Висвітлено особливості літологічного складу донних осадків поверхневих вод у гірничо-видобувному регіоні - Криворізькому залізорудному басейні. Визначено індикатори, які дозволяють виявити техногенний вплив на склад і властивості донних осадків. Проаналізовано особливості літології сучасних донних осадків р.Інгулець. Запропоновано класифікацію осадку за розміром і мінералогічним складом уламків.

Освещены особенности литологического состава донных осадков поверхностных вод в горнодобывающем регионе - Криворожском железорудном бассейне. Определены индикаторы, которые позволяют выявить техногенное влияние на состав и свойства донных осадков. Проанализированы особенности литологии современных донных осадков р.Ингулец. Предложена классификация осадка по размеру и минералогическому составу обломков.

The results of measurement of natural and artifical composition radioisotopes in the ground deposits of transkarpatian mountain districts small rivers by gamma-spectoscopy method are presented.

На основі ізотерм адсорбції азоту розраховано поверхневу фрактальну розмірність природних мінеральних дисперсій (донних осадів) з ізотерм адсорбції за допомогою рівняння Френкеля - Хеслі - Хілла (FHH). Зразки виявляють поверхневу фрактальну поведінку в різних інтервалах відносних тисків. Показано зв'язок фрактальної розмірності з питомою поверхнею та структурно-механічними і реологічними характеристиками.

Представлены результаты эколого-геологических исследований донных осадков Куяльницкого лимана Одесской области. Этот район занимает особое место благодаря запасам лечебной грязи с уникальными бальнеологическими свойствами. Пробы донных отложений отбирались в мае - июне 2005 г. в точках наблюдения на 21 станции. Они расположены в различных частях акватории лимана. Исследования концентраций элементов донных осадков показали, что концентрации, превышающие ПДК, характерны только для Cd. Самые высокие концентрации элементов-токсикантов приурочены в южной части Куяльницкого лимана, что, вероятно, обусловлено влиянием сброса хозяйственно-бытовых стоков из таких населенных пунктов, как Кубанка, Новокубанка и Красноселка, а также выносом этих стоков реками Долдока и Кубанка. Поступление Pb связано с влиянием такого промышленного района г. Одесса, как Пересыпь. Для северной части лимана характерны пониженные концентрации металлов в осадках.

Висвітлено питання впливу гірничо-видобувних робіт на літологію та геологічну будову сучасних донних осадків рівнинних річок. Репрезентативними об'єктами дослідження типу "рівнинна річка - відкритий лиман" обрано р. Інгулець, пониззя Дніпра та Дніпровсько-Бузький лиман. Визначено літологічні характеристики, за якими диференціюються сучасні донні осадки: результати гранулометричного аналізу, питома щільність, вологоємність, загальний вміст магнітного продукту, вміст водорозчинних солей, мінералого-петрографічний склад і вміст важких металів. Установлено, що у верхній і нижній течіях річки літологічні характеристики донних осадків досить однорідні та суттєво відрізняються від зони техногенезу (середня течія ріки, ділянка завдовжки 20 - 25 км). У зоні техногенезу річковий осадок набуває ономальних властивостей, що зумовлено присутністю техногенної складової - шламових частинок залізистих кварцитів розміром 0,15 - 0,074 мм. Це дозволило поділити зазначені зони на природно-антропогенну, техногенну та техноплагенну. Розроблено методику відбору проб сучасних донних осадів, яка використовується для моніторингу літології субаквальних осадків у геологічному середовищі антропогенних екосистем.

Сосредоточено внимание на некоторых особенностях литологического состава донных осадков поверхностных вод в горнодобывающем регионе - Криворожском железорудном бассейне. Определены гранулометрический состав, удельная плотность, влагоемкость, солесодержание, количество магнитного продукта и содержание тяжелых металлов в донных осадках. Приведены данные о пространственном распределении этих характеристик в р. Ингулец. Выполнены минералогический и петрографический анализы донных осадков. Выделены техногенная, антропогенная и природная составляющие донных осадков.

