Розглянуто питання вивчення і аналізу інформації про природні і техногенні загрози в еколого-геофізичних ситуаціях з використанням методів математичного комп’ютерного моделювання. Вивчено питання і проаналізовано інформацію про природні і техногенні загрози в еколого-геофізичних ситуаціях із використанням методів математичного комп'ютерного моделювання. Описано основні задачі і методи їх розв'язання, які прийнятні з точки зору їх застосування при вирішенні проблем цивільного захисту. Подано загальне формулювання фізико-математичних задач, які розв’язуються в кожному конкретному випадку при використанні вхідних даних задач рішення. Подано приклади розв'язання прикладних задач про поширення хвильових полів, моделювання напружено-деформованого стану об’єктів, пов'язаних з інфраструктурою навколишнього середовища. Представлено розроблену проблему аналізу та опрацювання супутникових даних, побудови карт областей і районів, зокрема, України. Оцінено інженерну обстановки та сейсмічний вплив на інженерні об’єкти з врахуванням впливу термічних ефектів на прикладі чорнобильської атомної електростанції, зроблено локалізацію пожежонебезпечних ділянок з використанням супутникових даних для сейсмоактивних зон оцінені аспекти освоєння енергетичних геотермальних ресурсів безпеки держави. Описано геоінформаційні технології оцінювання пожежних ризиків, які пов'язані з задачами моделювання природних і техногенних загроз та представлені розрахунки часу евакуації та пожежного ризику на прикладі об'єкту - дитячого дошкільного закладу. Підсумовано результати досліджень вивчення еколого-геофізичного стану навколишнього середовища.

Розглянуто результати розроблення та впровадження українськими вченими інформаційних технологій та сервісів оцінювання індикаторів сталого розвитку на основі використання супутникових даних спостереження за Землею. Викладений матеріал спрямований на вирішення актуальних соціально-економічних проблем, зокрема, досягнення сформульованих ООН цілей сталого розвитку, моніторингу глобальних кліматичних змін, катастрофічних подій. Запропоновано методологію визначення індикаторів сталого розвитку, інформаційні технології їх обчислення на основі супутникових даних та продуктів їхнього оброблення з використанням сучасних хмарних технологій. Зокрема йдеться про впровадження в Україні ідеології створюваної міжнародної системи систем спостереження за Землею GEOSS та європейської програми Copernicus. Набутий досвід дає змогу запропонувати до реалізації ідеологію українського сегменту GEOSS — інформаційної системи UkrGEO, яка передбачає інтеграцію та експлуатацію багатьох нових наборів супутникових даних, а також істотну модернізацію національних статистичних і геопросторових систем у контексті цифровізації економіки та індустрії 4.0.

Розглянуто результати експериментальних досліджень із використанням для моніторингу навколишнього середовища випромінювань глобальних навігаційних супутникових систем (ГНСС), які було створено для вирішення завдань радіонавігації. Запропоновано оригінальні методики, що дають змогу вивчати рефракційні властивості тропосфери, їх просторову неоднорідність, виявляти зони небезпечних метеорологічних явищ і визначати вплив Сонця на процеси в атмосфері.

Робочий зошит є третьою частиною комплексного збірника практичних робіт із курсу «Основи дистанційного зондування Землі», він присвячений формуванню компетентностей з обробки та аналізу супутникових знімків на платформі Google Earth Engine. Практичні роботи, що містяться в робочому зошиті, укладені з метою ознайомити читача з можливостями аналізу супутникових знімків за допомогою потужностей хмарного сервісу Google Earth Engine, який надає вільний доступ до більш ніж 40 петабайтів даних супутнико- вого моніторингу Землі

Посібник є теоретичним компонентом третього рівня методики «Основи дистанційного зондування Землі», яку розробляє лабораторія «ГІС та ДЗЗ» НЦ «МАНУ». Він присвячений формуванню компетентностей з обробки та аналізу супутникових знімків у хмарній платформі компанії «Google» - Google Earth Engine. Посібник знайомить читачів з основами мови програмування JavaScript і особливостями її використання на платформі Google Earth Engine. Також у ньому представлено інформацію про роботу з геоданими, зокрема: огляд колекцій даних у Google Earth Engine, їх фільтрування та візуалізацію, можливості використання функцій та створення вебзастосунків як форми представлення результатів дослідження.

