Індекс рубрикатора НБУВ: Д222.1

Рубрики:

Склад і властивості вод суші

Шифр НБУВ: Ж70590 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Надано характеристику природних умов та гідрографічної мережі Чорнобильської зони відчуження (ЧЗВ). Відзначено, що основними процесами, які формують сучасний рівень радіоактивного забруднення водних систем у ЧЗВ є природні процеси радіоактивного розпаду, вертикального заглиблення і геохімічної фіксації радіонуклідів. Шляхом регулювання рівнів води на більшості ділянок водозбірних територій ЧЗВ неможливо суттєво впливати на зниження забруднення вод в них порівняно із ефектами їх природного самоочищення. Обгрунтовано використання методу дистанційного зондування Землі (ДЗЗ) для контролю водного режиму та моніторингу трансформації меліоративних систем у водно-болотні угіддя. Відзначено позитивний природоохоронний ефект від збільшення площ водно-болотних угідь у зоні відчуження в умовах перспектив змін клімату.

Проаналізовано зміст навчального посібника "Водні об'єкти України та рекреаційне оцінювання якості води", виданий професорами Київського національного університету імені Тараса Шевченка В. К. Хільчевським та В. В. Гребенем у 2022 р. У навчальному посібнику, який є першою розробкою такого спрямування в Україні, наведено характеристику водних об'єктів України, яка дає уяву про їхній рекреаційний потенціал. Розглянуто рекомендації ВООЗ щодо якості рекреаційної води та створення планів безпеки рекреаційної води, директива ЄС щодо управління якістю води для купання, особливості нормативного оцінювання якості води для рекреаційних цілей в Україні. Навчальний посібник призначено для студентів, які навчаються за освітньою програмою "Управління та екологія водних ресурсів" спеціальності 103 "Науки про Землю"; він може бути корисним для студентів інших освітніх програм, які вивчають різні аспекти рекреаційного використання водних об'єктів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д222.12 + Е0*820*803

Рубрики:

Хімічний склад і властивості вод суші

Загальна біологія

Шифр НБУВ: Ж70590 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Здійснено екологічну оцінку якості поверхневих вод басейну Дніпра (у межах Житомирської області). Об'єктами дослідження були річки Тетерів, Гнилоп'ять, Гуйва, Лісова Кам'янка, Ірша, Возня, Ірпінь, Роставиця та Кам'янка. Розрахунок проведено в межах трьох блоків: блоку сольового складу води, блоку трофо-сапробіологічних (еколого-санітарних) показників та блоку показників вмісту специфічних речовин токсичної дії, а також визначено інтегральний екологічний індекс. Виконані дослідження дозволять встановити екологічні нормативи якості води та на їх основі визначити основні напрямки щодо поліпшення стану водних ресурсів і обгрунтувати систему рекомендацій спрямованих на покращення екологічного стану досліджуваних басейнів у межах Житомирської області.