Досліджено стратифікаційний розподіл вмісту важких металів в алювіальних відкладах (донних, заплавних грунтах) р. Дністер. Загалом, для донних відкладів відзначено тенденцію збільшення концентрації важких металів з глибиною. Коливання вмісту металів у колонці відкладів залежить від їх сорбційних властивостей, які визначаються долею тонкодисперсної фракції та вмістом гідрооксидів Mn і Fe. Установлено чітку кореляцію концентрації V, Ni, Co, Cr і Zn з вмістом заліза та марганцю. Співвідношення водорозчинних форм важких металів з їх валовим вмістом становить до 1 % для свинцю та міді; 0,3 % для цинку і 0,1 % для марганцю, хрому та кобальту. Водорозчинні форми важких металів не відображають змінність їх валових концентрацій, а характеризують хімічний склад порових розчинів, в яких концентрація металів вирівнюється за рахунок гідравлічного зв'язку. Підвищена концентрація нікелю, ванадію та кобальту в алювіальних відкладах у порівнянні з кларковими значеннями для літосфери, грунтів і глин, очевидно, пов'язана із специфікою відкладів, що дренуються в басейні Дністра, зокрема, потужних товщ органовмісних менілітових сланців, а також нафтогазоносною специфікою регіону, оскільки органічній складовій притаманні підвищені показники вмісту цих металів.

Приведены данные о фосфатазной активности донных отложений р. Сев. Донец в границах Харьковской обл.

Висвітлено актуальне питання техногенного впливу індустріально розвинених регіонів на водні екосистеми. Наведено результати досліджень вмісту важких металів у донних осадах річки Інгулець - головної водної артерії Кривого Рогу - великого залізорудного центру в Україні. Розглянуто характер та відслідковано динаміку накопичення важких металів у донних осадах р. Інгулець у зоні техногенного впливу міста та нижче за течією. Взято проби донних відкладень. Відзначено, що протягом останніх 15-ти років не простежується накопичення цілої низки важких металів у донних осадах річки.

Освещен актуальный в данное время вопрос техногенного влияния индустриально развитых регионов на водные экосистемы. Приведены результаты исследований содержания тяжелых металлов в донных осадках речки Ингулец - главной водной артерии Кривого Рога - большого железорудного центра в Украине. Рассмотрен характер и прослежена динамика накопления тяжелых металлов в донных осадках р. Ингулец в зоне техногенного влияния города и ниже по течению. Осуществлен отбор проб донных отложений. Отмечено, что на протяжении последних 15-ти лет не прослеживается накопление целой низки тяжелых металлов в донных осадках речки.

A method of the choice of characteristic places for the sampling of the sediments of flat rivers of Ukraine and a general method of the determination of the specific density of sediments are described, and the results of analyses of the tests selected on a segment of 350 km in length along the Ingulets river-bed are presented.

Наведено результати аналізу залежності вмісту водорозчинних солей від гранулометричного складу сучасних донних осадків р. Інгулець - головної водної артерії великого гірничо-металургійного центру України. Показано додатний кореляційний зв'язок між тонкими фракціями донних відкладів і вмістом солей у них.

Показано, що за допомогою вітчизняних сучасних комп'ютерних методів обробки та візуалізації гідроакустичної інформації можна одержувати не тільки детальну топографію дна, а й додаткову інформацію про структуру верхньої частини розрізу донного Грунту. Розглянуто питання спільного подання результатів знімання рельєфу дна і створення його грунтових карт у вигляді тривимірних зображень (3D). Вирішено задачу одержання невідомої інформації про стан донних відкладів на віддалі від носія гідроакустичного профілографа за допомогою методу просторової інтерполяції. Наведено результати використання гідроакустичної апаратури для вивчення дна спільно фахівцями Інституту геологічних наук та Науково-технічного центру панорамних акустичних систем НАН України в межах проекту "Створення системи спостережень за впливом господарської діяльності на природні комплекси та оперативного контролю негативних змін у їх складі". За комплексним підходом на базі дистанційних методів встановлено закономірності поширення певних літологічних типів донних відкладів у обстеженому районі р. Дніпро.