Мета роботи - дослідження тимчасових змін типів земного покриву в межах природно-заповідного фонду (ПЗФ) України; аналіз зміни лісового покриву (вирубка чи лісовідновлення) за відкритими даними Global Forest Change 2000 - 2020 із просторовою роздільною здатністю 30 м із визначенням найбільш проблемних типів заповідників, де відбувалась вирубка лісів у 2000 - 2020 рр. Іншим аспектом дослідження є моніторинг використання земель ПЗФ для сільського господарства, зміни площ сільськогосподарських полів у часі та їх порівняння. Це дослідження проведено на основі власних карт земного покриву з просторовою роздільною здатністю 10 м за 2016 - 2020 рр., а також у порівнянні з відкритим набором даних World Cover Map для України за 2020 р. Для створення власних карт земного покриву для всієї України використано оптичні супутникові (Sentinel-2) і радарні дані (Sentinel-1). Описано технологію побудови карт класифікації земного покриву для великих територій на основі супутникових даних. Розглянуто основні етапи попередньої обробки супутникових даних, методологію злиття даних різної та однорідної природи за різні часові дати. За допомогою наборів геопросторових продуктів досліджено динаміку змін площі лісу та посівних угідь за різними видами природно-заповідного фонду України за 2000 - 2020 рр. Найбільшу частку ліси займають у заповідних урочищах, парках-пам'ятках садово-паркового мистецтва та дендрологічних парках (більше 73 % лісів), з яких найбільші зміни відбулися в заповідних урочищах на 1,81 % площ (1,7 тис. га) та дендрологічних парках - на 1,02 % площ (17 га). Дослідження та результати показали, що в цілому на національному рівні зміни з часом не суттєві (до 3 % для лісів і до 2 % для сільськогосподарських площ), однак вони мають велике значення, оскільки природні ресурси обмежені, а якість життя людства залежить насамперед від природи, екології та якості навколишнього середовища.

Представлено результати досліджень наслідків надзвичайних ситуацій, спричинених ураганами, землетрусами, пожежами та розливанням нафти, за космічними знімками. Розглянуто методики оцінювання руйнацій за різночасовими космічними знімками в програмному пакеті ErdasImagine за допомогою інструментарію модуля DeltaCue, класифікації та онлайн-сервісів, а також за допомогою бібліотеки компꞌютерного зору OpenCV.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д131.9

Рубрики:

