Запропоновано модель, яка адекватно описує процеси формоутворення фотограмметричних даних стереозйомки. Особливу увагу приділено питанню визначення параметрів орієнтування аерокосмічних знімків.

На основании пространственно-информационного критерия предложена общая методология статистической пространственно-частотной обработки гиперспектральных аэрокосмических изображений. Использование этой методологии позволяет избежать информационной избыточности гиперспектральных аэрокосмических изображений и адаптировать к ним классический пространственно-частотный анализ. В рамках методологии возможна реализация многих унифицированных методов статистического пространственно-частотного оценивания, классификации и визуализации гиперспектральных аэрокосмических изображений для решения разнообразных тематических задач дистанционного зондирования Земли.

На основе имеющегося картографического материала и космического снимка создан опорный план поселка городского типа Козин (Киевская область) в электронном виде. В результате сопоставления ситуации на картографическом материале и космическом снимке выявлены изменения, которые произошли в течение 20-ти лет. Опорный план подготовлен для проектных градостроительных работ.

Наведено результати попередніх досліджень можливості використання індексів червоного краю та водних індексів для класифікації земного покриву за даними сенсора ЕО-1 "Hyperion". Використано космознімки території Києва й області від 14.09.2002 р., на підставі яких побудовано зображення індексів REP, NDVI та HTCI, а також водних індексів LWI, NWI і SMI, які надалі використано для класифікації земного покриву. Результати досліджень показали, що класифікація рослинного покриву з використанням сукупності множин індексів дає кращий результат, ніж із використанням коефіцієнтів відбиття або окремих індексів. Це свідчить про високий потенціал використання комбінацій індексів червоного краю для моніторингу стану рослинного покриву.

Освещены основные критерии возможностей спутниковых технологий - применение космических снимков и наземного базирования, при построении экосети и решения вопросов мониторинга земель Харьковской области.

Рассмотрены вопросы определения и использования тропосферных задержек GNSS-сигналов на современном этапе развития спутниковых технологий.

Рассмотрены методические основы исследования динамики в застройке территории городов Украины по разновременным материалам, основу которых составляют космические снимки высокого разрешения. Проведен анализ элементов городской территории, наиболее подверженных изменениям. На основании анализа характера этих изменений выделены типы городов: города с рекреационно-оздоровительной и курортной функциями; промышленные и экономически развитые; "закрытые"; депрессивные. Разработан алгоритм исследования на примере поселка городского типа Козин Киевской области и сформулированы методические принципы.

Розроблено структури технологічних процесів виконання аерознімальних робіт за допомогою безпілотних транспортних засобів. Встановлено відмінності у технологіях проведення аерознімальних робіт для двох різних транспортних засобів. Запропоновано шляхи удосконалення технологічних процесів аерознімальних робіт.

Приведен аналитический обзор современных методов дистанционного исследования земельных ресурсов та указаны практические возможности использования их в сельском хозяйстве. Сделаны выводы о необходимости использования космических методов дистанционного зондирования на современном этапе.

Розроблено технологію картографії та моніторингу локальних об'єктів з використанням легких літальних апаратів (ЛЛА). Побудовано математичну модель руху аерознімального комплексу на базі ЛЛА за умов турбулентної атмосфери. На базі цієї моделі розроблено методику дослідження руху аерознімального комплексу з використанням різних моделей атмосфери. Створено аерофотоустановку, що забезпечує одержання планових аерофотознімків за умов нестабільного польоту ЛЛА. Запропоновано нове технічне рішення аерофотознімального комплексу, компонентами якого є ЛЛА, аерофотоустановка, аерофотокамера, навігаційне устаткування. Наведено методичні рекомендації щодо виконання польотів з використанням аерофотознімального комплексу. Запропоновано технологію картографування та моніторингу з використанням ЛЛА. На підставі результатів проведених експериментальних досліджень підтверджено переваги запропонованої технології та нових технічних рішень.

Сформульовано вимоги до матеріалів аеро- та космічного знімання, що висуваються кадастровими роботами в Україні та в Республіці Білорусь. Розглянуто критерій оцінки точності, що грунтується на просторовій роздільній здатності зображень. Зроблено висновок, що сучасні аерозображення та фотограмметричні технології забезпечують вимоги кадастру, тоді як сучасні космічні зображення навіть надвисокої роздільної здатності не можуть в повному обсязі забезпечити вимоги земельного кадастру.

Наведено формули для визначення аномалії висоти за результатами супутникових геодезичних вимірювань і льодового проміру.

Рассмотрены вопросы влияния отличающегося количества реперных точек и точностей их топографической привязки на характеристики разновременных изображений. На основании моделирования полиномиальной геометрической коррекции с билинейной и бикубической интерполяцией яркостей исследованы особенности обнаруживаемых различий сопоставляемых изображений (фон) в условиях их фактического отсутствия.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д131.1 с18

Рубрики:

Літальнозйомні роботи

Шифр НБУВ: Ж29144 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто системний підхід щодо проведення моніторингу руслових процесів рік на прикладі р. Дністер. Для проведення дослідження русла за 30-річний період із 1979 р. використано космічні зображення з літальних апаратів Landsat 3 і Landsat 7, топографічні, геологічні та грунтові карти. Виявлено істотні зміни положення русла річки.

У дослідженні використано результати супутникових спостережень для цілей земельного кадастру. З опрацювання результатів супутникових спостережень одержано координати пунктів у глобальній системі координат ETRS89. Їх інтерполяційне перетворення в кадастрову систему координат S - SK, яка використовується в Чеській Республіці, виконано за допомогою двох методів: трансформаційних степеневих поліномів і тривимірного перетворення координат Бурші - Вольфа. Одержані результати показали, що вищу точність перетворення дають трансформаційні поліноми.

Представлены и описаны методы оперативного анализа состояния местности на основании моделей цифровых карт и аэрокосмоснимков. Рассмотрены три метода: пространственного анализа рельефа местности, совместной обработки данных дистанционного зондирования Земли и моделей цифровых карт местности, моделирования динамики состояния местности. Описаны программно-информационные средства, реализующие эти методы. Приведены примеры использования.

Розглянуто існуючі методи класифікації, які базуються на вивченні текстурної компоненти зображень. Показано їх недостатню ефективність під час розв'язання практичних задач природокористування за умов обмеженого обсягу апріорної інформації та присутності на космознімках великої кількості перешкод природного та техногенного походження. Запропоновано нові ефективні методи статистичної класифікації зображень текстур за наявності одного або декількох еталонів. Обгрунтовано метод розрахунку нової спектральної характеристики текстур, який є інваріантним до впливу повороту аналізованого зображення та не потребує переходу до полярної системи координат. Розроблено нову комп'ютерну інформаційну технологію та систему класифікації текстур земної поверхні з використанням космічних знімків високого просторового розрізнення. Технологія показала свою ефективність на тестових прикладах та під час прогнозування золоторудної мінералізації, проведеного за реальними космічними знімками двох золоторудних полів.

Наведено вдосконалену методику визначення швидкостей зміни координат постійно діючих станцій і періодично діючих пунктів української постійнодіючої мережі глобальних навігаційних супутникових спостережень, розташованих на території України, за результатами супутникових геодезичних спостережень.

Проаналізовано часові ряди координат GNSS-станцій і способи визначення швидкості їх руху. За умови відсутності яких-небудь сторонніх впливів ця швидкість являє собою рух геологічної структури. Розглянуто деякі ефекти, які порушують поставлену умову.