Проведено теоретичне й експериментальне дослідження системи екологічного моніторингу стану біоти урбанізованих прісних водойм на основі об'єктивної оцінки екологічної ситуації та оптимізації умов виробництва товарної риби шляхом використання комп'ютерно-математичного моделювання. Покращено моніторинг прісноводних урбанізованих екосистем методом комп'ютерно-математичного моделювання, що базується на мінімальній кількості контрольованих незалежних параметрів і їх максимальній інформативності, а саме: температурі шарів водного середовища, звукових сигналах біоти, кисневому режимі, захищеності водного дзеркала. Вперше запропоновано, теоретично обґрунтовано й експериментально перевірено метод моніторингу інтенсивностей іонізуючих випромінювань, заснований на вимірюванні часових характеристик n-вимірних функцій розподілу ймовірностей часових інтервалів між імпульсами, що виробляються детекторами випромінювань. Удосконалено метод визначення кисневого режиму прісної водойми, який оснований на контролі розчиненого кисню на поверхні водойми й у двох точках по глибині, а саме: на відстані 20 ... 25 см від поверхні та 50 ... 100 см від дна водойми. Розвинуто метод виділення періоду основної гармоніки акустичного сигналу. Розроблено принципи ідентифікації акустичних образів риб у водоймі. Показано, що акустичний сигнал можна відобразити у вигляді вектора номерів кодових векторів, що значною мірою підвищує точність вимірювань. Розроблено канал одержання акустичної інформації з водойми на базі акустичного датчика та комп'ютерної звукової карти. За допомогою графічного програмування в середовищі LabVIEW розроблено віртуальний прилад для обробки акустичних сигналів. Покращено охорону прісної водойми з виробничими майданчиками за рахунок точного розпізнавання типових акустичних образів, а саме: плескоту весла, людської мови, ударів по приводному елементу, та реакції на них акустичного датчика при різних зануреннях приводного елемента - у воду, в землю, в повітря. Розроблено підсистему моніторингу параметрів водойми залежно від типу риборозплідника та схему установки вимірювальних засобів і зв'язку з керуючим комплексом. Удосконалено методи передачі та захисту даних у радіоканалі при дистанційному керуванні стаціонарними та рухомими об'єктами водойми. Розроблено індуктивний датчик для моніторингу температур у водних шарах водойми з абсолютною похибкою не більше 0,01 °С. Експериментально встановлено мінімальну кількість датчиків для визначення виду розподілу температурного поля за глибиною прісної водойми зі співвідношення складність - вартість. Розроблено практичні рекомендації по застосуванню методів і засобів вимірювання та контролю стану біоти прісних водойм у Чорнобильському радіаційно-екологічному біосферному заповіднику, а також у навчальному процесі ВНЗ.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д222.1

Рубрики:

Склад і властивості вод суші

Шифр НБУВ: Ж24320 Пошук видання у каталогах НБУВ 

В умовах значного зменшення кількості стічних вод, пов'язаного з падінням промислового виробництва в Україні в останні десятиліття, зменшилася мінералізація поверхневих вод р. Дніпро та інших річок його басейну, що в цілому сприяє їх оздоровленню. У той же час, гірничодобувна діяльність (в т.ч. залізорудні підприємства) продовжують бути одними з найбільших забруднювачів довкілля. У породах залізорудних родовищ зустрічаються Ga, Ge, Be, Sn, V, Mn, Ca, Cu, Ti, Cr, Ni, Pb, Mq, Ba, Zn, Zr, Au та інші хімічні елементи. Гірничодобувні підприємства часто межують із сільськогосподарськими угіддями (СГУ), де в результаті внесення добрив і обробки рослин пестицидами в грунт потрапляють хімічні елементи різного ступеня небезпеки. Практично повне насичення конкретними елементами грунтів призводить до того, що отримана з добривами нова порція цих елементів може безперешкодно мігрувати в підземні водоносні горизонти (в основному в перший безнапірний водоносний горизонт) і в результаті змиву з водозбірної площі, в кінцевому рахунку, потрапляти в поверхневі водотоки та забруднювати їх. На прикладі Кривбасу показано, що внаслідок спільної дії факторів індустріальної (і, в першу чергу, гірничо-добувної) і сільськогосподарської діяльності в цьому регіоні вже давно сформувалися нові стійкі природно-техногенні геосистеми, в яких найбільш уразливими елементами є поверхневі та підземні води та зона аерації. У сучасних умовах зменшення негативного впливу промислового (в т.ч. гірничого) виробництва все більш актуальним стає питання дослідження негативного впливу на довкілля діяльності агропромислового комплексу та визначення його частки у загальному техногенному навантаженні півдня Кривбасу. До основних забруднювачів грунту та підземних вод (а в подальшому - поверхневих вод і донних осадів) даного регіону, разом із відходами гірничодобувного виробництва, можна віднести добрива та пестициди, які надмірно внесені до грунту. Питання про забруднення СГУ, що межують з об'єктами гірничого виробництва, вимагають детального комплексного вивчення, в т.ч. розробки методики розмежування впливу (вкладу) гірничопромислового та аграрного комплексів у забруднення конкретної території.

