Індекс рубрикатора НБУВ: Д244.61 + Д214.223

Рубрики:

Іоносфера

Геомагнітна активність (збуреність геомагнітного поля)

Шифр НБУВ: ДС40996 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Д244.61 + Д214.223

Рубрики:

Іоносфера

Геомагнітна активність (збуреність геомагнітного поля)

Шифр НБУВ: ДС40996 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Д244.61 + Д214.223

Рубрики:

Іоносфера

Геомагнітна активність (збуреність геомагнітного поля)

Шифр НБУВ: ДС40996 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Д244.61 + Д214.223

Рубрики:

Іоносфера

Геомагнітна активність (збуреність геомагнітного поля)

Шифр НБУВ: ДС40996 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Д244.61 с181

Рубрики:

Іоносфера

Шифр НБУВ: ДС49636 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено залежності зсуву температур іонів та електронів від дисперсії оцінок виміряних автокореляційних функцій сигналу некогерентного розсіяння, які отримано за допомогою комп'ютерного експерименту. Доведено, що з використанням методу найменших квадратів, значення та знак зсуву зумовлені початковим відношенням температур. Запропоновано шляхи корекції результатів іоно-сферних вимірювань.

Розглянуто механізм трансформації інфразвукових хвиль, що генеруються в атмосфері внаслідок збурень різного походження, в низькочастотне електромагнітне випромінювання в Е-шарі іоносфери. Доведено можливість генерації низькочастотних вістлерів. Запропоновано дисперсійне рівняння для таких хвиль, а також описано зв'язок між частотами інфразвуку та низькочастотних вістлерів.

Індекс рубрикатора НБУВ: В333.212 + Д244.61

Рубрики:

Непружні взаємодії і їх перерізи

Іоносфера

Шифр НБУВ: Ж14258 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Д244.61 + В652.6

Рубрики:

Іоносфера

Сонячні затемнення

Шифр НБУВ: Ж15835 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано можливості підсилення в магнітосфері УНЧ електромагнітного випромінювання літосферного походження. Отримано оцінку інтегрального підсилення альфвенівської хвилі (АХ) у випадку її резонансної взаємодії з захопленими в радіаційних поясах протонами. На базі моделей тонкої плівки та однорідного шару для іоносфери розраховано коефіцієнт відбиття АХ. Проаналізовано вплив основних параметрів системи на коефіцієнт відбиття АХ. Для отриманих коефіцієнтів підсилення та відбиття проаналізовано можливість утворення "активного" магнітосферного резонатора, де електромагнітне випромінювання сейсмогенної природи може підсилюватись.

Запропоновано розв'язок оберненої задачі, присвяченої розрахунку педерсеновської, холловської та поздовжньої провідностей за даними про регулярні варіації електромагнітного поля Землі на прикладі сонячно-добових коливань, зафіксованих світовою мережею геомагнітних станцій.

Використано GPS-технології на геодинамічних полігонах. Побудовано моделі іоносфери за даними спостережень GPS-супутників. Завдяки обробці GPS-спостережень отримано високоточні координати пунктів, розташованих на Кримському геодинамічному полігоні, у Карпатах (проект GEODUS), на локальному полігоні Головної астрономічної обсерваторії Національної академії наук України. Створено мережу перманентних GPS-станцій на території України. Доведено, що розроблене програмне забезпечення Klio дозволяє оцінити параметри іоносфери у рамках моделі тонкого шару. Обчислено значення загального вмісту електронів, які узгоджуються зі значеннями, отриманими за допомогою комплексу Bernese v.3.5, в межах 0,25 TECU.

Досліджено проникнення електростатичного поля у іоносферу від збурень, локалізованих у атмосфері або літосфері. Числовим методом розв'язано задачу електростатики для середовища з просторово неоднорідною анізотропною провідністю. Розглянуто задачу про збудження поля струмовими джерелами, локалізованими у літосфері та збурення електричного поля в іоносфері у разі створення області з підвищеною провідністю в атмосфері. Модельні значення електричного поля здатні помітно впливати на характеристики іоносферного D-шару, але недостатні для зміни властивостей більш високих шарів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д244.61 + В652.67

Рубрики:

Іоносфера

Шифр НБУВ: Ж15835 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Рассмотрены методы исследований плазменных образований в околоземном пространстве. Освещены вопросы радиозондирования ионосферы, методы некогерентного и ракурсного рассеяния радиоволн.

За допомогою радара часткових відбиттів (2,2 МГц) спостережено за станом нижньої іоносфери в денний час 10 і 12 серпня, а також 11 серпня 1999 р. (день 83 %-го затемнення Сонця). Виявлено та знайдено пояснення зміни, що супроводжують затемнення, параметрів частково-відбитих сигналів. Спостережені процеси тривали більше двох годин, вони були обумовлені, в основному, охолодженням атмосферного газу, зменшенням швидкості іонізації та подальшим зменшенням концентрації електронів у нижній іоносфері на 30 - 50 %.

Запропоновано алгоритм реконструкції електронної концентрації іоносфери з урахуванням горизонтальних градієнтів на основі методу частотно-кутового зондування. В процесі розв'язання задачі зроблено припущення, що неоднорідності середовища досить малі; це дозволило використати метод малих збурень для ейконалу. Показано, що регулярний профіль електронної концентрації іоносфери може бути відновлений за вимірюваннями групового шляху сигналів різних частот. Горизонтальні градієнти визначено з рівнянь, що зв'язують варіації фазового шляху з флуктуаціями кутів приходу сигналів відносно незбурених значень. Наведено приклади реконструкції модельної тривимірно-неоднорідної структури електронної концентрації за запропонованим алгоритмом, що підтверджують його працездатність.

Розроблено наукову концепцію комплексного використання газо-плазмових уворень для розв'язання задач діагностики навколоземного простору, моделювання фізичних процесів активної взаємодії нейтральних потоків газу та плазми з атмосферою Землі в межах єдиного підходу, що об'єднує три головні напрямки використання газо-плазмових утворень як маркерів для досліджень динаміки природних процесів у навколоземній плазмі, для моделювання процесів формування та релаксації штучних і природних неоднорідностей та техногенних впливів на середовище, що виникають внаслідок використання ракетно-космічних систем. Вивчено сукупність вперше виявлених властивостей взаємодії інжектованої речовини з іоносферною плазмою та надано їх теоретичне пояснення в розроблених фізичних моделях. Відкрито довгоживучі (більше 14 год) штучні локалізовані плазмові неоднорідності в іоносфері та запропоновано принципово новий спосіб трасування іоносферної конвекції шляхом створення довгоживучих іонних хмар.

  Скачати повний текст

Рассмотрены особенности выполнения российских программ создания и целевого использования орбитальных пилотируемых комплексов. Показана роль распада возбужденных состояний в методе ядерной хронометрии астрофизических процессов. Проанализировано влияние внутренних гравитационных волн верхней атмосферы на рекомбинационные процессы в ионосферной плазме. На основе высокотемпературных сверхпроводников выявлены нелинейные эффекты в микрополосковых резонаторах. Описана математическая модель генерации магнитного поля планет.