її можна використати для оцінки точності будь-яких растрових моделей даних про неперервні величини (рельєф, температуру тощо).

Purpose. Developing an efficient and high accuracy methodology of observing the earth surface deformations when mining minerals by the underground method. Methods. Experimental grapho-analytical methods as well as mathematical modeling were applied. Findings. There is presented a methodology and results of processing the data of observations of the earth surface displacements when mining coal at Kostenko mine of the Coal Department of ArcelorMittal Temirtau JSC, Karaganda Coal Basin. The displacement measurements were performed at points of the small geodetic network using the GNSS technologies with accuracy acceptable for the satellite geodetic network of class 1. The results confirm the GNSS methods effectiveness in studying the earth surface displacements in coal mine conditions. Displacement vectors of the GNSS points were determined; numerical values of the relative vertical and horizontal displacements of the points were obtained. Originality. A new technique for making geodesic measurements was developed when studying the earth surface displacements during its underworking by means of building local small geodynamic networks. For the first time the observations of the earth surface displacements due to its undermining in the territory of the Karaganda coal basin were carried out not along the profile lines but as a result of a detailed surface survey. Practical value. The proposed method for performing geodetic measurements using the GNSS technology to study the earth displacements has made it possible to determine the parameters of the displacement process with a high degree of accuracy and can serve as the basis for organizing geodetic monitoring at all the mines of the Karaganda coal basin. The main tool for monitoring man-made processes was a network of specially designed benchmarks in the field. With systematic monitoring, when initially there are implemented the measures to form a geodynamic polygon, the greatest degree of prediction of the risks of field exploitation is achieved.

Наземне лазерне сканування (НЛС) є потужним методом для збору просторових даних. Ця активна методика дистанційного зондування надає можливість здійснювати безпосереднє, швидке, безконтактне та точне вимірювання об'єктів. Окрім 3D-координат, системи НЛС одночасно вимірюють потужність сигналу зворотного розсіювання лазерного випромінювання кожної відсканованої точки та записують його як значення інтенсивності. На значення інтенсивності впливають системні параметри сканера, довкілля, кут падіння, відстань між лазерним сканером та об'єктом. Внаслідок складного рельєфу поверхні, фізико-хімічних властивостей, кольору та форми об'єктів сканування відбувається спотворення відбитого лазерного випромінювання, що призводить до похибок вимірювання. Вплив усіх цих змінних не завжди детально відомий користувачеві. Мета роботи - дослідження впливу якісно-кількісних характеристик об'єкта сканування на точність побудови хмар точок наземним лазерним сканером залежно від відстані сканування. Згідно з поставленими задачами виконано експеримент, який полягав у дослідженні хмар точок, а саме їх щільності, інтервалу між точками, змін інтенсивності залежно від зміни відстані та кольору поверхні об'єкта сканування. Для досліджень використано наземний лазерний сканер Faro Focus 3D S120. Як спеціальну тестову марку обрано шліфовану скляну платівку розміром 30 x 30 см, яку двічі покрито аерозолем із білою матовою фарбою з відбивною здатністю близько 80 % з однієї сторони марки та чорною матовою фарбою з відбивною здатністю близько 20 % з іншої сторони марки. Для виконання експериментальних робіт тестову марку встановлювали на підставку штатива за допомогою втулки, яка кріпиться до марки. Марку розташовували білою стороною на відстані 0,6 м від наземного лазерного сканера та виконували сканування. Потім марку обертали чорною стороною та повторювали сканування. Виміри повторювали на відстанях 1,5, 3, 5, 10 м. Загалом отримано 10 сканів. Значення інтенсивності експортовано з хмари точок за допомогою стандартного програмного забезпечення Faro SCENE. Для оцінки результатів дослідження проаналізовано графіки розподілу хмар точок у площинах YX і YZ верхніх лівих і центральних фрагментів білої та чорної сторін марок, інтенсивності відбитого лазерного випромінювання та стандартне відхилення значень інтенсивності. Наукова новизна. Надано та проаналізовано вплив якісно-кількісних характеристик об'єкта сканування на точність побудови хмар точок наземним лазерним сканером Faro Focus 3D S120.