Індекс рубрикатора НБУВ: Б1 в 052 + Д222.12

Рубрики:

Охорона природи. Екологія

Хімічний склад і властивості вод суші

Шифр НБУВ: Ж24320 Пошук видання у каталогах НБУВ 

В работе представлен аналитический обзор исследований химического состава поверхностных вод Украины с начала систематических исследований в первой половине XX в. и до наших дней (1920 - 2020 гг.). Выделены четыре характерные хронологические периоды в истории гидрохимических исследований поверхностных вод на территории Украины. Первый период (1920-е - 1950-е гг.) - начало систематических гидрохимических исследований поверхностных вод. Второй период (1950-е - 1970-е гг.) - расширение гидрохимических исследований для обеспечения потребностей водохозяйственного и гидроэнергетического строительства, развитие гидрохимии водохранилищ. Третий период (1970-е - до начала 2000-х гг.) - развитие комплексных гидрохимических исследований в условиях растущей антропогенной нагрузки на водные объекты; создание системы гидрохимического мониторинга водных объектов в рамках общегосударственной системы наблюдения и контроля за окружающей средой. Четвертый период (после начала 2000-х гг.) - реформирование системы мониторинга согласно требованиям Водной рамочной директивы Европейского Союза (на основе экологического нормирования). В статье охарактеризованы также научные гидрохимические школы: Института гидробиологии НАН Украины; Киевского национального университета имени Тараса Шевченко; Украинского гидрометеорологического института ГСЧС Украины и НАН Украины.

Наведено результати багаторічного моніторингу хімічного складу різних типів поверхневих вод Північно-Західного Причорномор'я, здійсненого Державною гідрометеорологічною службою МНС України та Відокремленим підрозділом басейнового управління водних ресурсів річок Причорномор'я та нижнього Дунаю "Причорноморський центр водних ресурсів та грунтів". Наведено середні, максимальні та мінімальні концентрації основних гідрохімічних інгредієнтів поверхневих вод і найбільш поширених забруднювальних речовин у річках, озерах і водосховищах у межах території Північно-Західного Причорномор'я. Подано результати оцінки якості води за середньорічними та максимальними (найгіршими) значеннями гідрохімічних показників сольового блоку, блоку санітарно-екологічного та блоку речовин токсичної дії, розкрито їх динаміку впродовж періоду спостереження.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д222.13 + Д222,8

Рубрики:

Радіоактивність вод суші

Шифр НБУВ: РА445911 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Перевірено адекватність математичної моделі для прогнозування зміни показників кисневого режиму в умовах екосистеми басейну Дніпра на основі класичної моделі Стрітера-Фелпса та її модифікації. Запропоновано підхід до удосконалення математичної моделі динаміки інтегральних показників екологічного стану водойми шляхом доповнення корегуючими коефіцієнтами.

