Підведено підсумки багаторічної роботи у центральній частині Українського щита, де виконані детальні дослідження теплового потоку. Виявлено ланцюжок аномалій, який проінтерпретовано, побудовані приповерхнева (0 - 6 км) та глибини (0 - 90 км) моделі кори та верхніх шарів мантії. Ці моделі були порівняні з існуючими даними сейсмології, гравіметрії, магнітометрії, ізотопії гелію та новітніх і сучасних рухів поверхні Землі. На основі цих робіт було висловлено гіпотезу про ендогенний режим Кіровоградського блоку - початкову стадію тектоно-магматичного процесу. Для підтвердження гіпотези проведено порівняння потужності кори в Кіровоградській зоні активізації та у найближчому визнаному рифті - Дніпровсько-Донецькій западині.

Розглянуто дані про аномалії теплового потоку, мантійного гравітаційного поля, ізотопії гелію, електропровідності порід кори у деяких районах України. Показано їх зв'язок з процесом сучасної активізації, що сформував частину покладів углеводнів.

Наведено методику автоматизованого підбору збурювальних джерел тепла в процесі інтерпретації нестаціонарних аномалій, яка базується на підборі методів найшвидкішого спуску та сингулярного розкладання матриць.

Для 108 свердловин визначено значення глибинного теплового потоку. Виділено три позитивні та одну негативну аномалії. Побудовано теплові моделі для різних частин регіону. Під позитивними аномаліями виявлено зони часткового плавлення. За комплексом геолого-геофізичних даних виявлено зону сучасної активізації тектоносфери регіону. Обгрунтовано зв'язок з нею деяких родовищ корисних копалин. Під негативною аномалією теплова модель збігається з моделями діамантоносних провінцій.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д213.56 + Д221(922.8)4

Рубрики:

Геотермічні аномалії

Океанологія

Шифр НБУВ: Ж14153 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Решены нелинейные интегральные уравнения Фредгольма - Урысона І рода в системе MATLAB, описывающих обратную задачу определения области размещения источника тепла при известных значениях внешней температурной аномалии.

The axis-symmetric contact task of thermo-elasticity of the cylinder circular punch stress of finite length with a plane foundation which is twirled on an elastic transversal-isotropic layer is observed. It is supposed, that in the contact area deposits warmly which amount is proportional to friction coefficient, to rotate velocities and to a normal contact stress. The heat contact between punch and layer is the imperfect. Between the free surfaces of the observed bodies system and the environment there is a heat exchange on a Newton's law. Method of determination of normal contact stress and temperature fields in the cylinder and the layer is offered.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д453.1 + Д213.561

Рубрики:

Нафта

Геотермія газонафтоносних областей

Шифр НБУВ: Ж14153 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано дані температурних режимів нафтогазових родовищ і перспективних ділянок Південнокаспійського басейну. На основі масиву виміряних температур і стратиграфічних даних за 190 морськими та наземними родовищами на різних глибинах побудовано тривимірні інтерпольовані карти температурних полів і стратиграфічних одиниць осадового комплексу регіону. Наявні дані охоплюють стратиграфічний інтервал від неогену до верхнього мезозою, у тому числі продуктивні формації пліоцену, які інтенсивно розробляють, та можливі інтервали залягання материнських порід (майкопська серія олігоцену, верхня крейда). Геотемпературні режими (залежність температура-глибина) для окремих полів і регіону в цілому можна апроксимувати узагальнено-параболічними кривими з підбиранням коефіцієнтів за наявними експериментальними даними. Виконано порівняння геотемпературних режимів Південнокаспійського басейну та подібних великих нафтогазоносних світових басейнів. Унаслідок особливостей геологічної історії та осадонагромадження, зокрема, швидкого занурення западини та лавинної седиментації (швидкість осадонагромадження 1 - 2 км/млн років) зазначений басейн - один з "найхолодніших" серед гігантських світових басейнів. Це надає змогу сподіватися на наявність зони нафто- та газогенерації на глибинах до 15 - 20 км, тобто значно глибше осадових комплексів Продуктивної товщі пліоцену та підстильних комплексів, зокрема, олігоценової майкопської серії, які на сьогодні розглядають як основні об'єкти розробки та пошукових робіт. Зокрема, аналітичні результати разом із даними геохімічних, стратиграфічних і тектонічних досліджень, а також модельними реконструкціями надають змогу прогнозувати наявність великих перспективних структур у мезозойських комплексах, зокрема потенційні поклади на надвеликих глибинах до 12 км.

