Рассмотрены индикационные свойства древостоя в ландшафтах краевой зоны Валдайского оледения, приведены методы идентификации речных систем на примере реки Днестр. Освещены экологические проблемы в структуре землепользования на территории Белгородского района Белгородской области. Определены антропогенные факторы ренатурализации ландшафтов, проанализировано влияние выпаса оленей на состояние пастбищ побережья Байдарацкой губы. Приведены современные взгляды на глобальное изменение климата, а также пути трансформации хозяйственного комплекса региона с учетом эколого-природного потенциала.

Обгрунтовано методологічні принципи дослідження особливостей внутрішньої структури Землі за допомогою дистанційних зондувальних систем. Вивчено становлення і розвиток нижньокрейдових та середньоеоценових річкових долин у межах центральної частини Українського щита. Розкрито гідрогеохімічні особливості підземних вод верхньокам'яновугільно-нижньопермського водоносного комплексу Дніпровського артезіанського басейну. Охарактеризовано сучасний стан вивчення нанопланктону палеогенових відкладів України та їх значення для стратиграфії. Оцінено інтерференції сейсмічних коливань за неелектричної системи ініціювання зарядів вибухової речовини.

Розглянуто життєвий та професійний шлях В. П. Макридіна. Досліджено поширення діатомової зони Аctinocyclus ingens у середньому міоцені України. Охарактеризовано розподіл груп органічних решток у різних фаціальних зонах рифогенних відкладів верхньої юри Українських Карпат і Передкарпаття, Криму, Західного Причорномор'я. На підставі палеопедологічних досліджень грунтів і відкладів на археологічній стоянці часів салтівської культури (VІІІ - ІХ ст.) поблизу с. П'ятницьке Харківської області відтворено палеографічні обстановки проживання давньої людини у голоцені в той час. Запропоновано методичний підхід до визначення оптимального діапазону депресії на пласт-колектор на основі аналізу кривих відновлення тиску з метою ефективного вилучення вуглеводів. З'ясовано перспективи пошуків вуглеводнів у межах центральної приосьової зони Дніпровсько-Донецької западини. Розроблено методику розрахунку тиску та температури за співвідношенням ізомерів бутану та вуглеводної системи. Подано загальну характеристику колекторських властивостей пісковиків Тяглівського родовища Львівсько-Волинського кам'яновугільного басейну. Проведено порівняльний аналіз зсувних процесів розломних зон Сан-Андреас, Левант і Дніпровсько-Донецького палеорифту.

Висвітлено історію та основні етапи розвитку будівництва підземних сховищ газу у світі. Встановлено петрографічні відмінності між сланцями, що застосовувались у будівництві та для виробництва дрібних виробів. Обгрунтовано вибір параметрів гумової футерівки барабанних млинів. Розроблено базові моделі метановіддачі неоднорідних вугільних пластів. Досліджено екологічні аспекти відновлення гумусного стану та екологічних функцій агроландшафтів територій, порушених гірничою діяльністю. Визначено шляхи підвищення рівня екологічної безпеки під час розробки родовищ нерудних корисних копалин за умов зменшеної санітарно-захисної зони. Розглянуто основи та екологічні проблеми використання вторинного ресурсу - зольних відходів ТЕС. Вивчено тенденції та закономірності інвестування інноваційного розвитку вугільної промисловості.

Висвітлено актуальні проблеми геологічних досліджень, новітні геолого-геофізичні технології пошуків і розвідки родовищ корисних копалин, нетрадиційні джерела вуглеводнів. Розглянуто питання геолого-економічного оцінювання родовищ корисних копалин, формування інвестиційної привабливості об'єктів мінерально-сировинної бази України. Наведено теоретичні та методичні напрацювання щодо перспектив вдосконалення нормативно-правової бази надрокористування. Розкрито проблеми визначення реального стану мінерально-сировинної бази промислових регіонів. Висвітлено методичні основи прогнозування й оцінювання рудоносних об'єктів на різних стадіях геологорозвідувальних робіт. Розкрито проблеми раннього прогнозування обводнення продуктивних покладів газоконденсатних родовищ. Охарактеризовано пошукові критерії та ознаки молібденового зруденіння гідротермально-грейзенового генетичного типу (Волинський мегаблок Українського щита). Показано особливості комп'ютерного моделювання водневої активації процесів фільтрації в привибійній зоні пласта. Увагу приділено просторовому моделюванню й аналізу міграції радіоцезію для різних типів грунтів у межах геохімічних ландшафтів.

