Індекс рубрикатора НБУВ: Д11

Рубрики:

Вища геодезія

Шифр НБУВ: Ж14153 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Дисертацію присвячено вдосконаленню існуючих та розробці нових алгоритмів, що використовуються для визначення орбіт високоорбітальних супутників Землі, а саме, геодинамічних супутників Lageos-1 та Lageos-2, а також геостаціонарних супутників. Отримано нову реалізацію земної системи відліку, що містить геоцентричні координати 109 станцій та швидкості 64 станцій. Обчислено також ряд параметрів обертання Землі з кроком 3 доби на інтервалі з 6 вересня 1983 р. по 13 грудня 1998 р. Обчислені орбіти 126 геостаціонарних об'єктів на основі аналізу 1966 фотографічних спостережень, отриманих в Києві та Ужгороді 1996 року.

Запропоновані нові шляхи вирішення проблем побудови планових міських геодезичних мереж. Вони грунтуються на розроблених нових теоретичних положеннях, методиці розрахунку точності світловіддалемірної полігонометрії, методах мінімізації і врахування помилок світловіддалемірних вимірів, оптимальній конструкції взірцевого геодезичного базису з виміром його ліній GPS-методом та ефективній і оптимальній методиці еталонування світловіддалемірів, методиці врахування горизонтальної рефракції в міських мережах; методиці врахування динаміки геодезичних пунктів на високих спорудах.

Описано метод визначення географічної широти місця земної поверхні у довільний час дня за допомогою теодоліта горизонтальних координат (h, A) центра Сонця. За результатами вимірювань та значенням схилення центра Сонця, на момент спостереження, побудовано паралактичний трикутник. Його розв'язок дає формулу для обчислення географічної широти. Застосування даного методу показало, що середнє значення широти м.Кам'янця-Подільського 48 °42' +- 6'.

Отримано ряд замкнутих виразів, що дозволяє обчислити полярне стиснення за фіксованим значенням великої півосі на підставі гравіметричних даних для локального регіону.

Кусково-неперервну модель Роша подано як один із можливих розв'язків (точних або наближених) рівнянь Клеро, Пуассона та Вільямсона - Адамса. Розглянуто необхідні теоретичні аспекти проблеми та виконано числове дослідження, що базується на фундаментальних сталих геодезії та астрономії разом із глобальними даними радіальної сейсмічної томографії Землі.

Удосконалено існуючі та розроблено нові алгоритми, що використовуються під час визначення орбіт високоорбітальних супутників Землі, зокрема, геодинамічних супутників "Lageos - 1" та "Lageos - 2", а також геостаціонарних супутників. Отримано нову реалізацію земної системи відліку, що містить геоцентричні координати 108 станцій та швидкості 64 станцій. Обчислено ряд параметрів обертання Землі з кроком 3 доби на інтервалі з 6 вересня 1983 р. до 13 грудня 1998 р., а також обчислено орбіти 126 геостаціонарних об'єктів на підставі аналізу 1966 фотографічних спостережень, отриманих у Києві та Ужгороді 1996 р.

Предложена методика обработки высотных кинематических сетей с учетом изменения превышений в предыдущих циклах наблюдений. Приведены формулы оценки точности высот пунктов с учетом погрешностей измерений и отличия кинематической модели от истинной.

Рассмотрен один из вариантов перехода от глобальных до нормальных высот. Для определения параметров редукций глобальных высот необходимо иметь в районе минимум один репер, высоты которого определены GPS-методом и методом геометрического нивелирования.

Наведено принципові схеми методу створення опорних геодезичних мереж парними ланками засічок (ПЛЗ). Розглянуто теоретичні засади, визначення, співвідношення елементів типової фігури методу ПЛЗ, а також умовні рівняння, які виникають у невільній мережі. Запропоновано метод польового контролю, а також методику оцінки точності елементів ряду ПЛЗ.

Приведены принципиальные схемы метода создания опорных геодезических сетей парными звеньями засечек (ПЗЗ). Рассмотрены теоретические основы, определения, соотношения элементов типовой фигуры метода ПЗЗ, а также условные уравнения, возникающие в несвободной сети. Предложены метод полевого контроля, а также методика оценки точности элементов ряда ПЗЗ.

Получено и проанализировано явное выражение ошибки компенсации наклона самоустанавливающегося нивелира через допуски на размещение зеркала компенсатора в оптической системе нивелира для определенного класса зеркальных компенсаторов, в идеальном случае не ограниченных углами наклона.