Наведено результати георадарних досліджень льодовиків на островах Галіндез (-64.24716W; -65.24992S), Вінтер (-64.25954W; -65.24944S) та Скуа (-64.26530W; -65.25309S) (архіпелаг Вільгельма, Антарктика). Мета досліджень - виявлення шаруватої будови льодовиків, моніторинг внутрішніх неоднорідностей (тріщини, внутрішні канали та пустоти) та вимірювання товщини льоду. Дослідження льодовиків проводилось за допомогою георадарів VIY3-300 (300 МГц) та Zond 12-e (75 МГц). Георадар VIY3-300 представляє собою екрановану антену, яка призначена для роботи в контакті з поверхнею. Дипольна антена Zond 12-e призначена для роботи без контакту з поверхнею. Моніторингові дослідження внутрішньої будови здійснювались за допомогою георадара VIY3-300, а Zond 12-e переважно використовувався для виявлення границі між льодом та гірською породою. Моніторинг проводиться на одному льодовику на о. Галіндез, двох льодовиках на о. Вінтер та на двох льодовиках на о. Скуа. Моніторинг за допомогою георадара VIY3-300 проводиться кожного місяця на о. Галіндез з квітня 2017. Чотири рази проводилась зйомка на о. Вінтер: травень 2017, січень, травень та жовтень 2018. Чотири рази записано профілі на о. Скуа: травень та вересень 2017, січень - лютий та жовтень 2018. Моніторингові профіля записуються за однаковою траекторією (згідно координат GPS приймача) кожного разу. Для більш докладних досліджень протягом лютого - березня 2018 ділянки островів з льодовим покривом було пройдено сіткою профілів з відстанню 25 метрів між ними. В льодовиках виявлено від 3 до 8 лінійних відбиттів, спостерігаються сезонні аномалії в структурі, неоднорідності спостерігаються ближче до краю льодовиків та максимально виявлена потужність льоду складає 35 м на о. Галіндез. Сезонні аномалії краще спостерігались у листопаді - січні 2017 - 2018, аніж протягом листопада - січня 2018 - 2019. Відбиття від границі лід-гірська порода краще видно на результатах з Zond 12-e, але шаруватість та внутрішня структура краще відображаються на даних з VIY3-300. Рекомендовано робити подальший моніторинг льодовиків на островах Галіндез, Вінтер та Скуа, щоб відслідкувати та передбачити їх подальші зміни. Продовження цих наукових спостережень є важливим, тому що зміни малих покривних льодовиків Західної Антарктики є індикаторами глобального потепління.

Рассмотрены возможности использования радиолокационной спектроскопии (SAR) для спутникового мониторинга смещений и деформаций земной поверхности.

The life path and the range of scientific interests of Professor Oleksandr Moroz are described. The main results of scientific research in the field of the influence of vertical refraction on the accuracy of astronomical and geodetic measurements are shown.

Выполнен анализ точности градиентного метода определения среднеинтегрального показателя преломления воздуха при дальномерных измерениях на приземных трассах. Показана возможность модификации этого метода на случай неравномерного разбиения измеряемой трассы точками, в которых определяются локальные значения показателя преломления.

Присвячено удосконаленню метрологічного забезпечення геодезичних засобів вимірювальної техніки шляхом упровадження нового методу метрологічного контролю (повірка, калібрування) за тахеометрами, який на відміну від існуючих об’єднує процедури контролю за кутомірною та віддалемірно частинами тахеометрів в єдину процедуру і використовує непряму, змодельовану за допомогою оптичної схеми відстань, що дає змогу скоротити витрати на створення, утримання та використання еталону та підвищити точність вимірювань. Оцінено вплив дестабілізуючих факторів зовнішнього середовища на процес вимірювання еталонних базисних відстаней геодезичного полігону. Отримав подальший розвиток метод метрологічного контролю за тахеометрами, який використовує альтернативний спосіб передавання одиниці фізичної величини довжини від еталону до робочого засобу вимірювань, що може спростити конструкцію еталону.