Викладено результати визначення екологічних та літолого-геохімічних особливостей формування складу донних відкладів р. Дніпро у межах м. Запоріжжя, одержані на основі комплексу польових робіт протягом року. Комплекс охоплював контактні (відбір проб донних відкладів грунтовою трубкою) та дистанційні методи досліджень (проведення сезонної гідроакустичної зйомки верхнього осадового шару дна), а також систему безперервного відбору річкової зависі за допомогою седиментаційних пасток. Обробка результатів автоматизованої профільної грунтової зйомки дна надала змогу дистанційно визначити фізико-механічні параметри верхнього шару донних відкладів. Створено 3D полігон даних, який об'єднує інформацію щодо глибини акваторії, розподілу шарів донних відкладів, географічних координат точок досліджень в єдине ціле. Одержано первинну інформацію про речовинний стан поверхневого шару донних відкладів. Лабораторні дослідження виявили, що зміни в гранулометричному складі осадків тісно пов'язані з перерозподілом компонентів мінеральної складової. Завдяки проведеним сезонним дослідженням у межах полігону одержано первинну інформацію про екологічний стан визначеної ділянки. Результати моніторингу розподілу річкової завислої речовини вказують на наявність часових змін у складі седиментаційних потоків у межах дослідної ділянки акваторії р. Дніпро протягом року. Відображення перебігу процесів надходження полютантів у акваторію р. Дніпро, механізму їх розподілу між компонентами водного середовища уможливить визначення факторів впливу на інтенсивність процесів самоочищення акваторій у межах індустріальних осередків та зонах активного техногенного навантаження.

Досліджено просторово-часову мінливість вмісту фотосинтетичних пігментів у донних відкладах пониззя Дунаю. Встановлено, що кількісні показники пігментного фонду коливаються в широких межах. Так, вміст хлорофілу а змінювався від 0,081 до 79,070 мкг/г сухого грунту, складаючи у період досліджень в середньому по акваторії 6,251 мкг/г. Виявлені основні чинники, що визначають формування пігментного фонду, це: тип донних відкладів, гідрологічний режим, гідрометеорологічні умови та інтенсивність продукційних процесів. Так, середньобагаторічні концентрації хлорофілу а у промитих пісках становили 0,367 +- 0,134 мкг/г, у середньозамулених пісках - 1,802 +- 0,549 мкг/г, а у мулах - 14,490 +- 3,066 мкг/г. Досліджені донні відклади характеризуються високим вмістом феопігментів і каротиноїдів, що вказує на несприятливі умови для розвитку альгоугруповань. Суттєвих відмінностей в екологічному стані різних ділянок дослідженої акваторії за показниками пігментного фонду донних відкладів у ході досліджень виявлено не було.

Личинки хирономид являются важным компонентом сообществ бентосных беспозвоночных, поэтому их связь с донными отложениями, в которых они обитают, представляет большой интерес. С помощью линейно-гребенчатой регрессии определена группа металлов: Li, Be, Na, Mg, K, Ca, Mn, Co, Cu, Rb, Sr, Cs, Ba, Tl, Pb, сумма легких (La, Ce, Pr, Nd, Sm) и сумма тяжелых (Eu, Gd, Tb, Dy, Er, Tm, Yb, Lu) редкоземельных элементов в донных отложениях, содержание которых в них коррелирует с ростом личинок Chironomus riparius. Использованы методы многомерного статистического анализа и приложения теории нечетких множеств, в частности функции желательности. Показано, что металлы первых двух групп таблицы Менделеева объясняют 79,5 % вариаций изменения размеров личинок. Определены интервалы концентраций общих форм химических элементов, при которых происходит оптимальный рост личинок хирономид на основе шкалы и функции Харрингтона.

Наведено результати спільних аналітичних досліджень розподілу техногенних та природних компонент натурної речовини грунтів суходолу, донних відкладів Дніпра, повітряних та водних потоків у межах м. Запоріжжя, проведених фахівцями Інституту геологічних наук НАН України та ННІ "Інститут геології" Київського національного університету ім. Тараса Шевченка. Комплексні моніторингові спостереження за розподілом валового вмісту заліза (рентген-флуоресцентний, хімічний методи аналізу) та його феромагнітної складової, пов'язаної з викидами металургійної промисловості (магнітні методи), дозволили вивчити вплив переробної промисловості на складові навколишнього середовища. Результати досліджень свідчать про сталість зв'язку магнітної сприйнятливості з вмістом заліза в осадовій речовині стабільних середовищ, таких як грунти суходолу або донні відклади, де багаторічні процеси накопичення нівелюють тимчасові ситуативні зміни, властиві атмосферному аерозолю та водній зависі.