Розглянуто широкий спектр питань, пов'язаних із сучасним станом вивчення глибинної будови, сейсмічності, геодинаміки земної кори. Подано інформацію про новітні технології геолого-геофізичного прогнозування геологічного середовища для пошуків покладів нафти та газу, а також про геофізичний моніторинг еконебезпечних природних і техногенних процесів. Розглянуто методи математичного моделювання, вимірювань та інтерпретації геофізичних даних, геоінформаційні системи та технології в геофізичних дослідженнях. Досліджено добротність земної кори на території Українського щита (УЩ) для визначення енергетичних параметрів землетрусів у районі Кривого Рогу. Увагу приділено прогнозуванню зон розущільнення у кристалічному фундаменті Волинського геоблоку УЩ методами геофізичної голографії. Проаналізовано 3D модель Голованівської шовної зони УЩ, яка побудована на основі експериментальних даних магнітоваріаційного профілювання та магнітотелуричного зондування. Проведено кінетичне 3D моделювання нафтогазових систем осадових басейнів із метою відтворення геохронології генерації, міграції та прогнозування промислової акумуляції вуглеводнів на прикладі південної прибортової зони Дніпровсько-Донецького рифту. Розкрито геолого-геофізичні особливості сарматських відкладів неогену Крукеницької западини на прикладі Буцівського газового родовища. Увагу приділено моделюванню швидкісних властивостей геологічного середовища на основі об'ємної сейсморозвідки та свердловинних даних. Розроблено прилад нового покоління для довгоперіодних магнітотелуричних досліджень. Обгрунтовано необхідність врахування водонасиченості грунтів і діаграм направленості випромінювання сейсмічних хвиль із сейсмоактивних зон під час проведення сейсмічного мікрорайонування.

Висвітлено актуальні проблеми палеонтології, стратиграфії, геології корисних копалин. Розкрито внесок І. М. Ремізова в дослідження четвертинного вулканічного попелу Східної України. Наведено результати ревізії двостулкових молюсків з колекції О. В. Савчинської. Виявлено закономірності зміни ценозу туронських морських остракод. Увагу приділено моделюванню геомеханічних процесів при експлуатації газових родовищ, ролі вуглеводневої флюїдизації у формуванні вугільновуглеводневих формацій, особливостям геохронології антропогенових відкладів Закарпаття. Охарактеризовано мінерально-сировинну базу високосортних скляних та формувальних пісків на території Харківської області.

25 - 26 травня 2017 р. в Інституті геології і геохімії горючих корисних копалин НАН України відбулася Міжнародна наукова конференція "Геологія і геохімія горючих копалин", присвячена 100-річчю від дня народження академіка Григорія Назаровича Доленка - відомого українського вченого в царині геології і геохімії нафти і газу, доктора геолого-мінералогічних наук, професора, багатолітнього директора інституту (1964 - 1982), першого голови Західного наукового центру НАН України (1971), Лауреата Державної премії України в галузі науки й техніки та премії імені В. І. Вернадського Академії наук України, великого організатора науки, стратега та справжнього сина і патріота України, який зробив вагомий внесок у створення та розвиток паливно-енергетичної бази України, зміцнення міжнародного авторитету нашої країни і своїми численними друкованими працями, і завдяки безпосередній участі у багатьох міжнародних конгресах, симпозіумах, особистому спілкуванню з зарубіжними вченими.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д3 я431(4УКР)

Рубрики:

Серії, збірники,зібрання творів з геології

Шифр НБУВ: ВА868223 Пошук видання у каталогах НБУВ