Космічна зйомка

Шифр НБУВ: Ж16489 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено результати рекогносцирувальних досліджень на великих площах водневої дегазації в Якутії, Баварії, в районі Бермудського трикутника та на локальних ділянках в Україні. З застосуванням прямопошукової технології частотно-резонансної обробки та інтерпретації супутникових знімків і фотознімків досліджено особливості глибинної будови на ділянках водневої дегазації. Інструментальними вимірами підтверджено наявність великих площ водневої дегазації в Якутії. На шести площах обстеження виявлено базальтові вулканічні комплекси великих розмірів. Діаметр однієї з виявлених структур перевищує 100 км. На п'яти площах підтверджено факти міграції водню в атмосферу. Зверху базальтові породи перекриті вапняками, доломітами та мергелями, в яких можуть бути виявлені скупчення водню. Додаткові інструментальні вимірювання показали, що кременисті породи можуть бути досить ефективною покришкою для накопичення водню в розташованих під ними породах-колекторах. Відгуки від базальтів, водню та живої води зареєстровані також на декількох площах і ділянках обстеження у ФРН. Підтверджено наявність великих зон водневої дегазації в Баварії. Па одній з обстежених ділянок у Баварії зареєстровано відгуки від нафти, конденсату, газу, бурштину, вуглекислого газу, бактерій, фосфору (жовтого), горючого сланцю, газогідратів, антрациту та осадових порід 1 - 6-ї груп, а також встановлено факт міграції газу (метану) в атмосферу. В її межах доцільно провести детальні пошукові роботи на нафту та газ. У районі розташування Бермудського трикутника, а також Бермудських островів зареєстровано відгуки від фосфору (червоного і жовтого), водню, живої та мертвої води та базальтів. Верхня кромка базальтів у районі Бермудського трикутника зафіксована на глибині 74 м, а корінь базальтового вулкана визначено на глибині 723 км. На поверхнях 74 м і 0 м із верхньої частини розрізу отримано відгуки від водню, що свідчить про його міграцію у воду та атмосферу. Результати обстеження в районі Борисполя та Волинській області вкотре підтверджують наявність базальтових вулканів із воднем і живою водою на площах і ділянках у різних регіонах України. Також встановлено факт міграції водню в атмосферу. Наведені результати досліджень, а також опубліковані раніше матеріали експериментальних робіт у різних регіонах свідчать про доцільність застосування прямопошунових методів частотно-резонансної обробки супутникових знімків і фотознімків для виявлення зон скупчення водню в районах розташування базальтових вулканів і на ділянках водневої дегазації. Застосування мобільної та малозатратної технології надасть можливість істотно прискорити геологорозвідувальний процес на водень, а також знизити фінансові витрати на його проведення.

В даний час зображення дистанційного зондування Землі знайшли безліч застосувань. Найчастіше кінцевим або проміжним результатом їх обробки є класифікаційна карта. Такі карти зазвичай отримують за допомогою попередньо навченого класифікатора, і однією з вимог, що пред'являються до них, є їх точність. Основним предметом статті є чинники, що визначають цю точність. Основними з них є якість даних ДЗЗ та тип класифікатора, параметри та підхід до навчання. Якість зображення може погіршитися через кілька факторів. Одним з них є спотворення, що вносяться стиском з втратами, який широко використовуються у зв'язку з величезним обсягом даних і необхідністю значно зменшити їх обсяг на етапах передачі, зберігання та/або розповсюдження. З цієї причини основною метою статті є спільний розгляд класифікації та стиснення із втратами. Зокрема, це означає, що навчання класифікатора може проводитися як для вихідних (нестиснених, стиснутих без втрат) зображень (за їх наявності), так і для наявних стислих даних (пропонованих користувачеві для класифікації та подальшого аналізу). Завдання цієї статті полягає в тому, щоб розглянути та порівняти ці два варіанти. Перший - це навчання класифікатора на вихідних зображеннях і подальше його застосування до стиснених даних, де зображення можуть бути стиснуті з різним ступенем стиснення. Другий варіант - використання навчання класифікатора для стиснених зображень, де параметри стиснення для навчальних даних можуть бути приблизно такими, як і для зображень, до яких застосовується класифікатор. Основний результат полягає у тому, що остання методологія здатна забезпечити певні переваги проти навчання класифікатора для вихідних даних, якщо необхідно класифікувати стислі дані дистанційного зондування Землі. Результати отримані для класифікатора на основі нейронної згорткової мережі. Як зображення для навчання та перевірки використовуються чотири реально існуючі триканальні (видимий діапазон) зображення Sentinel-2 Харкова та Харківської області, які характеризуються різною за складністю структурою та містять чотири основні класи об'єктів на місцевості. Надано практичні рекомендації. Як висновки можна констатувати, що варто навчати класифікатори для декількох ступенів стиснення і з особливою обережністю стискати зображення складної структури.