Рассмотрены общие принципы формирования регионального геотемпературного поля в нефтегазоносных провинциях. Проведено исследование причин взаимосвязи аномального температурного поля с нефтегазоносностью осадочных отложений. Определена роль миграции углеродов в деформации регионального температурного поля. Обоснована связь геотермических аномалий и месторождений углеродов с учетом процесса их формирования. Установлены геотермические особенности зон концентрации наибольших ресурсов углеродов. Показана целесообразность и эффективность применения геотермальных методов разведки нефтегазоносных структур.

Для класифікації надглибинного мантійного флюїду, що охоплює всю акваторію Азовського моря, Керченський півострів і північну частину північно-східного шельфу Чорного моря, як труби дегазації вперше використано відомі ознаки. В консолідованої земній корі вони включають кільцеву структуру в його центрі, виділену за лгнітними даними, вузли перетину зон розломів, розподіл зобурювальних магнітних об'єктів, наявність хвилеводу, особливості теплового потоку і неотектонічної іктивності розломів блоків, кільцевих структур різних рангів, положення нафтових і газових родовищ, а в літосферній мантії - зони низьких швидкостей. Труба дегазації є крізьформаційною флюїдопідвідною системою пульсуючої дегазації. Неоднорідна будова земної кори в межах мегатруби зумовлена неодноразовим різновіковим надходженням флюїдів, що призвело до формування складної системи флюїдизації, що складається з ендогенних кільцевих структур - вогнищ вертикальної міграції флюїдів. Нерівномірність розподілу елементів цієї системи можна пояснити багатоканальним висхідним проривом флюїду в пульсуючому режимі, вихровою міграцією флюїдів і зміною "холодної" і "гарячої" гілок дегазації. Проявом "гарячої" дегазації є інтенсивно намагнічені джерела магнітних аномалій у південній частині структури, що зумовлено магматичними утвореннями; продуктами "холодної" - відносно слабомагнітні джерела на півночі в зоні пониженої щільності всього розрізу земної кори, де зосереджені газові родовища. На підставі встановленого в багатьох регіонах світу сучасного підживлення родовищ вуглеводнів, що експлуатуються мантійними флюїдами, одержані результати можуть бути основою нової моделі прогнозу і оцінювання вуглеводневого потенціалу, а також оптимізації геологорозвідувальних робіт в Азово-Березанській та Індоло-Кубанській газоносних областях.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д443.414.26 + Д213.561

Рубрики:

Методи магнітно-телуричного поля

Геотермія газонафтоносних областей

Шифр НБУВ: Ж14153 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Співробітники відділу тектоносфери Інституту геофізики НАН України вивчають зони сучасної активізації на території України вже протягом 25 років з використанням великого комплексу геолого-геофізичних даних. Інтерес до цих об'єктів зумовлений не тільки прагненням досліджувати механізми глибинних процесів, а й зв'язком із зонами родовищ різних корисних копалин. Залучено інформацію про пізньопліоценчетвертинні рухи поверхні, нафтогазоносність, райони гідрохімічної інверсії, аномальновисоких пластових тисків, поширення молодої рудної мінералізації, аномальну ізотопію гелію підземних вод і газів, зони поширення знижених швидкостей поздовжніх сейсмічних хвиль у земній корі і верхніх горизонтах мантії, аномально тонку земну кору, аномалії теплового потоку, підвищену електропровідність порід кори і мантії, мантійні гравітаційні аномалії. Виділено 12 зон у межах близько половини території України. Одна з них охоплює Карпатський регіон з альпійською складчастістю, інші розміщуються в структурах платформи різного віку - від докембрійського до посткімерійського. За наведений період досліджень ступінь геотермічної і геоелектричної вивченості території України багаторазово збільшився, істотно доповнені дані щодо ізотопії гелію, з'явилися інші геолого-геофізичні дані. Суттєво змінилася методика інтерпретації експериментальної інформації. Очевидні необхідність узагальнення нагромаджених відомостей та їх аналіз на підставі єдиного методичного підходу. Зроблено спробу вирішення одного з таких завдань - побудова сучасного варіанта меж зон сучасної активізації.