Мета роботи - оцінка мінералізації та іонного складу поверхневих вод окремих водних об'єктів Одеської області як показників придатності їх для використання з метою зрошення грунтів. За значеннями загальної мінералізації та деяких іригаційних коефіцієнтів наведена оцінка придатності вод водосховища Сасик та річок Дунай і Дністер для іригаційних цілей у теплі періоди року за даними спостережень 2007 - 2017 рр. Проведено огляд різних методів оцінки поверхневих вод для цілей іригації на підставі значень мінералізації і іригаційних коефіцієнтів. За класифікацією А. М. Костякова води водосховища Сасик відносяться до вод з "підвищеною небезпечністю" (категорія 3), за класифікацією США - до вод з "дуже високою солоністю" (внаслідок використанні їх для поливу існує ризик засолення грунту). За класифікацією А. М. Костякова вода р. Дунай є придатною для зрошення; за класифікацією С. Я. Бездніної відноситься до I класу, тобто цілком придатна для зрошення всіх типів грунтів; за класифікацією І. М. Антипова-Каратаєва і Г. М. Кадера вода для зрошення придатна; за класифікацією, прийнятою у США, за рівнем загальної мінералізації вода відноситься до середньої якості (її слід використовувати за умов помірного вилуговування грунтів, для вирощування культур з рівнем середньої солестійкості, не вдаючись до заходів боротьби із засоленням); за середнім значенням натрійадсорбційного відношення (SАR - Sodium Adsorption Ratio) вода доброї якості, з низькою небезпекою для осолонцювання грунтів, причому небезпека осолонцювання за Л. А. Ричардсом оцінюється також як низька. У 28,2 % результатів спостережень мінералізація вод р. Дністер є придатною для зрошення, а у решті 71,8 % результатів - для обережного використання з метою зрошення (за класифікацією А. М. Костякова); за класифікацією С. Я. Бездніної вода цілком придатна для зрошення всіх типів грунтів (71,8 %) або придатна для зрошення деяких типів грунтів (28,2 %); за значенням коефіцієнту І. М. Антипова-Каратаєва і Г. М. Кадера вода придатна для зрошення; щодо класифікації, яка прийнята у США, за загальною мінералізацією вода відноситься до середньої (використовують в умовах помірного вилуговування, для культур середньої солестійкості, не застосовуючи заходів для боротьби із засоленням); за середнім значенням SAR (0,85) вода доброї якості, з низькою небезпекою осолонцювання грунтів; небезпека осолонцювання за Л. А. Ричардсом оцінюється як низька.

Мета роботи - оцінка мінералізації та іонного складу поверхневих вод окремих водних об'єктів Одеської області як показників придатності їх для використання з метою зрошення грунтів. За значеннями загальної мінералізації та деяких іригаційних коефіцієнтів наведена оцінка придатності вод водосховища Сасик та річок Дунай і Дністер для іригаційних цілей у теплі періоди року за даними спостережень 2007 - 2017 рр. Проведено огляд різних методів оцінки поверхневих вод для цілей іригації на підставі значень мінералізації і іригаційних коефіцієнтів. За класифікацією А. М. Костякова води водосховища Сасик відносяться до вод з "підвищеною небезпечністю" (категорія 3), за класифікацією США - до вод з "дуже високою солоністю" (внаслідок використанні їх для поливу існує ризик засолення грунту). За класифікацією А. М. Костякова вода р. Дунай є придатною для зрошення; за класифікацією С. Я. Бездніної відноситься до I класу, тобто цілком придатна для зрошення всіх типів грунтів; за класифікацією І. М. Антипова-Каратаєва і Г. М. Кадера вода для зрошення придатна; за класифікацією, прийнятою у США, за рівнем загальної мінералізації вода відноситься до середньої якості (її слід використовувати за умов помірного вилуговування грунтів, для вирощування культур з рівнем середньої солестійкості, не вдаючись до заходів боротьби із засоленням); за середнім значенням натрійадсорбційного відношення (SАR - Sodium Adsorption Ratio) вода доброї якості, з низькою небезпекою для осолонцювання грунтів, причому небезпека осолонцювання за Л. А. Ричардсом оцінюється також як низька. У 28,2 % результатів спостережень мінералізація вод р. Дністер є придатною для зрошення, а у решті 71,8 % результатів - для обережного використання з метою зрошення (за класифікацією А. М. Костякова); за класифікацією С. Я. Бездніної вода цілком придатна для зрошення всіх типів грунтів (71,8 %) або придатна для зрошення деяких типів грунтів (28,2 %); за значенням коефіцієнту І. М. Антипова-Каратаєва і Г. М. Кадера вода придатна для зрошення; щодо класифікації, яка прийнята у США, за загальною мінералізацією вода відноситься до середньої (використовують в умовах помірного вилуговування, для культур середньої солестійкості, не застосовуючи заходів для боротьби із засоленням); за середнім значенням SAR (0,85) вода доброї якості, з низькою небезпекою осолонцювання грунтів; небезпека осолонцювання за Л. А. Ричардсом оцінюється як низька.

