Изложены современные представления о миграции химических элементов в земной коре и подходы к их изучению. Показана роль математического моделирования в решении задач миграции вещества и рудообразования. Рассмотрены вопросы правильного использования в геологии, в частности, в геохимии, некоторых терминологических понятий.

Запропоновано фізико-математичні моделі, точніше системи, диференціально-інтегральних рівнянь рівноважної та нерівноважної водної міграції речовин, зокрема радіонуклідів, які враховують реальну складність природних процесів у геологічному середовищі. Реалізацію цих моделей проведено з використанням перетворень Лапласа. У зв'язку з громіздкістю та невизначеністю одержаних аналітичних формул, особливо для рівноважної міграції речовин нижче розрахункового приповерхневого шару, зроблено ряд допущень математичного характеру (вплив нульових початкових умов, нестійке накопичення помилок заокруглення чисел, значущість погрішностей власне диференціальних обчислень та ін.). Проведено математичні експерименти згідно з різною складністю аналітичних формул і різними висхідними даними. Типові числові розв'язки зведено в відповідні таблиці. Одержано цікаві висновки.

Изложена физико-математическая модель совместной миграции жидких легких углеводородов и подземной влаги в ненасыщенно-насыщенных грунтах зоны аэрации в виде системы нелинейных миграционных дифференциальных уравнений, в общем случае не имеющих точного решения. Для их реализации, точнее, их конечноразностной аппроксимации, предлагается несколько расчетных явных конечноразностных схем решения. Чтобы доказать требуемую устойчивую сходимость с заданной точностью решения к единственно возможному результату, предложена методика последовательных итерационных расчетов по рекомендованным формулам каждого в отдельности из миграционных уравнений. На конкретном примере 2-метрового монолита грунтов исследуется наиболее эффективная явная схема устойчивого и сходимого решения уравнений в общем случае неустановившейся миграции жидких керосина и подземной влаги при граничных условиях I и II родов с учетом первоначального отсутствия в них углеводорода, но затем полного насыщения им.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д315 + Д451.64 + Д225,8

Рубрики:

Міграція хімічних елементів

Молібден

Гідрологія річок

Шифр НБУВ: Ж70590 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Західний нафтогазоносний регіон є найголовнішим нафтогазовидобувним регіоном України та найстарішим за часом відкриття промислових родовищ вуглеводнів. Усього в регіоні відкрито 94 родовища: 6 великих, 8 - середніх і 80 дрібних. Найбільше родовищ у Більче-Волицькому (47) та Бориславсько-Покутському (39) нафтогазоносних районах. У Закарпатській газоносній області відомо 5 газових родовищ, у Карпатській - 2 нафтових і в межах Волино-Подільської - 2 газових. Проаналізовано геохімічний склад нафти і конденсату трьох структурно-тектонічних елементів регіону: зовнішня, внутрішня зони Передкарпатського прогину та складчасті Карпати. Порівняно склад природних вуглеводнів у межах регіону. На основі аналізу особливостей геологічної будови і нафтогазоносності та наявних геохімічних даних зроблено висновок про те, що формування покладів нафти і газу в Західному нафтогазоносному регіоні зумовлено як латеральною, так і вертикальною міграцією вуглеводнів.

Досліджено міграцію важких металів у системі "вода - донні відклади - біота (вищі водні рослини, гіллястовусі ракоподібні)" української частини дельти р. Дунай, розроблено на їх основі рекомендації щодо вдосконалення моніторингу забруднення важкими металами масивів поверхневих вод. Теоретично обґрунтовано й обрано методи дослідження вмісту важких металів (атомно-абсорбційна й атомно-флуоресцентна спектрометрія), пункти відбору проб на українській частині дельти р. Дунай. Додатково проведено біомоніторингові спостереження на інших водних об'єктах, зокрема поблизу Зміївської та Бурштинської ТЕС. Науково обґрунтовано методи активного біомоніторингу з використанням ракоподібних сімейства Chydoridae та пасивного біомоніторингу з використанням занурених вищих водних рослин. Проведено оцінку результатів дослідження забруднення води та донних відкладів р. Дунай у межах України важкими металами. Проаналізовано результати визначення валового вмісту та концентрації розчинених форм важких металів у воді. Оцінено часові тенденції зміни вмісту металів у воді р. Дунай. Особливу увагу приділено дослідженню рядів за вмістом металів. Проведено кореляційний аналіз та одержано закономірності вмісту важких металів у донних відкладах. Зазначено основні особливості моніторингу забруднення важкими металами води та донних відкладів. Досліджено закономірності вмісту важких металів у вищих водних рослинах і використання одержаних даних під час оцінки забруднення водних об'єктів важкими металами. Проведено спостереження за накопиченням свинцю та кадмію гіллястовусими ракоподібними роду Chydorus sp., зазначено основні особливості одержаних закономірностей. Проведено активний біомоніторинг вмісту свинцю та кадмію у воді р. Дунай у межах України за розробленою методологією, одержано задовільні результати. Сформульовано деякі аспекти проведення біомоніторингу з використанням вищих водних рослин і гіллястовусих ракоподібних. На основі теоретично обґрунтованих та експериментально підтверджених досліджень і одержаних закономірностей розроблено рекомендації щодо моніторингу забруднення важкими металами водних екосистем.

Наукова конференція проводилася 8 - 9 вересня 2021 р. у м. Київ у Інституті геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М. П. Семененка НАН України. До участі в заході долучилося 128 науковців та геологів-виробничників з України, Австралії, Словаччини. Вони представили 19 академічних і галузевих наукових установ, закладів вищої освіти, виробничих організацій та приватних підприємств. Незважаючи наскладні політико-соціальні та економічні умови, спричинені пандемією COVID-19, наукова конференція надала можливість обмінятися новими ідеями, вагомими науковими досягненнями, оригінальними фактами, провести конструктивне обговорення наявних дискусійних питань та засвідчила достатньо високий рівень наукових досліджень у галузі геології та сучасної екологічної геології України. Завдяки онлайн-формату до конференції змогли долучитися науковці з усієї України та зарубіжжя.