Розглянутo експерименти зі штучного "дозрівання" гумінових кислот, керогену, модельних сумішей органічних сполук та окремих вуглеводнів тривалістю до 4000 год, проведені в широкому діапазоні тисків і температур. Проаналізовано тенденції в зміні складу газів, утворених під час дослідів упродовж певного часу. Встановлено, що в розглянутих експериментах не досягається стан термодинамічної рівноваги; вони показують лише тенденції в змінах твердої, рідкої та газової фаз. Розроблено методику термодинамічного моделювання штучного дозрівання органічних сполук у процесі катагенезу, яка базується на формалізмі Джйнеса. Проведено розрахунок рівноважної концентрації газів у контакті з гуміновою речовиною, залежно від температури. Результати розрахунку добре узгоджуються з тенденціями, показаними експериментальними дослідженнями.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д213.561

Рубрики:

Геотермія газонафтоносних областей

Шифр НБУВ: Ж23665 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено методами термодинаміки перебігу еволюції систем органічних та неорганічних речовин, що входять до структурно-речовинних комплексів нафтогазоносних регіонів України. Створено методику термодинамічного моделювання еволюції геохімічних систем, що спирається на максимізацію ентропії, розраховано склад систем, які містять геополімери, вуглеводневі та невуглеводневих сполуки в широкому діапазоні глибин, і встановлено зміну хімічної структури твердої фази. Виявлено, що в діапазоні глибин 2-6 км існує ділянка стабільності для вуглеводневих та невуглеводневих компонентів, що перебувають у рівновазі з керогеном. Розроблено метод спрощеного розрахунку глибини утворення рівноважних сумішей вуглеводневих та невуглеводневих компонентів для великих глибин. Побудовано картосхеми полів рівноваги нафтогазоносних регіонів України, які дозволяють встановлювати локалізацію потенційних флюїдопроводів. Створена методика оцінки виснаженості керогену була застосована до трьох нафтогазоносних регіонів України, і за результатами проведеного моделювання зроблено висновки про залишковий газогенераційний потенціал для кожної з них; побудовані картосхеми.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д213.56 с18

Рубрики:

Геотермічні аномалії

Шифр НБУВ: ДС48876 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Д213.56 с18

Рубрики:

Геотермічні аномалії

Шифр НБУВ: ДС48876 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Д213.561 + И181.19

Рубрики:

Геотермія газонафтоносних областей

Дегазація пластів.Дренаж рудникового газу. Утилізація метану

Шифр НБУВ: Ж14153 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Просторовий розподіл покладів нафти і газу Передкарпатської нафтогазоносної області зіставлено із структурою земної кори та регіональними розломами. Більшість нафтових і газоконденсатних покладів локалізуються в межах Бориславо-Покутського покриву над зоною впливу Передкарпатського розлому. Переважна частина газових покладів розміщується у піднасувній зоні Самбірського розлому, що є пологим детачментом, який пов'язаний з Передкарпатським та іншими розломами автохтонного фундаменту. Регіональний мінімум гравітаційного поля Передкарпатського прогину з північного сходу обмежений Симбірським, а з південного заходу Ужоцьким розломом. Передкарпатський розлом тяжіє до центральної частини гравітаційного мінімуму. Поперечний Тячівсько-Надвірнянський розлом зміщує мінімум гравітаційного поля та обмежує зону розвитку нафтових і газоконденсатних покладів. На швидкісній моделі за сейсмічним профілем PANCAKE під Карпатською спорудою знаходиться глибокий (25 км) осадовий прогин. Передкарпатський розлом збігається зі стрибком поділу Мохо під прогином. За профілем RomUkrSeis під Карпатською спорудою виявлено осадовий прогин завглибшки до 15 км, швидкості поширення сейсмічних хвиль під прогином знижені. З північного сходу прогин обмежений Передкарпатським розломом, який пов'язаний з кільовою структурою поділу Мохо. Структура прогину під Карпатським орогеном відзеркалює етапи розвитку окраїни Східноєвропейської платформи. Найраніший етап, на якому сформувалася пасивна окраїна палеоконтиненту Балтика, відображений у будові нижньої частини прогину. В автохтонній основі під Бориславо-Покутським та Скибовим покривами знаходиться рифейський масив, обмежений Краковецьким, Передкарпатським та Ужокським розломами. Поклади нафти та газоконденсату розміщуються над зоною розвитку рифейського масиву.