Предложены более гибкие схемы пространственной привязки, использующие возможности совместной обработки данных, которые накапливаются в земельных информационных системах. На основе геометрических связей между полигонами координаты точек соседних контуров границ приводятся в государственную систему координат при значительно более разреженной геодезической сети. Показан характер накопления погрешностей и возможности предлагаемой технологии.

  Скачати повний текст

Розкрито теоретичні засади визначення співвідношення елементів типової фігури методом парних ланок засічок (МПЛЗ). Висвітлено теорії передачі дирекційних кутів і сторін у рядах МПЛЗ. Розглянуто особливості розробки координатних умовних рівнянь сторони, а також умовного рівняння кутів у рядах МПЛЗ.

Раскрыты теоретические основы определения соотношения элементов типовой фигуры методом парных звеньев засечек (МПЗЗ). Освещены теории передачи дирекционных углов и сторон в рядах МПЗЗ. Рассмотрены особенности разработки координатных условных уравнений стороны, а также условного уравнения углов в рядах МПЗЗ.

Наведено проект геодезичної основи, створений лінійно-кутовим методом несуцільних спостережень у вигляді центральної системи з 9-ти пунктів з точністю визначення координатних пунктів 1,75 мм. Викладено основні положення програми для програмованих мікрокалькуляторів МК61, МК62 з метою визначення площі з контролем і оцінкою точності за координатами вершин полігону.

Приведен проект геодезической основы, созданный линейно-угловым методом несплошных наблюдений в виде центральной системы из 9-ти пунктов с точностью определения координатных пунктов 1,75 мм. Изложены основные положения программы для программированных микрокалькуляторов МК61, МК62 для определения площади с контролем и оценкой точности по координатам вершин полигона.

Розглянуто досвід співпраці країн Європи у побудові геодезичних мереж і створення нової системи відліку з застосуванням GPS-технологій. Запропоновано заходи щодо модернізації Державної геодезичної мережі України.

Розглянуто спосіб створення геодезичної основи обласного центру методом несуцільних спостережень тріангуляції. Проаналізовано особливості створення мережі несуцільних спостережень обласного центру для забезпечення облікової одиниці площі в 1 кв. м з точністю визначення координатних пунктів 5 мм.

Рассмотрен способ создания геодезической основы областного центра методом несплошных наблюдений триангуляции. Проанализированы особенности создания сети несплошных наблюдений областного центра для обеспечения учтенной единицы площади в 1 кв. м с точностью определения координатных пунктов 5 мм.

Подано аналітичний огляд літературних джерел про методи врахування впливу земної атмосфери на результати координатно-часових визначень, здійснених за допомогою сучасних вимірювальних систем космічної геодезії та навігації, які використовують електромагнітні хвилі радіо- й оптичного діапазонів.

Проведено ревізію 37-річного (1964,5 - 2000,9) широтного ряду, отриманого зі спостережень на призмовій астролябії в Полтаві, з метою уточнення результатів. Використано координати високоточного каталога HIPPARCOS, а також враховано вплив нестабільності інструментальної системи, викликаної недостатньою точністю відтворення параметрів установки астролябії після ремонтно-профілактичних робіт. Схема приведення ряду до однорідної системи складається з розбивання ряду на окремі фрагменти, усередині яких інструментальна система є стабільною; вирівнювання масиву спостережень для кожного окремого фрагмента за допомогою модифікованого ланцюгового методу; визначення величини стрибків інструментальної системи на межах сусідніх інтервалів; "зшивання" ряду шляхом з урахуванням систематичних поправок, визначених на попередньому етапі. Проведено аналіз низькочастотних варіацій широти, який виявив стійкі гармоніки з періодами 3,2 і 9 років. Тренду, обумовленого віковим рухом полюса, немає. Отримані результати свідчать про необхідність переобробки ряду в системі каталогy FK6, а також притягнення даних про варіації широти Полтави, отриманих іншими інструментами. Ревізія широтного ряду, отриманого за допомогою призмової астролябії, підвищує потенціал даних широтних спостережень, а також геофізичних вимірів, накопичених у ПГО, для розв'язання задач регіональної та еволюційної геодинаміки.

Розглянуто процес точності передачі дирекційного кута в рядах несуцільних спостережень тріангуляції. Наведено формулу похибки зв'язуючої сторони, проаналізовано поздовжній і поперечний зсув ряду. Запропоновано методику попередньої оцінки точності елементів в ряду парних ланок засічок.

Рассмотрен процесс точности передачи дирекционного угла в рядах несплошных наблюдений триангуляции. Приведена формула погрешности связывающей стороны, проанализирован поперечный и продольный сдвиг ряда. Предложена методика предварительный оценки точности элементов в ряду парных звеньев засечек.