Точні й актуальні дорожні карти мають вирішальне значення для великої кількості застосувань, таких як міське планування, автоматична система навігації транспортних засобів і система моніторингу дорожнього руху. Однак навіть на зображеннях дистанційного зондування з високою роздільною здатністю фон і дороги виглядають схожими через оклюзію дерев і будівель, тому важко точно сегментувати дорожню мережу зі складних фонових зображень. У роботі запропоновано алгоритм, заснований на глибокому навчанні, для сегментації дорожньої мережі із зображень дистанційного зондування. Цей алгоритм семантичної сегментації було розроблено з модифікованою UNet. Через меншу доступність зображень дистанційного зондування для семантичної сегментації використовувався метод доповнення даних. Спочатку мережа семантичної сегментації була навчена більшою кількістю навчальних зразків з використанням традиційної архітектури UNet. Після цього кількість навчальних зразків поступово зменшується та вимірюється продуктивність традиційної моделі UNet. Ця базова модель UNet дає кращий результат у вигляді точності, IOU, оцінки DICE та візуалізації зображення для 362 навчальних зразків. Ідея полягає в тому, щоб просто отримати дані про дороги із зображень дистанційного зондування. Як наслідок, на відміну від традиційної UNet, немає потреби в глибшій структурі декодера нейронної мережі. Отже, кількість згорткових шарів у модифікованій UNet менша, ніж у стандартній UNet. Таким чином, було зменшено складність архітектури глибокого навчання та час навчання, необхідний для моделі дорожньої мережі. Продуктивність моделі, виміряна за допомогою об'єднання (IOU), становила 93,71 %, а середній час сегментації одного зображення становив 0,28 секунди. Результати показали, що модифікована UNet може ефективно сегментувати дорожню мережу на основі зображень дистанційного зондування з ідентичним фоном. Його можна використовувати в різних ситуаціях.

Розглянуто результати експериментальних досліджень нестаціонарних відбиттів від поверхні моря, суші та ясного неба, виконаних вітчизняними дослідниками у НВЧ- та ВВЧ-діапазонах хвиль з використанням багаточастотних і багатополяризаційних комплексів. Розглянуто особливості побудови аерокосмічних і наземних радіотехнічних комплексів і програми космічних досліджень провідних космічних держав.

Розглянуто основи грунтового дешифрування як міждисциплінарної наукової ді¬яльності, спрямованої на інтерпретацію результатів обробки даних багатоспектраль- ного космічного сканування для всебічного визначення показників та властивостей грунтів як складової створення сучасних систем інформаційного забезпечення мо¬ніторингу сільськогосподарських земель країни. Обґрунтовано та надано коротку характеристику даним космічного сканування високого просторового розрізнення як інформаційної основи локального моніторингу грунтів та Грунтового покриву. На¬дано характеристику сучасним геоінформаційним системам як технологічній основі проведення грунтового дешифрування космічних зображень для моделювання і мо¬ніторингу грунтів через створення та аналіз новітніх, цифрових фунтово-картогра¬фічних матеріалів. Розроблено методологічні основи коректного аналізу результатів грунтового дешифрування для отримання та налагодження системи обміну інфор¬мацією для зацікавлених користувачів і установ екологічного й природоохоронного профілів, які здійснюють оцінювання, аналіз та прогноз стану сільськогосподар¬ських земель для розробки і коригування агровиробничих заходів, оцінювання їх ефективності тощо.

The work is devoted to the description of the development of compression algorithms for hyperspectral aerospace images based on discrete orthogonal transformations for the purpose of subsequent compression in Earth remote sensing systems. As compression algorithms necessary to reduce the amount of transmitted information, it is proposed to use the developed compression methods based on Walsh - Hadamard transformations and discrete-cosine transformation. The paper considers a methodology for developing lossy and high-quality compression algorithms during recovery of 85 % or more, taking into account which an adaptive algorithm for compressing hyperspectral AI and the generated quantization table have been developed. The existing solutions to the lossless compression problem for hyperspectral aerospace images are analyzed. Based on them, a compression algorithm is proposed taking into account inter-channel correlation and the Walsh - Hadamard transformation, characterized by data transformation with a decrease in the range of the initial values by forming a set of channel groups [10 - 15] with high intra-group correlation [0,9 - 1] of the corresponding pairs with the selection of optimal parameters. The results obtained in the course of the research allow us to determine the optimal parameters for compression: the results of the compression ratio indicators were improved by more than 30 % with an increase in the size of the parameter channels. This is due to the fact that the more values to be converted, the fewer bits are required to store them. The best values of the compression ratio [8 - 12] are achieved by choosing the number of channels in an ordered group with high correlation.