Досліджено літологію різних генетичних типів сучасних відкладів, побудовано літологічні колонки та розрізи окремих ділянок Дніпра, Інгульця, Південного Бугу. Виокремлено роль техногенного та природного факторів у формуванні техногенних родовищ і рудопроявів. За результатами вивчення літолого-технологічних особливостей донних осадків охарактеризовано процеси сучасного осадконакопичення та утворення "техногенних родовищ" в річках Дніпровсько-Бузького лиману. Визначено технологічні властивості донних осадків річок Дніпровсько-Бузького лиману, запропоновано технологічні схеми комплексної переробки сучасного алювію. Літологічні розрізи верхнього шару донних осадків у профілях найбільш репрезентативних ділянок річки Інгулець відображають вплив техногенних чинників, що позначаються в перемішуванні шарів осадків і накопиченні продуктів подрібнення та збагачення залізистих кварцитів. Зазначені ділянки є перспективними для збагачення з отриманням кондиційного залізорудного концентрату із загальним вмістом заліза 65,4 мас. %. Сучасні заплавні та руслові відкладення Дніпра, Південного Бугу, Інгулу, Інгульця та їх приток містять підвищені концентрації важких мінералів - альмандину, ільменіту, циркону, монациту та низку техногенних компонентів: зерен металургійного заліза, міді, бронзи та інших сплавів. Для комплексної переробки таких полімінеральних осадків запропоновано багатостадійну сепарацію з послідовним виділенням кількох мономінеральних концентратів. Окрім економічних переваг, вона має також екологічне спрямування, оскільки забезпечує очищення річкової мережі від промислового забруднення.

Наведено результати визначення основних морфодинамічних характеристик річки Горинь. Дослідження проводилося на 62-х створах на ділянці від м. Ямпіль до с. Смородськ. Для цих створів проведено аналіз по визначенню гранулометричного складу донних відкладів. За допомогою кумулятивних кривих, для всіх проб визначено коефіцієнт сортованості й ступінь неоднорідності. Виконано просторову оцінку руслоформувальних витрат води, які були закладено та досліджено за умов bankfull stage. Для цих умов розраховано розмивні та нерозмивні швидкості потоку. Одержані результати про фракційність досліджуваних проб та критичні швидкості в місцях їх відбору надали змогу побудувати картосхему, яка наочно показує розповсюдження процесів руслових деформацій на ділянці протяжністю 560,7 км.

Увагу приділено розробці апаратурного комплексу та методики обробки гідроакустичної інформації з метою отримання геоакустичних параметрів донних відкладів морського та річкового дна, вивченню їх геоморфологічних і літологічних особливостей на прикладі окремих річкових і морських акваторій України. Зауважено, що результати дослідження дозволяють встановити закономірності осадконакопичення певних літологічних класів донних відкладів у вигляді регресійних зв'язків між геоакустичними параметрами донних відкладів, рельєфом дна, глибиною та пробами донних відкладів. Зазначено, що отримані дані будуть використані для коректури морських і річкових карт з урахуванням фактичного стану аномальних ділянок акваторії, для прогнозування корисних копалин, екологічного моніторингу, природоохоронних заходів та ін.

Виконано фізичне моделювання морфологічних процесів, зумовлених розмивом великих донних заглиблень (піщаних кар'єрів) потоком води. Режим течії в лабораторному каналі вибирався таким чином, щоб ініціювати рух наносів на піщаному дні. Показано, що створені умови сприяють появі та розвитку природних форм донної поверхні, а саме - гряд. Заглиблення, що досліджувалися, розташовувалися поперек каналу та мали трикутну і трапецієподібну форми у перерізі. Одержано, що в результаті відкладення наносів на верховому укосі та розмиву низового укосу змінюється поздовжній профіль нерівності та відбувається її переміщення вниз за течією. При цьому мають місце деформація природних форм донної поверхні та дестабілізація стоку наносів. Аналіз показав, що переформування дна за взаємодії потоку рідини з донним заглибленням є досить тривалим процесом, який залежить від співвідношення розмірів і форми заглиблення з обсягом стоку наносів. Дане дослідження може бути основою для розробки інженерних рішень щодо зменшення впливу великих піщаних кар'єрів на еволюцію потоку в природних водоймах та запобігання техногенним аваріям, зумовлених взаємодією піщаних кар'єрів з гідротехнічними спорудами.