Систематизированы результаты научных и прикладных разработок, связанных с обнаружением и диагностикой разнообразных катастроф и критических ситуаций природного и антропогенного происхождения различными радиолокационными системами оперативного дистанционного зондирования природной среды Земли, размещенными на исусственных спутниках Земли и на самолетах. Раскрыты научно-методические вопросы оперативного получения сведений о состоянии поверхности Мирового океана, льдов и суши. Приведены конкретные примеры тематической обработки и практического использования радиолокационной информации. Рассмотрены вопросы оценки достоверности определения параметров полей приводного ветра по данным радиолокационного дистанционного зондирования. Уделено внимание диагностике разливов нефтепродуктов на морской поверхности аэрокосмическими радиолокационными средствами, определению агрометеорологических характеристик и влажности почв по космическим радиоизображениям в осенне-зимний период года.

Сопоставлены результаты отечественных экспериментов в области метрологического обеспечения измерений больших длин. Приведена концепция международного эталона и показаны возможности использования в его составе украинских геодезических полигонов.

З розширенням технологічних можливостей для геодезичних вимірювань зростає вплив глобальної навігаційної супутникової системи. Використовуючи ГНСС, виконують вимірювання у горизонтальній і вертикальній площинах - координат і висот точок. Мета дослідження - визначення точності виміряних точок з використанням GNSS за допомогою статичного методу в чотиригодинній сесії.

Рассмотрена актуальность создания общего геодезического обоснования демаркации государственной границы, а также современные технологии геодезических измерений для его реализации.

Исследованы известные средние и свойства их отклонений, которые определяются по результатам неравноточных измерений одной величины. Проведена классификация этих средних на 4 группы, установлены зависимости и неравенства между ними.

Метод наименьших квадратов оказывается полезным при обработке наблюдений в геодезии с целью увеличения точности результатов измерений. Проанализированы особенности функции правдоподобия Фишера, которая используется для вероятностного обоснования метода наименьших квадратов, в зависимости от количества всех и только избыточных измерений и значений дисперсии единицы веса. Определено влияние каждой отдельной составляющей (параметра) этой функции на ее величину. Установлено, что значение логарифма функции правдоподобия при значении дисперсии более чем 0,398942... с положительного превращается в отрицательное, а затем и стремительно уменьшается. Увеличение количества всех или только избыточных измерений уменьшает значение логарифма этой функции. Рекомендуется не использовать эту функцию для вероятностного обоснования метода наименьших квадратов.

Розглянуто метрологічні аспекти реалізації земної системи координат ITRF, збереження її точності під час визначення нових пунктів і геодезичних мереж у цій системі.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д104.1

Рубрики:

Геодезичні виміри

Шифр НБУВ: Ж29144 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Д104.1 в641.8

Рубрики:

Геодезичні виміри

Шифр НБУВ: Ж72536 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - розробка методичних положень і практичних рекомендацій щодо експериментально-картографічного моделювання динаміки активної зсувної території на основі серійних геодезичних вимірів на ній. Це надасть змогу детальніше вивчити природу та стан зсувного процесу в геопросторовому середовищі. На підставі серійних результатів геодезичних спостережень за зсувом запропоновано методику створення картографічних моделей, а саме: 3D-модель території з нанесенням векторів напрямку руху зсуву, модель зміщення земної поверхні та на основі таких моделей і їх модифікації визначати поверхню ковзання зсуву. Така методика надає можливість створити комплексну картографічну модель оцінки стану зсувного тіла. Одержано картографічну модель зсувонебезпечної території. Для перевірки достовірності цієї картографічної моделі використано матеріали інженерно-геологічних вишукувань щодо глибини залягання поверхні ковзання. Встановлено, що глибина залягання поверхні ковзання на цій поверхні була від 1,2 до 3,0 м. За результатами інженерно-геологічних вишукувань (4 свердловини) глибина поверхні ковзання зсуву відрізнялась до 0,47 м. Такі результати підтверджують достовірність моделі, а, особливо, глибини залягання поверхні ковзання. Створення картографічних моделей територій з активними зсувними процесами за допомогою експериментально-картографічного моделювання на базі геодезичних вимірів є новою проблемою, яка надасть можливість дослідити зсувне тіло в просторі та часі, а з урахуванням якісних характеристик (інженерні грунти, грунтові води, рослинність тощо) - і з гносеологічного погляду.