Приведены результаты рекогносцировочных исследований в различных регионах мира с целью разработки и совершенствования методики применения мобильных прямопоисковых методов на различных этапах поисково-разведочных работ на рудные и горючие полезные ископаемые, а также воду. На площади крупной зоны сланцевой нефти в бассейне Williston на севере США подтверждено наличие залежей углеводородов в глубинных горизонтах разреза, а к востоку от бассейна обнаружен крупный кластер базальтовых вулканических структур с водородом и живой (целебной) водой. На площади расположения импактного кратера Илань в Китае исследованиями обнаружен алмазоносный кимберлитовый вулкан с верхней кромкой на глубине 610 м. В районе структуры Вредефорт подтверждена перспективность гранитных вулканических комплексов на обнаружение залежей золота, платины и других рудных полезных ископаемых. Исследованиями на участках обнаруженных иридиевых аномалий установлено, что они расположены в пределах гранитных вулканов, в которых в интервале 57 - 59 км существуют условия для синтеза иридия, осмия, никеля и золота. Обследование соленых озер в различных регионах свидетельствует о том, что все они формируются в контурах вулканических комплексов с корнями на глубинах 470 и 723 км, заполненных ультрамафическими породами. В пределах таких вулканов практически всегда регистрируются сигналы от мертвой воды, соли калийно-магниевой и лонсдейлита. Результаты инструментальных измерений на участке археологических исследованиях в районе прогнозируемого падения метеорита на Ближнем Востоке не подтверждают импактного события. На локальных участках обследования в Сахаре сканированием разреза в интервале 0 - 200 м установлено наличие трех водоносных горизонтов. В пределах трех поисковых площадей на юге Украины выделены локальные участки для проведения детальных поисковых работ с целью обнаружения и локализации промышленных скоплений нефти и газа. Сигналы на частотах углеводородов зарегистрированы на участках бурения скважин на шельфе Кот-д'Ивуара, в Баренцевом море и на суше в Австралии. Сканированием разреза с крупным шагом 50 см и 1 м определены интервалы, перспективные для поисков залежей нефти и газа. Алмазоносный кимберлитовый вулкан обнаружен на участке сипов на поверхности Черного моря в районе г. Батуми. В целом, материалы проведенных экспериментальных работ можно считать дополнительными свидетельствами в пользу вулканической модели формирования структурных элементов и внешнего облика поверхности Земли, а также месторождений рудных и горючих полезных ископаемых и воды.

Наведено результати експериментальних досліджень на Марсі на локальній ділянці посадки марсохода (ДПМХ) NASA Perseverance, в районі кратера Jezero та на площі в північній частині планети. Дослідження рекогносцирувального характеру проведено з застосуванням методів частотно-резонансної обробки та інтерпретації знімків ділянок обстеження з космічних апаратів із метою вивчення особливостей їх геологічної будови. Інструментальні виміри показали, що ДПМХ розташована в межах вулканічної структури, заповненої мергелями. На поверхні в зоні посадки виявлено уламки кременистих порід. У районі розташування кратера Jezero інструментальними вимірами встановлено (підтверджено) наявність у розрізі планети 8 типів вулканічних споруд, заповнених: сіллю; вапняками; доломітами; мергелями; кременистими породами; базальтами; ультрамафічними породами; кімберлітами. Обстеженням окремих площ планети підтверджено факт наявності в її складі лише 27 відомих на Землі хімічних елементів. До відсутніх на Марсі хімічних елементів належить також кисень. Відсутність кисню на Марсі свідчить про те, що на планеті немає води, а отже, і льоду в полярних областях. У районі північного полюса Марса виявлено крупні вулканічні структури, заповнені сіллю. Виявлені на Марсі численні вулканічні комплекси, заповнені породами різного складу, є важливими аргументами на користь вулканічної моделі формування зовнішнього вигляду планети. Результати досліджень свідчать про принципову можливість використання даних дистанційного зондування планет і супутників Сонячної системи (знімків із космічних апаратів, посадочних модулів і телескопів) для вивчення внутрішньої будови об'єктів обстеження та складу присутніх на них порід, мінералів і хімічних елементів. Частотно-резонансна технологія обробки супутникових знімків і фотознімків може бути використана для досліджень на планетах і супутниках Сонячної системи в межах великих наукових проєктів їх вивчення. Апробована мобільна технологія може також знайти застосування під час вибору місць відбору зразків порід для марсохода.