Представлено та проаналізовано результати досліджень розподілу розчинених органічних речовин у воді озера Райдужного (м. Київ) у 2015 - 2016 рр. А саме, визначено внутрішньорічні та сезонні величини загального вмісту розчинених органічних речовин за показниками хімічного споживання кисню і перманганатної окиснюваності води, а також сезонна динаміка концентрації їх окремих компонентів - гумінових кислот, фульвокислот, вуглеводів та білковоподібних речовин - у поверхневому й придонному шарах води. Наведено основні гідрохімічні характеристики водойми: рН, концентрація розчиненого кисню, ступінь насичення води киснем. Описані сезонні зміни у співвідношенні фракцій фульвокислот, вуглеводів та білковоподібних речовин з різною молекулярною масою. Розраховано концентрації органічного вуглецю і масові частки окремих органічних компонентів у загальному складі розчинених органічних речовин.

Наведено результати досліджень лабільної фракції розчинених Al, Fe, Cu, Mn, Zn і Pb у воді різнотипних водних об'єктів України. Встановлено, що частка зазначеної фракції досліджуваних металів зростає зі зниженням концентрації гумусових речовин у воді. Окрім цього, на вміст цієї фракції металів також впливають сезонні зміни компонентного складу розчинених органічних речовин. У досліджуваних поверхневих водоймах максимальні її значення були характерні, зазвичай, влітку та восени. У забруднених водних об'єктах подібних сезонних змін не було виявлено. У водоймах з дефіцитом розчиненого кисню у придонному шарі води масова частка лабільної фракції металів, зокрема Al, Fe і Mn, значно більша, ніж у поверхневому. Обговорено можливість застосування різних аналітичних методів для дослідження лабільної фракції металів. Рекомендовано використання методів інверсійної вольтамперометрії і хемілюмінесцентного аналізу для одержання коректних результатів. За неможливості застосування цих методів необхідне вилучення лабільної фракції з природної води з подальшим її детектуванням за допомогою інших методів аналізу.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е0*820*801.1-641 + Д222.12

Рубрики:

Загальна біологія

Хімічний склад і властивості вод суші

Шифр НБУВ: Ж29103 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведено структурування даних основних статистичних характеристик для досліджуваних хімічних показників води у створах, просторовому їх розміщенню по довжині річки Західний Буг і її приток. Проаналізована динаміка основних гідрохімічних інгредієнтів у р. Західний Буг протягом 2011 - 2014 рр. Проведено порівняльний аналіз концентрацій компонентів сольового складу річкових вод у затверджених створах. Проведено оцінку якості води Західного Бугу з території України за гідрохімічними показниками. Визначений і досліджений вплив природних та антропогенних факторів на формування хімічного складу і якості річкових вод басейну р. Західний Буг.

По данным многолетних (1954 - 2013 гг.) наблюдений Рыбинской гидрометеорологической обсерватории и метеостанции г. Кострома проанализированы тенденции изменения суммарной солнечной радиации. Установлена прямая зависимость температуры воды Рыбинского водохранилища от радиации: май - октябрь (r = 0,39), май (r = 0,40), июнь (r = 0,62), июль (r = 0,55) и обратная зависимость характеристик водного баланса водохранилища - суммы атмосферных осадков за май - октябрь и объема притока - от поступающей радиации (соответственно r = -0,70, -0,44). Показано, что суточные и декадные суммы солнечной радиации подвержены более значительным колебаниям, чем месячные, что отражается на прогреве водной массы и продолжительности безледного периода водохранилища.