Приведены результаты исследований вдоль геоэлектрического профиля на Кавказе, сейсмических профилей на территории Украины, на поисковой площади в Одесской области, участке бурения поисковой скважины на шельфе Гамбии и районах расположения месторождений нефти и газа в Молдове. Исследования проведены с целью дополнительной апробации прямопоисковых методов и совершенствования методических приемов их применения в геолого-разведочном процессе на нефть, газ и природный водород, а также при изучении глубинного строения структурных элементов Земли. На участках в районе Приэльбрусского геоэлектрического профиля обнаружены вулканические структуры, заполненные известняками, доломитами, мергелями, кремнистыми породами, гранитами, базальтами и ультрамафическими породами. В контурах базальтового вулкана зарегистрированы сигналы от водорода и фосфора красного. На пяти участках вдоль профилей в Днепровско-Донецкой впадине определены базальтовые вулканы с водородом и живой водой, в пределах трех - алмазоносные кимберлитовые вулканы. Отклики на частотах углеводородов зарегистрированы в контурах трех вулканов с осадочными породами 1 - 6-й групп. Вдоль сейсмического профиля 2021 г. на территории Украины на 11 участках обнаружены базальтовые вулканы с водородом и живой водой! Сигналы на частотах углеводородов зарегистрированы на 8 участках в вулканах осадочных пород 1 - 6-й групп. На территории Румынии обнаружены 4 базальтовых вулкана, а на двух участках - кимберлитовые вулканы с алмазами. По результатам работ вероятность получения притоков флюидов в поисковой скважине на шельфе Гамбии близка к нулю. В пределах поисковой площади на юге Одесской области целесообразно провести детальные геолого-разведочные работы на нефть и газ. Материалы рекогносцировочных работ на территории Молдовы позволяют констатировать, что глубинные горизонты разрезов в стране перспективны для поисков залежей углеводородов и природного водорода. Результаты обследования локальных участков и площадей вдоль геоэлектрического и сейсмических профилей, свидетельствуют о целесообразности применения прямопоисковых методов и технологий при изучении глубинного строения небольших участков и крупных блоков геоэлектрическими и сейсмическими методами. Апробированная мобильная технология частотно-резонансной обработки спутниковых снимков и фотоснимков позволяет наполнять изучаемый разрез конкретными породами (осадочными, метаморфическими и магматическими), а также выделять участки на поверхности и интервалы в разрезе, перспективные для поисков рудных и горючих полезных ископаемых.

Проведено аналіз сучасних методів дистанційного зондування Землі (ДЗЗ). Розглянуто класифікацію і характеристику основних типів космічних знімків та інтернет-джерела для одержання даних ДЗЗ. Висвітлено міжнародну класифікацію та стандартні рівні оброблення сучасних космічних знімків від постачальників, формати даних та структуру цифрових космічних зображень. Детально розглянуто технології злиття зображень та алгоритми просторових поліпшувальних перетворень космічних зображень з різним просторовим розрізненням. Відображено підходи до класифікації вегетаційних індексів рослинності, їх одержання та особливості застосування. Розглянуто особливості класифікації растрових даних часового ряду, зокрема вибір відповідного методу класифікації, поняття точності для класифікаторів із жорсткими умовами, матрицю помилок та Карра-коефіцієнт, класифікацію на основі нечіткої логіки, статистичні метрики - дивергенцію, відстань Джеффріса - Матусіти, міру роздільності Махаланобіса.

Наведено результати експериментальних досліджень на майданчику видобутку водню, ділянках водневої дегазації в різних регіонах, а також на Місяці. Експерименти з використанням прямопошукової технології частотно-резонансної обробки та інтерпретації супутникових знімків і фотознімків проведено з метою вивчення особливостей глибинної будови на ділянках водневої дегазації. Результати інструментальних вимірювань свідчать про те, що на площах і ділянках розташування базальтових вулканів (БВ) із коренями на різних глибинах практично завжди реєструються сигнали на частотах водню. Під час сканування розрізу відгуки від водню фіксуються практично від верхніх кромок БВ до їх коренів. Отже, можна припустити, що БВ є свого роду каналами, по яких відбувається міграція водню у верхні горизонти розрізу та далі в атмосферу. У межах багатьох БВ на глибині 68 км здійснюється синтез глибинної (живої) води. Збагачена воднем вода є цілющою і може бути використана для оздоровчих цілей. Усі раніше обстежені зони довголіття на Землі розташовані в межах БВ, у яких синтезована на глибині 68 км вода мігрує до поверхні та використовується для водопостачання. Поклади водню можуть бути сформовані БВ у розташованих поруч колекторах, перекритих покришками. Ділянка видобутку водню в Малі розташована поза контуром БВ; відгуки від водню зафіксовані на майданчику розташування свердловини з мергелів. На локальних ділянках у Карпатах сигнали від водню отримані з доломітів і мергелів. Сформовані поруч з БВ поклади водню в колекторах різного типу можуть бути виявлені та локалізовані під час площинних пошукових робіт із використанням методів частотно-резонансної обробки (ЧРО) супутникових знімків і фотознімків. Прямопошукова технологія може бути використана також для вивчення колекторів у кристалічних породах (у базальтах у тому числі). Матеріали роботи, а також опубліковані раніше результати експериментальних досліджень у різних регіонах свідчать про доцільність застосування прямопошукових методів ЧРО супутникових знімків і фотознімків для виявлення зон скупчення водню в районах розташування БВ, а також на ділянках водневої дегазації. Застосування мобільної та малозатратної технології надасть можливість істотно прискорити геологорозвідувальний процес на водень, а також знизити фінансові витрати на його проведення.

Головне завдання дослідження - встановлення доцільності роботи з даними дистанційного зондування атмосфери (супутникові дані GPM IMERG), а саме оцінювання визначеної дистанційно інтенсивності окремих подій дуже сильних опадів (50 мм і більше за 12 годин і менше), що спостерігаються над територією України. Для цього проводилася верифікації супутникових даних результатами спостережень наземних станцій (дані плювіографів). Дослідження полягало в опрацюванні даних та карт-продуктів IMERG, побудові на їх основі таблиць та графіків, розрахунку статистичних індексів та їх оцінюванні. Всього було використано 7 статистичних параметрів, а саме: систематична похибка, середня абсолютна помилка, середня квадратична похибка, коефіцієнт кореляції Пірсона, фактор 2-х (FA2), фактор 5-ти (FA5), індекс узгодженості (Index of Agreement, IOA). Розрахунок статистичних параметрів проводився як для окремих випадків дуже сильних опадів, так і для добових сум опадів. Встановлено, що зв'язки супутникового та наземного рядів даних статистично не значимі. Дані IMERG при оцінці окремих подій дуже сильних опадів над рівнинною Україною демонструють суттєві похибки, що може бути спричинено як невідповідністю дистанційних спостережень самих по собі для такого роду використання, так і зміщенням наземних точок вимірювання у координатній сітці супутникових даних, або часу визначення величин інтенсивності та сум опадів дистанційними та наземними спостереженням. Як основний висновок дослідження - необхідність пошуку нових та вдосконалення запропонованих методичних підходів щодо аналізу супутникової інформації.